Генерал-полковник Владимир Замана: Порошенко був готовий половину країни продати, аби залишитися президентом

На фото — Генерал-полковник Владимир Замана, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, екс-заступник секретаря РНБО, колишній уповноважений ВРУ з контролю за діяльністю Міноборони. 25 лютого, під час розгарячої боротьби за президентство, військова прокуратура спільно з СБУ затримала екс-начальника Генштаба Владимира Заману за звинуваченням у державній зраді. Тогочасний секретар РНБО Олександр Данилюк висловив готовність свідчити на користь Заманы. На його думку, колишньому начальнику Генштаба «було дуже складно протидіяти проросійським міністрам оборони Лебедєву та Саламатину, не кажучи вже про президента Януковича, чиїми руками створювалися умови для ослаблення армії». Після завершення виборів і зміни влади 24 травня апеляційний суд випустив Заману на волю. Військова прокуратура й досі інкримінує йому вчинення дій на шкоду суверенітету за попередньою змовою з Віктором Януковичем. Вона вважає, що, розпочавши реформу армії, Владимир Замана підірвав основи національної безпеки. Натомість його колишні сослуживці активно підтримують екс-начальника Генштаба.Вони приходили в суди в футболках «Замана — герой» та «Замане — волю». Вони пояснювали це тим, що Владимир Замана відмовився використовувати ЗСУ для придушення Майдану та розробив план протидії російській агресії в Криму. У публікації від 21 квітня розповідалося про те, як Генеральний прокурор Луценко порушив презумпцію невинуватості, назвавши Заману зрадником Батьківщини — у момент, коли він навіть не мав статусу підозрюваного. Нині Юрій Вітальйович, намагаючись утримати крісло, штампує справи про державну зраду направо-наліво. Тоді, видимо, намагався угодити куму, передвиборчим конем якого став гасло «армія, мова, віра». Щоб закріпити в свідомості мас ім'я винного в здачі Криму та трагічних поразках першого року війни, в експертизі, яка лягла в основу кримінального провадження Владимира Заманы, міститься висновок про те, що екс-начальник Генштаба настільки ослабив армію, що виник «Іловайський котел» і навіть сталася втрата Дебальцевого. За ці військові злочини комусь ще доведеться відповідати. І, можливо, це будуть вірні слуги колишнього Верховного головнокомандувача, або навіть він сам.Тим часом ясно, що спроба «зробити крайнім» Заману провалилася. У інтерв'ю Владимир Замана розповів, як голосувала передова на президентських виборах 2019 року, дав оцінку стилю роботи колишнього Верховного головнокомандувача та поділився баченням шляхів завершення війни.«Якщо навіть військова прокуратура від мене відчепиться, я від неї не відчеплюся», — говорить Владимир Замана, розпочинаючи розмову.«Настроєння суддів змінилося після інавгурації Зеленського?»«Безперечно. Від самого початку було видно, що судді залежні від прокуратури та виконуватимуть будь-які її побажання. А після другого туру виборів справа почала сипатися. Як тільки пішов Порошенко, мене привезли на Антонова (Головна військова прокуратура ГПУ розташована в Києві на вулиці Антонова, 2-а), змінили групу прокурорів, змінили старшого прокурора і почали розмовляти по-іншому: «Володимире Михайловичу, ми розуміємо, що в справі нічого немає, думаємо, що до 15 червня будете на волі». Тримання під вартою у мене було до 17-го. Раптом прокуратура повідомила, що завершує досудове розслідування, хоча трохи раніше просила подовжити термін розслідування до жовтня.Складалося враження, що вже нікому ця справа не потрібна. Анатолій Матіос нещодавно заявив: «Пан Замана знайомиться з матеріалами справи», але нам ці матеріали до сих пір не передали.»«Ваш адвокат заявив, що експертиза ГПУ містить фразу з російської пропаганди: армію незаконно застосовують в АТО-ООС, мовляв, за Конституцією неможливо використовувати ЗСУ на території України. І як це розуміти?»