Іноді корисно повернутися до старих матеріалів, щоб зрозуміти нові реалії. За останній рік впали «акції» майже всіх українських політиків. Винятком є Вадим Новинський. Тому варто згадати історію цього персонажа.
49-річний російсько-український бізнесмен Вадим Владиславович Новинський, оцінений журналом Forbes у 2,7 млрд дол., у 2011 році займав 37-е місце в списку російських багатіїв. В Україні за оцінками журналу «Кореспондент» він посідав сьоме місце. Людина, тісно пов'язана з всемогутнім Ренатом Ахметовим, грізним Алішером Усмановим та «Лукойлом», мала б бути не менш впливовою. Однак насправді Новинський — це просто підприємливий, малоконфліктний бізнесмен, який вміє будувати довгострокові ділові стосунки та обирати, з ким їх розвивати. Репутацію демона капіталізму, ставленика Кремля та подібне він абсолютно не заслуговує. Новинський сильний своїми зв'язками — як в Україні, так і в Росії. У бізнесі він скоріше — помічник для дійсно впливових гравців.
Новинський народився 49 років тому в Новгородській області Росії. У 1985 році закінчив Ленінградську академію цивільної авіації за спеціальністю «інженер систем управління». З 1985 по 1996 рік працював у Петрозаводському авіаотряді та Академії цивільної авіації. У 1991—1996 роках був співробітником «Центру перспективних досліджень». У 1996—1998 роках увійшов до числа засновників «Лукойл — Північний Захід» (пізніше — Торговий дім «Північний Захід-Ойл»). У 2012 році президент Янукович надав Новинському українське громадянство.
Основу його бізнесу та формування стартового капіталу становила мережа АЗС «Лукойл» у Санкт-Петербурзі та області. Незабаром він став представляти компанію в Україні, займаючись поставками паливно-мастильних матеріалів на «Криворіжсталь» та «Запоріжсталь», завдяки чому встановив зв'язки в керівництві України. Цьому сприяв посол РФ в Україні Віктор Чорномирдин. За його посередництвом Новинський зумів налагодити корисні контакти в оточенні президента Кучми. Основними досягненнями Новинського цього періоду стали встановлення контролю над Інгулецьким ГОКом та Макіївським металургійним комбінатом.
У 1999 році він заснував у Дніпропетровську компанію «Смарт-групп», створену спеціально для приватизації Інгулецького ГОКа. Завдяки скупці акцій у фізичних осіб та додатковій емісії у 2003 році «Смарт-групп» вирвала у держави право на контрольний пакет акцій. Фактично ІнГОК опинився у власності Новинського. У 2004—2007 роках він працював головою спостережної ради ІнГОКа.
Зміна влади не вплинула на стан його ділових справ. Новинський зумів увійти в коло президента Ющенка за посередництвом впливового радника президента — Юсефа Хареса. Пізніше Новинський розпочав формування суднобудівного субхолдингу, придбавши 83,6% акцій «Херсонського суднобудівного заводу». На початку 2005 року стало відомо про придбання Новинським у структур Ігора Коломойського 93,1% акцій «Криворіжського залізорудного комбінату». Прагнучи створити замкнений цикл видобутку-виробництва-транспортування металопродукції, восени того ж року «Смарт-групп» у числі семи найбільших компаній брала участь у конкурсі з продажу 93,0% акцій «Криворіжстали», але програла Mittal Steel.
У 2006 році він заснував у Києві та очолив «Смарт-холдинг». У грудні 2007 року обміняв свої металургійні активи (ГОКи та два невеликих підприємства) на 25% холдингу «Метінвест» Рината Ахметова. Після цього запустив нові проекти — суднобудівний холдинг, який об'єднував три найбільші заводи України, та агропромислову компанію, ядром якої є виробник овочевих консервів «Верес».
Недавно, розкрутивши марку, виставив «Верес» на продаж. Вадим Новинський має багатий список партнерів та покровителів. Він — продукт та вихованець «гнізда лукойлівського». Міф про те, що Новинський успішний, оскільки він з «петербурзької команди», — не більше ніж міф. Так, стартовий капітал він зробив у «Лукойлі». Розставити по всьому Санкт-Петербургу мережу автозаправок — це вже гарантований успіх у бізнесі. Далі — особисті якості: досвід та вміння ладити з людьми. Новинський вміє ладити. Загалом він — неконфліктна людина в бізнесі. У стосунках з партнерами — коректний, наскільки це взагалі можливо на просторах дикого українського ринку.
