Вже кілька років не вщухають гарячі суперечки та баталії навколо однієї з найважливіших підприємницьких установ країни — Торгово-промислової палати України, яку очолює ставленик беглого екс-генпрокурора Пшонки Геннадій Чижиков. Справа не лише в тому, що репутація президента Палати запятнана корупційними скандалами та зв'язками з зрадниками України, а головним чином у тому, що ТПП не виконує свою основну функцію — допомогу підприємцям.
Уродженець Донецька Геннадій Чижиков розпочав трудову діяльність у 1994 році в Донецькій торгово-промисловій палаті, якою керувала дружина Віктора Пшонки — Ольга Пшонка. Близько 20 років Геннадій Чижиков разом з Ольгою Пшонкою по черзі керували ТПП Донецька: то Ольга Пшонка була віцепрезидентом палати при Чижикові-президентові, то Чижиков був віцепрезидентом при президентові Пшонці.
Геннадій Дмитрович завжди вважався ставленником сім'ї Пшонків, чого, власне, сам ніколи не заперечував. Усім своїм кар'єрним злетам він завдячує саме сім'ї Пшонки, а також їхнім широким зв'язкам та впливу в період президентства Януковича. Навіть сьогодні, після всього, що пережила й переживає Україна, Чижиков лестиво відзивається про своїх тогочасних благодійників. У лютому 2013 року Чижикова вдалося посадити в крісло президента ТПП України. Оскільки посада керівника ТПП — виборна, очевидці розповідають про неймовірний тиск, який чинився на членів регіональних ТПП з боку влади та правоохоронної системи.
Оскільки в бізнес-спільноті України та політичних колах добре було відомо, чия людина Чижиков і хто за ним стоїть, було вирішено надати його фігурі певної ваги та лиску. Так, з порушенням усіх можливих дипломатичних процедур, його зробили почесним консулом Республіки Франція в Донецьку. Головним лобістом цього призначення називався тогочасний міністр закордонних справ у уряді Януковича — Костянтин Грищенко. Варто зазначити, що цю почесну місію Чижиков також успішно провалив, що ще раз довело — ця посада є лише іміджевим прикриттям дільця.
Геннадій Чижиков був дружен і з самим Януковичем, який постійно включав Чижикова в різні комісії, проводив з ним конференції тощо. За період роботи президентом ТПП України навколо Чижикова полихали костри корупційних, репутаційних і навіть міжнародних дипломатичних скандалів. Десятки поважних народних депутатів з різних партій, часом з діаметрально протилежними політичними поглядами та ідеологіями, сходилися в одному — Чижикова необхідно люструвати, а його корупційні дії розслідувати. Ще свіжі в пам'яті конфлікти Чижикова з ветеранами АТО, які піддавали останнього «сміттєвій люстрації», вимагаючи відставки сумнівного кадру.
Відносно Чижикова та очолюваної ним ТПП розслідувалася низка кримінальних проваджень. Згідно з законом, ТПП України — де-юре неприбуткова організація, але де-факто це зовсім не так. Громадська організація наділена цілою низкою функцій держави, за які стягується плата. У цьому зв'язку було чимало звернень підприємців про вимагання керівництвом ТПП непередбачених законом коштів за надання послуг. Фіксувалися випадки видачі сумнівних сертифікатів про обставини форс-мажору (один з основних бізнесів Чижикова в ТПП) офшорним фірмам. Сьогодні в судах розглядаються десятки позовів, предметом яких є сумнівність сертифікатів.
Крім того, органи Національної поліції та СБУ інкримінували Чижикову звинувачення за такими статтями Кримінального кодексу України: ст. 366 КК України (службовий підлог); ч.5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або оволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем); ст. 366 КК України (самоуправство). Проте доля цих кримінальних проваджень нині невідома. За інформацією джерел, Чижикову вдалося спустити на гальмах деякі провадження завдяки втручанню видних представників нинішної влади, а також лобіюванню дуже відомих артистів.