«Так, експертиза, яку підготували щодо мене, містить таке твердження: ЗСУ на території Донбасу застосовували незаконно. Після того як Олег Животов — мій адвокат — зробив про це гучну заяву, Луценко поновив справу і на Животова. Бо мій адвокат був заступником начальника СБУ Луганщини на час захоплення в квітні 2014 року. За захоплення будівлі було порушено кримінальну справу, потім закрито і нині поновлено. Але скоріш за все експертиза, про яку ми говоримо, буде визнана незаконною, адже люди, які її робили, не мали доступу до державної таємниці та просто поставили підписи. Вони навіть були залучені до справи на тиждень пізніше, ніж підписали експертизу.»На сайті неодноразово писалося про те, як ГПУ торгує кримінальними справами — так би мовити, «обілічує» підслідних.«Не надходило вам подібних пропозицій?»«До моїх родичів надходила пропозиція: владнати питання за сто тисяч доларів. Але ми відмовилися. Чув, що з декого беруть і беруть — наприклад, з фігурантів «вертолітної справи» (йдеться про гучну справу щодо податківців Януковича-Клименко, затриманих у 2017 році) взяли раз, потім подивилися, і ще раз взяли, і так досі беруть.»«Пропозиція надходила від працівників прокуратури?»«А в моїй справі СБУ майже не брала участі. Працювали слідчі прокуратури. Локомотивом був знаменитий Анатолій Матіос, який у день мого арешту виступив по телебаченню. А на другий день Верховний головнокомандувач пан Порошенко приїхав до Генштабу та у великій залі, де зібрали офіцерів, звинуватив мене у державній зраді. Так почалася передвиборча кампанія. Мій портрет було знято з дошки випускників Національного університету оборони України. Тільки десь тиждень тому повернули цей портрет — мені всі почали дзвонити, надсилати фото та вітати.»«Що думаєте про стан «однієї з найкращих армій Європи» (яку зробив Порошенко)?»«Якби ж було так, у нас би черга стояла в ряди збройних сил, але укомплектованість дуже низька. Військові комісари змушені бігати за строковиками. Армія і Народ — це невіддільні речі. Мені б не хотілося критикувати, але, на мою думку, у нас досі радянська армія, менша за кількістю, менше забезпечена, навчена та вмотивована. І якщо в країні бардак, то і в армії теж. Зараз, після президентських виборів, виникла насторожена надія щодо змін на краще. Думаю, скоро ми дізнаємось про реальний стан справ. Повірте, що ті скандали, що виходили назовні — це дрібниці в порівнянні з реальною картиною. Є зразки техніки, які військові відмовляються приймати на озброєння, адже це їхнє життя.»«Зеленський прийшов до влади на обіцянці повернути Україні мир. Хоча це залежить більшою мірою від агресора, ніж від нас. А ви що про це скажете?»«Питання миру на Донбасі зовсім не просте, але припинити стріляти, на мою думку, цілком можливо. Про це можна і потрібно домовлятися, використовуючи всі можливі засоби та світову підтримку. Мова йде суто про припинення вогню, не про долю Донбасу. Фактично у вересні 2014 року домовленість про припинення вогню було досягнуто. Було погоджено лінію розмежування.Після чого генерал Юрій Думанський, який займався імплементацією перших угод у Мінську, узгодив лінію розмежування та підписав перемир'я. Домовленості почали виконувати. Але у листопаді його заслухав один з радників Президента, після чого Думанський був знятий з посади і звільнений з лав Збройних Сил України. На мою думку, Порошенку не був потрібен мир, він експлуатував військову ситуацію всі 5 років. Джохар Дудаєв сказав: «Коли зійде сонце України — російська імперія впаде». Економічна, соціальна, військова успішність України — це найстрашніше для Путіна та його інформаційної війни. Незважаючи на те, яку стратегію повернення Донбасу надалі обере Україна, першим кроком повинно бути досягнення припинення вогню, другим — наведення порядку в країні та в армії, зокрема. До речі, після того як АТО перетворилося на ООС і до керівництва в операційній зоні прийшли військові — стало порядку більше. Адже конфлікт повноважень та інтересів між силовими структурами призводив до процвітання корупції в зоні АТО. Те, що корупція в зоні АТО процвітала, розуміли всі, але, чомусь, головному військовому прокурору Анатолію Матіосу це було не цікаво.