Редакція отримала різноманітні матеріали та відомості, які яскраво відображають глибину проблем сучасної судової системи України. Які проблеми пронизують нашу судову систему сьогодні, і як ці проблеми стали причиною ускладнень у здійсненні міжнародного правосуддя та встановленні законної істини.
23 липня 2014 року партнер юридичної фірми «Василий Кисіль І Партнери» Алексій Філатов указом Президента України призначений заступником голови Адміністрації Президента України. Фактично він став координатором Ради з питань судової реформи, яка була створена протягом каденції президента Порошенка, пізніше в жовтні 2014 року. Ключовою задачею пана Філатова після призначення на цю посаду стало проведення судової реформи в Україні. У цей період вся реформа, всі її внутрішні процеси, призначення та рішення були виключною вотчиною Алексія Філатова. У жовтні 2016 року на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України квотою омбудсмена призначений Андрій Козлов, який раніше працював у юридичній фірмі «Василий Партнери» юристом у 1997–2004 роках.
Цієї фірми партнером якої був «куратор» всієї судової реформи Алексій Філатов. Далі кілька колишніх працівників цієї ж юридичної фірми стали суддями нової Верховної судової палати, включаючи суддів Касаційного господарського суду — Ганну Вронську, Івана Мищенка та В'ячеслава Пєскова, а також суддю Касаційного цивільного суду — Віктора Пророка. Імена Івана Мищенка та Віктора Пророка виділені не просто так і матимуть прямий зв'язок з подіями, про які ми розповімо далі при розгляді конкретного юридичного кейсу.
Іван Мищенко — суддя Касаційного господарського суду у Верховному суді з 2017 року. З відзнакою закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2002 році. З 2004 по 2009 роки працював у юридичній фірмі «Василий І Партнери». З 2006 року займався приватною адвокатською практикою. У 2014 році був управляючим партнером юридичної фірми «Trusted Advisors». У 2017 році призначений суддею Касаційного господарського суду Верховного суду за результатами конкурсу. Над певними юридичними справами працював разом з Владиславом Резніковим, Артемом Подольським, Сергієм Протасовим та Олександром Архіповим. Ці факти біографії Івана Мищенка легко можна перевірити на публічній сторінці членів конкурсної комісії з підбору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ).
Віктор Пророк — суддя Касаційного цивільного суду з листопада 2017 року. Раніше юрист АТ «Юридична фірма «Василий І Партнери» з липня 2003 року по квітень 2009 року, а паралельно у період з червня 2011 року по серпень 2015 року директор ТОВ «Пророк і Партнери». Компанія зараз змінила назву і перебуває в процесі ліквідації. Усі наведені факти можна перевірити в автобіографії Віктора Пророка, яка знаходиться у публічному доступі.
Резюмуємо два короткі положення: протягом роботи «куратора» судової реформи в Україні Алексія Філатова двоє його підопічних, які раніше працювали з ним у АТ «Юридична фірма «Василий І Партнери» у його безпосередньому підпорядкуванні, отримали призначення на достатньо високі посади в судовій галузі: Іван Мищенко став головою конкурсної комісії з підбору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), а також суддею Касаційного господарського суду у Верховному суді, а Віктор Пророк — суддею Касаційного цивільного суду у тому ж Верховному суді.
В Україні існує ще одна цікава юридична фірма: «Інноваційна юридична фірма AEQUO». На їхній веб-сайті на сторінці «Команда» видно старі, давно відомі обличчя — старшим партнером указаний все той же Алексій Філатов. Не забудьте про назву ще однієї фірми пана Філатова, його участь у нижче описаному юридичному кейсу надзвичайно важлива та примітна. З усіма діючими особами, а саме панами Філатовим, Мищенком, Пророком та Архіповим познайомилися. Їхній прямий зв'язок встановлено. Готові переходити до того юридичного кейсу, про який ми хотіли розповісти вам з самого початку.
31 січня 2023 року ІНТЕГРІТІ та ВЕЛШМОНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД розпочали процедуру міжнародного комерційного арбітражу, звернувшись до Лондонського міжнародного арбітражного суду проти відповідачів Андрія Михайловича Веревського (КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А.) та ФІЛСТАР ЛІМІТЕД за спором, який виник через раніше підписане угоду акціонерів. Невелика примітка про «Інноваційну юридичну фірму AEQUO», де головним партнером фігурує Алексій Філатов. Саме ця компанія представляє ІНТЕГРІТІ та ВЕЛШМОНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД у процедурі міжнародного комерційного арбітражу в Лондоні.