Міжнародна практика цивілізованих країн-членів МОП показує, що ТПП (у деяких країнах — Міністерство торгівлі) є одними з найавторитетніших органів у системі держави, покликанням яких є сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, її інтеграція в світову господарську систему. Діяльність ТПП покликана формувати сучасні промислові, фінансові та торговельні інфраструктури, створювати сприятливі умови для підприємницької діяльності, всебічно розвивати всі види підприємництва, науково-технічні та торговельні зв'язки між національними підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
У країнах з розвинутою економікою президент ТПП — дуже авторитетна людина, яка за своєю впливовістю входить у топ-5 осіб держави, оскільки повинна сприяти розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, експорту товарів і послуг, надавати практичну допомогу підприємцям у проведенні торгово-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, сприяти освоєнню нових форм співпраці.
На жаль, усього цього не можна сказати про президента ТПП України — Геннадія Чижикова, як і про палату, яку він очолює. Після того як припинив своє існування Державний комітет з питань підприємництва та регуляторної політики, ТПП залишився єдиною установою, яка могла б стати успішним прототипом міністерства бізнесу та торгівлі. Але цього з зрозумілих причин не сталося. У нинішніх реаліях таке представництво бізнесу — утопія та нездійсненна мрія. Головна заслуга в цьому провалі, який можна назвати евтаназією українського бізнесу, природно, належить пшонкиній шайці-лейці, яку очолює Чижиков.
Одна з головних проблем Геннадія Чижикова як керівника ТПП України полягає в тому, що він ні дня не працював у реальному секторі економіки, не створював робочі місця, не платив зарплати та податки, не нарощував капітали й не виконував зобов'язань за торговельними контрактами з іноземними контрагентами. Ще більша проблема в тому, що керівник ТПП є нерукопожатним у високих владних кабінетах через свою токсичність, обумовлену його тісними зв'язками з регіоналами.
За роки роботи під керівництвом Ольги Пшонки він навчився бути весільним генералом, виконуючи суто церемоніальну функцію. Тобто не практик, а теоретик. Цим пояснюється неприйняття функціонера політикумом та бізнес-середовищем. Як кажуть у народі, «Чижиков — пусте місце в діловому розумінні, колекціонер дзвіночків». Варто також відзначити віцепрезидентів, якими оточив себе Геннадій Чижиков і на яких спирається у своїй діяльності. Чого варта лише Михайло Непран, помічений в антимайданівських висловлюваннях та антиукраїнській діяльності. Раніше Непран працював на Віктора Медведчука й мав стосунок до організації «Український вибір». Путінський кум допоміг йому завести зв'язки в Москві. Як пишеться в матеріалі, Непран намагався закріпитися в оточенні одіозного путінського радника Сергія Глазьєва, але був відкинутий. Повідомляється також про нетрадиційну орієнтацію віцепрезидента.
Саме цій людині Чижиков віддав на відкуп золоту жилу ТПП — сертифікати про форс-мажорні обставини, які дозволяють громадянам і підприємствам, наприклад, постраждалим від проведення АТО, не повертати кредити (банки та фінансові установи з моменту видачі довідки зобов'язані припинити нараховування пені та інших штрафних санкцій боржникам, які проживають у зоні проведення АТО), не платити податки та штрафи, не виконувати укладені контракти й при цьому не платити неустойку. Проблема в тому, що ніяких форс-мажорних обставин може й не бути, а такі сертифікати просто купуються в ТПП.
Ще один вірний штик, на якого спирається Чижиков у своїх схемах, — Микола Засульський — керівник ТПП Києва ще з радянських часів (з 1985 року). У ЗМІ та на спеціалізованих форумах, присвячених діяльності ТПП, його називають «кремлівським кротом» у ТПП і характеризують не інакше як «прожженого хабарника та корупціонера». За дивного стечення обставин, Засульський також як і Чижиков з Непраном асоціюється з країною-агресором. Взагалі у цієї трійці багато спільного.
Взяти, наприклад, розкішний спосіб життя Засульського. Як і Чижиков, ні дня не працював у бізнесі й усе життя займався палатною діяльністю, Засульський, за повідомленнями ЗМІ, живе не за своїми можливостями. «Отримуючи зарплату функціонера громадської організації, він оплатив дочці освіту в США, попутно купивши дім у Санта-Барбарі. Сам живе в особняку в центрі Києва, має кілька дач, квартир, машин. Більше того, Засульський опутав Київську торгово-промислову палату рядом контрактів, так що у разі його уходу більшість нерухомості, яка належить палаті, відійде компаніям, контрольованим все тим же президентом Київської міської ТПП», — пишуть розслідувачі.