Новинський встигнув бути партнером багатьох видатних бізнесменів України: Тимошенко, Коломойського, Пінчука, тепер Ахметова. На відміну від того ж Коломойського, ділова траєкторія Новинського не супроводжується нескінченними скандалами. Невідомо жодного факту замаху на Новинського чи відповідних дій з його боку. Безумовно, з точки зору західного бізнесу, Новинський заробляє гроші за межами закону. Але для України його методи примноження капіталу цілком природні: це використання зв'язків у владних структурах для вирішення ділових питань та розв'язання конфліктів з партнерами.
У пресі можна зустріти чимало публікацій, з яких випливає: Новинський — майстер інтриги та обману партнерів, неправомірної конкуренції та адміністративного тиску. Безумовно, Новинський використовує адміністративний ресурс завдяки своїм зв'язкам в українському істеблішменті. Але для бізнесмена в Україні це очевидний і найкоротший шлях до прибутку. Однак багато публікацій, які демонізують особистість Новинського, — це відвертий чорний піар.
Найяскравіший приклад — історія з «міжнародною торгівлею наркотиками». У травні 2011 року на сайті інтернет-холдингу «Українська правда» було опубліковано лист президента Національної ради іноземної торгівлі США Вільяма Райнша, адресований Миколі Азарову, у якому американець запрошував прем'єр-міністра України обговорити ситуацію з незаконною діяльністю компаній Вадима Новинського. Зокрема, йшлося нібито про те, що Новинський з 2001 року розвиває свій ринок у Європі, Росії та Лівії за рахунок контрабанди героїну, кокаїну та метамфетаміну. А в США він особисто зустрічався з адвокатами картелю Хуареса в Ель-Пасо, штат Техас.
Насправді лист виявився підробкою. Однак багато ЗМІ підхопили цю новину, «не помітивши» її спростування на сайті-першоджерелі. З великою долею ймовірності можна припустити, що дезінформація походила від миколаївського бізнесмена Ігоря Чуркіна. У 2007 році Новинський відібрав у нього Чорноморський суднобудівний завод. Тоді ж Чуркіна затримали в Сербії за підозрою в незаконній приватизації ЧСЗ. Одночасно в інтернеті з'явилася новина про те, що працівники Чопської митниці виявили кокаїн та марихуану в корпусах кондиціонерів, призначених для встановлення в автобусах, які належали братам Чуркіним. Ймовірно, рівно чотири роки потому Чуркін таким чином «відповів» Новинському тим же способом.
Ця підробка від Чуркіна стала приводом ще раз згадати про зв'язок Новинський-Алішер Усманов. Останнього, частково небезпідставно, звинувачують у криміналізованих зв'язках. Так, він мав контакти з видатними криміналітетними авторитетами «Япончиком», «Тайванчиком», «Михасем», «Аверою». Справді, Новинський давно контактує в бізнесі з Усмановим. Більше того, як підтверджують джерела з найближчого оточення Новинського, обидва бізнесмени міцно дружать. Але нині не вдається виявити свідчень їхнього спільного бізнесу. Помилково стверджувати, що Новинський через Усманова залучений до криміналізованого бізнесу.
Як повідомляють поінформовані джерела у службі боротьби з організованою злочинністю МВС України, за Новинським не простежуються такі зв'язки та такого роду бізнес. З великою долею впевненості можна стверджувати, що й криміналізовані зв'язки Усманова сильно перебільшені. Принаймні сьогодні лідери злочинного світу, згадувані в контексті зв'язків Усманова, не мають серйозного впливу в Україні. Нині повним ходом йде процес легалізації та формалізації українського бізнесу. А питання забезпечення безпеки бізнесменів та вирішення конфліктних питань перейшли з компетенції злочинних спільнот до рук правоохоронців. За гроші бізнесменів міліція, СБУ, Податкова служба України виконують — і більш ефективно — ті ж функції, які ще недавно були прерогативою злочинного світу.
Більше того, багаторічна ділова діяльність Новинського в Україні не супроводжується постійними скандалами з криміналізованим відтінком, як це було в ділової історії Ігора Коломойського, наприклад. Невідомо жодного факту замаху на Новинського чи відповідних дій з його боку. Безумовно, з точки зору західного бізнесу, Новинський заробляє гроші за межами закону. Але для України його методи примноження капіталу цілком природні: це використання зв'язків у владних структурах для вирішення ділових питань та розв'язання конфліктів з партнерами.
