Чому президент Порошенко та його оточення намагаються знищити справу Курченко

Петра Порошенка обкладають кримінальними справами. Парадокс полягає в тому, що робить це Генеральна прокуратура, яка перебуває у вертикалі президента. Справа Курченко, справа Трампа та справа Крючкова утворюють потрійні щипці, з яких звичайній людині надзвичайно складно вирватися. Але щастя Порошенка в тому, що він не звичайна людина. Він досвідчений політик, який уміє виходити з найтісніших обійм. Це щось генетичне. Біблію Петра Олексійовича довелося б робити з азбесту. Звичайні паперові згоряли б під долонею президента, настільки часто й щиро він брехає. Але, на його щастя, Порошенко не присягає на Біблії. Він виступає по радіо та телебаченню з виразом обличчя, який властивий невинним немовлятам, що щойно пробують лимон. Наприклад, виступ Порошенка на ток-шоу «1+1». Виявилося, що заступника генпрокурора Костянтина Кулика він не впізнав, коли зустрів його в студії телеканалу. Натомість президент у деталях знав, що Кулик літав до Коломойського, потім до Фірташа, а потім був відсторонений від роботи в слідчій групі.Як це часто буває з Порошенком, я майже повірив. Але одна річ перешкодила мені бігти голосувати за Порошенка. Мінімум два роки тому мені розповіли цікаву історію. Згідно з нею, уже після призначення Порошенка президентом Україну двічі (!) відвідав опальний олігарх Сергій Курченко. Він прилітав через військовий аеропорт Гостомель, а потім з супроводом їхав на вулицю Банкову, щоб зустрітися з Порошенком. Все навіть «урочистіше». Як розповідали мені приблизно в той же час, до цього в Москву багато разів літав Борис Ложкін, тоді ще голова Адміністрації президента. У Москві він також зустрічався з Курченком, і йшлося про майбутнє «Українського медіа холдингу» (УМХ). Нагадаю, це холдинг, до якого входять інтернет-сайт «Кореспондент», газета «Телетиждень», кілька великих радіостанцій та багато чого іншого.Навіщо ж Курченко прилітав на зустріч до Порошенка? Якщо чутки не брешуть, то у президента та втікача казначея сім'ї Януковича могли бути цікавіші теми, ніж «Український медіа холдинг». Наприклад, ринок зрідженого газу або нафта. Але, тим не менше, йшлося про УМХ. Я згадую УМХ не просто так. Це саме та кримінальна справа, про яку на минулому тижні говорив прокурор Костянтин Кулик. Це саме та справа, за якою підозри виписані (але не вручені) 98-ми людям, серед яких багато хто входить до найближчого оточення Петра Порошенка. Але найголовніше, у цій справі фігурує особисто Петро Олексійович. Цей факт особливо невигідний президентові тому, що він програє вибори. До влади, найімовірніше, прийдуть інші люди. Вони можуть скористатися справою Курченка, щоб якомога швидше продемонструвати населенню України, що при новій владі закон торжествує. Сам факт суду над екс-президентом та колишніми топ-чиновниками – занадто «солодкий» маневр, щоб за нього не схопитися. Нижче я складу в одне ціле все, що відомо про справу Курченка – як зі слів Кулика, так і з інших джерел.Ви напевно оцінюватимете масштаб. ОБВИНУВАЧЕНИХ НАДТО БАГАТО За моєю інформацією, Порошенко не просто втручався в хід справи Курченка. Він гнівався, кричав і кидав попільниці в живих людей. Гніватися було з чого. За справою Курченка підозри виписані 98 людям. З них: — 12 вищих посадових осіб міністерств, відомств та Нацбанку; — 6 губернаторів; — 14 керівників державних компаній. Усім цим людям доведеться прийти до Генеральної прокуратури та пройти допит. Після допитів багато хто з них може вирушити в бік місць не столь віддалених. Зокрема, з цих 98-ми людей: — за 42-ма вже направлені до суду обвинувальні кримінальні матеріали; — за 27-ма з них суд уже винесе обвинувальний вирок. Є народна прокурорська прикмета. Якщо заговорив хоч один фігурант справи, є шанс, що сядуть усі. А якщо посипалася вже половина, то попереду маячить біда. Ось що таке справа Курченка. ЧОМУ СПРАВА КУРЧЕНКА – ЦЕ ЗАГРОЗА ВСІМ Це не вся біда для фігурантів справи. Оцініть масштаби. За справою арештовано майно на 30 мільярдів гривень. А загальна сума збитків, які доведеться відшкодувати державі, становить 1,5 мільярда доларів США! Ви напевно здивувалися таким цифрам – це перебір. Все тому, що у справі Курченка змішалися КІЛЬКА справ: — торгівля зрідженим газом, за участю НАК «Нафтогаз України». Сума: 2,1 млрд грн. — купівля-продаж Херсонської нафтоперевалки. Сума: 36 млн доларів США. Серед фігурантів: власник компанії «Burisma» Микола Злочевський, бізнес-партнер Ігоря Кононенка; — угода щодо продажу «Українського медіа-холдингу». Сума: 440 млн доларів США. Серед фігурантів: Борис Ложкін та Олексій Філатов; — привласнення грошей Аграрного фонду України. Сума: 2,1 млрд грн. Серед фігурантів: Вікторія Гонтарева (ICU), Костянтин Стеценко (ICU), Борис Приходько (екс-НБУ); — привласнення майна НАК «Нафтогаз України». Сума: 4,97 млрд грн. — операції щодо відмивання грошей