Усе викладене вище давно відомо широкій бізнес-громадськості, представникам влади та журналістам. Над Чижиковим неодноразово нависав Дамоклів меч. Коли відповідь за все вчинене була як ніколи близька, йому неймовірним чином вдавалося зберегтися в посаді. У 2015 році гостро став питання переобрання голови ТПП. Здавалося, у Чижикова немає жодного шансу залишитися в посаді. Але не тут-то було.
Навіть уявити складно, хто став на захист Чижикова. У дійсності у Чижикова був ряд потужних конкурентів. Першим претендентом на посаду президента ТПП називався екс-глава Адміністрації президента України, бізнесмен Борис Євгенійович Ложкін. У кулуарах поговорювали, що Борис Ложкін, коли йшов з посади голови АП, самостійно прийняв рішення відмовитися від боротьби за ТПП, щоб не підставляти президента зайвими розмовами напередодні виборів, оскільки Ложкін прямо асоціюється з Петром Порошенком.
Ще один кандидат на посаду президента ТПП України — народний депутат кількох скликань, підприємець зі славою агресивного рейдера — Олександр Федорович Дубовой. Ім'я Дубового згадувалося ЗМІ в контексті його планів щодо створення так званої Бессарабської Народної Республіки. Відомо, що Олександр Дубовой був дружен з Йосипом Кобзоном, який у останні роки життя дотримувався сепаратистських поглядів. Таблоїди писали, що Дубовой у свій час навіть возив до Москви зірок вітчизняного шоу-бізнесу (Володимир Зеленський — прим. авт.) познайомити з Йосипом Давидовичем, щоб той допоміг вийти на російський ринок.
У експертному середовищі впевнені, що, незважаючи на звинувачення в рейдерстві та сепаратизмі, Олександр Дубовой — набагато більш вдала кандидатура на посаду президента ТПП, ніж Чижиков. Хоча б тому, що Дубовой є реальним підприємцем, який створив не один успішний бізнес, тисячі робочих місць. Справедливості ради відзначимо, що Олександр Дубовой виграв кілька позовів проти ТПП та її керівника Чижикова, відстояв у очах ділового світу чистоту своєї репутації.
Хоч виграні суди офіційно й відмили Дубового в очах громадськості, яка знає про методи екс-народного депутата й про продажність наших судів, цей факт ще раз продемонстрував його здатність і вміння залихватсько вирішувати питання в судах і домовлятися. Свіжа в пам'яті історія, коли відомий бізнесмен і політик Геннадій Корбан, якого часто також називають рейдером, кілька років запеклено боровся за Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі — КІЕП).
Вдруг на горизонті з'явився Олександр Дубовой зі своєю командою. Включившись у боротьбу за КІЕП, Дубовой буквально за лічені місяці одолав Корбана, встановивши контроль (70% акцій контролюється сім'єю Олександра Дубового) над серйознішим і унікальнішим інститутом, який проводить такі складні роботи, як проектування та супровід об'єктів атомної енергетики. Сьогодні інституту належить близько 20 тис. квадратних метрів приміщень у центрі Києва. Багато експертів у цьому зв'язку прогнозували, що КІЕП пропаде з енергетичного ринку, штат розпустять, а площі здадуть в оренду. Але, по всій видимості, Дубового сильно недооцінили — спустя рік він значно поліпшив становище справ у інституті. Ведеться робота за міжнародними контрактами, організація приносить прибуток, і в організації Дубовой бачить перспективу для розвитку. Сьогодні капіталізацію КІЕП оцінюють у мільярд гривень. Щоб реально придбати інститут, кажуть експерти, бажаючим необхідно розстатися з 35-40 мільйонами доларів США. Обидва ці факти — перемога над впливовим конкурентом Корбаном та успішність підприємства КІЕП — говорять на користь Дубового як людини, яка вміє заробляти гроші й відстоювати свої інтереси.
