← Назад

Політична криза Віктора Медведчука: втрата впливу перед виборами в Україні

2019-03-22 12:48 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Віктор Володимирович Медведчук, якого його кум Володимир Путін назвав «простим українським націоналістом», опинився в складній ситуації. Йому необхідно терміново вирішити питання виборів в Україні та виконати свої зобов'язання перед «кумом». Однак все розвивається не так, як Медведчук обіцяв Путіну, і Віктор Володимирович у паніці шукає вихід. Це викликає занепокоєння, враховуючи його біографію та методи досягнення цілей, які завжди мали сумнівну репутацію.

Фундатор «Українського вибору» серйозно помилився з «українським питанням». Його «закляті друг» Петро Порошенко, якого Путін у промові про Медведчука називав дуже поважно «Петром Олексійовичем», не виправдовує сподівань. Більше того, Петро Олексійович очолює президентський антирейтинг і займає лише третє місце в президентській гонці. Медведчука, якого, за словами Путіна, сам Петро Порошенко колись попросив займатися ключовими питаннями, включаючи звільнення полонених, дуже не радують рейтинги Петра Олексійовича. Тому кум Путіна, який на всякий випадок виставив на торги свою садибу в Київській області, наразі з усіх сил шукає способи залишитися головним «вирішувачем» в Україні в очах Володимира Володимировича. Лише родинні зв'язки допомагали Медведчуку зберегти рештки поваги у Путіна, оскільки його стратегія та тактика виявилися вкрай неефективними.

За даними автора, у дні перед виборами Петро Олексійович Порошенко, який залікує рани від корупційного скандалу з участю його бізнес-партнерів Свинарчуків-Гладковських, буде представлений перед телекамерами як визволитель українських полонених. За стратегією Медведчука, це мало б додати плюси до рейтингу Петра Олексійовича. Підготовку до цього заходу вже ведуть близькі до Порошенка особи, які також задіяні в форматі так званих «Мінських угод». Зокрема, роль спікера з цього питання вже грає Ірина Геращенко, яка висунула ініціативу провести обмін полоненими в березні. Точна дата не вказана, однак, очевидно, це відбудеться напередодні виборів і буде поданого максимально емоційно для впливу на виборців. Петра Олексійовича покажуть як «батька українських солдатів», який не їсть і не спить, поки не буде вирішено питання їхнього звільнення та повернення додому.

За словами джерел на неконтрольованій Україною території Донбасу, до такого розвитку подій готові й у так званих «ДНР» та «ЛНР». У автора завжди виникало питання, яким чином мільярдер Медведчук, який до того ж є кумом голови держави-агресора, мав відношення до звільнення полонених і був безпосередньо куратором цих процесів з обох сторін? Зрозуміло, що питання риторичне, і його давно мало б задавати насамперед самому Петру Порошенку.

Давно не секрет, що у нинішнього «гаранта» та родича Путіна дуже хороші та з усіх боків «плідні» стосунки. У цьому контексті є цікавий момент. П'ять років тому багато «лідерів громадської думки» так званих «ДНР» та «ЛНР» багато чого очікували від президентства Порошенка. Зокрема, саме з Порошенком вони пов'язували завершення конфлікту на свою користь і запуск проекту «федералізації» з особливим статусом для Донбасу. Цих «лідерів» невизнаних республік переконував і сам Медведчук, який неодноразово бував у ті дні за лінією розмежування і дав зрозуміти особисто та через свою людину Дмитра Перліна оточенню тогочасних «керівників республік», що з Порошенком все домовлено і все буде в шоколаді. Такі ж думки Віктор Володимирович «втюхував» і своєму куму, переконуючи його, що все під контролем. Однак щось пішло не так.

Можна, звичайно, сказати, що саме Петро Олексійович Порошенко цим планам і завадив. Але є одне «але». Саме Порошенко та близькі до нього політики час від часу намагалися пролобіювати законопроекти з особливим статусом для Донбасу. Однак, бачачи реакцію громадськості, не ризикували просувати ці процеси далі, побоюючись непередбачуваних наслідків. Це дуже злило Медведчука та його кума в Москві.

В колах, близьких до Медведчука, стверджують, що саме Віктор Володимирович порадив Петру Олексійовичу нещодавно заявити, що одразу після виборів Петро Порошенко повернеться українцям Крим. Кажуть, що це цікавило Віктора Володимировича суто з дослідницької точки зору — як українці відреагують на такий ідіотизм і чи піде на це Петро Олексійович. Петро Олексійович, перебуваючи в стані тихої паніки останні тижні, не думаючи, таки заявив про повернення Криму.

Розуміючи, що Порошенко, хоч і «свій», але все більш неадекватний, і що його збереження на посаді президента хоч і благо, але сумнівне, Віктор Володимирович давно, переконавши кума, що знову ж таки все під контролем, почав готувати план «Б». До плану «Б» входили максимальна раскрутка Юрія Бойка та дружніх допоміжних політичних сил у особі Вадима Рабіновича (який, зрештою, «спекся»), формування громадської думки через телебачення, скупка телеканалів тощо. Рейтинг Бойка таки вдалося підняти, причому не без активних зусиль голови АП Ігоря Райніна в тій же Харківській області. По суті, основний план був — вивести у другий тур Порошенка та Бойка, після чого можна було б розслабитися, оскільки обидва кандидати в президенти влаштовували Медведчука. Однак у справі з Бойком «донецькі» в особі Рената Ахметова, Бориса Колесникова та їхнього протеже Олександра Вілкула несподівано підняли бунт на кораблі «Опоблоку» і проект почав тріщати по швах. Вищезгадані громадяни з донецькою пропискою давно не терпіли ні Медведчука, ні Бойка, і рішуче підставили Віктору Володимировичу підніжку в його планах.

