Весна давно минула, а жодних арештів немає. Ні одного. Зрозуміло, що генеральний прокурор походить з «злочинної влади», але ж існують ще ДБР, СБУ з новими незрозумілими призначенцями в «К». Хоча б якусь активність проявили. Але — ні. Просто забули. А тим часом кандидати на посадження масово балотуються у ВР, «засівають» округи, вливаються в нові партії, включаючи «Слуг». І до моменту призначення нового генерального прокурора може статися так, що садити буде вже нікого. Хто в ВР, а хто «знайшов підходи» до нової влади. І передвиборне обіцяння посадження, як завжди, виявиться передвиборним трепом.
Тим часом, наприклад, порошенківський «вирішувач» Грановський окучує округ у Харкові, а його партнер і спільник Адамовський займається відбілюванням своєї «токсичної» репутації. Спочатку в «Економічній правді». Про це пише Сергій Лямець: «Сльози заважали писати, але я змусив себе. Колись в Україні працювала всесвітня франшиза — назвемо її журнал Fox. Дуже успішний був бізнес. Гроші заробляв на тому, що допомагав не зовсім чистоплотним хлопцям переписати історію появи своїх мільярдів.
Як це виглядало. Жив-був умовний Андрій Пупенко. У 1990-х він влився в струю, спочатку джинси, потім комп'ютери, потім раптом нафта або торгівля кольоровим металобрухтом. Перший мільйон заробив дуже швидко, за п'ятий довелося закопати в лісі пару конкурентів, на 50-му став скуповувати ваучери у простаків і на них придбав завод-другий. Завів офіс, охорону, мандат депутата. Людина наполеглива, по-своєму талановита, вміє виживати. Але біографія — лайно. Прийшли 2000-і, потім 2010-і. Вже більшість часу господин Пупенко жив у Лондоні/Монако/Дубаї. Але одна річ не давала спокою. Репутація була жахлива. За спиною постійно шептали: «Бандит, барига». І зацікавився Пупенко питанням — як позбутися такого образу. Пінчук ось відбілився через мистецтво. Коломойський дав грошей на ремонт Стіни плачу, Ахметов за екологію топить.
А що ж я? І тут з'явився в житті Пупенка журнал «Fox». І запропонував просту річ. Давайте, милий Андрію, ми приберемо вашу біографію. Ось у 1990-х ви людей закопували — а ми напишемо, що інвестиційне середовище в епоху раннього капіталізму породила чимало мрачних легенд. У 2000-х взяли кредити в держбанку на 100 мільйонів доларів і не повернули — напишемо, що криза 2008 року створила певні складності з рефінансуванням раніше взятого фінансування, але ви вирішили принципово зберегти репутацію. «А що, так можна?» — дивувався Пупенко. «Ще й не так можна», — посміхалися менеджери журналу «Fox». І вийшло все. І став їздити Пупенко по всьому світу як інвестор, що пройшов складний етап реструктуризації власного бізнесу, здобувши унікальний досвід управління проектами в постіндустріальну епоху. Майже Стів Джобс — легенда підприємництва. Тільки живий. Пройшло багато років, і прийшов якось до Пупенка деякий Василій Адамовський. Поскаржився Адамовський, що за Порошенка вони з вірним другом пилили оборонний бюджет України, заливаючи в армію низькосортний дизель.
І що заробляли вони там непогано. І ще багато подвигів вчинили, про які ніхто не дізнався. Але прийшла одна біда — влада в країні змінилася, а репутація у Василія Адамовського — ні. Всі навколо пишуть, що він барига і заробляв на крові своїх співвітчизників. Намагалися інтернет почистити — а він знову з'являється. Послухав Пупенко і каже: «Звернись у журнал «Fox». Адамовський і каже: «Немає вже журналу «Fox». Пупенко: «Погано, але поправимо. Тоді дай інтерв'ю кому хочеш, але розповідай, що ти ніколи не чув ні про який дизель, і взагалі це не ти, і друга у тебе не було, і прізвище Порошенко ти почув тільки напередодні виборів 2019 року. Адамовський: «А що, так працює?» Пупенко: «Ти — говори. А там — побачиш». Послухав його Василій Адамовський і вирішив дати інтерв'ю. Навіщо? — дивувалися добросердечні журналісти. У такий складний час доводиться ставати публічною особою, щоб захистити своє добре ім'я — відповів Василій. Так ось, читаю я інтерв'ю іншого Адамовського — Андрія. І не залишає мене відчуття, що зовсім даремно зник журнал «Fox». Охочих переписати свою плямисту біографію в нашій країні дуже багато.
