«…все вже вирішено. Порошенко домовився у США, вони підтримують його кандидатуру, якщо він переможе на виборах. А як саме він це здійснить у своїй країні – їх не цікавить. Головне, щоб був результат і не було нового майдану…» Такі розмови нині поширені в кабінетах на Банковій та Володимирській. Таємне знання у вигляді вже відомих результатів виборів великі керівники передають своїм підлеглим як догму, формуючи в них впевненість у неминучості другого терміну та правильність підтримки діючого президента. Будь-якою ціною. «Бо не дай Бог прийде новий, ти ж розумієш що з нами буде…» Багато хто з кандидатів уже відчув на собі тиск силовиків президентської вертикалі. Хтось почувається некомфортно під пильним оком зовнішнього спостереження, хтось ніяковіє перед допитами, хтось побоюється зеленки і запашного газу, а хтось – занадто відкритого діалогу з патріотами-атовцями. Деякі з кандидатів навіть зрозуміли, у кому саме причина їх побоювань, деякі вже озвучили прізвище заступника голови СБУ Віктора Іонасовича Кононенка, якого називають «Латишем». Можливо, саме цей персонаж відповідальний за всю брудну роботу чекістів проти кандидатів-конкурентів.
А що поробиш, коли звання генерал-лейтенанта і шикарну квартиру у центрі міста треба відробляти. Рік тому президент хотів замінити шантажиста Грицака на іншого, але той закотив скандал з ультиматумом: якщо мене переводять на РНБО, то моїм наступником буде тільки Латиш. Як і прогнозувалось, кастинг в АП Латиш не пройшов. Зрадницька зовнішність маленького наполеончика, а отже бажання мститись за це всьому світу, впевненість у своїй непогрішності та зверхність у спілкуванні зіграли свою недобру роль. Як і у 2015 році, коли невідомого Кононенка перевели з Черкаського УСБУ до ДЗНД СБУ. Не знаючи що робити з таким «спеціалістом», його направили у штаб АТЦ, де протягом 2015–2017 років він розкрив свій талант. Описувати всі «подвиги» ображеного наполеончика у АТО немає сенсу. Слід зазначити, що злочинні вказівки на вбивства і катування мирного населення, яких підозрювали у зв'язках з сепаратистами, ще послужать підставою для їх окремого розслідування ДБР у рамках кримінальних проваджень.
Як і схеми незаконного збагачення на контрабанді в зоні АТО, що здійснювались спільно з тодішніми губернаторами руками так званих «мобільних груп», які контролювали перевезення вантажів у зоні АТО та підпорядковувались безпосередньо керівництву АТЦ, заносячи данину. Саме на кошти, заробленні в АТО, хтось придбав собі перше генеральське звання і посаду заступника голови. По-іншому не світило. Відтепер цей «ображений» працює напряму, в обхід Грицака, як і всі інші заступники, співпрацює з Банковою, отримує безпосередні вказівки від заступника глави АП Ковальчука та відповідає за всю «брудну» роботу проти конкурентів Порошенка. І продовжує думати, що він самий розумний і про це ніхто не дізнається. А якщо й дізнається, то він їх «запресує». Бо у його підпорядкуванні цілий арсенал кримінальної тітушні, за керівництво якими відповідає ГУ БКОЗ та націонал-патріотів, якими опікуються ДЗНД. До речі, звинувачення голови Херсонської облради Мангера, підозрюваного у замовленні вбивства Гандзюк, на адресу голови цього самого департаменту Даценка, напевне, мають сенс. Кому як не Мангеру відомо, чим займався «Правий сектор», а Даценко, як кум Яроша, мав безпосередній вплив на організацію у Херсонській області і якими методами бійці ПС знищили активістку.
Але не слід забувати, що Даценко млявий і нікчемний керівник, самотужки жодних рішень не приймає, слухається виключно свого куратора. Здогадайтесь кого? Коло замкнулось. Але якщо шановна спільнота у особі виборчих штабів, прихильників та однодумців інших кандидатів у президенти нарешті зрозуміють, хто саме є генератором насилля і ненависті на цих президентських виборах, у них можуть «розкритися очі» і відкритися «друге дихання». Їм може припасти на думку, що вуличні протести потрібно проводити не на Банковій, яка тільки роздає вказівки і вимагає результат, а на Володимирській 33 і Золотоворітській 7, де й базується це саме ДЗНД. Вони можуть зрозуміти, що брудними процесами керує конкретна особа, яка боїться публічності і висвітлення її минулої і теперішньої таємної діяльності. Вони можуть зрозуміти, що можливо знайдуться такі небайдужі громадяни чи громадські рухи, які почнуть пошук потерпілих і свідків у зоні АТО, які постраждали від його дій, будуть звертатись у ДБР з вимогою розслідування військових злочинів. Можливо вони звертатимуться до НАБУ з вимогами розслідувати корупційну складову у контрабанді товарів у зоні АТО.
Свідки і небайдужі також знайдуться. Вони можуть зрозуміти, що їм потрібно звертатись до ГПУ з вимогами перевірити, чим наразі займається СБУ, скільки людей прослуховує і з яких причин. Чи займається служба взагалі своїми прямими функціями, а не боротьбою з політичними конкурентами. Вони можуть зрозуміти, що існує багато справжніх патріотичних організацій, які не підтримують насильницькі методи боротьби у виборчій кампанії і можуть відкрито про це заявити у флешмобі «Я не сексот СБУ» чи іншим методом. Озброєні необхідною інформацією, вони й самі можуть багато чого зрозуміти. А головне — зробити.