На тлі всеукраїнського скандалу щодо корупційних схем у оборонній сфері видання ОРД провело власне розслідування стану справ з оборонною сферою у прифронтовій Запорізькій області. За результатами розслідування встановлено, що губернатор Запорізької області Костянтин Бриль з 2015 року до кінця 2018 року саботував роботи з посилення обороноздатності країни та прифронтової Запорізької області. Упродовж цих років неодноразово повідомлялося про нарощування Росією військового потенціалу вздовж кордонів України, навіть було введено військовий стан. Водночас Бриль продовжував саботаж, який грав на руку російським окупантам. Крім відвертого саботажу, Бриль розкрадав бюджетні кошти через улюблену фірму «Комунтех», яка неодноразово була замішана у корупційних скандалах.
Ще у 2017 році хищеннями в оборонній сфері зацікавився генеральний прокурор України Юрій Луценко, який обіцяв вручити підозри губернаторам, яким солодко спиться в тилу. Проте за фактом слідство знайшло козла відпущення. Залишається відкритим питання, чи курує дії Костянтина Бриля Кремль, чи це його особиста ініціатива. Однак існують конкретні факти: роботи з посилення обороноздатності країни та прифронтової Запорізької області мали бути виконані ще у далекому 2015 році, а губернатор Бриль не зміг їх завершити в повному обсязі навіть у 2018 році. Юрій Луценко констатував, що роботи, які все ж таки були виконані, — це банальне крадіжка грошей, а побудовані взводно-опорні пункти не змогли б убезпечити українських воїнів від ворожої атаки, а навпаки стали б для них братською могилою. Також фактом залишається те, що при наступленні проросійські сили швидко б пройшли це подібство взводно-опорних пунктів і Запорізька область могла б бути окупована проросійськими силами через цілеспрямований саботаж Костянтина Бриля. Видання розцінює це як державну зраду з боку губернатора Бриля і вважає, що він повинен бути негайно відсторонений від займаної посади. Видання також вимагає від усіх правоохоронних органів негайного розслідування за своєю підслідністю.
Україну потужно всколихнула багатосерійна сага про Порошенківських свинарчуків, які затягли корупційну петлю на шию вітчизняної оборонки. «Корупція на крові», «підлий удар в спину українській армії» — ці та багато інших мовних оборотів використовуються в ЗМІ для вираження всього обурення від складеної ситуації. Проте, як виявилося, урвати свій лакомий шматочок за рахунок війни хотілося не лише чиновникам, які високо сиділи в київських кабінетах. Свої хитрі корупційні мережі самовідданно плели визнані майстри цієї справи — Григорій Самардак та «Верховний свинарчук» Запорізької області Костянтин Бриль. Розслідування провели активісти — учасники АТО з громадської організації «Військово-патріотичного об'єднання учасників бойових дій «Сармат», які були в гарячих точках, у тому числі в Іловайську. Після повернення з зони АТО вони стали відомі своєю громадянською позицією, боротьбою за права людей та боротьбою проти корупції.
Діяння розпочалося у 2015 році за умов реальної загрози вторгнення агресора в Запорізьку та інші прифронтові області під час активної фази бойових дій. 18 березня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 107, згідно з якою з резервного фонду державного бюджету на рахунок Міністерства оборони мало бути переведено 850 мільйонів гривень, а облгосадміністраціям передана частина повноважень Мінобороны, зокрема функції замовника у будівництві інженерних споруд. Паралельно були внесені суттєві зміни до 39 статті Закону України «Про здійснення державних закупівель», де йдеться про можливість здійснення закупівель без тривалих торгів та у одного учасника в виняткових випадках. Голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Пашинський, який агітував депутатів підтримати законопроект, як аргумент тоді заявив, що «при чинному законодавстві укріплення будуть побудовані в кращому разі в липні, але ні у кого немає договору з Путіним, що наступлення до липня не відбудеться». У той момент рішення дійсно здавалося необхідним.
