«Боляче й сумно читати такі речі про контору. Колись під час обисків вилучали мільйони, а на вечерю варили сосиски в літрових банках за допомогою кипятильників у готельних номерах. Нікому в голову не приходило, що можна погріти руки на чужому добрі», – пише одеський ветеран СБУ. Йому це не приходило в голову, а начальнику управління «контори» в Одеській області Олександру Довженку та його помічникам прийшло геніальне грошове озарення. І досі його не відпускає. Підприємці, які займаються завозом товарів із-за кордону, скаржаться, що начальник Одеської таможні Олександр Власов створив цілу систему відкатів. На обмін за махінації з таможенними зборами він вимагає від 350 доларів з тонни провозимого взуття до 4 тисяч доларів за контейнер з господарськими товарами. Унаслідок цього провіз через Одесу обходиться в рази дорожче, ніж на інших таможнях. Але відмовитися від навязливих «послуг» Олександра Власова не так просто. Тим підприємцям, які намагаються перейти на інші таможні, одеський начальник влаштовує «веселе життя». Їхні товари з надуманих причин просто не випускають з Одеського порту.
При цьому вони справно беруть плату за оренду складів, простій машин та інші «послуги». Бізнесмену нічого не залишається, як піти з повинною головою до Власова. Це неприкрита вимагання, але в СБУ воліють цього не бачити, натомість справно ловлять іноземців з кількома грамами кокаїну. Начальник Одеської таможні «заробляє» на своїй посаді стільки, що йому вистачає як на розкішне життя, так і на те, щоб «захисники» південних кордонів України зі Служби безпеки нічого не бачили й не чули. У поведінці одеських співробітників СБУ нічого незвичайного немає. Для них це звичайна справа. Так, у грудні минулого року працівники Служби безпеки були викриті у вимаганні Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. «Захисники» вимагали у місцевого священика 70 тисяч доларів. Цікаво, що суд вважав це «шахрайством» і суттєво пом'якшив покарання. Не відстають від колег і спецназ СБУ «Альфа».
«Зараз будь-який обиск – це грабіж і крадіжка! «Альфа» – це взагалі елітні грабіжники, вони все беруть. Гроші, якщо немає грошей – інструменти, посуд і навіть консерви, уявляєте – селедку в томаті!» – скаржиться потерпілий після «дружнього візиту» представників української спецслужби. І над усім цим мраком парить святий і чистий начальник Одеського обласного управління СБУ Олександр Довженко, який поставив свого кума Олександра Калюжного боротися з контрабандою та корупцією на таможні. Які суми Калюжний приносить у кабінет Довженка після успішної «боротьби» – можна лише здогадуватися. Але, ймовірно, немалі. «Навіть не уявляємо, що ще нового можна розповісти про цю гниду. Керівництву служби, як виявляється, глибоко байдуже, яка ця продажна й жадібна тварина», – охарактеризував Калюжного в мережі один анонімний співробітник СБУ.
Ну й куди можна поставити людину з такою характеристикою? Тільки на таможню – на найсолодше місце. «Калюжний і Довженко – організована злочинна група. Заробляють тепер по-великому», – робить висновок анонімний «захисник». Ну, хто б сумнівався! Одеський порт офіційно збирає лише за місяць понад мільйон доларів таможенних зборів. А неофіційно? Ось саме. Довженко не дурак – знає, кого поставити стерегти кордон. З Калюжним стережуть і охороняють батьківщину від усіляких загроз Максим Гладкевич, Анатолій Дорофеєв, Євген Майоров, Денис Березинський, Андрій Візнюк, Ігор Матвейчук, Сергій Бочинський, Віталій Євсєєв та інші визнані майстри хабарів і поборів. Діяльність команди Калюжного, звичайно, не залишається без уваги українській держави. Тільки не думайте, що вони зараз сидять у в'язниці.
Ні! Такі підлеглі «смотрящого» за одеськими таможнями, як Анатолій Дорофеєв і Геннадій Безродний, отримали по медалі «За хоробрість», а Ігор Горошко – цілий нагородний пістолет. «За те, що героїчно гроші з портів збирали. Ось за що тепер нагороджують. Найганебніша сторінка одеської контори», – сокрушується один одеський ветеран спецслужби. Та не переживайте. Скоро Порошенко офіційно установить медаль «За хоробрість при отриманні хабара». Тож червоніти буде не за що. Навпаки – гордитися. До речі, з пістолетиком Ігора Горошка вийшла ціла історія. Кажуть, що він отримав його не просто так – за гарні очі й добру службу.
«Горошко не нагороджений, він покупець! Пишуть, що йому пістолет у трьох тисячах доларів вийшов. Дорого, звичайно, але інакше легально короткий ствол не купиш», – продовжує розривати на собі волосся ветеран СБУ. Хтось закономірно запитає – невже в одеському управлінні СБУ не вміють робити нічого, крім як брати хабари? Це залежить від того, як дивитися. Хабари теж потрібно брати вміло, при цьому створюючи видимість хоч якої-небудь роботи. Ось 24 січня 2018 року «захисники» на таможенному посту «Кучурган» спіймали на хабарі таможенного інспектора.
І яка ж сума хабара? Всього триста доларів. Для більшості читачів це нічого не говорить. Але ті, хто знають обстановку на одеських таможенних постах, можуть лише посміятися. Колишній український прикордонник пише: «Я бачив усю цю кухню. Таксу з кожної фури у них становила від 1 гривні до 1 долара за кілограм вантажу (залежно від вартості вантажу). Щодня пункт пропускав кілька сотень фур. Жодну не пропускали безплатно. Виручку періодично складали в пакети в багажники припаркованих поруч машин. З ранку її розвозили – частину київському керівництву, частину – обласному. Там рахунок йшов на мільйони. Тому ваші триста доларів – це явна підстава або залипуха для журналістів. Швидше за все, хтось відмовився так працювати й ділитися, і йому керівництво організувало підставу, щоб він не псував бізнес». Цікаво, чесно кажучи, коли Калюжний або його начальник Довженко переглядають списки українських мільйонерів у доларах – вони засмучуються або радіють тому, що їх там немає? А ж мали б бути.