Повторення — мати навчання: як судові справи про перевороти калькуються одна з одною

13 березня в Києві розпочинається судова епопея щодо Савченко та Рубана — тих, хто з баржі мінометами крушити купол Ради задумував. А 14 березня за три кілометри від місця їхнього суду продовжуватимуть судити іншого перевертня — Заярнюка, який разом із колишнім директором «Укрспирта» Лабутиним перевороти влаштовував, але на рік раніше за Надію. Справи де-юре не пов'язані, а по факту калькуються — там спайка за фабулою (так, по двоє фігурантів такі, «хоба», і владу задумали захопити), за місцем схронів зброї, однотипність підстави з поставкою озброєння з ДНР, ті самі схеми тощо. І так, на арені все той же 8-й полк спецназу. Майор «Кедр» звідти навіть засвітився в обох справах. Одним (Лабутину) не вдалося його втюхати, так другим (Савченко) — підсунули ту саму наживку. Вони клюнули. Загалом не прагне публіка, яка це малює — люди ковтають, головний реципієнт (бігаючий кондитер) озадачений. «Усі збіги випадкові», — говорить працівник військкомату, чиї вуха торчать за організацією підстав і подальшим супроводом справ Савченко/Рубана та Лабутина/Заярнюка. Я нічого стверджувати не можу, просто ходжу і слухаю засідання по Заярнюку.А там багато всього цікавого. Постійно допитують свідків, перепрослуховують НСРД. Гроші Януковича, як виявилося, знайшли. Свіженького заступника секретаря РНБО (той самий, якого нібито лобіював із США полковник Кривонос) згадують незлим тихим словом. Ось, наприклад, розмова свідків проти Заярнюка та Лабутина — вголос промовляють полковник ГУР МО у відставці Георгій Абдильєв (герой репортажів «Росія-24» восени минулого року, до речі) та заступник командувача Десантно-штурмовими військами ЗСУ Павло Щербань: це головні свідки проти «спиртових революціонерів». Дія відбувається 26 червня 2017 року під Києвом.Чим озадачені чесні вояки, коли їм запропонували гроші в обмін на повалення Порошенка? Далі практично повна розшифровка. — Абдильєв: — Я зможу зробити, у мене там розвідники є, вони якщо що під (неясно)… а потім цим розвідникам ще дати грошей, щоб мовчали та й все, щоб вони зробили і кінець. Нехай йому біс. Один із моментів, що я думаю. Що він взяв бабки, великі бабки типу за цю тему, але нічого не виходить.Це я тільки так можу… тому що… — Щербань: — Психолог неймовірний спеціаліст? Добре, хто йому довірив такі бабки, якщо він кидається сумами по 10 лимонів? — Абдильєв: — Є, я тобі, пам'ятаєш, говорив, — Міша Лабутин. Він (Заярнюк) його витягнув із лікарні в 2014 році. — Щербань: — Цей витягнув його, з якої лікарні? — Абдильєв: — Та, ну з якої-то лікарні, його покладли і він перебував повністю під охороною міліції, ще тоді міліція була. Він його вкрав, витягнув звідти.Цей мудак в Росію. — Щербань — Лабутин цей? І він зараз у Росії? — Абдильєв: — Ну він мотається… — Щербань: — І що він, неймовірний мільйонер? — Абдильєв: — Не те щоб мільйонер. Є певна кучка людей, у Росії там перебуває і частина тут — депутати там, всяка дрібниця, які хочуть спонсорувати, тобто влаштувати шухер, образно кажучи — переворот у країні. Вони основний упор роблять на армію. Вони метнулися туди, метнулися сюди — нічого не виходить, розумієш? Я ж теж людей підтягую — того, того, того. — Щербань: — Кривоноса (та-та, той самий новий заступник голови РНБО, який щурам що-то там відрубувати пообіцяв — Прим. авт.) там підтягни. — Абдильєв: — Кривонос з ними зустрічався, там з цими, з Лабутиним. Я вже думав, якщо їх віддати СБУшникам, просто їх СБУшники його не завалять. Вони його можуть взяти, він почне качати, він потім може сидіти в СІЗО і образно кажучи малювати або ще якусь дрібницю може там кинути… А його тільки так — забрали бабки і треба відразу хуярити, інакше ніяк.Або тоді нахуй все — комбриги сказали ні, нахуй все закриваємо, тема закривається, і все. — Щербань: — Що-то він не договорює… — Абдильєв: — Звичайно не договорює. — Щербань: — Таку дрібницю говорить — ось ми, блін, народ, уряд… він мені починає розповідати… — Абдильєв: — Паша, я тобі говорю… Послухай мене. Коли питання стояло, він говорив — у мене є 15 тисяч людей, піднімайтеся вся дрібниця і приєднуйтеся до армії. А потім коли ми почали робити аналіз ми повністю це все розмалювали щоб досягти кінцевої мети повинна бути інформаційна (супровід — Прим. авт.), громадська організація, вся дрібниця, все це повинно розхитувати народ. Армія — це найпізніший компонент, силовий, який грає від 5 до 7 %. — Щербань: — Чому ж вони такі ставки роблять на армію? Таку суму називає 10 лямів… — Абдильєв: — Тому що коли ми почали підганяти їм людей, громадські організації «Стоп корупція», «Народне правосуддя» і то-то-то, кожній організації треба, блять, платити бабло. І коли хором усі говорили, що це від 1 мінімум і максимум — три-чотири місяці.