Цукровий феодал, замішаний у вбивстві, радіє, що знову зареєстрований кандидатом у народні депутати по 196-му округу. Незважаючи на те, що у справі Сергієнко є прямі вказівки на нього, Бобов не є підозрюваним. 26 червня збулися сумні прогнози щодо звільнення з-під варти двох обвинувачених у вбивстві героя Небесної сотні Василія Сергієнко. Віктора Горбенка та Романа Недибалюка відпустили під домашній арешт. Один із них уже збирався давати показання щодо замовника, а тепер може «робити ноги» — то рятуючись від тюрми, то від гніву спільників. Проте найбільш вірогідною виглядає версія, що саме замовник оплатив свободу найманцям. На це знакове судове засідання прийшли три кандидати у ВР по 196-му округу, але, схоже, все вирішував той, який не прийшов…
Городищенський райсуд Черкаської області розташований у районі, повністю підконтрольному Геннадію Бобову, і входить до території округу, який сам Бобов вважає своєю приватною власністю. «Один з бандитів, який був за кермом і найменше замазаний, пішов на співпрацю зі слідством за умови його безпеки. Просив перевести його в інше місце утримання. Але — після почутого від судді — відразу ж відмовився від свого підпису. Це й зрозуміло — в одному ж автозаку поплічники їдять на суд та з суду. Таким чином — або через суддівську тупість, або через продажність — ми втопилися на березі. На мою думку, треба, щоб цими суддями вже займалося ДБР, адже ми були на порозі сенсаційного викриття, в 2 хвилинах від вирішення основного питання — отримання прямих свідчень на замовника, а опинилися на похоронах справи», — говорить з цього приводу друг убитого Сергієнко Олег Собченко, для якого притягнення до відповідальності вбивць перетворилося на персональний джихад.
Показання на замовника, які витекли в Городищенському суді, саме тепер — найнесприятливіший момент з точки зору вірогідного замовника. Адже на носі вибори. Багаторічний політичний корупціонер, який був і в свиті Ющенка, і в свиті Януковича, і в свиті Медведчука, а тепер процвітає у фракції дерибанщиків «Відродження», знову балотується у своєму округі-феоді.
Ситуація у справі Сергієнко на сьогодні: результат, яким можуть похвалитися саботажники в мантіях — процес по суті не розпочатий, слухання все ще топчеться на підготовчій стадії.
Стоїть освіжити пам'ять читачів — про яке ж злочину йдеться: журналіста та громадського активіста Василія Сергієнко, який посмертно став героєм України, убили в рідному Корсуні-Шевченковському 4 квітня 2014 року. Спочатку на очах у матері, прямо у дворі, його побили до непритомного стану, потім викрали, відвезли в ліс, катували та вбили. Яму вирили заздалегідь, неподалік від бобовської спортбази «Модус», яка служила базою для антимайданівців взимку 2013–2014 років (що це і кому належить — див. https://youcontrol.com.ua/ru/contractor/?). Нанесли, як мінімум, 19 колото-різаних ран, у тому числі в серце. Ламали ребра, душили, перерізали горло, розбили голову, перебили коліна — ця жорстокість не має пояснення.
Один із кілерів, на думку слідчих, давно пішов у світ іний — він, до речі, дружив із сином Бобова, але запсихував у якийсь момент і почав робити необдумані вчинки, які не сподобалися спільникам. Усі обвинувачені — Володимир Воронков, Валентин Завражин, Роман Недибалюк та Віктор Горбенко — столичні титушки, які працювали на народного депутата Геннадія Бобова.
І були затримані з поличним безпосередньо під час вчинення ще одного замовного злочину — розправи над конкурентами цукрового магната фермерами Приходько. Вбивцю Воронкова допоміг вичислити чек на лопату та рукавиці, які купили напередодні. Завражин та Горбенко примелькалися сусідам журналіста, коли вели спостереження за Сергієнко на службовій «Ладі Пріорі». Про це ми писали ще восени 2016 року.
Але ключова фігура — головар ОПГ Вадим Мельник — ховався кілька років і був затриманий влітку 2017 року. За даними слідства, цей «кримінальний авторитет» приймав рішення на сходці в «Модусі» 2 березня 2014 року. Там, за версією обвинувачення, спільники обговорювали план вбивства. Екс-начальник особистої охорони Бобова Мельник їздив на Toyota Land Cruiser з «родинними» номерами Бобових 7143 — автомобілі, зареєстрованому на сина Бобова. Тоді як у виконавців вбивства були ті самі номери, але на ВАЗах «Пріора».
Одного з тих, хто викрадав та катував — Завражина — випустили на свободу під заставу в 700 тис. грн. у січні 2018 року. А вже після його звільнення адвокати обвинувачених почали використовувати це як привід для звільнення решти: мовляв, бачите, Завражина випустили і він з'являється в суді (поки не втік), давайте ж випускати всіх. І якби не громадський тиск, не активність корсунської самооборони Майдану, колишніх добровольців АТО та представників «Нацкорпусу», випустили б і авторитетного Мельника. Минулої осені судді Сосновського районного суду Черкас Сергій Пирогенко, Вікторія Романенко та Олена Марцишевська вже махали йому платочками. Уже був внесений залог — 2 млн. грн. Але друзі убитого блокували суд кілька діб, щоб не дозволити відпустити вбивцю. До речі, а хто б міг миттєво знайти таку суму, якщо не багаторічний роботодавець та кум, з яким Мельника пов'язує 20 років тісного спілкування?
