30 квітня в рамках демобільного акорду Петра Порошенка очікується чергове присвоєння генеральських звань представникам мафіозного клану, який командує Державною прикордонною службою України. На фото з офіційного сайту https://dpsu.gov.ua/ зліва голова Державної прикордонної служби України Петро Цигікал, справа — радник Порошенка Віктор Назаренко. Останній встиг пролобіювати Указ все ще діючого Президента, під крилом якого корупція в цій «галузі» досягла апогею.
Убивство прикордонника в Закарпатті
Цей трагічний випадок стався 15 листопада неподалік села Делове на Раховщині. Контрабандисти вбили майора Вадима Березенського. Начальником відділу прикордонної служби «Делове» Мукачівського прикордонного загону він прослужив усього 9 днів, а попрацювати встиг пару діб. Разом з колегами Березенський затримав порушника, який перейшов кордон зі сторони Румунії через річку неподалік від погранзнака 319. На ньому був гідрокостюм, при ньому — 15 тисяч євро. Спільник з українського боку зустрічав на Audi. Саме він раптово, на очах у багатьох людей (не лише прикордонників, але й місцевих жителів, які прибігли відбивати контрабандиста), розігнавшись, здійснив наїзд на Березенського. Вдарив, підмявши під машину, потім дав назад і проїхався по людині ще раз. У цей час румуни, яким встиг повідомити про інцидент непокірний майор, уже зустріли порушників з контрабандними сигаретами на своєму березі: https://www.youtube.com/watch?v=WzZlPn86J6k Березенський не мав шансу — у важкому стані продержався в лікарні ще близько 2 діб і помер.
У Вадима Березенського залишилися дружина та 2 маленькі діти. Вбивця втік з місця, але 17 листопада здався сам. Ним виявився главар шайки контрабандистів — житель Рахова Іван Магей, 1988 року народження. Убитому Березенському було 34. Вбивцю відправили за ґрати. Сім'ї з держбюджету виділили допомогу на придбання квартири. Загиблому посмертно присвоїли звання підполковника. А в січні цього року військова прокуратура разом з прикордонниками провела показову «зачистку» членів банди Магея — обшуки й арешти контрабандистів, вилучення зброї та сигарет.
Двомісячний строк перебування під вартою Магея давно минув, про нову міру запобігання широкій публіці не повідомлялося. А колеги убитого розповіли «ОРД», що вбивцю бачили на волі. Слідчий нібито «забув» продовжити міру запобігання, але потім нібито Магей був знову арештований. Якщо це й так, то навряд чи надовго: впливові люди не зацікавлені в тому, щоб Магей давав чистосердечні показання. Потерпілим надають матеріальну допомогу. Вбивця забезпечений адвокатами, його захист вибудовує лінію: загиблий прикордонник спровокував контрабандиста й у нього стався нервовий зрив. А банда Магея продовжує курсувати через кордон. Тільки замість Івана Магея командує тютюновими контрабандистами його молодший брат. Місцеві розповіли «ОРД», що Магей відчував себе господарем цієї ділянки кордону. За однією з версій — у нього «впала планка» через куш у 15 тисяч євро, а різку реакцію посилило дія наркотиків. За іншою — контрабандист розлютився через те, що прикордонники занадто «задрали ціну».
Магей, як стверджують прикордонники, «мав ліцензію» — відраховував начальнику Західного регіонального управління генералу Володимиру Єгорову та начальнику Мукачівського погранвідділу полковнику Павлу Шварцману 70 євро з коробки, в якій 50 блоків сигарет. У країнах ЄС, як відомо, тютюнові вироби значно дорожчі. Контрабандисти здають товар з наваром у 200 євро з коробки, але 70 з них необхідно віддати. З деякого часу у Магея потребували віддавати 90, і різниця стала предметом жорстокого спору. Наші джерела стверджують, що Вадима Березенського використали. «Керівництво таким чином піднімає ціну, — розповів «ОРД» сослуживець убитого Березенського, який просив його ім'я не розголошувати. — Якщо контрабандисти відмовляються платити потрібну ціну, на ділянку призначають принципових прикордонників. Ті починають затримувати, фіксувати порушення.
