Найбагатший чоловік України Ринат Ахметов вперше в своїй бізнес-історії зробив ставку не на того. Якщо Петро Порошенко не продовжить свої президентські повноваження, то у Рината Леонідовича неминуче з'являться проблеми досить масштабного характеру. Все тому, що Ринат Ахметов цього разу дуже жорстко помилився.
У сучасній українській історії нині вже колишній «господар Донбасу» завжди відзначався вмінням правильно розподіляти ресурси. Він залишався на плаву практично при будь-якій владі, якщо не рахувати короткотривалих проблем у 2005 році після приходу до президентського крісла Віктора Ющенка. Тоді Ахметов вперше вирішив піти в народні депутати разом із купою своїх знайомих, охоронців, адвокатів і водіїв, щоб надати собі та своєму оточенню депутатський імунітет. Занепокоєння щодо імунітету тривало у Ахметова недовго — в парламент він приходив вкрай рідко, але це Ринату Леонідовичу й не було потрібно, оскільки з Ющенком питання все ж таки вдалося вирішити, спонсорувавши фонд дружини Ющенка Катерини Чумаченко.
Однак Ринат Леонідович тоді зробив правильні висновки й став розподіляти ресурси в різні, так би мовити, напрями, чим користувалося немало «трудівників» від політики, вишиковуючись у чергу до найбагатшого українського бізнесмена й розводячи його на гроші. Багатьом це вдавалося, Ахметов терпів, але гроші давав, оскільки природна обережність у поєднанні з уже набутим досвідом говорила йому, що краще перебдіти, ніж потім сидіти невідомо де. За рахунок Ахметова значно поліпшили своє матеріальне становище багато громадян — від Наталії Королевської, яка змогла «спорожнити» Рината Леонідовича на кілька десятків мільйонів доларів, до Олега Ляшка, який «доїть» власника футбольного клубу «Шахтар» досі, незважаючи на постійно падаючий рейтинг. При цьому сам Ринат Леонідович не надто страждав від таких пожертв на потреби українських політиків, оскільки набував більше, залишаючись незаперечним фаворитом списку українських багатіїв, незважаючи на зміну влади й події на Донбасі. І все йшло добре, й ресурси вже були підготовлені для різних напрямів і на ці вибори, але щось пішло не так. Ринат Леонідович зробив одразу кілька помилок, які тепер можуть аукнутися пану Ахметову дуже неприємною стороною.
Хоча ще наприкінці минулого року нічого не передвіщало біди для Ахметова — «Роттердам плюс» успішно функціонував, Петро Олексійович як тогочасний партнер Рината Леонідовича по бізнесу був задоволений щедрим потоком від спільних проектів, і майбутнє видавалося безхмарним у всіх відношеннях. Раптовий лідерський відрив «темної коня» на ім'я Володимир Зеленський у першому турі президентських виборів вибив з колії не лише Петра Олексійовича, але й Ахметова. Оскільки все йшло за планом, ресурси за звичкою були розподілені у всі планові напрями — Порошенко, Тимошенко, Ляшко, Вілкул тощо. Планувалося, що у другий тур вийдуть Петро Порошенко й Юлія Тимошенко, і такий розклад Ахметова дуже влаштовував. З обома у нього давно налагоджені партнерські формати відносин, і всі один одного чудово знали ще з часів президентського правління Кучми. Тому Ахметов був спокійний. Заради входження у другий тур Петра Порошенка він навіть «забив» на свій рідний південно-східний електорат і взяв активну участь у розколі «Опозиційного блоку», щоб відтягнути голоси від Тимошенко й Бойка й дати Порошенку пройти у другий тур.
Такий же план був і в Олега Ляшка, який паслися на електоральному полі Юлії Володимирівни. Власне, завдання було виконано, однак замість очікуваних суперників Порошенка у другому турі у вигляді Тимошенко й Бойка доля подарувала Ахметову сюрприз у вигляді Володимира Зеленського, що було зовсім не спрогнозовано високооплачуваними ахметовськими аналітиками. І тепер, якщо Петро Порошенко не стане президентом, Ринат Леонідович дуже сильно ризикує багато чим втратити, і в першу чергу активи й стабільно працюючі напрями. А це дуже погано. Перш за все, Ринат Леонідович може втратити схему під назвою «Роттердам плюс». Поки Петро Олексійович президент, «Роттердам плюс» залишається поза обговоренням, однак рівень токсичності цієї теми вже зашкалює. Якщо Порошенко перестає бути президентом, ця схема може просто розвалитися, оскільки немає жодних гарантій, що новий президент буде просувати її в життя на тих же умовах, що й при Порошенку. А це для Ахметова дуже проблемно. «Роттердам плюс» є одним із головних джерел доходу Рината Леонідовича на даний момент і дуже прибутковим джерелом.