Зараз, нарешті, військове керівництво повністю взяло під свій контроль ситуацію в операційній зоні, а вся діяльність залучених сил СБУ, поліції, прокуратури спрямована на досягнення завдань операції. Поки у Путіна є надія на те, що вдасться проштовхнути пропозиції Медведчука про «автономію Донбасу» або федералізацію, він витрачає кошти на утримання бойовиків. Але, гадаю, Зеленський на це не погодиться. А коли в Україні почнуть долати корупцію, працювати над зростанням економіки та, хоча б у чомусь, поліпшувати життя українців, тоді, вважаю, і Донбас захоче повернення. Взагалі Зеленському дуже багато пробачать, якщо справді буде робити кроки, які об'єднають суспільство.»«Але чому ж бойовики посилили обстріли, стоило Кучмі та прес-секретарю Зеленського заїкнутися про припинення вогню?»«Слова Кучми в ЗМІ перекрутили, це по-перше. По-друге, щоб посилити переговірні позиції, Путін надає команду збільшити активність на фронті. Але це явище тимчасове. Це ж не в перший раз. Захоплення Дебальцевого відбулося якраз під час Мінських переговорів за участі Путіна, Меркель, Олланда і Порошенка. Путін вимагав: приберіть свої війська з Дебальцевого. Виходить, нас шантажують, ми ведемося: перед першим Мінськом — Іловайський котел, під час другого Мінська — Дебальцевський. Нас обстрілюють, наші люди гинуть і ми підписуємо те, що від нас хочуть. Розве це правильно?»«Ще до першого Мінська, коли Думанський підписав угоди про розмежування, за його пропозицією було розташовано в Дебальцевому штаб моніторингової групи ОБСЄ. Це було зроблено спеціально, враховуючи невигідну для нас оперативну обстановку в тому районі. Але коли переговори зірвалися, коли Думанського усунули, тоді й ОБСЄ прибрали. Щодо Дебальцевого. Військові неодноразово пропонували вивести військові формування звідти, оскільки весь цей час існувала загроза оточення. Тривалий час забезпечення військ у цьому районі здійснювалось через ділянку шириною до 5 кілометрів, але дозволу на це від Президента не було отримано.»«А треба було виводити? Дебальцево ж за Мінськом наше?»«Так, треба було виводити. Аби не ризикувати людьми. Або, якщо ми вже вирішили тримати та залишати там наших військових, треба було розширити перешийок, що вів до нашого угрупування, та не допустити замикання кільця. Щоб утримувати ділянку в Дебальцевському кільці, ми мали тримати до 5 тисяч військових. А якщо б ми вивели людей, можна було б тримати ту ж саму ділянку фронту силами 500 чоловік.»Екс-голові тимчасової слідчої комісії у ВР з розслідування Іловайської трагедії Андрію Сенченку належать такі слова: «Задум операції з оточення Донецька, частиною якої було взяття Іловайська, затверджував особисто Порошенко. План військовий, а не поліцейської операції з узяття Іловайська затверджений Муженко і Назаровим».«А як ви вважаєте — чи є вина Порошенка та Муженка в тому, що наших добровольців росіяни розстріляли в упор при виході з Іловайська по «зеленому коридору»?»«Я не суддя, але скажу так: коли не вистачає сил і засобів, щоб дотиснути противника або розблокувати своїх військових, а в цей час проводиться військовий парад (а це тисячі особового складу та військова техніка) — це злочин. Ця техніка була потрібна там, а парад був потрібен Порошенку в Києві. Ось за це я б карав жорстко. Адже під час цього параду перші посадові особи ЗСУ були відірвані від прийняття важливих рішень та контролю за обстановкою. Вони готувалися до параду, потім керували тим парадом, і тому подібне. І це в той час, коли підлеглих просто нищили. Ось за що треба комусь відповідати. Це святкування не тільки не було необхідним, воно частково призвело до трагедії та ще й росіяни це все використали в пропагандистських цілях.