Так сталося, наприклад, у конфлікті Новинського з братами Чуркіними навколо Чорноморського суднобудівного заводу. У 2004 році за посередництвом бізнесмена Юсефа Хареса та екс-губернатора Миколаївської області, давнього партнера Новинського Олександра Садикова, Новинський намагався купити завод у Чуркіних. За версією Чуркіних їх не влаштувала ціна. За версією Новинського, домовленість була досягнута, але коли механізм покупки був запущений, брати раптом підняли ціну продажу. І тоді на них раптом ополчилися місцеві влади, прокуратура порушила кримінальну справу, у їхньому майні виявили наркотики… У 2007 році Новинський захопив завод.
Але наші джерела схильні віднести це не до рейдерства, а до розв'язання конфлікту з залученням адміністративних можливостей, що для українського бізнесу — норма життя. Ще один міф щодо Новинського натякає на його зв'язки з «Петербурзькою командою», ледве не роботу під керівництвом Путіна. Все, що їх об'єднує, — це географічний початок кар'єри: Путін увійшов у владні кабінети в Санкт-Петербурзі, там же Новинський заробляв стартовий капітал на продажу бензину. В Україну його також привели поставки ПММ. І зробив він це фактично самостійно — «рука Москви та Петербурга» тут ні при чому. Головним його «штовхачем» у той час був посол РФ Віктор Чорномирдин.
Тут потрібно пояснити: Новинський — вихованець «Лукойла». А «Лукойл» будує бізнес за принципом стільників, коли кожен напрямок розвивається досить самостійно. Таким чином, у Новинського є значна свобода вибору. Проте не можна не віддати належне ролі голови «Лукойла» Вагіта Аліперова, який завів Новинського на український ринок. І знайомству з нинішнім другом Усмановим наш герой також завдячує Аліперову та «Лукойлу».
Новинського можна назвати людиною Аліперова, оскільки він входить до трійки фаворитів шефа «Лукойла» разом з Федуном та Цвєтковим. Однак перебільшувати підтримку Аліперова не варто. Талановитому бізнесмену Новинському достатньо було стартового поштовху на українській території, далі спрацював талант Новинського налагоджувати потрібні зв'язки та домовлятися. Сьогодні, схоже, його український бізнес йде все краще (з поправкою на кризу, звичайно). Недарма він отримав цього року українське громадянство. Однак він не розриває своїх зв'язків з Росією. Одним із підтверджень цього є нещодавно анонсована намір Новинського придбати українську мережу московського БМ-банку (45-е місце серед банків, представлених в Україні). Вже просочилися чутки, що він також викупує у німців банк «Форум».
Такі прибульці російського бізнесу в Україні як Костянтин Григоришин та Максим Курочкін не змогли тут утриматися: щойно змінювалася влада, як вони втрачали майже все, що так стрімко набрали при попередній владі. Новинський — особливий. Він робить бізнес в Україні вже при третьому президентові.
Будущі біографи Новинського, очевидно, розділять його ділову біографію в Україні на три періоди. І відзначать: усі вони були успішні.
Перший період припадає на час президентства Леоніда Даниловича Кучми (19 липня 1994 — 23 січня 2005). Як писала преса, основну частину активів, які були передані російським бізнесменам в Україні, ті здобули саме під час другого «приходу» Кучми. Тоді, при Кучмі, в українську економіку прийшло кілька впливових російських груп, які диверсифікували ризики шляхом інтернаціоналізації капіталу. Це значною мірою пояснюється добросусідськими стосунками з Росією, а точніше — протекцією впливових людей з Білокам'яної та дуже переконливими аргументами «Газпрому». Особливо прихильний до нього був Л. Кучма, під патронатом якого «Смарт-групп» Вадима Новинського отримала управління найбільшим Інгулецьким ГОКом та Макіївським металургійним комбінатом.
Другий період припадає на час президентства Віктора Андрійовича Ющенка (23 січня 2005 — 25 лютого 2010). Новинський за допомогою радника Ющенка Юсефа Хареса потрапив у близьке оточення президента. Для закріплення свого становища Новинський активно брав участь у різних благодійних проектах, зокрема ініційованих Ющенком та його дружиною.
