У Президента Зеленського в найближчі місяці буде чимало невідкладних, важливих і секретних справ. Однак секретність цих справ і заходів перебуватиме під великою загрозою, поки не буде розпущено керівництво організації під назвою УГО. Це особиста спецслужба Петра Порошенка, сформована його давнім «людиною в УБОПі» — Валерієм Гелетеєм. Гелетей — особистість настільки одіозна, що повторюватися немає сенсу. Однак Гелетей — фігура майже політична, а реальна влада в УГО належить ще одному одіозному УБОПовцю — Володимиру Дахновському. Людина надзвичайно талановита у сфері зміцнення особистого добробуту. Продаж звань за гроші (генерал — 50 тисяч доларів), відкати з будь-яких закупівель і навіть особисте фермерське господарство на аеродромі в Узині. У нього навіть є заступник, який займається виключно ведінням агробізнесу Дахновського на військовому об'єкті. Але це так, дрібниці. А з більш крупного — постійна стеження та прослуховування телефонів політичних конкурентів Порошенка. І — фабрикація «замахів» на Петра Олексійовича. Пам'ятається, Гелетей заявляв про запобігання 12 замахам на Порошенка.
Цікаво було б піднести папери й перевірити, наскільки були реальними ці замахи. А заразом спробувати знайти рештки матеріалів прослуховування, включаючи Володимира Зеленського, який ще не був Президентом. Хоча, кажуть, їх намагалися ретельно очистити. Ось що писалося в пресі з цього приводу: «Управління держохорони поспішно знищує матеріали стеження за обраним президентом України Володимиром Зеленським та його оточенням. Ліквідуються зведення зовнішнього спостереження. Особливу увагу приділяють знищенню документів, у яких йдеться про те, що Зеленський — наркоман. Така інформація надійшла від начальника УГО Валерія Гелетея Петру Порошенку, на ній колишній президент України збирався будувати свою перемогу, Страна.ua. Гелетей уже готує собі наступника, ним стане колишній охоронець Януковича та Раїси Богатирьової Олександр Литвиненко. Люди, які його знають, впевнені, що новий начальник УГО буде вигідний колишньому тим, що не буде вникати в схеми тендерів, роздачі житла, нагород, кадрових призначень. Литвиненко у 2014 році кілька днів перебував у Донбасі, після чого отримав статус учасника бойових дій.
У 2016 році він звільнився, щоб отримати зарплату й пенсію, а через два дні знову вийшов на роботу в УГО. Нині він отримує й зарплату, й пенсію, що становить близько 60 тисяч гривень. Литвиненко за час служби отримав кілька квартир, включаючи й від кабміну, коли охороняв Януковича.» До речі, можна було б перевірити й деякі майнові питання Валерія Гелетея, тим більше що після звільнення останнього його декларація автоматично перестає бути секретною. Цікаво було б дізнатися, відображені ли в ній еллінги для яхт у Ялті поруч з еллінгами удошників Шепеля, Невзорова та Литаша? Втім, це все вже не до Зеленського, а до ДБР і СБУ. Заразом буде можливість детально розпитати Гелетея про його відповідальність за Іловайський котел, коли Валерій Вікторович був міністром оборони України. І щодо обіцяного параду в Севастополі. А ось команді нового Президента варто враховувати, що в розпочатій парламентській виборчій кампанії у Зеленського не буде від Порошенка жодного секрету. Завдяки тим, що продовжують працювати, Гелетею та Дахновському.
Здавалося б, хто ще може бути патріотичніше налаштований в Україні у сфері бойової підготовки особового складу, як не його керівництво? Управлінням державної охорони перших осіб держави, як відомо, керують «патріоти України» та «палаючі борці»: генерали Валерій Гелетей та Володимир Дахновський. За заявою генерала Гелетея, він навіть ворожу ядерну зброю встиг подолати, перебуваючи на посаді Міністра оборони України. Те, що генерал Гелетей, як кажуть, й найменшого уявлення не має про ядерну зброю, — це вже нікого не хвилює. Видимо, щоб успішніше боротися з ядерною зброєю потенційного агресора, й випросив начальник УДО собі кілька сотень гектарів землі, нібито під полігон для бойової підготовки своїх бійців, а «контролером» над полігоном призначив свого найвірнішого заступника — Володимира Дахновського. Ну й кому ж ще довіритися такій щепетильній «державній справі» на місці колишнього стратегічного аеродрому «Узин»?