А скільки матеріальних засобів було витрачено на парад, замість того, щоб витратити на людей? Роками експлуатувалося слово «війна», тоді як на території Донецької та Луганської областей навіть не ввели військовий стан. Гарант суверенітету, Верховний головнокомандувач був зобов'язаний ввести воєнний стан ще в день своєї інавгурації. Вже у червні нас обстрілювали з території РФ, чеченці в Донецькому аеропорту воювали з нашим спецназом у травні, російські інструктори в Слов'янську з'явилися в квітні. Були вбиті і поранені російські військові, яких потрібно було ідентифікувати та визнати війну.»«Військовий стан наприкінці 2018 року як ви оцінюєте?»«Це була маніпуляція. Колишній Президент подумав, що люди це все проковтнуть і йому вдасться скасувати вибори.»«І ради цього ризикнув моряками, захопленими в Керченській протоці? Голова МЗС України Павло Климкін нещодавно сказав, що Росія використовує їх як розмінну монету. А виходить — що й Порошенко так само використовував?»«На мою думку, він був готовий половину країни продати, аби тільки залишитися Президентом. Йому байдуже, що там з полоненими моряками відбувається. І ми ще побачимо дуже багато речей, які нас здивують. У цій ситуації виграли двоє: у Порошенка з'явились підстави для запровадження воєнного стану та відміни чергових президентських виборів, а Путін продемонстрував своїм виборцям рішучість та непоступливість у питаннях інтересів Російської Федерації і захисту «своїх кордонів». Ось цей білборд «Путін або Порошенко» — це ж про це. Вони використовували один одного всі 5 років. А ще скоро дізнаємося про Севастопольський судноремонтний завод Петра Порошенка. Що з ним зараз? А що, як цей завод все ще належить Порошенку? Так само як і з «Ленінською кузнею». Яку нібито продано Сергію Тігіпко. Ладу не буде в країні до тих пір, поки про ці важливі речі ми не будемо знати правди. Те саме стосується так званої блокади ОРДЛО.»«У вас є сумнів, що «націоналізовані» бойовиками підприємства Ріната Ахметова все ще залишаються в його власності?»«Оскільки менеджмент Ахметова так і залишився на його підприємствах в «ЛДНР», я думаю, що за домовленістю з Курченко (господарем «Внешторгсервиса», під контроль якого нібито перейшли ахметовські заводи та шахти) просто перестали платити податки в Україну і почали відкрито фінансувати «ЛДНР». Вантажі, які ми раніше отримували з підприємств Ахметова, що розташовані на непідконтрольних Україні територіях, тепер їдуть до нас через інші країни — от і все.»«Моряків повернуть з полону?»«Так. Вони Путіну потрібні лише як аргумент підтримати під час передвиборної кампанії Медведчука. Я думаю, що Медведчук може влаштувати виставу. Поїде на переговори, посадить полонених на автобус і їх зустрічатимуть з квітами.»У частини суспільства було обурення щодо призначення Руслана Хомчака начальником Генштаба. За версією блогера Романа Шапошникова, який був поруч з Хомчаком та Юрієм Березою при виході з «Іловайського котла», роль Хомчака була непривабливою. А як ви оцінили це призначення?«Розумна та вольова людина. Руслана Хомчака у 2012 році я призначив командуючим оперативного командування «Південь». А Муженко та Думанський у мене були заступниками. Начальник Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ Сергій Наєв був заступником Хомчака в ОК «Південь». Нові люди ж не падають з неба. Про Хомчака — вважаю — було правильне рішення. Поважаю тих, хто підбирає підлеглих з числа гідних, а не шукає тих, хто дурніший, щоб на їхньому тлі красиво виглядати. У Хомчака є повага до людей, є бойовий досвід, є й неприємні моменти, але той, хто це пережив (Іловайськ), буде керуватися надалі не політичною, а військовою доцільністю.»