А генерали повертаються до розмови: «Ну що, хлопці, домовляємося? Чи нехай вас «щімлять» далі?». Ми гонимо контрабандистів, поки йде торг, а потім розганяють нас — перекидають на інші ділянки. За несанкціоноване затримання контрабандиста можна втратити посаду. Гадаю, сам Березенський не розумів, що його підставили». З операцією по «зачистці» контрабандистів теж не чисто. «Чому її провели спустя 2 з лишком місяця?» — запитую колегу загиблого. «25 січня о 6 ранку до нас заїхала велика кількість керівників. Військова прокуратура, на мою думку, взагалі найбільш корумпована структура. За день до операції Магея та людей Петра Брани (це ще одне злочинне угрупування в районі) попередили — тому їх не було. А вже десь о 19, коли правоохоронці поїхали, братва почала повертатися. Наразі обидва ОЗУ зухвало працюють далі. Голова Рахівського суду Віктор Едуардович Ємчук веде всі їхні справи, відповідальність — лише штраф. Сам Ємчук має магазини, де торгує гідрокостюмами для контрабандистів та має ділянки у Великому Бичкові, які примикають до берега річки, по якій проходить кордон.
Має родичів контрабандистів, які по його ділянці кордон з Румунією переходять. Цей суддя сміється в очі: «Дивись, контрабандист раз на місяць завезе чемодан грошей до Львова і тебе тут уже не буде». Зараз замість Вадима призначений новий хлопець — сам не в схемах, але нічого зробити не може. І такий принцип діє по всім іншим ділянкам кордону». «Як виглядає схема заробку вашого начальства?» «Єгоров сидить на мішку з мільйонами, але гроші бере не сам. Доставка коштів то є цілий процес. У Рахові касир збирає кошти та везе до людини, яка є відповідальною за все Закарпаття. Той касир збирає та везе далі — до Єгорова, а від того гроші вже йдуть до Києва. Третина — собі, а все інше — наверх, до Цигікала (голова Державної прикордонної служби України) та Назаренка (екс-глава ГПСУ, радник Петра Порошенка). У Цигікала є свій касир — Петро Криса (заступник директора Департаменту — начальник управління міжнародно-правового департаменту Адміністрації ГПСУ), який так само збирає кошти по всіх регіонах країни».
Мукачівська ділянка — зона відповідальності Шварцмана та Єгорова — має дурну славу. 21 листопада в пункті пропуску Сірет у двох вантажівках румунські прикордонники виявили близько 2000 ящиків контрабандного тютюну з України на суму 30 млн грн. 2 лютого румунські правоохоронці в пункті пропуску «Дякове — Халмеу» арештували фуру «лівих» сигарет на суму близько 450 тис. доларів США, що прибула з українського пункту пропуску. 5 березня на румунському пункті пропуску «Солотвино-Сігету Мармацією» затримали з 84,3 кг героїну двох громадян Нідерландів, які без проблем подолали кордон України. У всіх випадках наші прикордонники прикинулися ідіотами — пояснювали відсутністю сканерів такий суворий «недогляд». Незважаючи на системні прорахунки в роботі та ропіт підлеглих, які відкрито звинувачують Єгорова в смерті Березенського, начальство його любить. Єгоров — один з фаворитів екс-глави служби Віктора Назаренка, а той — у свою чергу — фаворит діючого (поки що) Президента. Володимир Єгоров — начальник Західного регіонального управління. Цього генерала називають улюбленцем Віктора Назаренка, і ще недавно збиралися підвищити й перевести до Києва.
Сімейний підряд Назаренка та російські паспорти представників клану
Віктор Назаренко — фігурант купи скандалів. Син його — Олександр — у 2014 році теж працював начальником Мукачівського прикордонного загону, а зараз, не маючи посади, вважається «смотрящим» від батька (ніби Саша-«Стомалотог» при Януковичі). За розповідями прикордонників — це «з його легкої руки» на них поширилося те саме правило, що й на контрабандистів: займатися поборами й 70% віддавати наверх. На залишені 30% утримувати підрозділи, купувати паливо, вирішувати інші службові питання. Про клан Назаренка ми вже розповідали не раз. Сімейний підряд Назаренка після перестрілки між «правосеками» та контрабандистами в Мукачеві в 2015 році активно обговорювали читачі на форумі «ОРД».