Друга ситуація — «розбірки» щодо «Укртелекому» з Дмитром Фіртащем і його колишнім банкіром Денисом Горбуненком. Ці двоє громадян звинувачують Рината Леонідовича в тому, що він досі не розрахувався за «Укртелеком», який купив ще у 2013 році у структур, пов'язаних з Фіртащем. Як постановив Лондонський міжнародний арбітражний суд, Кіпрський суд постановив заморозити активи Ахметова на 820 мільйонів доларів. СКМ Ахметова повинна сплатити 760 мільйонів доларів боргу й 55 мільйонів штрафу. Цей факт дуже болісно вдарив по Ахметову. Якому, якщо чесно, «Укртелеком» був не особливо й потрібен, як показала практика. Але можливі втрати від цієї ситуації компенсувалися щільною співпрацею з Порошенком щодо «Роттердам плюс» й енергетичними темами з друзями Порошенка. Однак тепер все це може «накритися мідним тазом», і Ринату Леонідовичу необхідно терміново щось робити. Щоб уникнути втрат, які можуть бути дуже глобальними. Проблема ще й у тому, що при новій владі й новому керівнику Фонду державного майна обставини приватизації «Укртелекому», як і інших об'єктів, можуть взагалі бути оспорені, і тоді вже інші люди можуть отримати куски, на які націлився або якими володіє Ахметов.
Наприклад, енергокомпанії, що входять у холдинги Ахметова, цілком можуть бути повернені державі або визнані неправомірно приватизованими, враховуючи, що Ахметов з великою неохотою вкладається в розвиток інфраструктури своїх енергокомпаній. До речі, це теж одна з тем, дуже токсичних для Рината Леонідовича. Співпраця з Петром Порошенком, якому Ахметов і його найближчі соратники не дуже довіряли, однак були змушені домовлятися у 2014 році, принесла Ахметову багато плюсів, включаючи, вибачте за каламбур, і «Роттердам плюс». Однак Ахметов унаслідок партнерства з поки що діючим президентом опинився заручником цього самого президента, і тепер необхідно дуже швидко реагувати на ситуацію. Але поки що Ринат Леонідович у роздумах, оскільки всі варіанти один гірший за іншого. Ахметов, як уже було сказано вище, не дуже довіряє Петру Олексійовичу й його соратникам.
Це тягнеться ще з 2005 року, коли Петро Олексійович Порошенко в його улюбленій манері колишнього «есдека» підговорив президента Ющенка «розібратися» з «донецькими», і отримавши добро, створив Ахметову й його другові Колесникову через третіх осіб масу проблем із затриманням у СІЗО Бориса Колесникова майже на півроку й потоптуванням спецназом на простирадлах у донецькому будинку Рината Леонідовича. Створив, щоб потім все «порешати» й бути посередником між Ахметовим і Ющенком у переговорах. Тоді Ахметов ніби зробив висновки й став грати зі всіма політичними гравцями України, залишаючись на плаву й намагаючись ні з ким не сваритися. Однак у 2014 році зробив основну ставку на Петра Порошенка, паралельно створивши разом з Левочкіним і Бойком «Опозиційний блок», однак за всі ці п'ять років «опозиційність» Ахметова й Колесникова щодо влади була скоріше на папері й фіктивна, ніж по факту.
Більше того, як розповідали автору цих рядків люди, близькі до Ахметова, йому не було ніякого сенсу сваритися з Порошенком або воювати проти нього, оскільки умови співпраці з тим, хто став президентом і власником «Рошена», були на порядок смачніші й солодші, ніж з беглим Віктором Януковичем, якого соратники Ахметова при першому зручному випадку жорстко лаяли в приватних розмовах за те, що виявився «п..сом». У результаті Петро Порошенко знову підставив Рината Леонідовича. Тепер уже тим, що вселив впевненість у своєму другому терміні й що й далі все буде в шоколаді. І Ахметов чомусь «повелся», зруйнувавши опозиційний вектор, передавши його в руки ненависного з давніх часів Медведчука з Бойком і Левочкіним, які тепер чудесним чином потоптались на електоральному полі Ахметова. Як потоптався на ньому й раптовий лідер президентської гонки Володимир Зеленський, поставивши Ахметова й Порошенка в глухий кут перед питаннями «Хто винен?» і «Що робити?». До того ж Ринат Леонідович мало того, що запустив під своє толерантне крило Олега Ляшка, ще й оплатив «злив» Мураєва на користь непрохідного Вілкула, розмивши рейтинг обох практично на нуль, і ще й за свій рахунок.