Особливо тепер, коли прийшов час переобутися і продовжувати пилити золоті гирі.» Така ось проста технологія. Не дивуватимусь, якщо тепер і різноманітні свинарчуки наробляють рекламних інтерв'ю, «очистять» репутацію і вольються дружними рядами в нову владу. Але тоді нова влада продержиться значно менше старої.
Нагадаємо, що собою являє нині «відбілюючийся» і стверджуючий, що ніякого стосунку до Порошенка і Грановського не має — Андрій Адамовський. За матеріалами видання «Країна», бізнесмен Андрій Адамовський, пов'язаний з близьким до Петра Порошенка нардепом Олександром Грановським, має російське громадянство і бізнес у Криму. З Грановським та Адамовським також пов'язана печально відома фірма «Трейд Коммодити», яка поставляла паливо армії і стала фігурантом антикорупційної справи НАБУ.
З 2015 року, тобто вже після анексії Криму, Андрій Адамовський переоформив кілька своїх фірм відповідно до вимог російського законодавства. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб Федеральної податкової служби Росії. Крім того, відомості про фірми Адамовського та його сім'ї цілком відкрито опубліковані на сайтах-каталогах юридичних осіб РФ. Так, Адамовський разом з Мариною Адамовською є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Авсень». При цьому бізнесмен значиться засновником, а його Марина Адамовська — директором. Цікаво, що основний державний реєстраційний номер фірмі присвоєний у 2015 році. При цьому зазначається, що підприємство діє з 2009 року. Тобто засновники просто переоформили компанію в російській юрисдикції після анексії півострова. Юридична адреса знаходиться в селищі Поштове Бахчисарайського району Криму.
Друге підприємство ТОВ «Крим Аромат», засновником якого є Дмитро Андрійович Адамовський (очевидно, син Адамовського), так само спокійно працює в Бахчисарайському районі. Тут та ж картина: реєстрація в російській юрисдикції пройшла у 2015 році. В обох фірмах зустрічається Сергій Бороненко, який везде виступає як співзасновник, а в «Крим-Аромате» — ще й працює директором. Тобто обидва підприємства явно пов'язані між собою.
«Крим-Аромат» — відоме на півострові підприємство. Його лавандові поля розкинулися по всьому Бахчисарайському району. «При в'їзді в Бахчисарай по трасі Сімферополь-Севастополь з правої сторони відкривається панорама найбільшого промислового підприємства», — йдеться на веб-сторінці «Аромата», який є виробником кримських ароматичних олій. Масштаби бізнесу підтверджуються й прямою участю в його долі російських бюджетних грошей. Обидва підприємства — і «Крим-Аромат», і «Авсень» — є одержувачами державних субсидій в анексованому Криму. Так, у липні начальник управління сільського господарства адміністрації Бахчисарайського району Василій Фаєвський згадав обидві фірми на апаратному засіданні: «За роботи сільськогосподарським товаровиробникам у галузі рослинництва вже отримано 0,5 млн рублів підтримки: АО «Агрофірма «Чорноморець», ТОВ «Фанелс ТТ», ТОВ «Крим Аромат»».
Крім того, чиновник повідомив, що ТОВ «Авсень» отримало 0,8 млн рублів по відшкодуванню витрат на енергоносії за кошторисом «для виробництва овочів захищеного грунту». Цікаво, що в травні «Авсень» засвітилася як недобросовісний роботодавець. Цю проблему навіть виносили на засідання адміністрації Бахчисарайського району — стверджувалося, що працівникам компанії виплачується зарплата нижче встановленого законом мінімального розміру оплати праці. На обох фірмах у розмові з видавництвом відмовилися коментувати питання щодо своїх засновників.
У відкритих джерелах можна знайти підтвердження зв'язку Адамовського з кримськими підприємствами. Так, в Україні існує своє підприємство «Крим-аромат». За дивним збігом обставин у базах даних її адреса знаходиться в тому ж приміщенні, що й офіс Адамовського — Жилянська, 75, бізнес-центр «Євразія». Нині засновником підприємства та її директором є деяка Ольга Безпала. Але так було не завжди. До недавна власником було ТОВ «Український Інвестиційний Капітал», що належало панамській фізичній особі, а раніше — віргінському офшору Turitella corporation. При цьому, за даними ЗМІ, партнерами по компанії Turitella corporation були Ігор Філіпенко (співвласник торгового центру Адамовського Sky Mall) і сам Адамовський.