Літом 2016 року Віктору Назаренку присвятили розслідування журналісти «Бігус.інфо»: глава сім'ї за півроку скупив елітної нерухомості в столиці на 15 млн грн і обзавівся автопарком на 5 млн грн. Див. відео: https://www.youtube.com/watch?v=AhPghALvAJU Після низки скандалів Назаренко-молодший був змушений звільнитися з прикордонної служби, але з'явився на посаді в СБУ. А його батько в липні 2017 року пішов з посади головного прикордонника, зберігши попередній вплив. Петро Порошенко оголосив, що роботою Назаренка премного задоволений, зробив його своїм радником і дарував найвище військове звання — генерал армії: https://www.youtube.com/watch?v=SEbiAMfc5yQ А керівництво Державної прикордонної служби перейшло до найближчого соратника та «правої руки» Віктора Назаренка — Петру Цигіклу, який раніше керував департаментом оперативної діяльності. Рік тому в откритому реєстрі судових рішень з'явилася інформація про те, що НАБУ взялося за незаконне збагачення Назаренка: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73424955 Але справу в итогу слили. Причому задовго до того, як підконтрольний Порошенку КС декриміналізував цю статтю, «амністувавши» орву президентських друзів.
Розслідування по Назаренку, як виявилося, закрили з формулюванням «у зв'язку з установленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення». Масу фактів корупційної діяльності тандему Назаренко-Цигікал можна знайти у Фейсбуці за допомогою хештега #зупинитиклан. Ми поспілкувалися з автором частини цих матеріалів. Це керівник громадської організації «Патріотичне братство прикордонників України» Олег Медведчук, який добровольцем пішов на фронт у 2014 році й був командиром тактичної групування «Кордон», до якої входив Сергій Колмогоров (той прикордонник, якому дали 13 років за те, що виконав наказ зупинити машину з порушником у зоні АТО). На днях у м. Хмельницькому невідомі в балаклавах спробували здійснити напад на Олега Медведчука. Мотивом він вважає свою громадську діяльність. А конкретною причиною могли бути й «розкопки» активіста під вищезгаданих Шварцмана та Єгорова, й продовження нашого скандального матеріалу з розшифровками аудіофайлів про корупційні будні Сумського прикордонного загону.
До речі, всі герої публікації про сумських прикордонників, включаючи начальника міжрайонного ОРВ «Суми» Олексія Мрачковського, начальника ОРВ «Глухів» Олександра Гайфуліна та організатора оперативно-розшукової діяльності Артура Пименова — пішли на підвищення, а Пименов ще й став генералом. Хоча територіальне управління ДБР наразі розслідує діяльність цієї стійкої злочинної групи, яка займається вимаганням. Однак більші незручності людям з оточення Назаренка завдало оприлюднення «Патріотичним братством прикордонників України» відомостей про бізнес на крові, до якого має відношення вищий склад Державної прикордонної служби України. І інформація про можливий зв'язок цього вищого складу з ГРУ та ФСБ.
Скандальний розвідник СБУ Сергій Семочко — не єдиний цінний кадр Петра Порошенка з кримським бекграундом та членами сім'ї, які мають паспорти РФ. Начальник південного регіонального управління ГПСУ — генерал Сергій Косик володіє бізнесом та нерухомістю в Криму. З даних реєстру Федеральної міграційної служби РФ відомо, що 19 квітня 2014, одразу після «референдуму», дружина генерала — Косик Ніна Володимирівна, та дочка Анастасія стали громадянками країни-агресора.
Перевірити інформацію про можливе громадянство РФ самого Сергія Косика не вдалося. Але підозри зберігаються, оскільки запит по генералу дав цікавий результат. «У облікових записах ФМС РФ за інформацією про паспорт серії 4514, номер 661096, який знаходиться поруч із сім'єю (саме його, за твердженням інсайдерів, отримав генерал Косик), доступ обмежений. Тобто, навіть працівник міграційної служби не може побачити — кому виданий указаний документ», — розповів Олег Медведчук. Дружина та дочка генерала Косика отримали російські паспорти серії 4514 з номерами 661097 та 661095. А після отримання російського громадянства Ніна Косик влаштувалася на роботу разом з чоловіком у ГПСУ в Одесі. До 2014 року Косик служив у Криму на посаді начальника Сімферопольського прикордонного загону. І, кажуть, вояжував по підрозділам у компанії уповноваженого від окупантів, який схиляв особовий склад до зради. Здавалося б, після анексії Косик мав перетворитися на фігуранта кримінального переслідування, але замість цього почав стрімке кар'єрне сходження в Одесі.
За 1,5 року виріс з полковника до генерал-лейтенанта. І пояснення цьому — давня зв'язок з Віктором Назаренком, який наприкінці 90-х керував управлінням у Криму.
