Непокаране зло завжди повертається. У 2015 році журналіст Дубінський звинуватив голову НБУ Валерію Гонтарєву у тому, що вона нібито домоглася повернення депозитів своєму родичу з Дельта-Банку, який впав. Ніхто не зміг забрати свої гроші, а Гонтарєва нібито забрала. На доказ своїх звинувачень Дубінський показував якісь документи. Під тиском антикорупціонерів зареєстрували кримінальне провадження у НАБУ. Дуже швидко НАБУ прийшло до висновку, що документи — підробка, ніяких депозитів не було і звісно їх ніхто не виводив. Дубінський не зміг обґрунтувати свої звинувачення, як у нього зазвичай і буває. У відповідь на звинувачення в підробці документів Дубінський зробив покер-фейс та сказав, що він нічого перевіряти не зобов'язаний, документи надіслали на пошту, оригінал собака з'їв і всяке таке інше.
Але Дубінського за антиукраїнську діяльність на користь Коломойського проти державних регуляторів не покарали. Він залишався відомим борцем за правду, розповсюджував тези про кризи, ліванців, зовнішнє управління та іншу проросійську пропаганду від Деркача. Разом з Деркачем Дубінський за свою діяльність отримав звинувачення у втручанні у вибори в США і персональні санкції. Але в Україні Дубінському було нічого. Пройшло багато років. У Дубінського є знайомий — Євген Плінський, також журналіст. Плінський не просто знайомий, він у Дубінського бізнес-партнер — вони разом забудували котеджне містечко навколо озера у заповідній зоні. Звідки у чесних журналістів декілька мільйонів доларів на таку справу — питання відкрите. Жаль, кримінальна справа не відкрита, але то таке.
Вчора Плінський оприлюднив документ. Точніше — «документ». Це нібито був звіт Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) про діяльність Національного Банку України. Складно уявити собі можливість появи такого документу в ЄБРР. Це не те що підробка, це просто якась дикуха. В ЄБРР не може з'явитися навіть внутрішній документ з оборотами на кшталт «put his fellow in charge» або «few C-level people». Загалом у документі вистачає русизмів у побудові фраз, тупо автопереклад у деяких місцях. Але потім слідом за Плінським розповсюджувати цей матеріал почав цілий ряд продажних ЗМІ в Україні, а головніше — хтось почав розсилати резюме цього документу у західні медіа та інституції. Резюме розсилали, бо сам документ розсилати сенсу не має — всі одразу зрозуміють, що це підробка.
Після декількох дзвінків міжнародників, я зв'язався зі знайомим в ЄБРР, який, як і багато інших людей, підтвердив, що ніхто такого документа не робив і загалом ЄБРР схвально оцінюють діяльність НБУ. У відповідь ЄБРР навіть опублікував пост на підтримку команди НБУ. Весь документ, який оприлюднив Плінський, зображує в основному проблеми, які виникли у гравців нелегального грального бізнесу в результаті діяльності ТСК ВР та НБУ. Нагадаю, що більшість нелегальних гравців в Україні, які потрапили під удар, — це росіяни. Податки, які платить гральний бізнес, зросли в декілька разів в результаті діяльності НБУ. Звісно, хтось почав втрачати гроші, і це неприємно.
Звинувачення в «документі» прості. Вони не цікаві ЄБРР, але дуже цікаві російській ігорці. Боротьба з мікродом, який дозволяв приховувати від податкової обороти нелегального грального бізнесу, велась занадто різко, каже нам Плінський. Блокування платіжних систем, які допомогали ухилятися від сплати податків, було поганим. Вимоги до переліцензування платіжних систем були завищені. Навіщо перевіряти структуру власності компаній, навіщо там шукати росіян? Айбокс-банк, у якого не було бізнес-моделі взагалі — банк просто трафікував гроші від ігорки на обнал та за кордон — вивели з ринку не так, як було треба. Треба було типа швидше. Я вважав, що зробити щось з Айбоксом взагалі буде неможливо. Але це зробили. Хоча за чутками, в Айбоксі було 30% Коломойського. Тим не менш Айбокс вивели з ринку.
Самий смішний момент — Плінський виклав типа англійський «оригінал» та переклад, причому переклад містами не відповідав оригіналу. Вони просто викинули деякі пункти і навіть не помітили цього. Бо насправді ніхто нічого не переводив, ні в чому не розбирався і нічого не перевіряв. І розганяли те, що отримали. Далі всякі там блогери почали розганяти це все як матеріальний інсайд, і так само нічого не перевіряли. Хоча переклад не відповідає навіть «оригіналу», до якого питання також є.
Є Дубінський — член російської агентурної групи Деркача. Це факт, встановлений Мінюстом США. Разом з Деркачем Дубінський намагався впливати на вибори в США. За що, за результатами розслідування, отримав персональні санкції. Дубінський продовжує свою антиукраїнську діяльність і зараз. Є бізнес-партнер Дубінського — Євген Плінський, який працює разом з Дубінським і також просував тези про боротьбу з Заходом в Україні. Він викладає «документ». Плінський каже, що цей документ «від ЄБРР». Хоча елементарна перевірка доводить, що цей документ — підробка, бо так пишуть англійською люди з «МГІМО фінішд». Цей «документ» просуває наративи російського нелегального грального бізнесу, який втратив свої позиції в Україні. Саме це і є основою «документу».
Висновки з цього «документу» поширюються серед західних еліт та в Україні за допомогою проплачених ЗМІ та продажних блогерів. Ця підробка намагається дискредитувати Україну перед західними партнерами. Це діяльність проросійської агентурної групи, спрямована на дискредитацію України перед західними партнерами. Така ж сама, як і у багатьох інших напрямках. Така ж незграбна, як і інші російські інформаційно-психологічні спеціальні операції. Ця підробка намагається дискредитувати діяльність НБУ та Мінфіну, які розблокували величезну допомогу від західних партнерів. Допомогу, яка дозволить нам продовжувати війну. Будь-яка людина, яка розповсюджує цю дикуху — російський агент. Ну або ідіот. Всі, хто пролайкав пост про це — вітаю, ви допомогли росіянам.
Найголовніше. Скажіть мені, будь ласка. Скільки ще Служба Безпеки України буде не помічати діяльність проросійської агентури, всіх цих дубінських та плінських, в Україні? Скільки? Дубінський вже про Бучу написав огидні слова, навіть повторювати не хочу, що вам ще треба? Чи буде відповідь? Поки писав цей пост, вийшло офіційне спростування від ЄБРР. Звісно, ЄБРР сказав, що ніякого такого «документа» в них не було. Тому що його не могло бути.