«А те, що командуючий Сил спеціальних операцій Ігор Лунєв не віддав честь Зеленському — не говорить про недовіру до нового Верховного головнокомандувача?»«Щодо цього у мене є дві версії. Або хвилювання підвело, або справа в тому, що він вважав, що стояв у строю, а згідно статуту, у строю військові вітання не віддають. Я його знаю як абсолютно порядного і чесного військового. Лунєв і корупція несумісні.»«Чому армія не підтримала Порошенка на виборах?»«Порошенко намагався показувати військовим, що він найрозумніший у всіх питаннях. Презентував себе людиною, досвідченою у всіх сферах. Але він досвідчений лише як бізнесмен. За моєю інформацією, він і перебуваючи на посаді міністра закордонних справ примудрявся використовувати цей пост для збагачення. І в черговий раз під час війни показав себе як бізнесмен. Він правильно говорив, але жадібність завжди перемагала. На другий термін пішов, щоб уникнути покарання за корупційні злочини. І в тому числі — за «Укроборонпром». Як людину, мені Порошенка негативно рекомендували його підлеглі.Як він, наприклад, проводив наради? Втрачав самовладання. Кричав. Ображав людей. Генерал Воробйов під час однієї з нарад відповів тим же, розвернувся і вийшов з кабінету. Ця людина мала стрижень, а таким важче, ніж тим, хто гнеться. Про те, що Порошенко принижує і любить звертатися до людей нецензурною лайкою — я чув не тільки від Воробйова.»«Але деякі фронтовики з числа його прихильників стверджують, що передова підтримала Порошенка, а за Зеленського проголосували тиловики.»«І хто ж таке говорить? Та ж ті ребята з «25%» (вже сдулися до 5%), які нещодавно пікетували АП Зеленського. Обклеїли наклейками «Адміністрація губернатора Малоросії». Серед них же були й ветерани. Незважаючи на те, що по лінії командування була поставлена задача голосувати за Порошенка, він отримав підтримку лише в 5-6 відсотків особового складу і саме на передовій — ось скільки військових реально проголосували за Порошенка. Тут ще така причина: коли на людей дуже тиснуть, це зазвичай призводить до зворотного ефекту. Хоча й до Зеленського була велика настороженість.Адже Порошенко зробив все, щоб нав'язати думку: якщо не я, то Україна зникне, в Україні буде Путін. Він залякував і українців, і західних партнерів, створюючи вигідну собі ілюзію. Але виявилося, що українці не дурні. А військові — це ті самі українці.»«У Петра Олексійовича принцип керівництва: «я — начальник, ти дурак»?»«Люди підбиралися за принципом особистої відданості Петру Порошенко. Слово Порошенка = виконання без зайвих думок. Ось яким чином не найкращий міліціонер та особистий охоронець Гелетей опинився на посаді міністра оборони. А коли вже він себе повністю дискредитував, Валерія Гелетея замінили на генерала внутрішніх військ Степана Полторака.»«Кого б ви хотіли бачити міністром оборони України?»«Міністром може бути цивільна особа, менеджер, який знає ситуацію. Можливо, має досвід роботи в НАТО, бо для нас такий досвід був би корисний. Але не все ми можемо брати звідти, тому що для нас це поки що дуже затратно. Нам ще на ноги необхідно стати в економічному сенсі. В Угорщині армія має лише 20 тисяч, але вони забезпечені на вищому рівні, озброєні і мотивовані, тому є в складі НАТО.»«Ви за НАТО?»«Абсолютно. У нас сьогодні немає вибору. Я вам хочу нагадати, що до жовтня 2013 року ми рухалися в ЄС і, починаючи з 2012 року, я, як начальник Генштабу, виконував затверджену програму співробітництва Україна — НАТО. Протягом цього часу ми серйозно працювали над впровадженням у ЗСУ натівських стандартів. Була проведена велика кількість спільних навчань, у тому числі ми брали участь в операції «Океанський щит». Після якої вже у березні 2014 року флагман ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний» з Босфорської протоки повернувся до Одеси (а виходив з Севастополя).»«Може, тому Путін і прижав Януковича, змусив відмовитися від євроасоціації?»«Ні, я так не думаю.»