Звичайно, лише найнадійнішим і перевіреним часом людям. Як відомо, раніше аеродром «Узин» входив до розряду так званих 12-ти СТРАТЕГІЧНИХ аеродромів СРСР. І багато хто був готовий заплатити за його оренду або покупку шалені (і за нинішніх часів) гроші. Суми вимірювалися мільйонами доларів. Але деякі «патріотичні керманичі» країни виявилися дуже категорично налаштовані до іноземних інвесторів і в результаті аеродром був просто перепаханий і примусово-шкідливо зіпсований та перетворений на полігон. Злітно-посадкові смуги були приведені в повну непридатність, про що чомусь «зі страху» говорять нинішні «горе-стратеги» типу Миколи Маломужа та їм подібні. Ну а такі карлики у військовій справі, як Дахновський та Гелетей, тим більше «ні ухом, ні рилом в цьому не розбираються». А прокуратура ці порушення «в упор не бачить». Але зате такі «ухарі», як Гелетей та Дахновський, перевершили самих себе у використанні цього полігону, який перебуває у веденні УДО з 2008 року, а саме — в організації своєї, дуже прибуткової справи.
Практично одразу ж після передачі полігону в управління УДО, розпочалася «невраховувана для податківців, СБУ та БЕБ видобувань керосину». Адже це не так складно, він сливався там у землю майже 50 років зі всіх стратегічних літаків. А стояла там цілком авіадивізія. Видобування відбувалося шляхом копання шурфів, викачування за допомогою помп та очищення через сепаратори. Денна норма була чітко встановлена: у теплу пору року близько тонни, у холодну пору — близько п'яти тонн. Реалізовувалося все це «під крилом» Дахновського в Київській області. На місцях видобування сталося просідання грунту, утворилися порожнечі та величезні воронки. Гроші пробуджують апетит, який приходить під час їди. У зв'язку з обмеженням по межах полігону, наші дельці від «госохорони» не погнушалися розпочати видобування керосину вже за межами полігону. Через непродумані технології, через зміщення й порушення в грунтах, керосин почав потрапляти в колодязі людей. Адже наші «господарі» почали пиляти дерева твердих порід, які ростуть на полігоні та в округі. Кругляк — на продаж, а гілля переробляється на деревне вугілля та продається під крилом Дахновського в Київській області.
Цегла та камені з розрушених будівель та казарм наші «підприємці» швидко спустили місцевим жителям. Хоч якась, але прибуток, чому їй пропадати? Тут-то погляди керманичів УДО звернулися на кольоровий метал. Адже скільки його невраховуваного в землях аеродрому валялося. Полігону кольоровий метал ні до чого, а в особистому господарстві стане в нагоді. Був викопаний та проданий. Гроші пішли в кишені керівництва УДО. Що стосується прямого призначення полігону, то стрільби на ньому відбуваються з регулярним грубим порушенням усіх нормативно-правових актів, що діють в Україні. Жодного сертифіката або дозвільного документа на проведення стрільб або використання самодільних тирів наші керманичі УДО так і не потрудилися отримати. У зв'язку з цим стрільби на полігоні, робота зі вибуховими речовинами, стрільба з великого калібру проходять з небезпекою для самих військовослужбовців УДО та для життя місцевих жителів, які живуть в околицях полігону. З метою виправдання, нібито використання полігону за прямим призначенням, так звані стрільби проходять одразу ж після звернення громадян, громадських організацій тощо до керівництва країни про творящийся беспредел та безчинства з вимогою втрутитися в ситуацію.
Ось після цього керівництво УДО одразу ж, різко організовує там стрільби та «показові» заняття. Дійшло до того, що за наказом Дахновського та за виділені «від невідомого інвестора» гроші на полігоні засіяли…. кукурудзу, з подальшою її збиранням та реалізацією. А військова прокуратура нічого цього все це час не помічає. І все це відбувається на ВІЙСЬКОВОМУ полігоні, під час ВІЙНИ в країні! За весь цей час там не побудовано жодної будівлі, а раніше побудовані активно «декомунізуються» та перетворюються на кишенькові гроші для керманичів УДО. Дахновський сам не любить світитися на полігоні Узин, замість себе він там призначив перевіреного та вірного підданого Горовенка Олександра — колишнього працівника міліції Київської області. Робота по заробленню грошей особливо активізувалася останні чотири роки.