І йти на парламентські вибори «ахметовцям» вперше за останні двадцять з гаком років особливо не з ким. Оскільки осілі щільно під Медведчука Левочкін і Бойко з непотопляємим Рабіновичем навряд чи тепер віддадуть Ахметову його кусок електорату, який від імені Рината Леонідовича, діючого в інтересах Петра Олексійовича, сам упав їм у руки. До речі, про куски. Якщо припустити, що пан Зеленський — креатура Коломойського, як пишуть дружні Порошенку ЗМІ, то Ринат Леонідович розуміє, що вирішувати питання щодо «Роттердам плюс» й інших цікавих тем, як вони вирішувалися з Порошенком, буде дуже складно. Тут уж хто першим позначить територію, той і в шоколаді, без образи буде сказано Петру Олексійовичу. А з територією у Рината Леонідовича, як відомо, теж проблеми. Особливо, якщо враховувати, що його підприємства, які працюють у так званих «ДНР» і «ЛНР», хоч і контролюються Ахметовим на відстані, однак недавні «санкції» проти соратників Ахметова в Росії після розколу «Опозиційного блоку» можуть вплинути на власність Ахметова на неконтрольованій території, де може статися в будь-який момент все, що завгодно.
Тому сама схема «Роттердам плюс» теж під загрозою. Зберегти подобу статус-кво Ринату Леонідовичу можливо, якщо все ж таки Петро Олексійович залишиться при владі, або хоча б на якийсь час, щоб встигнути перезавантажити всі схеми вже з новими учасниками процесів, домовившись про недоторканність й імунітет активів Ахметова «на березі». Однак зараз «на березі» найбагатший український бізнесмен уже не встигає. Оскільки опинився в тій ситуації, що необхідно щось терміново робити, щоб не втратити те, що дозволяло чудово існувати останні п'ять років. Але проблема в тому, що поки що не зовсім зрозуміло, з ким домовлятися й які робити кроки. Знову ж таки, якщо за Зеленським стоїть Коломойський, то це для Ахметова погано. У багатьох смислах. Акула ніколи не поділиться куском з іншою акулою, а вирве кусок з пащі, поки друга зазівається. А вишиковуватися в чергу Ринат Леонідович не звик.
Тим більше до Коломойського. Якщо ж припустити, що за Зеленським стоять не стільки Коломойський, скільки світові фінансові акули у вигляді Сороса (у всякому разі саме приналежність до цього товариша приписують екс-міністра фінансів Олександра Данилюка, який опинився в команді «Зе»), то Ринат Леонідович й тут опиниться в дуже складній ситуації, оскільки змагатися з Соросом і його структурами може виявитися собі дорого. Якщо ж Зеленський діє сам по собі (у що Ринат Леонідович, мабуть, не вірить), то тоді ситуація може бути для Ахметова й взагалі непередбачувана у всіх смислах. Тому Ахметов буде робити все для того, щоб переміг Порошенко. Або хоча б на час відтягнути уход Петра Олексійовича з крісла голови держави. І тут буде використовуватися все, що попадеться під руку — аж до зриву виборів, про що зараз багато хто говорить. Ахметову дуже важливо зрозуміти, з ким він буде грати далі, й заздалегідь визначити тактику й стратегію — то щодо Порошенка, якщо він залишиться главою держави, то щодо нового президента.
Те, що Ахметов буде шукати шляхи й вихідні й в тому, й в іншому випадку, зрозуміло, і скоріше за все він спробує знайти компроміс хоч з Зеленським, хоч з Коломойським, лиш би залишитися на плаву. Йому зараз дуже потрібен час і розуміння, з ким домовлятися. А з цим поки що проблеми. Тим більше, якщо припустити, що Порошенко залишиться при владі (зрозуміло, що це малоймовірно, але українська історія подарувала багато сюрпризів), то він, скоріше за все, спробує переробити умови співпраці з тим же Ахметовим. Ці вибори внушили Порошенку, що в один прекрасний момент він може втратити все в один момент, і видно, що цим він дуже налякан. Тому що останні дії поки що діючого президента й його вчинки внушають думку про те, що Порошенко вже не зовсім адекватно сприймає дійсність, ставаючи неадекватним сам, все більше нагадуючи беглого Януковича. А присутність ще одного неадеквата в президентському кріслі Ахметову точно не потрібна. Наприклад, беглий Янукович, з яким у Ахметова були довірчі до останнього відносини, кажуть, вперше своєю втечею довів власника «Шахтара» до істерики й нервового зриву, який тривав досить довго.
І Ахметов зовсім не хоче бачити ще одного беглого президента, у поспіху занурюючого нажите президентством добро в літак, що летить у напрямку Іспанії, де вже приземлилися друзі Порошенка у вигляді Гладковського (Свинарчука), Косюка й Кононенка. Кажуть, що Петро Олексійович уже все зрозумів і усвідомив факт, що владу доведеться віддати. Однак усіма фібрами душі намагається цей момент відтягнути з кількох причин. І перш за все, йому дуже потрібно «зачистити кінці» — закрити угоди, провести платежі, привести справи й документи в порядок. А він не встигає. Та й не особливо хочеться віддавати владу, поки ще є надія залишитися в кріслі, хай і надія фантастична. До того ж Ахметов зовсім не зацікавлений, щоб почали давати показання ті, з ким він пов'язаний, включаючи й вищезгадану схему «Роттердам плюс». Але вибір йому доведеться зробити вже в найближчі дні. Якщо, звичайно, Ринат Леонідович його вже не зробив.