Предметом розгляду Лондонського комерційного арбітражу є угода, укладена між, зокрема, ІНТЕГРІТІ та ВЕЛШМОНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД з одного боку та Андрієм Михайловичем Веревським (КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А.) та ФІЛСТАР ЛІМІТЕД з іншого. Все гранично зрозуміло: існує укладена угода акціонерів, існують певні сторони цієї угоди, в ній прописана застереження про розгляд потенційних спорів за такою угодою в виключній юрисдикції Лондонського міжнародного арбітражного суда. Такий спір між сторонами виник і в даний момент перебуває на активній фазі його вирішення компетентним судом.
16 лютого 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про прийняття заходів щодо забезпечення позову у справі, переданій на розгляд міжнародного комерційного арбітражу. Заяву підписано в інтересах ІНТЕГРІТІ нашим старим знайомцем адвокатом Олександром Юрійовичем Архіповим. Тим Архіповим, який працює під керівництвом Івана Мищенка у юридичній фірмі того самого Івана Мищенка, який був юристом «Василий І Партнери» і пізніше під «кураторством» Алексія Філатова призначений суддею Касаційного господарського суду у Верховному суді.
1 березня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Галина Іванівна Мостова в рамках судового процесу № 22-з/824/316/2023 задовольнила цю заяву в повному обсязі, накладши ряд судових обмежень на юридичну особу, яка входить в орбіту впливу відповідача в міжнародному арбітражному спорі Андрія Михайловича — ТОВ «Фінансова компанія «СКАЙ». Будь-яке забезпечення позову є достатньо специфічним і складним процесом, несе за собою багато обмежень і може в несприятливих умовах тимчасово або постійно припинити діяльність будь-якої фізичної та юридичної особи. Але що більш дивно — ми маємо справу з однозначно нетиповим процесом — забезпечення позову у справі, переданій на розгляд міжнародного комерційного арбітражу. Процесом, за яким немає зрозумілої та прозорої законодавчої бази та інструментів його реалізації.
Український суд своїм рішенням втручається у справу Лондонського міжнародного комерційного арбітражу, не ознайомившись належним чином з усіма тонкощами процесу, матеріалами справи, не знаючи міжнародних правових норм, виносить рішення, яке прямо впливає на юридичну фірму одного з відповідачів цього міжнародного процесу. Більше того, прийнявши від позивача заходи щодо забезпечення зустрічного позову шляхом отримання гарантії на суму 7 000 000 грн. Простою мовою це означає, що весь збиток, який потенційно це судове визначення може завдати фірмі пана ТОВ «Фінансова компанія «СКАЙ», оцінений нашим судом у 7 млн гривень. Як і чому виникла саме ця сума, залишається загадкою.
Як результат, представники ТОВ «Фінансова компанія «СКАЙ» подали апеляційну скаргу на визначення Київського апеляційного суду від 1 березня 2023 про прийняття заходів щодо забезпечення позову у справі, переданій на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, до Касаційного цивільного суду.
По цікавому збігу обставин, головуючим у «команді Алексія Філатова» є Віктор Васильович Пророк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11 травня 2023 року. Що ж виходить? Існує судовий спір, у його рамках на стороні зацікавленого позивача бере участь юридична фірма Алексія Філатова, адвокат Архипов з команди Івана Мищенка, призначеного суддею в іншій палаті цього ж суду під «кураторством» Алексія Філатова, а апеляційну скаргу розглядатиме інший суддя, призначений у той же часовий проміжок, що й Іван Мищенко, все тим же паном Філатовим. Ще й до всього прочого їх трьох пов'язує одна юридична фірма — «Василий І Партнери».
Кожному учаснику судового процесу гарантовано право на справедливе та відкрите, а найголовніше — неупереджене здійснення правосуддя, гарантоване Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, на обов'язковість яких дала згоду Верховна Рада України.
Ми не будемо ставити гучних питань судді Пророку Віктору Васильовичу щодо його справедливого рішення. Кожен суддя приймає рішення на основі наявних у нього фактів та своїх переконань. Ми сподіваємося на те, що рішення судді Пророка буде справедливим і враховуватиме всі обставини справи, беручи до уваги його складну та багатогранну міжнародну складову. Не можна забувати, що журналістам не варто виносити судження та оцінки, вони повинні інформувати читачів про факти та дати їм можливість самостійно приймати рішення. Однак за доступними даними ми можемо побачити, що українська правова та судова системи далеко не ідеальні. Описаний нами вище міжнародний кейс лише висвітлює малу частину наявної проблеми і підкреслює необхідність пошуку шляхів вирішення цієї проблеми.