А як же, в країні ж війна! Дивно, ці люди у військовій справі «ні ухом, ні рилом», але полігон відданий їм на відкуп. А українські воїни не мають де готуватися та гинуть за країну, поки керманичи УДО заробляють гроші. Валерій Гелетей назавжди увійде в історію України як Гелетей-Іловайський, людина, що загубила тисячі життів українських патріотів. Втім, його діяльність на посаді міністра оборони ще тільки має стати предметом уваги правоохоронних органів. Тим часом на інших «фронтах» становище генерала не менш, а то й більш безрадісне. Як стало відомо виданню, Генеральна прокуратура України завершила перевірку діяльності Валерія Гелетея на посаді Начальника Управління госохорани в березні-липні 2014 року. Факти, які виявлені, вражають уяву навіть видавців видів оперативників. У досьє ГПУ, документи з якого є в розпорядженні редакції, — весь спектр правопорушень: від банального крадіжки майна до таємних переговорів із сепаратистами. Генерал від олігарха Валерія Гелетея, що зробив стрімку кар'єру за часів Ющенка, багато хто помилково вважають людиною колишнього президента.
На справді Гелетей — людина з команди олігарха Віктора Балоги, мукачівський електрик, що піднявся по міліцейській лінії та в середині 90-х перебрався до Києва. Високою кар'єрою Гелетей зовсім зобов'язаний випадку. Його призначення главою УГО було здійснено в один з найнапруженіших моментів політичної кризи 2007 року, коли конфлікт між політиками чуть не привів до протистояння силових структур, підпорядкованих, з одного боку, президентові, а з іншого — прем'єр-міністру України. Тоді Балозі терміново потрібна була людина, яка б не задавала зайвих питань і могла виконати будь-який наказ, навіть відверто незаконний. Гелетей очікування виправдав. І, завдяки службовому рвенню за три роки зробив стрімку кар'єру «паркетного» генерала — виріс у звані з полковника міліції до генерал-полковника. Однак міністром стати Гелетею тоді не вдалося. Після уходу Балоги з посади керівника Секретаріату Президента обірвалася й кар'єра його підопічного. 14 липня 2009 року Гелетей був безславно звільнений. Втім, і сам Ющенко довго після цього при владі не затримався.
Незважаючи на публічне протистояння з командою Януковича, що місцями переходило в рукопашну, після зміни влади Гелетея не чіпали. Весь час правління «сім'ї» колишній головний охоронець країни мирно працював віце-президентом комерційного банку. Секрет спокійної старості — поістину «сімейні» стосунки з колишнім гарантом. Гелетей купив прощення Віктора Януковича типовим чиновницьким способом — раболіпним подарунком. Стосунки з майбутнім гарантом Гелетей почав вибудовувати ще у 2008. А 29 грудня 2008 року начальник УГО В. Гелетей підписав наказ №466 про нагородження сина лідера Партії регіонів В. В. Януковича нагородною зброєю. Юний отпрыск головного «опозиціонера» країни отримав за рахунок платників податків пістолет GLOCK17 серії MAX номер 076. Отримав всупереч прямій нормі закону, якою було заборонено нагороджувати зброєю цивільних осіб. Втім, хто старе пам'ятатиме… Дрібна корупція, порушення закону при нагородженні та інші «шалості» ніколи не вважалися великим гріхом для українського чиновника. «Брав завжди по чину», — так характеризують діяльність Гелетея за часів Ющенка люди, які його тоді знали.
Однак це не можна сказати про діяльність Гелетея при Порошенку. Майдан та наступний за ним безлад у країні дозволили перетворити УГО, куди Гелетей повернувся в березні 2014 року, на «державу в державі», де не діють закони України. Як з'ясувала перевірка прокуратури, управлінська діяльність Гелетея та його помічників привела до того, що УГО перетворилося на «ручний» орган, тісно пов'язаний з криміналітетом. При цьому роздача ключових посад відбувається виключно за принципом особистої відданості керівнику. За цим же принципом відбувається зарахування нових працівників та розподіл матеріальних благ (службове житло, грошові премії, нагороди). Військовослужбовці, які відмовляються виконувати вказівки керівника щодо вирішення особистих питань або питань, пов'язаних із «заробленням» коштів, переводяться на інші посади або під тиском вимушені звільняються.