через операції купівлі-продажу державних облігацій України. Сума: 1,5 мільярда доларів США. — дії щодо захоплення влади в Україні. Серед фігурантів: Міхо Саакашвілі. Чому прокурори укрупнили справу, я приблизно здогадуюся – фішка в обтяжуючій добавці – «у особливо великих масштабах». Це означає особливо суворий вирок для всіх фігурантів. А велика справа завжди краща за малу. Ось чому у справу Курченка намагалися втручатися й керівники Генпрокуратури, й навіть особисто президент. Особисто для діючого президента важливо, що у складі справи є епізод про продаж УМХ. До продажу цей холдинг належав трьом людям: Борису Ложкіну, Григорію Шверку та… Петру Порошенку. Невелику частку в цьому бізнесі також мав бізнес-партнер Ігоря Коломойського – Геннадій Боголюбов. Зокрема, він контролював український журнал Forbes, відкритий за американською франшизою. Так ось, у 2013 році УМХ був проданий молодому олігарху Сергію Курченку. Сума угоди становила близько 400 мільйонів доларів США. За однією з версій, гроші на угоду взяли з «спільної каси» Віктора Януковича. Щоб переконати екс-президента дати 400 мільйонів доларів США – явно завищену суму – у ЗМІ була запущена легенда про те, що реальна вартість УМХ становить едва чи не мільярд доларів США! Звичайно, це неправда. Реальну вартість медіаексперти оцінювали максимум у 100 мільйонів доларів США. Решта, як можна припустити з версії, – чистий «навар». Гроші отримали всі четверо фігурантів. У тому числі багато мільйонів доларів США – Петро Порошенко. Гроші пройшли за рахунками фігурантів. Юридичне оформлення угоди робив нинішній головний юрист Адміністрації президента Олексій Філатов. Пізніше Курченко отримав у державному Укрексімбанку кредит на 166 мільйонів доларів США. Цей кредит він, за загальним переконанням, не збирався гасити – але спочатку платив сумлінно, щоб потім тихо підмінити застави та «повісити» борг на державу. Але несвоєчасно почалася революція, і в «Укрексімі» залишилися в блокаді цінні активи, під які виданий кредит. Що з ними буде далі? За логікою, ці гроші мають піти на користь державі. Якщо справу не розвалять, звичайно. А розвалювати намагаються. ЯК НАМАГАЮТЬСЯ ЗАМОВЧАТИ СПРАВУ Слідство та збір доказів за справою тривали до 31 березня 2019 року. Погоджуюся, що це дуже довго й саме по собі наводить на припущення, що скандал виник напередодні виборів президента не випадково. З іншого боку, багато років поспіль працівники ГПУ знали про те, що справа ведеться, і намагалися справу затримати. Зокрема, розвалювати справу Курченка намагалися: — президент України Петро Порошенко; — екс-глава Адміністрації президента Борис Ложкін; — екс-глава НБУ Валерія Гонтарева; — народні депутати Ігор Кононенко, Олександр Грановський та Валерій Давиденко; — діючий заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов; — колишні й діючі заступники Генерального прокурора Євген Єнін, Микола Герасимюк та Анжела Стрижевська, а також інші працівники ГПУ. Зокрема, деяким з них зацікавлені особи платили гроші. Про те, як нині заступник голови АП може затримувати справу, я писав тут: https://blogs.pravda.com.ua/authors/liamets/5ca755b795ca3/ Матеріали справи багато разів передавалися представникам Бориса Ложкіна, Олексія Філатова, Валерії Гонтаревої та Миколи Злочевського. Хоча за законом це вважається розголошенням таємниці слідства й навіть карається. Слідчим та прокурорам наказували не робити за справою Курченка нічого, у тому числі розголошувати інформацію. Що зробив Петро Порошенко? Він кілька разів збирав у себе наради з участю працівників ГПУ. На цих нарадах президент доручав проводити інформаційну кампанію щодо розвалу справи. Один із тез кампанії передбачав розповідь про те, що прокурор Костянтин Кулик виконав замовлення одного з кандидатів у президенти (мається на увазі Володимир Зеленський). А ось заступник Генпрокурора Євген Єнін втручався зовсім недавно. Коли всім 98-ми фігурантам розіслали письмові повістки, він видалив з єдиного електронного реєстру (ЄРДР) дані про повістки. Саме по собі це дія не скасовує паперові повістки. З іншого боку, за цей факт можуть схопитися адвокати обвинувачених, щоб розвалити справу. Що вийшло в підсумку? На початку квітня 2019 року відразу кілька фігурантів справи Курченка залишилися за межами України й почали переоформлювати своє майно. Зокрема, це були Борис Ложкін, Валерія Гонтарева та Микола Злочевський. А ось заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов, за яким (як кажуть) уже є наказ президента на звільнення, швидко виїхав з країни. Ще один наслідок – це показовий факт. «Український медіа холдинг» усі ці роки належить і підпорядковується… Сергію Курченку. За доступною мені інформацією, втікач молодий олігарх тисне на українські влади, шантажуючи їх якоюсь інформацією. Що це за інформація, мені невідомо, але топ-чиновники України, як видим, активно намагаються поховати справу.