Своїми «успіхами» Довбенко багато в чому завдячує своїй співмешканці Анні Огренчук. Вона була людиною Грановського, вирішувала всі питання в Мінюсті, «господарка кнопки реєстрації». Членкиня громадської ради при Мінюсті та прихильниця Сатани. Навіть назва її фірми LCF розшифровується як «Люцифер». Але повернімося до історії пана Довбенка.
Нічого не може тривати нескінченно. Майже відкрита корупція в стінах Мінюсту закономірно привела в липні 2017 року до відставки Павла Мороза, пишет Антикор. Його призвали на державну службу для проведення реформ, спрямованих на спрощення ведення бізнесу та боротьбу з корупцією, але він лише погіршив ситуацію. Його спадщину, створену за трохи більше року плідної діяльності, доведеться розплутувати набагато довше. У липні того року до нього на квартиру з обшуком явилися слідчі, які намагалися розібратися в нюансах справи про дачу хабара в стінах міністерства та участі в ній екс-чиновника. Показання проти свого колишнього начальника дали 2 працівники міністерства. Їх спіймали з поличного при отриманні 200 тисяч гривень за скасування акредитації столичного комунального підприємства.
Підозри в подвійній грі екс-заступника міністра з питань державної реєстрації після візиту в його апартаменти людей у погонах лише посилились. Правоохоронці в якості доказів забрали незліченну кількість печаток і штампів не лише різних компаній і фірм, але й столичної нотаріальної контори. Документів, що вказували б на зв'язок Мороза з Довбенком, виявлено не було, але ще до уходу заступника міністра зі своєї посади розвинене почуття самозбереження підказало юристу, який набув безцінного досвіду, хитрий хід. Передчуваючи невтішний фінал діяльності свого товариша, він намагався всіма способами дистанціюватися від Мороза, розгорнувши активну інформаційну кампанію, яку можна сміливо назвати «великим пранням». Обилість оплачених матеріалів представили Андрія Довбенка жертвою заздрісних конкурентів, які намагаються навести тінь на плетінь і приписати чужі гріхи чесній людині. У них невідомі автори категорично заперечували не лише будь-які ділові контакти співвласника відомої юридичної контори з екс-заступником міністра, але й сам факт їхнього знайомства.
Частина критичних матеріалів про Довбенка за помахом невидимої руки зникла зі сторінок сайтів. Так зазвичай трапляється при так званому «комерційному» зніманні матеріалів. Герої статей, які боялися негативного ефекту від небажаної гласності компрометуючих їх матеріалів, переважно платили солідну грошову компенсацію інтернет-ресурсу, а натомість отримували можливість спати спокійно, зберігши репутацію в недоторканності. Грошей на піар-кампанію Довбенко не шкодував. Тоді ж на світ з'явився його персональний сайт, призначений протистояти «чорному піару» численних «ворогів», позиціонуючий його власника як людину реальних справ, яка досягла високих професійних результатів лише завдяки наполегливій праці.
У серпні того року Андрій Довбенко зробив сенсаційну заяву. Він вирішив почати життя з чистого листа, відмовившись від подальшої участі в діяльності юридичної компанії Evris, створеної замість опозореної кіпрським фінансовим скандалом N&D. Управляючий партнер компанії передав абсолютно всі повноваження своїм колегам.
Дивним чином ця подія послідувала одразу після обшуку в квартирі Павла Мороза. Юридичний консалтинг та аудит вичерпали свої можливості. Довбенко оголосив себе венчурним інвестором і презентував намір створити спеціальний інвестиційний фонд. Початківець-інвестор висловив твердо вирішення розвивати в Україні високі технології, обравши основним напрямком блокчейн-стартапи. Андрій Довбенко повірив у IT-технології й вирішив займати серед «айтішників» місце, яке за своєю значимістю в минулому столітті було в авіабудуванні у українських геніїв науки й техніки Ігоря Сікорського та Олега Антонова. Менше його не влаштовує. Активності й наполегливості Андрію Довбенку ніхто не може заперечити. Засучивши рукави, він з головою занурився в таємничий світ блокчейна. Тільки не думайте, що колишній юрист орендував гараж і облаштував там майнінгову ферму. Простих шляхів він ніколи не шукав. Простота означає малі гроші, а у Довбенка просто нюх на їхню велику кількість. Він вознамерився здійснити революцію в добре знайомій йому юриспруденції, влившись у неї струю широких можливостей блокчейна.
