«Відступати нікуди – позаду Москва» або складний вибір Володимира Зеленського. Що отримає керівник «Вечірнього кварталу» у разі його президентства

Шоумен Володимир Зеленський своїм бажанням балотуватися в президенти викликав чимало обговорень і суперечок. Природно, що до кандидата, який нині є лідером президентської гонки, прикута увага громадськості й накопилося багато запитань. Насамперед, навіщо це потрібно самому Володимиру Зеленському? Як відомо, від добра добра не шукають, а у Зеленського до недавнього часу начебто все було більш-менш у порядку – аншлаги на концертах, ефір на каналі Коломойського, міжнародні гастролі тощо. Чи все ж таки не все було гаразд у комика-мільйонера, який раптом вирішив піти в президенти країни й уподібнитися своєму герою Голобородьку з «Слуги народу»? Розглянемо становище Зеленського напередодні передвиборної гонки неупереджено. Шоу «Вечірний квартал» набирає високих рейтингів на «плюсах», гастролює по Україні й за кордоном, усі учасники проекту – люди забезпечені, включаючи самого Зеленського та його дружину, які мають численні рахунки в українських і закордонних банках, дорогу нерухомість і частки в багатьох компаніях. Здавалося б, живи й радій, та смішай народ далі жартами про політиків.Розуміє ли Зеленський, що у разі його президентства й потім неминучого падіння особистого рейтингу він дуже скоро зіткнеться з масовим невдоволенням електорату й буде асоціюватися вже з тією владою, над якою нині «Вечірний квартал» ще поки що жартує? Мабуть, розуміє. Однак все ж таки йде по суті ва-банк. Чи означає це, що президентство дасть Зеленському набагато більше того, що він має нині? Можна, звичайно, припускати, що керівник «Вечірнього кварталу» справді хоче змінити країну, але напевно Зеленський здогадується, з чим він зіткнеться. І все ж таки вирішується на похід до влади, по суті, не маючи навіть елементарної команди й елементарного бачення того, що й як він робитиме з проблемою Донбасу, зруйнованою економікою й тотальною корупцією.Питання – навіщо? Коломойський і копійки. Завжди необхідно шукати, кому це вигідно. Уже багато говорилося про зв'язок Зеленського з Коломойським і про те, що новий президент буде пішаком беглого олігарха. Тут є нюанси, й про них трохи пізніше. А поки розглянемо, кому ще вигідна присутність Зеленського в головному кріслі країни. Виходимо з того, що Зеленський насамперед бізнесмен. Тому що якби він таким не був, то «Вечірнього кварталу» в його нинішньому форматі й масштабності просто не було б.І тут напрошується питання – на чому Зеленський заробляє найбільше? Як відомо, квитки на виступи «Вечірнього кварталу» досить дорогі за українськими мірками, однак розкуповуються добре. Ті, хто бажає відвідати шоу команди Зеленського в Києві в компанії, мають одразу готуватися виложити за квитки мінімум кілька тисяч гривень. По Україні ціни трохи дешевші, але ненабагато. І якщо враховувати, що колектив «Вечірнього кварталу» гастролює не так часто, оскільки необхідно ще готувати програму, репетирувати, брати участь у зніманнях ТВ-версії й робити «дочірні» міні-проекти, Зеленському й його колективу на кишеню «падає» не так уж і багато. Оскільки істотний відсоток від продажу квитків бере собі безпосередньо приймаюча сторона (палаци культури й спорту), плюс необхідно розкидати заробітки від гастролей на весь колектив, який теж не маленький. Як кажуть, на хліб з маслом вистачить, але не більше… Якщо брати до уваги безпосередньо кошти, отримувані від студії 1+1 за продукцію «Вечірнього кварталу», то справи краще. «Вечірний квартал» як продакшн-студія виробляє продукт, «плюси» Коломойського – покупець цього продукту.Кстати, недавно пройшла інформація про те, що Коломойський під час торгів за цифру, яку мав оплачувати Зеленському й компанії за їхній продукт, дуже сильно не хотів платити те, що хотів керівник «Кварталу», однак начебто Зеленський олігарха таки «уломав»… Продаж продукту «плюсам» за грошима виглядає краще, ніж виручка з гастролей (злі язики кажуть, що це кілька мільйонів доларів на рік), однак мають місце бути нюанси. Канал Ігоря Валеріївича по великому рахунку худо-бідно до останнього часу відбивав ці гроші за рахунок реклами, що йде в ефірі з випусками «Вечірнього кварталу», а ось Зеленський й його колектив з реклами не мають нічого. І найцікавіше, що знову ж таки за словами знавців внутрішньої кухні телеканалу «1+1», минулого року Коломойський наказав генпродюсеру «плюсів» Олександру Ткаченку максимально урізати видатки й переходити на самоокупність. Паралельно «прописаний» у Женеві олігарх просто вирішив поки не платити за продукцію «Кварталу», і тепер повинен Зеленському кілька мільйонів доларів.