Директор НАБУ Артем Сытник назвав абсурдними судові позови народного депутата Бориса Розенблата проти нього та президента П. Порошенка щодо відсутності у президента повноважень на призначення керівника НАБУ. Незважаючи на те, що автор не є прихильником діяльності нардепа Б. Розенблата, слід зазначити, що зазначений позов до суду абсолютно юридично обґрунтований — призначення президентом П. Порошенком А. Сытника на посаду директора НАБУ однозначно є неконституційним. Отже, діяльність А. Сытника на цій посаді з самого початку є неправомірною.
Причина полягає в тому, що повноваження президента України вичерпно визначені Конституцією України. Це прямо закріплено в самій Конституції України, що неодноразово констатував Конституційний суд України. Так, у пункті 31 частини першої статті 106 Конституції України, яка містить перелік повноважень президента, зазначається, що президент України «здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України». Це означає, що інші повноваження, крім тих, які передбачені Конституцією України, президент України здійснювати не може.
Це також означає, що визначені Конституцією України повноваження президента України є вичерпними — вони не можуть бути розширені ні законом, ні підзаконним актом. Така позиція щодо вичерпного переліку передбачених Конституцією України повноважень президента закріплена в багатьох рішеннях Конституційного суду України. Наприклад, у рішенні КСУ від 10 квітня 2003 року зазначено, що «повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це робить неможливим прийняття законів, які встановлюють інші його повноваження (права та обов'язки)». Крім того, у рішенні КСУ від 16 травня 2007 року положення частини п'ятої статті 20 Закону України «Про судоустрій України» було визнано таким, що не відповідає Конституції України, оскільки в ньому передбачалося, що голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України, тоді як такі повноваження не зазначені в Конституції. Конституція не наділяє президента правом призначати директора НАБУ — такого повноваження ні стаття 106, ні будь-яка інша стаття Конституції України не передбачає.
Положення про те, що директора НАБУ призначає президент, було закріплено в Законі України «Про Національне антикорупційне бюро» (частина перша статті 6). Слід зазначити, що на неконституційність цієї норми звертало увагу головне науково-експертне управління Верховної ради України у своєму висновку до законопроекту ще до прийняття закону про НАБУ. Однак парламент при цьому наділив президента таким правом всупереч Конституції України, порушивши її положення про вичерпний перелік повноважень президента, а також вимоги статті 8 Основного закону України, згідно з якими Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати. Таким чином, А. Сытник у 2015 році був призначений президентом П. Порошенком на посаду директора НАБУ неконституційним способом, оскільки президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень. Це не лише означає неправомірне перебування А. Сытника на посаді директора НАБУ, але й ставить під сумнів правомірність його діяльності на цій посаді та легітимність діяльності всього НАБУ.