Третій період припадає на час президентства Віктора Федоровича Януковича (25 лютого 2010 – теперішній час). Прихід до влади Партії регіонів обіцяє бізнесмену не лише адміністративне прикриття, але й допомогу в справах — наприклад, пільги для суднобудівних підприємств та нові контракти для заводів. У 2009 році Вадим Новинський офіційно став діловим партнером Рината Ахметова. У лютому Антимонопольний комітет дозволив бізнесмену консолідувати 25% акцій групи «Метінвест», натомість Новинський передав під контроль найбагатішої людини України свої металургійні активи, зокрема Інгулецький ГОК. Паралельно підприємство «Криворіжагрострой» розпочало процедуру банкротства Криворіжського гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, який цілком може перейти в активи Новинського за боргами. Влітку минулого року Ахметов та Новинський створили агрохолдинг HarvEast, який активно розвивають.
Активи «Смарт-Холдингу» — це корпорація з рядом активів у кількох ключових галузях економіки: гірничо-металургійному комплексі, суднобудуванні, АПК, будівництві та виробництві будматеріалів, фінансовому секторі, машинобудуванні.
Серед активів «Смарт-холдингу»: у суднобудуванні — ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» (Миколаїв); в АПК та сфері виробництва продуктів харчування — група компаній «Верес», група компаній «Калітянський бекон», кілька науково-дослідних лабораторій; у будівництві — ЗАО «Криворіжагрострой», ТОВ «Юджин» (саме ця компанія займалася будівництвом у Києві торгового центру «Троїцький», через затримки зі зносом якого спортивний комплекс «Олімпійський» могли позбавити права приймати фінальні матчі Євро-2012); у виробництві будматеріалів — ПАТ «Балаклавське рудоуправління ім. Горького», ЗАО «Євпаторійський завод будматеріалів», ЗАО «Сакський завод будматеріалів», ПАТ «Запоріжнерудпром», ЗАО «Турстрой» (володіє ліцензіями на розробку кількох гранітних та піщаних родовищ); у сфері фінансів — банк «Юнекс» (м. Київ), страхова компанія ЗАО «Промислово-страховий альянс»; у машинобудуванні — ПАТ «Завод «Дніпропрес».
Також «Смарт-холдинг» контролює та розвиває портовий комплекс «Очаків». На підприємствах групи працює, за різними даними, від 20 до 40 тисяч працівників.
Поза Україною Новинський володіє та управляє такими активами: Ярегська нафтотитанова компанія (Росія); ПАТ «Яковлівський рудник» (Яковлівський ГОК, Белгородська обл.); завод «Promet Steel» (Болгарія, м. Бургас) — прокат чорних металів; Metinvest B.V. (Голландія) — спільний гірничо-металургійний холдинг з СКМ; «Smart.N.V.» (Голландія) — контроль блокуючого пакета акцій Metinvest B.V.; «Лукойл Північний Захід Нафтопродукт» — продаж нафтопродуктів та інші.
Під час «завоювання України», як ми вже відзначили, головним лобістом інтересів Новинського був колишній посол Росії в Україні Віктор Чорномирдин. Серед найбільших російських бізнесменів найтісніші зв'язки Новинського — з Олексієм Мордашовим («Северсталь»), Вагітом Аліперовим та Алішером Усмановим. Крім того, на діяльність Новинського впливає його партнер по «Смарт-холдингу» — президент Федерації самбо Санкт-Петербурга Андрій Клямко.
Новинський підтримує тісні стосунки з президентом України Л. Кучмою, а також користується прихильністю нинішнього керівництва Уряду та Адміністрації президента. Він єдиний з бізнесменів брав участь у молебні за участю президента України, М. Азарова, С. Льовочкіна, В. Литвина, Ю. Мирошниченка, Р. Богатирьової та Олександра Попова, який відбувся 24.12.2010 у Києві на Володимирській гірці.
Через ці зв'язки Новинський нині просуває свій проект — бюджетне фінансування будівництва бойових кораблів для ВМС України на Чорноморському суднобудівному заводі (ЧСЗ). За дванадцять років розмов про цей проект фінансування так і не було виділено. З приходом Новинського на ЧСЗ з'явилася надія: це підтверджується оприлюдненою намірою уряду до 2021 року побудувати за власним проектом чотири військові кораблі класу «Корвет», що передбачено концепцією відповідної Державної цільової оборонної програми з обсягом фінансування близько 16,22 млрд грн. Оснащення кораблів здійснюватиметься техзасобами та озброєнням російських виробників.