Та й як показує практика, для продакшн-студії продаж лише одного продукту лише одному покупцеві, хай і за хорошими грошима, дуже ризикована справа – телеканал можуть закрити, продати тощо, і тоді продукт доведеться спихувати комусь іншому. І якщо не договоритися з кимось ще, то можна сміливо прикривати «лавочку» (Савік Шустер міг би багато розповісти на цю тему). Тобто, в сухому остатку виходить, що у Зеленського напередодні нинішнього року справи йшли не те щоб погано, але не зовсім, як хотілося б. А хотілося б керівнику «Вечірнього кварталу» зовсім іншого. А саме – повернення ситуації до 2014 року, коли Зеленський не залежав стопроцентно від Коломойського й гастролей, і міг відкривати ногою двері будь-якого з російських продюсерів, власників телеканалів і чиновників. Тому що справжні гроші й доходи Зеленський і компанія отримували зовсім не від гастролей і Коломойського…Мединський і «віддалена робота». Як сказав недавно в інтерв'ю Юрію Дудю продюсер Олександр Цекало, у 2014 році для російського кіно- й телевиробництва події в Україні й анексія Криму обернулися дуже неприємним чином. За словами Цекало, у цьому бізнесі велику роль грає цільова аудиторія, на яку розраховують світові бренди у форматі реклами. Таку ж роль грає аудиторія й у кінопрокатників, які теж розраховують прибуток з розрахунку, скільки приблизно міст і країн можуть охопити й купити фільм. Відповідно, втрата української аудиторії, яка становила для російського кінобізнесу дуже істотну частину, виявилася дуже болючою. Слетіли багато масштабних проектів, які затівалися й уже були запущені у виробництво напередодні 2014 року. Під ці проекти виділялися багатомільйонні в доларовому еквіваленті суми, які планувалося відбити за рахунок багатомільйонних рекламних контрактів від світових брендів і кінопрокату по всій території СНГ, включаючи й Україну.У інтерв'ю тому самому Юрію Дудю актор Сергій Бурунов говорить, що через події 2014 року зірвався масштабний російсько-український проект, у якому він мав грати головну роль. Про те ж саме говорить й відомий російський шоураннер і сценарист Ілля Куліков, у якого слетіло близько п'яти проектів з багатомільйонними бюджетами, які планувалися спільно з українськими партнерами.До 2014 року левова частка зйомок російського кінопроізводства, як і серіалів, знімалася в Україні. На машини довішували російські номери, і умовну Жмеринку видавали за російську глибинку. Це було у багато разів дешевше, ніж знімати в Росії. І найважливіше в тому, що поряд з російськими каналами й кінокомпаніями у виробництво вкладалися українські кінокомпанії, телеканали й продакшн-студії. Причому дуже часто Україна тут була саме в пріоритеті – наприклад, третій сезон мега-рейтингового серіалу «Глухар» вищезгаданого Іллі Кулікова був вперше показаний по ТРК «Україна», яка мала право «першої ночі», а вже потім – у Росії. Так було й з багатьма іншими проектами, у які українські й російські продюсери вкладали гроші спонсорів, а виручку виводили в офшори. І це були дуже великі гроші. А тепер головне питання – при чому тут кандидат у президенти України й лідер гонки за головне крісло країни Володимир Зеленський? Справа в тому, що Зеленський був на цьому ринку саме одним з найбільших гравців.Усі кінопроекти й серіали, які придумував зі своєю командою нинішній лідер президентської гонки, були міцно зшиті нитками партнерства з російськими гравцями з обопільною й рівноцінною мірою залежності один від одного. Працювало це так. Умовний російський телеканал спільно з умовним українським телеканалом виділяли гроші Зеленському й його російським партнерам-засновникам умовної офшорки на знову ж таки умовному Кіпрі на виробництво серіалу. Який потім крутиться багаторазово по українських і російських телеканалах, які знімають пінку вже з реклами за показ серіалу в прайм-тайм. Тут цікаво, що в схемі присутствував і менеджмент телеканалів, який і створював спільні офшорки з виробниками контенту, вводячи своїх підставних осіб у засновники. Десятки мільйонів доларів щомісячно на офшорні рахунки, особливо якщо запускаєш одразу кілька серіалів з різними телеканалами – це дуже смачно… Подібна ситуація була й з кінопроізводством – тільки там треба було виграти тендер на зйомку фільму, дати потрібний відкат кому треба, і знову ж таки гроші на офшорах.