За даними прокуратури, правою рукою Гелетея в УГО є його заступник Володимир Дахновський. Встановлено, що за час перебування на керівних посадах в Управлінні госохорани, Дахновський неодноразово користувався своїм службовим становищем для вчинення протиправних дій у власних інтересах або інтересах уже немолодої «команди». При цьому, як з'ясувало слідство, спільники не гнушаються нічим заради особистого збагачення. На їхньому рахунку навіть махінації з гуманітарною допомогою, яка мала піти військовослужбовцям у зоні АТО. Зокрема, як було з'ясовано в результаті перевірки, гендиректором ТОВ «Тактичні системи» у вигляді спонсорської допомоги було передано Управлінню 96 комплектів військової форми «NFM» на суму 824 999 грн. (з ПДВ). За прийняття зазначеної військової форми розписався особисто директор Департаменту матеріально-технічного забезпечення (ДМТО) УГО Олександр Іванчук. Після передачі зазначених комплектів форми керівник ТОВ «Тактичні системи» звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням відповідно до чинного законодавства звільнити компанію від сплати податків із суми наданої спонсорської допомоги. У відповідь на його лист КМУ звернувся до УГО з проханням підтвердити прийняття на баланс військової форми на зазначену суму.
Але… УГО відповіді не надало. Більше того, Володимир Дахновський дав наказ керівництву ДМТО інформацію про надходження зазначеного листа не поширювати, лист знищити або придумати відписку та максимально затягнути процес надання відповіді. Як з'ясувала проведена перевірка, на балансі Управління зазначених комплектів форми просто немає. Для «своїх» закони України на території УГО просто не діють. Люди, в яких потребує Гелетей та його права рука Дахновський, призначаються на службу без дотримання встановленого порядку набору особового складу, включаючи — без проходження спеціальної та медичної перевірки або з ігноруванням їхніх результатів. Одними з найбільш резонансних стали призначення начальника внутрішньої безпеки Михайла Марчука та офіцера безпеки СПО «Булат» Артема Кориткіна. Так, 30 травня 2014 року за особистим наказом Дахновського начальником Служби внутрішньої безпеки УГО України був призначений уродженець м. Ровеньки Луганської області Михайло Марчук. Призначення на відповідальну посаду було здійснено всупереч тому, що ще під час проходження служби в УМВС м. Донецька Марчук у 2008 році потрапляв у поле зору СБУ щодо причетності до хабарництва та був об'єктом оперативно-розшукової справи. Крім того, навіть нині Марчук підтримує тісні зв'язки з багатьма колишніми товаришами по ГУ МВС України в Донецькій обл. Включаючи й тих, хто перейшов на сторону терористів. За посадою начальник Служби внутрішньої безпеки УГО володіє всією повнотою інформації про особовий склад Управління, включаючи спрямовуваних у зону АТО. Призначення на цю посаду запатьканого корупцією товариша сепаратистів — порушення всіх мислимих та немислимих правил спецслужб. Навіщо такий кадр потрібен керівництву УГО, не секрет. Як стало відомо слідству, Марчук без роздумів фальсифікує справи: не дає дописувати пояснення до кінця, відбираючи документи у працівників та дописуючи власноручно фрази, які йому необхідні. Змушує молодих працівників писати скарги на своїх керівників з метою зміщення з посад військовослужбовців, які є небажаними для Дахновського та Гелетея. Але навіть на фоні кар'єрного злету Марчука шокує призначення 2 липня 2014 в Управління державної охорани України на посаду офіцера безпеки СПО «Булат» Артема Кориткіна.
