Існує кілька версій причин звільнення Єгора Божка з посади голови Служби зовнішньої розвідки. Одна з них — привласнення конспіративної квартири біля Володимирського собору в особисте користування. Друга — участь у афірах Свинарчуків, які досі не розкрилися. Третя — звичайні апаратні інтриги. На його місце давно прагнув потрапити Валерій Кондратюк, колишній глава Головного управління розвідки Міністерства оборони, який нині перебуває в Адміністрації президента. Також на цю посаду претендував МЗС-прокурорський мажор Енин, чий батько працював начальником кадрів у МЗС. Саме цей Енин видав у Російську Федерацію добровольця. Загалом це була боротьба між впливовими групами.
Після публікації статті Володимира Бойко про проблеми в СЗРУ у коментарях розпочалася агітація Валерія Кондратюка на користь його призначення новим керівником служби. Коментарі писав або сам Валерій Вітальйович, або його оточення, але вийшло вкрай неумілим і смішним способом. Якщо агентурна робота здійснюється на такому ж рівні, то це вже навіть не смішно. Проте до агітації Кондратюка з'явилася цікава оцінка поточної діяльності СЗРУ.
У коментарях наводилася розгорнута критика досягнень Божка: розвал агентурної розвідки, де після недостатньої реформи оперативники не розуміють своїх завдань, робота резидентур завалена, а закордонні працівники типу ОБ непрофесійні та неспроможні, технічна розвідка та ОТУ зведені до нуля, їх просто придавили, один випадковий чоловік Петраш чого варто, апарат голови — розсадник бездарів і мажорів від МЗС та СЗР. УВБ на чолі з дикими персонажами типу прокурора Якубовського (креатура В. Медведчука), Пустовіта, Герсака — тупе зібрання прокурорсько-міліцейської шоблі, половина яких пише з помилками. Інспекція на чолі з Антоном Коляддю — це просто сміх. ІТ-фахівці та аналітики — люди, які служать у паралельному вимірі (Малков Сергій та його друг-алкоголік Кержковський Роман). ВТС-ники — боязкі жебраки, яких посилають на юг усі експортери (Стасик Реутт привіт з Індії). Тилове підрозділення на чолі з МОшним будівельником гаражів Реуттом-старшим будує незаконні будівлі на території «лісу» та огорожі за мільйонні закопані бюджетні гроші, де підрядники — фірми, близькі до керівництва служби та УВБ. Юристи (Кет Сляднева), кадри (Гена Гарбар) та фінансисти (Димон та компанія) — окрема каста, просто тихі саботажники.
Головне, що в їдальні висять великі плазми й крутять 5-й канал! Ось така реформа вийшла, пане Президенте! Зробіть висновки, поки всі розвідники не спалилися або не згоріли в п'яному запалі. Окремо варто сказати про так званих перших заступників голови СЗР України. Один — незаконно призначений пан Семочко, доларовий мільйонер, особа, що має близьких родичів з паспортами країни-агресора, ходяче нагадування «лісовикам» про засилля корупції в нашій країні. Другий — пан Алєксєєнко, призначений хоч і законно, але як професіонал являє собою абсолютне дно, жалюгідна та безхребетна особа, типовий «чого ізволітє?».
Як з такими телепнями можна розвідку розвідувати? Вкрадена у СЗРУ конспіративна квартира поруч із Володимирським собором за формальні 1000 гривень (ринкова вартість 500 000 доларів США) — це лише 0,1% його злочину. Єгор Божок — це своєрідний Свинарчук-Гладковський. Про надмірну жадібність Єгорки Божка та схильність до фінансових афер серед співробітників МЗС відомо давно. Божок разом із амебою Алексєєнко замість організації протидії зовнішнім загрозам під час війни з першого дня почав безбожно розвалювати наявні оперативні напрацювання СЗРУ. Називаючи себе «сантаром лісу» в одному з замовних інтерв'ю, насанітарював так, що наступникам знадобиться десятки років, щоб реставрувати українську розвідку. Його досягнення були озвучені на останньому інтерв'ю — розвідувальний пшик, який викликає сміх у професіоналів справи. 1,5 року його керування були спрямовані виключно на грабування бюджету розвідки, створення тепличних умов для своїх сраколизів та виконання політичних замовлень проти опонентів діючої влади. Прийде час, і ця тварина, яка називає себе фахівцем дипломатії та розвідки, буде відповідати за свої злочини: за розвал розвідки у період війни, фінансові махінації, політичне переслідування опонентів влади.