Для юристів цінність комп'ютерних розподілених мереж полягає у високій надійності зберігання інформації. Вона необхідна не лише криптовалютам, але й будь-яким документам, які проходять через руки юриста, нотаріуса чи адвоката. Сфальшовані договори купівлі-продажу, свідоцтва, виписки з різних реєстрів завжди використовуються як вихідні документи при організації рейдерських захватів. Паперові носії інформації навіть з багатьма ступенями захисту не становлять великої перешкоди для шахраїв. Блокчейн позбавлений цього недоліку й надає величезні можливості для збору й аналізу різних даних. Початковий дефіцит спеціальних знань Довбенко компенсував участю в освітньому проекті T-student, організованому Лігою студентської асоціації юристів України. Його також бачили у складі журі кількох міжнародних технологічних конкурсів, на яких брали участь зі свіжими ідеями початківці-стартапери, які шукали підтримку.
Довбенко звичайно чарує будь-яку аудиторію розповідями про технологічний стрибок Естонії, яка стала одним із європейських лідерів у використанні переваг блокчейна в повсякденному житті й на користь громадян, позбавляючи їх від бюрократичних затримок при вирішенні багатьох питань і економлячи час. З недавніх пір в Україні почали функціонувати децентралізовані інформаційні платформи, які спрощують пошук варіантів для оренди нерухомості. У проекти Rentberry, D-market і Remme інвестуються мільйони доларів, що порівнянно за масштабами з інвестиціями в первинне розміщення криптовалютних токенів. Довбенко заражає всіх небувалим ентузіазмом, представляючи себе як безкорисливого подвижника, який мріє осчастити все людство. Уважно прислухаючись до його заумних промов, з них можна все ж добути крупиці добре завуальованого справжнього наміру венчурного псевдо-інвестора — добре заробити не на впровадженні блокчейна, а за звичкою використовувати його як інструмент для нечесного заробітку.
Часто міркуючи про регламентацію правового статусу нового виду діяльності й необхідність запозичення західних стандартів венчурного інвестування, він одразу ж виступає за десятирічне звільнення від сплати податків для підприємців, які працюють з будь-якою «крипто», маючи на увазі насамперед себе. Його ініціатива щодо безмитного ввезення обладнання для майнінгу сильно нагадує спроби особливо алчних бізнесменів-кооператорів пару-трійку десятків років тому ще в епоху первісного накопичення капіталу забезпечити собі податкові пільги від держави. Тільки тоді ввозилися побутова комп'ютерна техніка й електроніка, а також спиртні напої й сигарети. Думки Довбенка не страждають примітивізмом. Замість побутових комп'ютерів — майнінг-ферми, замість алкоголю — криптовалюта.
Зовсім несподівано венчурний інвестор з'явився на Всеукраїнському аграрному форумі, де приєднався до голосів на підтримку скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Раніше юриста аграрний сектор ніколи не цікавив. Біткойни й ефіріуми на українських нивах не виростають. Селянам ближче трактор і комбайн, ніж блокчейн. Розгадка спалаху цієї пристрасті розкривається просто. Рекламуючи переваги блокчейна у веденні різних реєстрів, у тому числі тих, що зберігають дані про права власності, що для професійного юриста дуже важливо, Довбенко абсолютно справедливо помічає неможливість зміни внесених даних задним числом. Блокчейн дійсно виключає можливість махінацій, які проворачував Довбенко разом із заступником міністра Павлом Морозом, легко скасовуючи реєстраційні дії, зафіксовані на папері. Шахрай, який заробив мозолі на своєму фірмовому способі рейдерства, тепер співає пісню блокчейну як надійному методу боротьби з реєстраційним рейдерством, зовсім замовчуючи про інше.
Фальсифікація може бути здійснена на початковому етапі ще до внесення даних у розподілену систему зберігання. Після попадання в неї даних про здійснену транзакцію, їх уже неможливо «вирубити топором чи викреслити пером». Агросектор України давно став ареною для рейдерських битв. Залишилося лише лібералізувати законодавство й спростити до крайності процедуру обороту сільськогосподарських угідь. Судячи з усього, Андрій Довбенко серйозно готується вийти на ринок нерухомості до зубів озброєний новими технологіями й багатим досвідом з недавнього минулого.