Багато хто критикує Зеленського та його команду за відсутність професіоналізму. Однак варто згадати про «професіоналів» часів Порошенка. Нещодавно Грицак і Матіос провели пишну прес-конференцію про затримання підривників. Вона відбулася незабаром після звільнення Савченко та Рубана. Так звана ретельно спланована провокація з усім цим озброєнням та агентурою Грицака, включаючи нинішнього Кривоноса, у кінцевому підсумку провалилася. Жоден суддя не наважився ризикувати власною репутацією та свободою, щоб серйозно розглядати цю «липу» та «постанову». Стало зрозуміло, що за весь цей театр із застосуванням серйозних статей Кримінального кодексу доведеться відповідати. Грицак зрозумів, що справа швах, і потрібно терміново щось розповісти громадськості. І донести до майбутнього президента Зеленського послання про хоробрих героїв-контррозвідників, які не прикривають контрабанду на Закарпатті, а ловлять російських диверсантів.
Грицак, не особливо розмірковуючи, витягнув з рукава, як йому здавалося, «козирного туза» у вигляді затриманих російських диверсантів і похвалився разом із військовим прокурором Матіосом тим, як він розкрив усі терористичні акти та всі посягання з боку коварних російських шпигунів на українській землі. Однак знаючі люди лише крутили пальцем у скроні, слухаючи цей бред. Наприклад, Грицак чомусь постидився розповісти, як так вийшло, що його контррозвідка прослизнула приїзд російських диверсантів до Києва. Так, звичайно, все обійшлося лише тому, що цей самий диверсант підірвався сам під час закладання вибухового пристрою.
А якби ні? Що тоді – взорвали б українського офіцера? І СБУ моргала б ресницями й пожимала плечима – мовляв, ми тут ні при чому? Друге питання полягало в тому, що фактично не СБУ, а кримінальний розшук міста Києва встановив співучасників російських диверсантів прямо за гарячими слідами й усіх затримав самостійно. А вже потім, з ранку, головна військова прокуратура забрала цю справу собі. Разом із затриманими. Тоді виникає резонне питання – а при чому тут Грицак? Який фактично прослизнув приїзд диверсантів і дізнався про це не з секретних агентурних донесень своїх підлеглих, а з публікації на Українській Правді?
Дальший розвиток подій від Грицака виглядав більш ніж симптоматично. Оскільки голова Служби тупо слив особистість людини, яка перебувала на волі й закладала вибухівку під автомобіль Максима Шаповала. Голова СБУ уточнив: «Перша спроба ліквідації була здійснена спецслужбами Росії ще у 2017 році, тоді Комарічев і Дзортов намагалися потрапити в Україну через окуповану територію Донецької області за сприяння працівника так званого «Міністерства безпеки ДНР». «Їм мав допомагати громадянин України Шутов Олег Миколайович, 1966 р. н., житель Донецька. Саме цей чоловік 26 червня 2017 року закладав вибуховий пристрій під автомобіль генерала української розвідки Максима Шаповала», – заявив він.
Шутов потім виїхав з Києва в Росію, а звідти на Донбас. За словами Грицака, він належить до центру спецоперацій, яким керує Василій Євдокимов («Ленін»), який організував убивство українського контррозвідника Олександра Харабер'юша 31 березня 2017 року. Виконавиця того теракту Юлія Прасолова визнала свою вину й отримала 12 років тюрми. Шутов у 2017 році готував теракт за участю Комарічева й Дзортова: шукав їм конспіративні квартири, орендував транспорт для спостереження, організовував переправку в Київ пістолета з глушником. Убивство він організовував з Донецька за допомогою зашифрованого листування, сказав Грицак. «Оперативники СБУ встановили всіх членів цієї агентурної мережі. У результаті заходів СБУ російські спецслужби у 2017 році скасували операцію, але загалом не відмовилися від теракту.
З травня 2018 року підготовкою операції з ліквідації офіцера української розвідки займався вже інша людина – громадянин РФ Кушток Башир Абулхамідович, 1968 р. н.», – заявив Грицак. Однак тут Грицак брехав. Оскільки вищезазначена група росіян не має жодного стосунку до попереднього убивства Максима Шаповала. Просто хвалитися було нічим – ось вони й приплели все разом на затриманих. І навіть якщо ті не визнаються, Грицак з чистою совістю й далі буде брехати, що мовляв, це вони так навмисне правду приховують. А що образливо – що він слив дані Шутова. Який уже після убивства під іншим прізвищем планував приїхати з окупованої території до своїх родичів, які проживають не в «народній республіці» ДНР, а в населеній «бандерівцями» та «карателями» Україні. Тепер же, після того як Грицак взяв і озвучив у пресі всі анкетні дані підозрюваного – Шутов не приїде з ДНР до нас. Дурних немає. Фактично Грицак і Матіос «слили» операцію з затримання серйозного терориста Шутова виключно для того, щоб прикрити свої спини після краху «справи Савченко-Рубана».
Зважаючи на те, скільки таких «липових» справ незабаром буде валитися в судах, цих громадян варто якнайбільше ізолювати від оперативної інформації інших відомств. Контори з «піару» Порошенка й компанії, у які давно вже перетворилися ГПУ та СБУ, не зможуть виробити нічого крім шкоди.