Наскільки відомо, значна кагорта співробітників СЗР після приходу нової влади готові свідчити про злочини цього бездарного менеджера. Божок після зміни влади повинен обов'язково зайняти своє місце на одній із перших лав для підсудних, а не відробитися відміткою в особовій справі — «звільнений у зв'язку з втратою довіри» (про яке він мріє). Після таких «реформ» в СЗРУ, коли досвідчених позвільняли, інші деградують, молодь розбігається під будь-яким приводом, висновок один — Егор був завербований російською розвідкою, а тепер планомірно знищив напрацювання та паралізував роботу. Особливо цікава історія з матеріалами по РФ, які в базу не заносяться, а використовуються для подальших координаційних дій з боку російських спецслужб. А ще цікаво про оборонку, коли всплине участь керівної ланки СЗР у цих схемах. Якби була війна, можна було б до стіни одразу ставити, без суду та слідства.
ЦРУ та МІ-6 офіційно заявляють, що таке дерьмо як Божок вони не вербували. Можливо, враховуючи висловлювання в коментарях, його дійсно завербували в перший рік його першої закордонної командирування співробітники СВР Росії, використовуючи прапор Америки. Цей варіант логічний тим, що Божок з російськими дипломатами в Бельгії днями на пролет пив горілку й восхищався російським світом. І взагалі, закінчивши другу командирування, він, скоріше за все, повертався на роботу в СВР РФ і помилився адресою, потрапивши в СВР України. Враховуючи це обставину, Божок вирішив розвалити українську розвідку, щоб потім отримати вищу посаду в СВР РФ. У подільники він взяв недолюстрованого випускника ВУЗу КГБ Андрія Алексєєнка, який перевершив очікування російських господарів. За розвал української розвідки цю парочку представлять до вищої награди в РФ.
Сьогодні в оточенні Божка зібралися відпеті негідники й корупціонери. Скоро ми станемо свідками їх розоблачення. Загалом нічого несподіваного. Ми одразу після призначення Божка на цю посаду прогнозували, що нічого хорошого, крім подальшого розвалу служби з призначення «лівого» мажора, не вийде. Так і сталося. Тупе надування щік у пресі — і нуль на виході. Однак Петра Олексійовича, схоже, це абсолютно не цікавить. Що випливає з того, що Божка він досі не зняв, а Семочко досі виконує делікатні доручення «гаранта» по стеженню за опозицією за межами України.
Да й в Україні теж. Але Семочко — такий же «корифей», що й Божок, і тому нічого крім сміху вся їхня «політична робота» викликати не може. Одна залишилася надія на Валерія Кондратюка, який, з одного боку, засиділся на неблагодарній у матеріальному плані роботі в АП, а з іншого, розуміє, що з Банкової потрібно змиватися якомога швидше, бо можуть і підпалити на шинах. І тому Кондратюк розпочав «спецоперацію» по зняттю Божка й призначенню себе улюбленого в крісло керівника СЗРУ. Кажуть, що навіть з залученням послиці США в Україні та з «інформаційною підготовкою» в інтернеті. Вийшло, як завжди, смішно й тупо.
У коментарях з'явилася оцінка, що людина повністю згодна з оцінкою рівня професіоналізму нинішніх очільників СЗР. Іде планомірний розвал і занепад розвідувальних можливостей через знищення в першу чергу професіоналів. Але не погоджується з оцінкою діяльності Кондратюка В.В. — заступника глави адміністрації президента. По-перше, це патріот і патріот не фасадний, а людина, яка дійсно любить Україну. По-друге, це професіонал з величезним досвідом практичної роботи й конкретних результатів діяльності.
Згадайте, як ефективно й головне результативно працювала контррозвідка в той час, коли він її очолював. Скільки «приємностей і несподіванок» він приніс тоді москалям-загарбникам. Не треба забувати, що саме в цей період пересічні громадяни дізналися, що в Україні є контррозвідка, побачили практичні результати її роботи. І все це на фоні провалів та невдач на фронті викликало у людей гордість, повагу, а також давало впевненість, що ми можемо, що є професіонали-патріоти, які спроможні захистити людей і Україну. Багато було зроблено Кондратюком і в ГУР. Скажу лише про одне: на відміну від більшості тих, хто очолював ГУР у різні роки, у К.В.В. за плечима базова військова розвідувальна освіта й практичний досвід роботи в ГУР на різних посадах.
По Кондратюку за останні 4 роки тільки позитив був по всім робочим питанням! Людина болить за справу. Та й по ходу ніякої негативної інформації не вивалювалося. Так що якщо таке призначення й буде, то тільки плюси й підтримка. А ось картинка в коментах по стану служби виходить просто жахлива — суцільна деградація системи управління. Якщо Лісному Зе щось і заважає «реформувати» службу, то це точно патологічний непрофесіоналізм, вождизм, самодурство й жлобство, вирощені на дипслужбі під покровительством Однокласників. Як метко висловилися про подібні типажі професійні дипломати: «ми думали, що він нуль, а він повний мінус». Кажуть, що Кондратюк як мінімум тричі намагався образумити висуванця Однокласників від розвалу Лісу й взивав до належної підготовки обіцяних Верховному й західним союзникам реформаторських законів та указів. Однак Він-Божок виявився невприйнятливим до ідей і сприйнятливим до незаконного збагачення, мабуть, передбачаючи його декриміналізацію.