Результатом стало включення вищезгаданих громадян до російського «санкційного списку», а сам Віктор Володимирович Медведчук, ще раз отримавши від свого кремлівського кума пару родинних непристойних виразів, серйозно задумався про майбутнє. Яке, незважаючи на зовнішню непохитність, все ж почало виглядати похмуро.

Внезапне введення у передвиборчу гонку Володимира Зеленського, за яким, як вважають експерти, стоїть давній ворог Медведчука Валерій Хорошковський, дуже сильно вплинуло на ставлення Путіна до свого кума. Насамперед щодо його іміджу людини, яка тримає все під контролем в Україні. Медведчук не врахував усіх ризиків, і тепер його основне завдання — вихід у другий тур або Бойка, або Порошенка. А далі як карти ляжуть.

Фундатор руху «Український вибір» Віктор Медведчук несподівано опинився перед вибором — залишатися йому в Україні чи у разі завершення виборів не на його користь «робити ноги». Він чудово розуміє, що та ж Юлія Володимирівна Тимошенко може у разі її перемоги вести себе щодо нього непередбачувано, враховуючи давні та складні у всіх питаннях стосунки. Він також чудово розуміє, що йому абсолютно точно не варто довіряти Порошенку, який стає все більш непередбачуваним. Медведчук чудово розуміє, що Порошенко з готовністю принесе його в жертву заради своїх чи чужих інтересів, незважаючи на сьогоднішні домовленості. Він чудово розуміє, що Юрію Бойку буде дуже складно стати президентом, як і складно вивести його у другий тур. Медведчук усвідомлює, що він не в силах контролювати ситуацію на свою користь і на користь свого кума в Кремлі. І розуміє, що в Кремлі довіри до нього все менше, а сам Володимир Володимирович, можливо, вже задумується, хто буде його повноважним представником в Україні замість кума.

Пан Медведчук, який досі не був помічений у симпатіях до США, почав потихеньку «наводити мости» для домовленостей з людьми з-за океану. Він чудово розуміє, що своєму куму в Москві він потрібен поки що в якості постійного повноважного представника, а в самій Росії Медведчук Путіну буде марний. Тому наразі адвокати Медведчука чистять сліди його перебування в сумнівних компаніях та угодах, а сам Медведчук шукає взаєморозуміння із закордонними партнерами щодо їхної підтримки у разі чого.

Медведчук чудово пам'ятає, як у США обійшлися з його партнером і другом Григорієм Суркісом, не пускаючи останнього на територію США. І усвідомлює, що кум може приютити його в РФ, як втікача Януковича, але що з ним там станеться — питання. А долі Януковича Медведчук не бажає. За даними автора, наразі Медведчук та його найближчий соратник Тарас Козак максимально чистять сліди своєї присутності в компаніях та угодах, пов'язаних із Сергієм Курченком. У найближчий час відбудеться зміна засновників у швейцарській компанії Trading Partners, через структуру якої (Прикарпатзападтранс) в Україну та Європу поставлялася контрафактна сировина, і здійснювалася так звана «недоставка» або «обірваний транзит», коли контрафакт замість Угорщини осідав в Україні.

Колись Медведчук та Курченко купили у російської «Транснефті» нафтопродуктопровід «Самара — Західний напрямок», по якому в Україну поставлялося контрабандне дизельне паливо, нібито призначене для Угорщини. Медведчук разом з Козаком відповідав перед російськими партнерами за схему обірваного транзиту і вирішував усі питання з Порошенком. Однак тепер цей проект може обернутися для Віктора Володимировича дуже негативними наслідками. Як з точки зору «непорозумінь» з боку тих, хто прийде до влади в Україні після виборів, так і з боку старих ворогів Медведчука, які можуть використати його слабкість на сто відсотків.

Кажуть, що репатріанта Михайла Саакашвілі, якого колись нібито просив грошей у Курченка, вороги Медведчука підбурюють стати головним рупором, розповідаючи про злочини кума Путіна в Україні. І тема обірваного транзиту в виконанні Медведчука буде однією з основних. Кажуть, що Саакашвілі готовий погодитися хоча б тому, що саме голова «Українського вибору» колись переконав Порошенка вигнати Саакашвілі з України таким ідіотським способом.

Подібних схем, які в Україні вів та курував Медведчук, накопилося за останні роки велика кількість. Однак тепер Віктор Володимирович розуміє, що у разі чого його цілком можуть «злити» і зробити крайнім. І буде з усіх сил намагатися залишитися при тому становищі, в якому він поки що потрібен своїм московським партнерам. А якщо все ж щось піде не так — запасний аеродром у Медведчука вже фактично готовий. Принаймні йому так здається.

Сергій ВЕСЕЛОВ, «ОРД"

#Медведчук #УкраїнськийВибір #ПрезидентськіВибори #ПорошенкоПутін #ПолітичнаКриза #Курченко #УкраїнськаПолітика #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування