Порошенко, Свинарчук, Харес, «Румин» та пістолети — розслідування схем контрабанди зброї

Кілька тижнів тому в ЗМІ з'явилася інформація про затримання іракськими прикордонниками великої партії українських самозарядних пістолетів «Форт-19». Партія зброї перевозилася в контейнері з написом «велосипеди». Обсяг цієї контрабандної партії виявився дуже значним — іракська прикордонна поліція вилучила понад тисячу пістолетів «Форт-19» калібру 9х19 мм. За припущенням іракських силовиків, ця контрабандна поставка була призначена для бойовиків ІДІЛ і надходила безпосередньо з України. Для діячів українського оборонно-промислового комплексу це запахло чергових корупційним скандалом, що особливо болісно для іміджу країни з огляду на недавні скандали зі Свинарчуком у справі про поставки контрабандних запчастин з Росії для української армії. Проблема полягає в тому, що на пістолетах «Форт-19», які намагалися контрабандою завезти в Ірак, чітко видні серійні номери. Тобто ми знову маємо справу з масовою крадіжкою на рівні чиновників, найімовірніше, з «Укроборонпрому». Демонстраційний зразок пістолета «Форт-19» був вперше представлений у вересні 2015 року на виставці озброєння «Зброя та безпека — 2015» у Києві.У 2016 році пістолет включили до каталогу продукції державного концерну «Укроборонпром» як зброю, яку можна виготовляти на експорт. Отже, хтось дав дозвіл на вивіз пістолетів з України, попередньо викравши їх з державного підприємства або зі складів НПО «Форт». І тут тінь може знову впасти на заступника голови РНБО та друга президента Порошенка Олега Гладковського (Свинарчука), який дуже вчасно зараз виїхав до Іспанії. Справа ще й у тому, що оточення нинішнього президента Порошенка та його друга Гладковського при детальнішому розгляді виявляється дуже специфічним, і саме деякі його представники давно й щільно «сидять» на поставках зброї на Близький Схід та мають міцні зв'язки з уже згаданим вінницьким НПО «Форт». Трохи історії. Оскільки Олег Гладковський є одним із найближчих до Петра Порошенка людей і його бізнес-партнером, Петро Порошенко колись намагався максимально підібрати для свого приятеля вигідні й важливі напрями. З 1995 року Олег Свинарчук був віцепрезидентом концерну «Укрпроминвест» Петра Порошенка і відповідав за автомобільний напрям, який до 2005 року було об'єднано в корпорацію «Богдан». У 2009 році два партнери розділили бізнес: Свинарчук отримав контроль над «Богданом», натомість передавши свою частку в «Укрпроминвесті». Пізніше Петро Олексійович доручив Олегу Володимировичу курувати свою виборчу кампанію у чотирьох областях — Волинській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській. А потім призначив Свинарчука головою Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Після цього призначення Свинарчук змінив прізвище на Гладковський (за прізвищем матері) і зблизився з багатьма цікавими особистостями завдяки зв'язкам Петра Порошенка. Однією з таких осіб був сирійський емігрант Юсеф Харес, який колись відіграв дуже цікаву роль в оточенні колишнього президента України Віктора Ющенка та його дружини Катерини Чумаченко. У 2007 році за протекцією Михайла Дорошенка (позаштатного радника президента України) та екс-міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, які входили в оточення Ющенка, Хареса призначили радником президента України з питань Близького Сходу. Під час перебування на цій посаді сирієць познайомився з головою спостережної ради Нацбанку Петром Порошенком. Багато в чому завдяки Петру Олексійовичу Харес пролобіював питання оформлення угоди з Катаром на поставки газу в Україну на суму 1,5 млрд доларів США в обмін на озброєння, що залишилося в Україні з часів СРСР. Увійшовши в ближнє коло оточення Ющенка, Юсеф Харес консолідував більшість своїх компаній, які спеціалізувалися в різних галузях промисловості, в «Hares Group Holding». А у 2008 році цей господин за проханням Катерини Чумаченко вивіз до Парижа скіфське золото на суму 1 млрд доларів США для подальшої реалізації. Незабаром сирієць переїхав до Парижа на постійне місце проживання слідом за вивезеним скіфським золотом. Реалізувавши золото, він вирішив не ділитися з сім'єю Ющенка та своїми українськими партнерами. На кошти від продажу золота він відкрив благодійний фонд «The 40 Foundation» та паризький філіал «Hares Group Holding» — «Hares Group France SAS». Ющенко намагався