Що ж стосується підсидки голови Єниним та Кондратюком, то обидва за своїми послужними списками, досвідом і особистим внеском у боротьбу з «головним противником» давно грають у вищій лізі й можуть претендувати на місце головного лісника без конкуренції з Лісним Зе. А щодо заступництва американців чи натівців від «винесення тіла», я впевнений, що корупція у них не в почеті. І що маємо в сухому остатку? Системності в країні не вистачає у всьому. На жаль.
Зрозуміло, що в мережі легко ляпати брудом на будь-кого. Якщо людина рахує себе обізнаною у справах Кондратюка В.В., то варто знати, що за короткі терміни перебування на ключових посадах у профільних організаціях він зробив стільки, скільки вищезгаданим у статті персонажам не зробити ніколи. Гнучкий розум, системний підхід справжнього стратега, потужного інтелектуала забезпечили такі позитивні зміни в організаціях, плодами яких до нині користуються послідовники. В.В. й тепер працює з людьми, бачить і чує людей, особисто й опосередковано діє для перемоги України. Так, він дійсно гідний очолити будь-яку згадану силову структуру й забезпечити її справжній підйом, ефективну діяльність. Тому інсинуації в бік цієї людини сприяють тим особам, які не бажають прогресу.
Як може така людина як Є. Божок керувати такою важливою службою, коли Україна знаходиться у стані війни з Росією? Тому за 1,5 року роботи визначені йому П.О. завдання не виконані та не реалізовані. Викликає сумнів здатність «ПсевдоГолови» досягти будь-яких результатів та визначених главою держави пріоритетів. А Кондратюк, до якого Єгор ввозив свої пропозиції, на перших порах мав велике бажання допомогти йому стати успішним і зробити ефективну, працездатну службу. Однак чванство «дипломата» та його оточення не дали дослухатися до мудрих порад.
Я волонтер, не киянин. Зустрічався з замом глави адміністрації президента Кондратюком. Чесно скажу, що отримав масу позитивних вражень. Дуже розумна людина. Безумовно патріот. Я навіть здивувався, наскільки він був щирим і жорстким у оцінці подій на сході. Як військовий слово дав, допоміг нашій організації. Для чиновника такого рангу взагалі немислимо — кілька разів виходив на мене особисто, хоча бачилися один раз. Ось такою б була влада реальна! Порядок у країні навели б швидко.
Читаю викладене вище й страшно стає. Страшно за майбутнє своєї сім'ї, за вітчизняні спецслужби, за Україну. Коли вся ця «***ня» (вибачте за мій французький) закінчиться? Коли вже все вкрадуть, що можна вкрасти, коли вже завалять все, що можна завалити? Коли вже дадуть спокій патріотам та ентузіастам наших спецслужб, щоб вони могли не «битися з вітряками», а будувати ефективні моделі, створювати структури, готувати фахівців тощо?
Нехочеться писати про «гівнюків», напишу про нормальних, про яких згадують у коментах. Наприклад, про того ж Кондратюка. Що йому попало в руки від попередників? А що він передав наступнику? А передав він зовсім іншу, вже модернізовану, значно підсилену, перспективну структуру. І це панове за якийсь рік. Острівські (ті, хто чекав позитивних змін) задають собі питання: а що було б, якби Кондратюк керував на острові 5 років? Москалям та сепарам я б не позаздрив. Але ж ми в Україні. У нас думають по-іншому. Тому маємо, що маємо.
А Кондратюку й таким, як він, раджу не опускати рук. На вас дивляться, з вас беруть приклад ті, хто зломає хребет всяким внутрішнім гівнюкам і дадуть по зубах нашим зовнішнім ворогам! Мовчати, зберігати нейтральність чи залишитися байдужим, дивлячись яким брудом намагаються заплямувати генерала Кондратюка, вважаю неприпустимим!
Шановне панство, мав за честь захищати нашу з вами батьківщину під керівництвом К.В.В.! Вважаю, що більш досвідченого й вольового командира, який не боявся брати на себе відповідальність у найважчі часи, годі й шукати! Піднявши ДКР, відбудував майже з нуля ГУР, і все це в умовах, у яких часу на те, щоб жувати сопле, просто не було. Необхідно було діяти, і він це робив! Що чула суспільство про розвідку до осені 2015? Нічого! А що відбулося потім?