І якщо ще фільм окупиться в прокаті на території СНГ, то буде чудово. Якщо ні – як би вже гроші й так на рахунку, а державний бюджет не обідніє. А фільми Зеленський і компанія робили талановито. Тим більше, що був обраний практично беспрограшний формат комедії, якщо ще й більш-менш добре зроблено, то народ прийде й на продовження або включить у прайм-тайм новий сезон тих же «Сватів». Тому основний бізнес Зеленського – це не вибивання копійок у Коломойського або гастролі з вимушено високими цінами на квитки по бідній Україні. І цей бізнес був основательно підірваний подіями й ситуаціями, до яких Зеленський був абсолютно не готовий…. Саме цим, можливо, й пояснюється дуже неадекватна й нервова реакція кандидата у президенти Зеленського щодо його російського бізнесу. Нагадаю, що тоді у керівника «Вечірнього кварталу» попросили прокоментувати ситуацію з компаніями, у яких він є засновником, які брали участь у розпилюванні російського бюджетного кінопирога вже після 2014 року. За реакцією Зеленського було видно, що він до таких питань абсолютно не готовий, як не був готовий й виходити з цих компаній.І можливо, саме в цьому справжня причина бажання шоумена й продюсера піти в президенти. Пізніше Зеленський сформулював таки свою відповідь на питання й неохоче визнав, що таки так, є у нього інтереси в Росії, де здійснюють розпилювання бюджетних кінокошів афільовані з ним компанії, але сам він з «Вечірним кварталом» у РФ не виступає, і більше того, усі там знають про його позицію… Тут ж питання не в тому, виступає ли у Росії «Вечірний квартал». Виробництво кіно й серіалів – набагато цікавіший бізнес, ніж гастролі. У Росії можна не виступати, однак пилити «на віддаленці» російський бюджет, як показує практика, Зеленський з партнерами продовжує. У цьому зв'язку дуже цікавий скандал з виділенням коштів на фільм жахів «Вниз» компанії «Грін Філмс», засновником якої є Зеленський. На фільм було виділено з російського бюджету 35 мільйонів рублів (близько 15 млн гривень). Історія знаменна тим, що з фільму до моменту його здачі в грудні 2018 року просто випарувалася практично вся знімальна група разом з заявленими топовими російськими акторами й їхніми гонорарами.Міністр культури РФ Володимир Мединський тоді пожурив команду Зеленського за зрив термінів виробництва й погрозив штрафом, однак потім змінив гнів на милість, згадавши, що терміни на виробництво фільму будуть продовжувати, незважаючи на те, що бюджет уже дівся незрозуміло куди. І тут, скоріше за все, має місце типовий випадок «розпилювання» коштів з дотриманням усіх норм класичного «відкату», у якому взяла участь компанія Зеленського й його російських партнерів. Міністр культури РФ, кстати, не приховує свого теплого ставлення до Зеленського й його компаній. У відповідь на заклики оголосити Зеленського в Росії персоною нон-грата й заборонити кінопрокат фільму «8 перших побачень» виробництва «Студії Квартал-95» Мединський виступив проти такої ініціативи й сказав, що не буде позбавляти російських глядачів права подивитися кіно виробництва компанії Зеленського. «Позбавляти наших глядачів права вибору й можливості подивитися наше кіно через чиєсь невдале фіглярство ми не збираємося», – заявив тоді Мединський, дуже змутивши фразою «наше кіно» й визнавши де-факто, що з Зеленським й його компаніями у Мединського все в порядку з домовленостями й взаєморозумінням….Крім надходжень з російського бюджету, компанії, співвласником або власником яких є Зеленський, отримують кошти й з бюджету українського. Наприклад, належне шоумену українське ТОВ «Кіноквартал» підписало з Міністерством культури України договір на 25 мільйонів гривень. За ці гроші фірма Зеленського зобов'язалася зняти художній фільм «Гуцульський вестерн». Фільм прописаний у жанрі «патріотичного кіно» й був профінансований без тендера як «переможець у конкурсі кінопроектів патріотичного змісту». Цікаво те, що держава в даному випадку платить за оренду й обслуговування обладнання, що належить компанії Зеленського, при цьому додатково платить за підготовку трюків й оренду коней. Ще Зеленському вдалося отримати з українського бюджету кошти на комедію «Я ти він вона» 17,6 мільйонів гривень, що становило половину всього бюджету.Але тут були проблеми, оскільки платежі йшли з великими затримками, і як кажуть, Зеленського це дуже нервувало…Добронравов і нерви. Тут буде доречно згадати також скандал з чергового сезону серіалу «Сваты», на який Зеленський і партнери робили великі ставки, і який планувалося знову ж таки показати в Росії, щоб зібрати багатомільйонні рейтинги глядацької аудиторії, і відповідно, були здійснені великі вкладення з урахуванням майбутніх прибутків. Однак не склалося – СБУ заборонила в'їзд у країну головній зірці серіалу Федору Добронравову, і серіал опинився на грані заборони в Україні. Зеленський був розлючений таким поворотом подій і висловив у відеозверненні своє ставлення до цієї ситуації. Тоді вперше нинішній кандидат у президенти висловився на тему заборони в'їзду в Україну російських акторів і спільним російсько-українським проектам. Було видно, що Зеленський виступає як людина, яка захищає бізнес, причому не лише свій, а й своїх російських партнерів. І бізнес, який приносив дуже істотні прибутки й під який були взяті зобов'язання, включаючи грошові…Після ситуації зі «Сватами» й Добронравовим у Зеленського все пішло не дуже добре.