тиснути на Хареса всіма способами, у тому числі й через Петра Порошенка, який і тут став посередником між конфліктуючими сторонами. Ця роль була звичною для Петра Олексійовича, великого любителя бути посередником і грати свою гру. Після поразки Ющенка на президентських виборах 2010 року Харес остаточно «посилає» Віктора Андрійовича та його дружину подалі з їхніми претензіями щодо золота. І господин Ющенко, який посвячував Петра Порошенка у всі деталі, природно очікував, що й його кум, яким Петро Олексійович є для сім'ї Ющенка, також припинить спілкування з шахраєм сирійцем. Однак Порошенко зовсім не припинив співробітництво з Харесом і познайомив сирійця зі своїми найближчими партнерами, у тому числі й з Олегом Свинарчуком, який згодом став Гладковським. Новий президент Віктор Янукович, який прийшов на місце Ющенка, за його проханням дав указ про порушення кримінальних справ проти Хареса за фактами розкрадання скіфського золота. Сирієць навіть недовго сидів у французькій в'язниці, однак потім був звільнений. Кажуть, що за нього клопотали деякі впливові громадяни з України. А вже влітку 2014 року після втечі Януковича та інавгурації Петра Порошенка проти Хареса несподівано й дуже оперативно були закриті всі кримінальні справи. Вдячний сирієць відвідав Україну й тісно спілкувався з Гладковським з багатьох питань, у тому числі й щодо поставок зброї на Близький Схід. З огляду на вплив сирійця в цьому регіоні, справи у партнерів пішли дуже вигідно. Особистими рахунками Юсефа Хареса керує Омар Арфуш, брат українського шоумена Валіда Арфуша. «Hares Group Holding» має офіс в Йорданії, яким керує деякий Фазеф, який контролює рух фінансових коштів компанії в Йорданії через «Arab Bank». В ОАЕ фінансовим консультантом Хареса є громадянин Румунії та Великобританії Кампіну Віорел (Campeanu Viorel, псевдонім «Румин»), народжений 18.06.1976 року, уродженець Бухареста, формально числиться працівником швейцарського банку «Мірабо», а також лондонського відділення «Стандард банку». У 2013 році Віорел займав посаду управляючого директора компанії «Julius». Нині є управляючим директором компанії «Mirabud» (Middle East) Ltd., проживає на території ОАЕ і займається банківським бізнесом. Підтримує дружні та ділові стосунки з українським бізнесменом ліванського походження Омаром Арфушем, громадянином Ліванану та Франції, співвласником компанії «Supernova Media Group», ліванцем та бізнес-партнером Юсефа Хареса. Познайомила «Румина» з Омаром Арфушем відома в українській «тусовці» Віталіна Медіана, цивільна дружина італійця Мауриціо Аскера. Через Омара Арфуша Віорел встановив близькі стосунки з директором кіпрської компанії «Blessway Ltd.» громадянином України Василем Бабицьким, який потрапляв у поле зору українських спецслужб як віцепрезидент польської зброярської компанії «Level 11», керівником якої є громадянин Польщі Павел Вітольд Кжиковський. Компанія «Blessway Ltd» давно реалізує «сірі схеми» поставок зброї бойовикам Ісламської держави транзитом через Україну та Саудівську Аравію, при цьому тісно взаємодіючи з НПО «Форт» (м. Вінниця). Фінансування поставок забезпечує «Румин». Починаючи з 2014 року Віорел також став «фінансовим консультантом» кількох українських політиків, у тому числі й народного депутата ВРУ Вадима Рабіновича. «Румин» став частіше з'являтися в Україні, зустрічаючись зі своїми партнерами, у тому числі й з людьми з оточення Гладковського (Свинарчука). За інформацією автора цих рядків, вищезгадана контрабандна поставка в Ірак українських пістолетів виробництва НПО «Форт» зі складів «Укроборонпрому» вже зацікавила кількох іноземних спецслужб. І якщо розслідування покаже причетність господина Свинарчука (Гладковського), вже запатьканого в «зброярських темах», то скандал може бути грандіозним. Особливо якщо враховувати суми, які Захід витрачає на українську армію та оборонку, і як реагує на питання, пов'язані з поставками зброї на Близький Схід та фінансуванням тероризму. Тому соратникам Порошенка не варто занадто розслаблятися в теплій Іспанії. Є відчуття, що затримана в Іраку контрабандна поставка українських пістолетів — лише епізод із серії темних справ громадян, які мали причетність до торгівлі зброєю та «Укроборонпромом». І цілком можливо, що багато таємного стане явним уже найближчим часом, а вчорашні соратники почнуть один одного здавати в змаганні. Сергій ВЕСЕЛОВ, «ОРД»