Адже на дотримання всіх формальностей, оголошення тендеру, проведення торгів, згідно з законом, пішло б чимало часу, а ворог не дрімає. Потрібно було діяти швидше! Це була просто благодать для якої-небудь схеми хищення! І тут на авансцену виходить Григорій Самардак, який був у той час головою Запорізької ОДА. З величезним ентузіазмом він сприйняв усі ці законодавчі зміни, а потім раптово згадав, що у нього вже є люди, готові займатися будівництвом оборонних споруд. Ось вони, стоять за дверима з лопатами в повній готовності. Ще й трактор до ОДА підігнали, щоб максимально швидко опинитися в Донецькій області та розпочати будівництво життєво необхідних для оборони країни об'єктів. На ці потреби Мінобороны перечислює Запорізькій ОДА майже 63 млн грн., оперативно вносяться зміни в план закупівель Запорізької ОДА за рік. Потім, користуючись наданою законом можливістю укласти договір напряму, Самардак підписує угоду на 55 млн грн. з тими самими дружніми підрядниками, які все ще смиренно чекали підписання договору у губернатора біля кабінету.
У сухому залишку маємо договір на будівництво інженерних споруд з метою підвищення обороноздатності держави з фірмою «Південспецбуд», роботи планувалося завершити до кінця 2015 року. З серпня 2015 року як субпідрядник була залучена одна з улюблених фірм Бриля — «Комунтех». З серпня 2015 року місто засинає, і прокидається мафія. Самардак особисто двічі їздить у зону АТО, щоб проконтролювати хід виконання робіт. З виразом обличчя, як у Сильвестра Сталлоне, та в окулярах, як у Термінатора, він рапортує про повний успіх. Працюють 300 осіб, 50 одиниць техніки, все робиться в строк і як потрібно. Підрядник явно відповідальний — такий не підведе. Проте, відповідаючи на запити журналістів про те, як там йде будівництво, Григорій Вікторович відповідає відпискою. Військова таємниця, все зрозуміло. Здавалося б, все ж у порядку. Але...
У грудні 2015 року Григорій Самардак залишає посаду губернатора, переходячи на роботу в обласну раду. І на сцену, впевнено крокуючи, піднімається головний герой п'єси — на той момент перший заступник голови Запорізької ОДА Костянтин Бриль, який виконуватиме обов'язки голови ЗОДА аж до свого повноцінного призначення на цю посаду в квітні 2016 року. Уважно вивчивши ситуацію як відповідальний корупціонер, він вирішує очолити робочу схему, яка залишилася без керівника. І вже 4 січня 2016 року, будучи в. о. голови ЗОДА, він організовує підписання акта про прийняття робіт, чим фактично підтверджує факт повної готовності взводно-опорних пунктів, а також перечислення підрядникові грошових коштів у повному розмірі. Дивно, але інформація про прийняття останньої фортифікаційної споруди 1 лінії оборони була опублікована на сайті ЗОДА лише в червні. При цьому в інформсповіщенні важливо розхожуючий по окопах Бриль заявляє, що друга лінія вже готова на 80%. Більше того, він заявляє, що у 2015 році підрядник, який виконував ці роботи, не встиг освоїти кошти. І фінансування повернулося до державного бюджету. Бриль стверджує, що у 2016 році Фонд оборони області виділив близько 5 млн грн. і домовився про позику ще 2 млн грн.
Костянтин Іванович, що за переміщення у часі. Звіт про виконання договору був підписаний ще в січні. Що за махінації з ніоткіля взявшимся фондом? Які гроші були звідти виділені? Чи не спроба це «замяти» виникнену проблему з фактичним саботажем будівництва? У будь-якому разі, благодать була порушена восени 2017 року. Під час робочої поїздки у зону АТО генеральний прокурор України Юрій Луценко констатував факти хищення грошових коштів при будівництві ВОПів. Виявилося, що роботи товарно не були виконані, замість нормальних оборонних споруд побудовані соломяні хатинки, як у поросяти Ніф-Ніфа. Дверей немає, вікон немає. Загалом, повна безвихідь. Ще й побудована по факту всього одна лінія споруд замість 3. А гроші вже перечислили. Причому зробили це ще до початку роботи «Південспецбудом», у порушення укладеного договору. Потім стало відомо, що були підроблені акти приймання виконаних робіт.