Крім того, існують наміри «Смарт-Холдингу» завершити цього року розробку проекту будівництва глибоководного порту «Очаків» (планований грузообіг до 2017 року мав становити понад 21 млн тонн насипних вантажів та 2 млн контейнерів у 20-футовому еквіваленті).
Новинський має також досить тісні стосунки з екс-главою Фонду державного майна України при президентові Ющенку Валентиною Семенюк, засновані на реалізації в минулому низки інвестиційних та приватизаційних проектів (включно з інвестуванням добудови Криворіжського гірничо-збагачувального комбінату окислених руд). Новинський пов'язаний з Василем Горбалем — екс-головою «Укргазбанку» (група Волкова-Бакая). Після виходу Горбаля з посади голови Львівської облдержадміністрації він звертався до Новинського за допомогою у розв'язанні ділового конфлікту з групою Дмитра Фірташа щодо будівництва елітного багатоповерхового будинку біля Аскольдової могили у Києві.
У Новинського склалися партнерські стосунки з губернатором Миколаївської області Миколою Круглівим (їхня основа — робота ЧСЗ), а також з головою Севастопольської міськадміністрації Сергієм Куніциним («вхід» групи на Балаклавський кар'єр). Також варто відзначити, що Новинським розробляється проект створення туристично-оздоровчого комплексу «Балаклава Грін», і його інтереси мають підтримуватися владами як Севастополя, так і АРК.
Сприяння Новинському надає Олександр Садиков — екс-губернатор Миколаївської області. Колись він продав Новинському «Юнекс-банк», а пізніше допомагав розв'язати питання з захопленням у братів Чуркіних Чорноморського суднобудівного заводу.
Окремо варто відзначити зв'язки Новинського з екс-губернатором Кіровоградської області В. Мовчаном. Мовчана вважають людиною Юрія Еханурова, з яким має ділові стосунки й Новинський. Будучи народним депутатом України IV скликання у 2002—2006 роках, Мовчан працював у Комітеті з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України, який очолював Ехануров. Колись саме Мовчан став автором Закону «Про особливості приватизації ДП «Укррудпром», завдяки якому, зокрема, й «Смарт-Холдинг» отримав можливості у просуванні своїх ділових інтересів та отриманні суттєвих фінансових вигід. Цей закон сприяв розвалу «Укррудпрому» та приватизації найцікавіших його активів.
Після роботи у ВРУ, до свого призначення на посаду губернатора Кіровоградської області, Мовчан займав посаду голови спостережної ради Чорноморського суднобудівного заводу, підконтрольного «Смарт-Холдингу». У зв'язку з викладеним, Еханурова вважають одним з лобістів інтересів «Смарт-холдингу».
Крім того, у процесі розвитку підконтрольного бізнесу Новинський спирався на вплив колишньої керівниці Секретаріату президента України Вери Ульянченко та її чоловіка Віктора Івченка, який організовував необхідну підтримку у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Використовуючи тісні контакти з заступником державного секретаря Міністерства промислової політики України Сергієм Грищенком, Новинський лобіював додатковий випуск акцій ПАТ «ІнГОК», мотивуючи це можливістю та необхідністю спрямувати отримані від продажу акцій кошти на реконструкцію та розвиток виробництва комбінату.
Лобіювання на користь Новинського здійснював Ігор Смияненко, народний депутат Верховної Ради України IV скликання, член Комітету з питань промислової політики та підприємництва. Смияненко, у свою чергу, користувався суттєвою підтримкою Новинського і в знак довіри йому були організовані знайомства з партнерами «Смарт-групп» у Санкт-Петербурзі.
Тісні взаємостосунки Новинський розвивав і з радником президента України Ющенка з питань іноземних інвестицій Юсефом Харесом, власником холдингу Hares Group Holding GMBH.
У 2001 році Тимошенко продала Новинському офшорні компанії «LansinCommersialLTD» та «LanataTrading», які володіли 19% та 17,15% акцій Південного ГОКа. Згідно з досягнутою домовленістю, розрахунок за придбані акції Новинський мав здійснити у грудні 2004 року. Однак уже на початку 2004 року Тимошенко потребувала від Новинського грошового розрахунку або повернення акцій. Переговори проводив Олександр Турчинов, а у березні 2004 року відбулася особиста зустріч Тимошенко та Новинського, однак той відмовився повертати акції та повідомив, що повернеться обумовлені 3 млн дол. США в оговореному терміні.