Контрабанда з РФ, «відкриті кордони» та національна безпека
Масштаби контрабанди в Одеській області на кордоні з Придністров'ям та анексованим Кримом вражають. І це — об'єктивний показник ефективності генерала Сергія Косика. У листопаді минулого року до берега під Одесою прибило баржу з найбільшою партією сигарет без акцизу, які, за наявними даними, мали проследувати в бік Болгарії. Завантажений контрабандою буксир йшов зі сторони окупованого Криму, але під час шторму відірвався від баржі. І ця баржа з «контрабасом» болталася вздовж нашого берега, залишаючись непоміченою прикордонниками. Але інформація отримала гласність завдяки одеському громадськику Георгію Блощиці. Пізніше з'ясувалося: посудина належить колишньому депутату Одеської міськради від ПР, і роком раніше її вже затримували з контрабандним тютюном, але… Відпустили, хоча були зобов'язані баржу конфіскувати.
Цей обсяг контрабанди найбільший за всю історію ГПСУ. Фото https://odessa.online На думку активістів, контрабандний канал організований Косиком у співпраці з начальником регіонального управління ГПСУ в Херсоні генералом Олександром Пименовим (рідним братом вищезгаданого Артура Пименова, який нині є заступником голови ГПСУ Петра Цигікала, і на ньому замикаються всі структури, які займаються оперативно-розшуковою діяльністю). І саме цей — Одеський регіон — військові експерти вважають найбільш уразливим у разі можливих атак зі сторони країни-агресора. Не надійніший і харківський відрізок кордону — той, через який йшла оборонна контрабанда порошеновського кума Свинарчука. Там командував у період розквіту цієї діяльності генерал Сергій Бидило, який у 2015 році був призначений начальником Східного регіонального управління ГПСУ (забезпечувати охорону російської ділянки кордону в межах Луганської, Харківської та Сумської областей), а з серпня 2018 року працює помічником голови Державної прикордонної служби України.
Дружина Бидила так само, за даними «Патріотичного братства прикордонників України», є громадянкою РФ, а сам він у часи СРСР проходив службу в структурі КДБ. У січні цього року в безпосередній близькості від прикордонного підрозділу «Дергачі» (ділянки, де на фоні інженерних ровів та «неприступної стіни» люблять попіаритися керівники) ночі 26 січня невідомий зафіксував переміщення людей та вантажів зі сторони РФ. Повідомлення про це надійшло на «гарячу лінію» ГПСУ.
Але реакція на інформацію була, м'яко кажучи, неадекватною — див. відео: https://www.youtube.com/watch?v=BhQKCEOJUAQ&feature=youtu.be «Люди, які отримали під час війни ключові посади в ДПСУ — це, на мою думку, члени клану, який має всі ознаки мафіозної організації. Кадри, які працювали з Назаренком у Криму (Косик, Єгоров, генерал Бляшенко — заступник глави ДПСУ, Бидило, Шварцман), або мають відношення до Одеського осередку, до якого належить нинішній головний прикордонник — Цигікал (у тому числі Артур Піменов). Другий критерій для відбору «своїх» — приналежність до КДБ СРСР, де й сам Назаренко проходив службу», — поділився думкою з «ОРД» активіст Олег Медведчук.
Риторичне питання: як же це вийшло, що особи, які фактично проворонили крадіж у України цілого півострова, зберегли доступ до державної таємниці й отримали ключові посади, від яких залежить без перебільшення подальше існування держави Україна? Схоже, що війна нічого не змінила в охороні державних кордонів у порівнянні з 2014 роком, коли через «відкриті й дружні» кордони з РФ йшли камази зі зброєю та «козачками».
Деньги все ще мають більшу цінність, ніж національна безпека й рух України в бік стандартів ЄС. І тому на мукачівській ділянці жива тютюнова контрабанда, у Чопі та Чернівцях процвітає бізнес по поставці нелегальних мігрантів, а ті, що стережуть російсько-український кордон, збагачуються на контрабанді підробленого спирту, сонячного масла, бензину та наркотиків. А хто спробував та ще спробує цьому перешкодити — або вже в землі, або покинули службу, або розтеряні й деморалізовані. «Реформу» замінила мода на патріотичні гасла й спів гімну (особливо, якщо проворовався), приватизація ділянок вздовж кордону з Угорщиною, Румунією та Словаччиною, та нові схеми протиправної діяльності. А ті, що оседлали ці схеми генерали, як і раніше, недоторканні для закону. Система, створена ще при Кучмі й заматеревша при Порошенку, розраховує на вічність.
Зміниться чи щось при новому Президентові? Невідомо. Але приблизно 40 тисяч прикордонників проголосували на виборах проти клептоманів та російської агентури, якими оточив себе Порошенко.