Жаден випуск новин не обходився без зведень чи карт військової розвідки! У всіх наявних ЗМІ від радіо до телебачення, від газет до інтернету, ми чули про здобутки наших розвідників. Почали усвідомлювати, що наша країна має розвідку й вона не гірша, а навпаки краща за розвідку супротивника! Він створив «бренд» ГУР МО. Чого варто лише емблема острова! Вище у коментах їй уже була поставлена оцінка. Її створення — це цілком і повністю заслуга Кондратюка! Також нагадаю, що ДКР своєю емблемою також завдячує йому. А пам'ятник навроти будинку 33 по вулиці Володимирській, який кияни мають можливість спостерігати чи покласти квіти, вшановуючи світлу пам'ять тих, хто віддав своє життя за наш спокій.
Козак на коні, який встромляє списа в горлянку двоголової тварюки, яка полізла на Україну зі сходу! Це теж цілком і повністю, від задуму до втілення в життя, належить йому. І це лише верхівка айсбергу, ті речі, які можна висвітлювати.
Поважні дописувачі коментів, на кшталт пана Січня, який згадав про сина Володю, то ступінь вашої обізнаності про його справжнє ім'я цілковито показує рівень вашої професійності та засвідчує вашу компетенцію й об'єктивність щодо питань, які ви намагалися викласти у вашому дописі. Краще б вчилися прасувати штани.
Підсумовуючи, хотів би ще раз засвідчити свою повагу до генерала Кондратюка та до тієї справи, яку він робив і продовжує робити! Це людина, яка стала світочем для розвідників і зміцнила віру у нашу перемогу над ворогом! Як казав Черчіль: «У тебе є враги? Добре! Значить, у своєму житті ти щось колись відстоював!» Слава Україні!
За три неповні роки роботи В.В. в АП було розгорнуто систематичну й послідовну роботу по відродженню й створенню національних військових традицій. Початок присвоєння питомо українських почесних найменувань військовим частинам, запровадження нової символіки та професійних свят і багато іншого було б просто неможливим без державницької позиції В.В. та його особистої впертості. Достатньо подивитися на злобну реакцію «московитів» та захват української спільноти від цих процесів, щоб розуміти їх значення.
Читаю й офігую. Стаття про одних, так ні. Треба інших приплести. Класика! Відвернення уваги на інший об'єкт. Більше половини коментаторів обговорюють В.В.К. за глаза. А нічого, що до нього агентурка була в повній ж...? Може, хто-небудь згадає, яку хрень видавали за розвідінформацію? Кабінетні розвідники й дивані аналітики. Кондрат це болото встряхнув, роботи заставив. Раніше наверху лісна інфа була в почеті, а тепер матеріали з острова. Ліс взагалі перестав котуватися. А житло, яке почали нарешті видавати?
Дофіга людей до Кондрата квартири отримали? Тільки лизоблюди попередників? А при Кондраті житло почали отримувати пахарі, і не тільки генерали й полковники. А в коментах стогнуть підпівалки Божка, оскільки якщо Кондрат прийде в Ліс, частина буде одразу відправлена на пенсію як непридатна. А решта будуть пахати, як пахав ДКР і ГУР.
І може бути, знову розвідниками станут Божок і Кондратюк — це як «Запорожець» і «Мерседес». Один — примітив і убозтво з мародерськими нахилами. Другий — справжній профі, грамотний, цілеспрямований, чудовий організатор. Непорівнювані люди. Та якщо Кондратюк зайде в Ліс, то їм це буде за щастя. Там малюється інший, більш смішний варіант. Льоша Горащенков — «однокласник» Божка по МЗС та НАТО. По морді — істинний арієць, безпощадний до ворогів Третього рейху. А в реалі — недолікований пацієнт Павлівки з розщепленням особистості й провалами пам'яті. Але при цьому й юристом був, і РНБО розбудовував, у МЗС працював, у НАТО навчався, курси миротворців пройшов. І будучи помічником Петі з російською агресією боровся. Нагороджений відзнакою МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ» (2004 рік), медаллю «10 років Внутрішнім військам МВС України» (2008 рік) та почесним знаком МЧС України (2009 рік).
А навіть намагався ДБР очолити. Але тут вийшла незадача — диплом про закінчення Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка виявився підробленим. Ось який різнопланомірний багатостаночник наш Лешенька! І тепер сей вюнош уявив, що раз Божок зміг, то й йому розвідка по плечу. І здійснює дуже великі зусилля, щоб стрибнути в це крісло. Так що, лісні брати, найбільший цирк у вас ще попереду. Молітеся Богу, щоб хто-небудь з адекватних, типу Кондратюка, вас очолив. А то прийде Лешенька, і буде у вас кілька голів в одній особі. Один буде ставити завдання, а другий їх виконувати, і при цьому обидва нічого пам'ятати не будуть. Веселуха!
Смішна історія. Проте сьогодні все це вже не важливо. Скоріше за все, вже цієї весни зникнуть «як роса на сонці» й Божко, й Кондратюк, і прочі дивні кадри Петра Порошенка.