Вадим Новинський — безумовно успішний діловий менеджер. Природно, на його шляху траплялися й невдачі. Однією з них можна назвати банкротство єдиного верстатобудівного активу «Смарт-холдингу»: заводу «Дніпропрес», близько року тому визнаного банкротом. Хтось вбачає в цьому свідому прагнення Новинського викупити підприємство (попередні власники — прибалтійські бізнесмени) та розорити його, щоб знищити конкурента російського виробника. Насправді, «Дніпропрес» виступав у деяких тендерах разом з німецьким заводом, і це банкротство було вигідно німцям.
У пресі публікувалися звинувачення на адресу Новинського, що він свідомо розорював завод, розпродавав унікальне обладнання. Насправді, Новинський значно поліпшив стан виробництва, а продані були лише преси з виробництва стволів гармат, випущені ще в СРСР. Завод кредитувався у дніпропетровському банку, який належав Віктору Пінчуку. І коли йшлося про банкротство, банк вивчав стан справ на «Дніпропресі». Висновок однозначний: банкротство викликане несприятливою кон'юнктурою ринку, а також конфліктом серед топ-менеджерів підприємства — і не більше. Підтвердження цьому — два листи, які опинилися у розпорядженні автора: профспілкової організації «Дніпропреса» до Адміністрації президента України та відповідь на цей лист.
З офіційної відповіді АП випливає, що підприємство нікому не цікаво — ні самій державі, ні міфічним претендентам на його придбання.
У цілому справи Новинського в Україні йдуть дуже добре. І можна прогнозувати, що в найближчі роки його бізнесу нічого не буде загрожувати. Ось кілька аргументів на доказ цього.
Ренат Ахметов не виявляє невдоволення співпрацею з Новинським. Більше того, він розвиває цю співпрацю, доказом чого стало створення влітку 2011 року спільного зі «Смарт-групп» агрохолдингу HarvEast. Ахметов надає велике значення розвитку агробізнесу і залучення Новинського до цього напрямку — свідчення особливої довіри.
Начальником служби безпеки у Новинського є екс-глава СБУ Ігор Дрижчаний. Людина дуже поінформована та обережна, він навряд чи пішов би на цю посаду, володіючи інформацією про існуючі перед Новинським проблеми та серйозні ділові конфлікти.
У Новинського хороші стосунки не лише з командою Ахметова-Януковича, але й з представниками інших політичних та ділових кіл, з якими він працював раніше і не розірвав добрих стосунків до сьогодні. Зв'язки в політичних колах — основа безпечного ведення бізнесу в Україні.
Щодо партнерства Ахметов-Новинський уточнимо: у цих стосунках у Новинського нерівноправна роль. За відомостями з найближчого оточення Новинського, вийти на українського олігарха №1 йому допомогли топ-менеджери Ахметова. Випускники Гарварду генеральний директор СКМ Олег Попов та старший менеджер компанії Ігор Сирий запропонували Ахметову кандидатуру Новинського як партнера, якому можна довіряти. Це був цілком прагматичний вибір. Наш джерело стверджує, що Новинський рідко зустрічається особисто з Ахметовим, але частіше контактує з Поповим та Сирим. Їх можна зустріти разом у статусному київському ресторані «М'ясо і вино».
Возможливо, Новинський за власною ініціативою прагне тримати дистанцію з найвпливовішим бізнесменом та політиком України. Маючи на рахунку близько 3 млрд дол., Новинський не прагне перших ролей, він малопомітний, не має власних ЗМІ, не претендує на політичний вплив. Роль олігарха йому чужа.
Близько року тому в пресі прокотилася піар-хвиля з обелення його імені: агентства витратили значні бюджети, щоб видалити з інтернет-ЗМІ критичні матеріали про Новинського.
У цілому, Вадима Новинського можна характеризувати як обережного, стриманого бізнесмена, який вміє вибудовувати стосунки з партнерами та владою, а також вміє дорожити цими зв'язками та підтримувати їх, що й є основою успіхів його бізнесу на довгостроковій основі. З великою долею впевненості можна прогнозувати, що Вадим Новинський буде успішно розвивати свій бізнес в Україні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.