Вони — та ні, часу нема, нічого нема… — Щербань: — Цікаво, а хто так хоче швидко до влади прийти, що часу нема — Абдильєв: — Ну хто… Розумієш, вони взяли бабки… — Щербань: — Ну все одно: а хтось стоїть? Він що, хоче до влади прийти? — Абдильєв: — Я тобі говорю, що ось цей Лабутин він хоче мінімум прем'єр-міністром, максимум — президентом. — Щербань: — А що він курить? — Абдильєв: — Цей Лабутин? Та нічого не курить. — Щербань: — І чи він, грамотний? — Абдильєв: — Ну такий, грамотний. — Щербань: — Ти впевнений, ти його бачив? — Абдильєв: — Та, я впевнений. Я ж тобі говорив, що в Кишиневі зустрічався з ним, розмовляв. Розумієш, або ти розмовляєш з тим, кому довіряєш. Що є така тема, можна заробити. І цю дрібницю як би розповідати, що там задвигатимуть — що передаємо бабки, тоді його як сепара в зоні АТО хлопнути (ударяє долонею об кулак — Прим. авт.). — Щербань: — Він повезе туди гроші? — Абдильєв: — Повезе, звичайно, ти що. Паша, ці бабки вони де-то тут по Одеській трасі де-то — мінімум 300 мільйонів — Щербань: — Скільки? — Абдильєв: — Триста лямів.Мінімум — Щербань: Ти уявляєш собі, який це обсяг? — Абдильєв: — Ну, три тонни. — Щербань: — Три тонни — це три тонни, а в обсязі? Це КАМАЗ з причепом — Абдильєв: — Ну не КАМАЗ з причепом, а ось така машина червона без причепа повністю забита, три тонни… — Щербань: — А як же їх сюди привезли? — Абдильєв: — Перетягли, блять, привезли. Вони могли просто взяти, це один із моментів, що я знаю, у Саші Стоматолога тут є кілька будинків, які забиті бабло. Вони могли звідти взяти. Вони могли й не перевозити. Їм могли сказати — поїдьте туди, там вам дадуть. Вони до цього моменту, ця дрібниця муссувалася ще півтора року… Він до мене підїжджав, підганяв — ось є там, поговори з тим, є виходи? Я говорю — є виходи. Якщо тема грошова, то розмовляємо. — Щербань: — Добре, якщо він так, йому що обіцяють за це? — Абдильєв: — Не знаю, може десятку обіцяють лямів. — Щербань: Ну ось він, як герой говорить — якщо нас розстріляють, вас посадять. Що він, герой такий, такий патріот України? — Абдильєв: — Який патріот…Ти коротше для себе подумай, що я тобі говорю.Принцип один єдиний: «Хто не ризикує, той не п'є шампанське». Ти розумієш він мені замовляв — він мені замовляв «Нонни», замовляв довгі стволи, у мене є… Я говорю, ти що ебнутий?.. На крайняк, розумієш Паша, ти можеш «Герою» (Командувач Високомобільних десантних військ Збройних сил України — Прим. авт.) озвучити, сказати — можна ось так витягнути лавандос. Це взагалі в крайньому випадку. Я не знаю, які у тебе стосунки. — Щербань: — Та нехай його свої ж застрелять… — Абдильєв: — Розумієш, це не обов'язково на території бригади робити.Виїхати, зробити засідку і… — Щербань: — А що, він один тільки знає, де гроші? Або йому тільки дають? — Абдильєв: — Кілька людей знає. — Щербань: — Ти там не знаєш? А міг би дізнатися… — Абдильєв: — Паша, якби я знав, я давно собі виписав… У мене бійці є такі, оторви взагалі, заряджені ебать-тарахтіти, спортсмени — вони його порвуть нахуй. У мене мої з відряду, там такі здорові кулеметники — вони говорять Іванич, або дядя Жора, тільки скажіть, порвемо нахуй. — Щербань: — Поскакав я… заїхати треба до Ігоря… — Абдильєв: — Коротше ти подумай… — Щербань: — Але він тут, нікуди не уїжджає? — Абдильєв: — Тут… — Щербань: — Тут його база, що ль? — Абдильєв: — Ні, він на машині приїхав, а машину віддав цьому хрену, Лабутину. Він незаконно кордон перетинає, йому роблять коридор, і він переходить кордон. У розшуку він. Машина у нього на чеських номерах. Він (Заярнюк — Прим. авт.) віддав її цьому хрену (Лабутину — Прим. авт.), щоб відвезти його до кордону, як я розумію. — Щербань: — А що, він (Лабутин — Прим. авт.) тут був? — Абдильєв: — Мабуть. — Щербань: — Ясненько, поскакав я. — Абдильєв: — Ось це я знову, тебе в халепу втягнув… — Щербань: — Угу, не знаю як вилізти з неї.. — Абдильєв: — Не треба думати, як вилізти.Але якщо ні, то ні… Забуваємо тему, ставимо хрест і кінець. Говори — комбриги не хочуть (брати участь у перевороті — Прим. авт.). Але інший момент — ти можеш дати комбригам заробити грошей і сам заробити. Далі полковники прощаються, а Щербань садиться в машину до працівника Департаменту контррозвідки СБУ Якуніна, якому кидає: «Цей (Щербань — Прим. авт.) більше інформації дав, ніж той (Заярнюк — Прим. авт.)». Зараз Щербань та Абдильєв — свідки по справі. А заява Лабутина та Заярнюка про підготовку їхнього вбивства — так і не внесена до ЄРДР.