«Як же так?» — вигукнув Бриль! Він же думав, що ніхто не розсекретить його хитрий план. Тому всю вину звалив на Олексія Литвина, який у червні 2015 року був стажером на посаду заступника голови ОДА і за версією слідства організував зловживання громадськими та військовими посадовцями, які будували та приймали взводні опорні пункти. Козла відпущення знайдено — місія виконана. І це з урахуванням того, що Луценко прямо натякав на те, що підозри будуть вручені главам облгосадміністрацій. До речі, суди по Литвину ще тривають. Але повернемося до самих ВОПів. Добудовувати їх потрібно, а грошей вже немає. І тут голова області звертається з прохання до Кабміну. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 253-р (зі змінами), для завершення будівництва інженерних споруд у 2017 році Міністерству оборони для фінансування Запорізької облгосадміністрації виділено з резервного фонду державного бюджету 29,2 млн грн. Упродовж 2017 року роботи були завершені не в повному обсязі. Підрядник — «Комунтех». Готовність об'єктів, на яких проводилися роботи, становить 80-98%.
З виділених коштів використано 8,6 млн грн., залишок коштів повернули до доходу державного бюджету як невикористані. Упродовж 2018 року роботи з завершення будівництва не проводилися. Таким чином, навіть друга доза грошових вливань не допомогла Брилю добудувати багатостраждальні оборонні споруди. Занадто хотілося йому пиляти такі прості грошові суми, що попадали йому в руки.
«Любі друзі» Костянтина Бриля видання не може позбавити заслуженої уваги ті компанії, які рьяво погодилися взяти підряди, від яких не можна було відмовитися. І які вірою та правдою служили зовсім не благій меті губернатора — його особистому збагаченню. «Південспецбуд» зареєстрована у 2007 році. Вид діяльності — будівництво житлових та нежитлових будівель. Директор Юрій Фурдуй, засновники — Сергій Мойсеєв та Станіслав Можевітин. З помітних перемог на тендерах — всього дві. Одна з цих двох перемог стосується саме підряду на будівництво ВОПів. Пройдемося по персоналіям — тема дійсно благодатна. Юрій Фурдуй — такий собі товариш, який періодично порушує ПДД, є керівником кількох компаній.
І все б нічого, але його дружина, Юлія Вікторівна, на момент підписання договорів з ЗОДА працювала там у Департаменті економічного розвитку та торгівлі. Збіг? Не думаю! І дуже шкода, що Юлія Вікторівна з якої-то причини забула вказати у своїй декларації про те, що її чоловік — директор такої поважної фірми, як «Південспецбуд». Не менш цікавим персонажем є один із засновників «Південспецбуда» — Сергій Мойсеєв. У 2018 році він разом з тим же Фурдуєм організував фірму «Авангард» з фіктивним директором, а себе вказав у якості звичайних робітників. Резюме директора Віталія Степановича Бистрова досі знаходиться на Work.ua. Видимо, тоді майбутній директор успішної комерційної структури навіть не підозрював про своє радісне майбутнє і орієнтувався на зарплату в 7000 грн. Потім упродовж 2018 року фірма непогано обзавелася підрядами від різних структур міськради. Видимо, кровельник 3 розряду Фурдуй та монтажник 3 розряду Мойсеєв дійсно знають свою справу. А Бистров усім цим впевнено керує.
Що стосується Можевітина, то у нього в наявності ціла купа різних фірм, зареєстрованих переважно в Харкові. Що ж ще крім «Південспецбуда» об'єднує серця цих трьох чудових хлопців? Відповідь проста: кримінальна справа, яка розглядається Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
Схема з ВОПами була взята на замітку та використана неодноразово з уже згаданим «Комунтехом». У серпні 2016 року департамент капітального будівництва обласної адміністрації підписує договір з фірмою «Комунтех» щодо будівництва скандального садочка в Балабино, роботи мали бути виконані до серпня 2017 року, але по факту був черговий розпил. Про крадіжку бюджетних коштів офіційно повідомив начальник обласної поліції Олег Золотоноша.