Бізнесмен володіє активами в Криму на основі російського громадянства. Це випливає з статуту ТОВ «Авсень», який потрапив у розпорядження редакції. У цій фірмі Андрій Адамовський числиться співзасновником і володіє понад 50 відсотками бізнесу. У статуті зазначено документ, на основі якого бізнесмен входить у це юридичне лице. Як видно з фотокопії, вид документа зазначено кодом «21», що в російському документообігу означає «паспорт громадянина Російської Федерації». Його номер — 45 08 828155. Паспорт виданий Адамовському в Москві 11 років тому — 28 серпня 2007 року. Як видим, після анексії Криму бізнесмен не лише зберіг цей документ, але й активно використовує його для ведення бізнесу на неконтрольованій Україною території.
Видавництво намагалося отримати у Андрія Адамовського коментар щодо ситуації, однак на даний момент відповідь на запитання він не надав. Цікаво, що в відкритих джерелах зазначені дуже різні дати та місця народження Андрія Адамовського. Хтось повідомляє, що він народився 1 січня 1970 року в Одесі. Хтось його датою народження пише 1972 рік. Але, за даними низки сайтів, його справжня дата народження така сама, як і зазначена в російському паспорті — 1 березня 1962 року. Крім того, людина явно схожа на Андрія Адамовського присутня на зустрічі випускників Фрунзенської школи номер 61 імені Курчатова у 2004 році (за російським паспортом Адамовський народився в місті Фрунзе).
Андрій Адамовський нині володіє землею та об'єктами комерційної нерухомості в Києві. Одній з його компаній належить половина в ТРЦ Sky Mall. Також його фірми виявилися замішаними в скандалі з поставками палива українській армії.
Sky Mall — один з найбільших у Києві торгових центрів став предметом справжної війни між Адамовським та естонським інвестором Гілларом Теддером, який власне й побудував Sky Mall. Естонець звернувся до допомоги Адамовського, оскільки не міг через кризу в Україні добудувати торговий центр — і продав йому контрольний пакет акцій з можливістю викупу. Однак український бізнесмен після добудови молу продавати акції відмовився. Естонець звинуватив його в рейдерському захопленні і пішов судитися. Він виграв кілька міжнародних позовів (останній — у 2017 році, коли на сторону Теддера став Лондонський арбітражний суд), але відповідач — Адамовський — цих рішень не виконує і донині, продовжуючи контролювати торговий центр.
Цікаво, що в суди для дачі показань викликався і майбутній нардеп від БПП Олександр Грановський. Він був директором компанії Assofit, що володіла акціями SkyMall. Своє близьке знайомство з Адамовським Грановський не заперечує, але впевняє, що після того як став депутатом, ніяких спільних справ вони вже не ведуть. Що, втім, за даними ЗМІ, не відповідає дійсності. Так, у розслідуванні програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», яке вийшло в червні 2017 року, йшлося, що Грановський орендує кабінет на п'ятому поверсі київського бізнес-центру «Євразія», а поруч знаходиться кабінет бізнесмена Адамовського. За інформацією журналістів, обидва кабінети розташовані у великому офісному приміщенні, перед входом у яке висить табличка «Приймальня народного депутата Олександра Грановського».
Інший гучний скандал навколо імені Адамовського — це вже згадана справа фірми «Трейд Коммодити», яка поставляла паливо українській армії за завищеними цінами, як вважають у НАБУ. Справа почалася рік тому, коли детективи Антикорупційного бюро затримали заступника міністра оборони Ігоря Павловського. Його звинуватили у створенні корупційної схеми, при якій Міноборони переплатило за паливо 149 мільйонів гривень. Поставщиком була обрана малознана фірма «Трейд Коммодити», з якою був укладений мільярдний контракт, а ось пропозиції реальних гравців ринку на кшталт «Окко» або WOG були відкинуті. Під час співпраці з МО «ТК» ще навіть не почавши поставки, підвищила ціну на 16% — вже коли не було ніякого тендера.
Адамовський тоді визнавав, що є інвестором «Трейд Коммодити». «Тут багато хто зібрався, щоб на мене подивитися, мабуть. Одразу кажу, що я не акціонер компанії і не менеджер компанії. Ми є інвесторами компанії і організовуємо фінансування різних проектів», — сказав Адамовський. Він стверджував, що всі дії керівництва «Трейд Коммодити» були законними. Також Адамовський заявив, що нардеп Олександр Грановський не пов'язаний з компанією.
Адамовський у свіжому рейтингу журналу «Нове время» увійшов у ТОП-100 найбагатших людей України за 2018 рік. Його стан оцінюється в 93 мільйони доларів. При цьому, порівняно з минулим роком, Адамовський став багатшим на 49%. У бізнесмена, крім нерухомості та палива, є інтереси в телекомунікаціях і, як видим, у сільському господарстві. Також він відомий як колекціонер творів мистецтва.
Виникає питання, як скоро все криміналізоване оточення Порошенка отримає індульгенцію від «нової влади»? І як на це прореагує не лише виборець, але й протестний електорат?