Шоумен опинився в залежності від своїх російських партнерів, від Коломойського, від потреби брати якісь кошти у українського Держкіно, і, як кажуть, закриття проекту «Сваты» обійшлося керівнику «Вечірнього кварталу» в дуже круглу неустойку, больно вдарившу по фінансах. Сьогодні у Володимира Олександровича Зеленського дуже непроста ситуація. З якої він, по всій видимості, з усіх сил намагається знайти вихід. Ніхто не може пояснити, що у Зеленського з Коломойським, якому приписують ініціативу висування Зеленського в президенти. Тому що там накопилося скільки взаємних зобов'язань і недомовок, що хто з них кому Рабинович, мабуть, розуміють лише вони самі. Зеленський сьогодні більш залежний від Коломойського й його телеканалу, ніж навпаки, і навряд чи шоумена це влаштовує. Так само як його навряд чи влаштовують «копійчані» й не дуже стабільні надходження від українського Держкіно й вимушені часті гастролі по Україні, які приносять мало грошей. Однак у Росії гроші під Зеленського по-прежнему виділяють. І по всій видимості, по-прежнему вважають керівника «Вечірнього кварталу» великим гравцем, з яким раніше так добре заробляли.Втім, враховуючи зв'язки Зеленського в РФ й особисті знайомства з топ-менеджментом центральних російських телеканалів і чиновниками з Держкіно РФ, це не дивно. Як не дивно, що є гостре бажання все повернути, як раніше. А тепер уявимо, що Зеленський стає президентом України. Природно, що для шоумена, який кинув нині все на карту, може змінитися дуже багато. Зрозуміло, що Зеленський, скоріше за все, вийде зі складу засновників у компаніях, які ведуть бізнес у Росії. Зрозуміло, що поставить свого спостерігача. Але ось умови для його російських партнерів можуть змінитися, і це буде в його владі. Можливо, буде пом'якшений формат в'їзду російських артистів в Україну, і під це діло буде втілюватися в життя програма «Актори поза політикою» тощо. Та взагалі, багато чого можна буде зробити й запустити, оскільки гарант угоди – президент країни…Кстати, в одному з серіалів виробництва компанії Зеленського під назвою «Між нами дівчатами», що вийшов другим сезоном у лютому цього року на телеканалі «Росія», є дуже цікавий момент. Головний герой летить з Москви в Київ вчити працювати «правильно» українських партнерів, причому летить не через Мінськ, а прямим рейсом. Тобто, у серіалі подається все «як раніше», ніби й не було п'яти останніх років, і знову між Україною й Росією «мир і дружба»…Не секрет, що багато хто в Росії не в захваті від того, що сталося у 2014 році. Багато хто втратив купу грошей через спільні так і не запущені проекти, і тепер хотіли б повернути все назад. До таких однозначно належить Володимир Зеленський й його російські партнери. Достатньо згадати реакцію Зеленського на заборону в'їзду в Україну Добронравову, щоб зрозуміти його ставлення до ситуації. І по всій видимості, Зеленський у разі свого президентства буде подібну ситуацію змінювати на свою користь. А як цим скористаються його російські партнери – мабуть, найголовніше питання…Автор цих рядків не хоче стверджувати, що Володимир Олександрович Зеленський – агент Кремля. Однак у разі його президентства й враховуючи зв'язки в російському шоу-бізнесі й близьке знайомство з дуже впливовими громадянами, які керують центральними російськими телеканалами, з'являються питання. Те, що Зеленський сьогодні абсолютно чітко має пов'язаний з РФ бізнес і те, що він не поспішає від нього відділатися у світлі якихось перспектив, – факт. Ну а питання, як президента Зеленського зможуть використати його друзі, які ходять на аудієнції до Путіна – поки що відкрите. Якщо, звичайно, Зеленський стане президентом…Кстати, Ігор Валеріївич Коломойський, який думає, що контролює Зеленського й у разі сприятливого результату отримає маріонеткового президента, на всякий випадок нехай згадає, як Борис Абрамович Березовський, запускаючи Путіна на телебачення з його «мочити в сортирах», теж думав, що народ виберуть навязану телевізійну картинку з людиночком. Народ вибрав людиночка на телебаченні, однак Борис Абрамович з вигнання більше не повернувся…