Батько зазначеної особи, Олексій Кориткін, відома особистість у криміналітеті західної України, має судимість та нині перебуває під слідством. Зв'язок команди Гелетея з криміналітетом настільки очевидна, що вже навіть особливо не приховується. Володимир Дахновський практично відкрито підтримує зв'язки з рядом кримінальних авторитетів, напрацьованих ним за часів роботи в ГУБОП МВС України. Одним з них є Олександр Петровський (відомий як Налекрешвілі, прізвисько – «Нарик», уродженець Грузинської РСР), який нині працює в інтересах Ігоря Коломойського. За отриманою працівниками прокуратури інформацією, Дахновський «сливає» Петровському відомості про осіб, які відвідують чиновників, інформацію про наявність у ГУБОП МВС України даних, які можуть бути використані проти бандитів. Слід зазначити, що колись Петровський був керівником найбільшої злочинної групування на території України та за інформацією органів МВС був причетний до резонансних убивств Щербаня, Аксельрода та ін. Також серед криміналітетних зв'язків Дахновського лідери ОПГ «Кіселя» та «Прищика».
Документи Генпрокуратури містять і куди більш резонансні відомості. Зокрема, вони підтверджують факти ведення таємних переговорів із сепаратистами. І навіть державної зради з боку керівництва УГО. 11 липня 2014 року в ефірі телепередачі «Шустер LIVE» народний депутат України 7-го скликання Катеринчук заявив про те, що в одній з лікарень, розташованій у зоні проведення АТО, перебуває поранений військовослужбовець Управління державної охорани України. Ця інформація пройшла повз увагу більшості телеглядачів, але зацікавила прокуратуру. Під час перевірки було встановлено, що в одній з лікарень Донецької області дійсно перебував громадянин Краснівський Сергій Борисович, який мав посвідчення працівника УГО України у звані капітана. Більше того, з'ясувалося, що на військову службу в УГО України він був зараховий у травні 2014 незаконно, за безпосереднім наказом Гелетея. Працевлаштування Краснівського супроводжувалося порушенням багатьох процедур. Так, на момент працевлаштування в УГО України Краснівський перебував у запасі Збройних Сил у звані старшого прапорщика та мав лише спеціальне звання ст. лейтенанта податкової міліції.
Тим не менше, без проведення спеціальної перевірки він був призначений на посаду офіцера зі спеціальних доручень 4 категорії (посада полковника). При цьому в ближньому оточенні сам Краснівський розповідав, що в УГО України він безпосередньо підпорядковується лише Гелетею та виконує на сході держави лише його доручення. Які доручення виконував офіцер, відповідним органам відомо. 7 липня 2014 Краснівський прибув у штаб сепаратистів у м. Донецьк, представився капітаном УГО України та членом 8-ї сотні самооборони Майдана. Під час розмови з командуванням сепаратистів він запропонував допомогти налагодити зв'язки з високопоставленими особами області та власниками потужних бізнес-структур. Додатково Краснівський повідомив сепаратистам про те, що обстановка в країні може «кардинально змінитися», у зв'язку з чим його «керівник» бажає дізнатися думку сепаратистів про подальшу зміну державного устрою в Україні, а також планує налагодити зв'язки з керівництвом ДНР та ЛНР у політичній та економічній сферах. У разі позитивної реакції сепаратистів «керівник» Краснівського обіцяв визнати результати референдумів у ДНР та ЛНР.
Чим тоді закінчилися переговори — невідомо. Також слідству не вдалося достовірно встановити обставини отримання Краснівським вогнепальних ранень. Однак відомо, що Валерій Гелетей залишився задоволений «вояжем» підопічного. За його наказом сталося зарахування на військову службу в УГО України сина Краснівського. Теж з порушенням усіх процедур. Фактично, з документів перевірки випливає, що підсумком керівництва Гелетея став повний розвал Управління госохорани. У ньому процвітає корупція, крадіжка. Мають місце постійні витоки секретної інформації, включаючи дані про можливість УГО виконувати функції щодо забезпечення безпеки органів державної влади та вищих посадових осіб. На фоні потенційної небезпеки, яку несе для країни діяльність Гелетея та його оточення, навіть Іловайський котел уже не виглядає катастрофою. І десятої частини відомих правоохоронцям фактів достатньо, щоб кар'єра «паркетного» генерала закінчилася на бетоні камери Лук'янівського СІЗО. Втім, наскільки швидко закатиться щаслива зірка мукачівського «мента», питання, відповідь на яке традиційно залежить від політичної волі голови держави. Хоча Порошенко навряд чи тут буде медлити надто довго. Поскоріше позбутися Гелетея в інтересах президента, якому точно не посміхається поставити під удар особисту репутацію, та й тим більше піти на дно разом із зарвавшимся протеже.