На жаль, сьогодні можемо констатувати сумний факт — Геннадію Чижикову таки вдалося утримати крісло голови ТПП. Адвокатом прислужника Пшонки Чижикова став… честь і совість української естради, фронтмен гурту «Океан Ельзи», якого «сватали» в президенти України — Святослав Вакарчук. Всередину палати поговорювали, що сам Чижиков неодноразово хвалився тим, що нібито Вакарчук ходив по високих кабінетах, особисто ручаючись за нього й наполягав на збереженні останнього в посаді. Згадувалися в цьому контексті прізвища голови РНБО Олександра Турчинова, а також заступника голови АП Віталія Ковальчука.
Зусилля Вакарчука щодо порятунку Чижикова, як видно, увінчалися успіхом. І цьому є пояснення, адже вже тоді було відомо про президентські амбіції артиста. Дзвінки віцепрезидента ТПП Михайла Непрана, помножені на страх голів регіональних ТПП, що Вакарчук стане президентом, зробили своє згубне діло — 19 травня 2015 року Чижиков був переобраний на посаду президента Торгово-промислової палати України.
Чому Вакарчук? — запитаєте ви. Усе дуже просто — пшонкиного дільця й Святослава Вакарчука об'єднав олігарх Віктор Пінчук, під дахом якого вони познайомилися, будучи студентами спонсорованої ним програми Aspen Kyiv. Сьогодні Чижиков є членом ради директорів цієї організації. Думається, саме тому Вакарчук не зміг відмовити Геннадію Чижикову.
Цей маленький штрих дуже виразно демонструє, що могло б бути, якби президентські амбіції оволоділи б без сумніву талановитим музикантом Вакарчуком і він раптом став би президентом. В Україні могла б настати тотальна чижиковщина. У цьому контексті можемо відзначити, що великим благом для нашої країни є те, що західний політикум, як і український виборець, все ж вирішив приглянутися іншому артистові, кандидатові з найбільшим президентським рейтингом — Володимиру Зеленському. Виходячи зі заяв Володимира Зеленського, можна бути впевненим, що Чижиков при такому президентові точно знайде своє місце: якщо не в одній з колоній, то, як мінімум, поза українськими бізнес-процесами.
Сьогодні ж ТПП України перебуває в глибокій кризі, організація абсолютно не виконує своїх основних функцій, влаштовуючи марні виставки й конференції, з яких рідкий підприємець виходить з контрактом. Часто, навпаки. Громадськість стурбована тим, що такий важливий інструмент, як Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП практично не функціонує. Замість успіхів українського бізнесу керівництво Палати турбується про те, як дорожче здати виставкові площі та офіси. Палата перетворилася на бізнес-проект її керівника, а сам Чижиков тільки й робить, що бере участь у світських рауті й марафонах, але навряд чи це допоможе йому втекти від відповідальності.
Відзначимо, що сьогодні в ТПП йде масове скорочення працівників. Яка причина? Не повірите! Злі язики кажуть, що Чижиков половину штату вирішив просто вигнати, щоб звільнити кабінети під здачу в оренду. Цинізму керівництва ТПП України немає меж. Залишається лише одна надія, що незабаром президентські й парламентські вибори переломлять ситуацію, а такі, як Геннадій Чижиков, ніколи більше не будуть допущені в святая святих українського бізнесу.
Уже сьогодні очевидно, що питання самоочищення в ТПП — назріло, воно неминуче, але поки заморожено з причини політичної доцільності. Президентські вибори дадуть старт перезавантаженню такої прогнилої й неефективної структури. Згідно з інсайдерською інформацією, стало відомо, у кого більше шансів очолити ТПП залежно від того, хто стане президентом України. Так, якщо президентом України стане Володимир Зеленський, то найбільші шанси очолити ТПП у Ігоря Палиці. При президентові Юлії Тимошенко, ймовірніше за все, палату очолить Олександра Кужель, при Петрові Порошенку — Борис Ложкін, ну а якщо вибори виграє Анатолій Гриценко, то всі шанси стати президентом ТПП є у екс-голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського.
Експерти й рядові працівники Палати в приватних розмовах стверджують, що їм байдуже, хто очолить палату — гірше, ніж є сьогодні, точно не буде! Що ж, нам залишається з цікавістю спостерігати за розвитком подій і сподіватися, що новий президент вдихне нове життя в ТПП і розвиток підприємництва в Україні.