Вадим Мельник обвинувачується у створенні злочинної організації, організації викрадення та вбивства Василія Сергієнко. З Бобовим Мельника пов'язують «гріхи молодості» та кумівство.
Резонансна кримінальна справа перебуває в суді з 2015 року. Слідство зібрало масу доказів, але перейти до їх дослідження суддям все не вдається. Шість колегій безуспішно намагалися це зробити. Колегія під головуванням Володимира Орленка в Сосновському райсуді просунулася далі за всіх, щільно наблизилася до обвинувального вироку, і раптом — через 3 роки після Революції гідності голова судді потрапив під люстрацію! Причина на поверхні — колись він судив майданівців, але в цьому випадку вирішив виправдатися та розглядав справу надто живо, перекриваючи вбивцям шлях на свободу. Орленка усунули в жовтні 2017 року.
І вже тоді стала зрозуміла стратегія так і не названого замовника — методично купувати одну тройку за іншою, затягувати слухання таким чином, щоб можна було звертатися до ЄСПЛ про те, що без вироку обвинувачені сидять роками. Замість розгляду — нескінченні клопотання обвинувачених, відводи та самовідводи. То адвокати обвинувачених не з'являються на засідання, то їхні підзахисні почувають себе погано. Ось, наприклад, Вадиму Мельнику потрібна постійна кардіологічна та неврологічна допомога, а в Черкаському СІЗО вона не надається.
Уповноважений ЄС з прав людини в відповідях на звернення адвокатів повідомляв, що в СІЗО дійсно немає можливості забезпечити ефективну медичну допомогу. І, слідуючи цій логіці, в Україні треба відкрити двері всіх слідчих ізоляторів і відпустити не лише цього обвинуваченого, але й усіх вбивць…
Повідомлення адвоката потерпілої Євгенії Закревської у листопаді 2017 року: «До речі, а так прикольно чути від захисту, що Недибалюк під час перебування в розшуку ОТРИМАВ ДОЗВІЛ НА ЗБРОЮ і ПРИДБАВ ЗБРОЮ. А Мельник — отримав закордонний паспорт… І знаєте, захист наводить ці факти як доказ того, що… вони не були в розшуку. Ну адже ж не може ж так бути, щоб МВС особам, що перебувають в розшуку за підозрою у викраденні і вбивстві людини, дали дозвіл на зброю і закордонний паспорт? Ну не може ж так бути, правда? Але ж так є. А якщо так є, то це доказ зовсім іншого… А саме — можливостей підсудних отримувати те, що не можна… Доказ їхніх зв'язків в МВС… Власне — ще один доказ наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК».
Адвокат Шадрін більш як півгодини доводить суддям, що його підзахисні мають бути звільнені з-під варти. Просить для них зміни запобіжного заходу — скажімо, на домашній арешт. «В слідчому ізоляторі немає кондиціонера. Щодо температурного режиму, то в камерах задушно. Обвинувачені перебувають у нелюдських умовах», — каже Шадрін. Посилається на європейські стандарти щодо захисту прав людини. Звинувачує суддів у антиконституційних діях: мовляв, продовження терміну тримання під вартою щодо його підзахисних більш як на два строки — це порушення прав людей на свободу.
А ось що «Черкаська свобода» писала в липні 2018 року про цей судовий пінг-понг: «Справу гоняли по всій Черкащині. Після відводу суддів, 6 березня 2018 спрямували в Сосновський райсуд. Сосновський відмовив (під цим тут і далі слід розуміти раптово «хворих» і у відпустках суддів, через що не можна було сформувати колегію). Апеляційний перенаправив 13 березня в Черкаський районний. Черкаський райсуд відмовив, Апеляційна спрямувала 16 березня на Тальновський райсуд. Апеляційний суд 10 травня перенаправив в Придніпровський районний. Апеляційний суд 11 травня перекидає справу в Звенигородський райсуд. 14 червня — відвід судді. У червні 2018 знову спрямування в Сосновський райсуд Черкас. Голова колегії — Сергій Пирогенко — вперше випускає підозрюваних з клітки і розміщує поруч із потерпілою в залі» (https://www.facebook.com/cherkasy.svoboda/?). З поваги до їхніх прав і свобод обвинувачених у звірському злочині випустили з аквариуму і посадили в залі поруч із вдовою убитого журналіста (https://cherkasy.svoboda.org.ua).
Справа Сергієнко перекликається з іншими резонансними вбивствами активістів та журналістів, по яких судова система демонструє свою неспроможність. 20 червня, не виходячи з коми, помер ще один журналіст та земляк Сергієнко — черкащанин Вадим Комаров. Суботнім ранком 4 травня практично в центрі міста йому проломили голову.
У слідства за 1,5 місяця не з'явилося жодного підозрюваного, лише фоторобот, опублікований після смерті. Ми писали про те, що вбивство пов'язане з професійною діяльністю. І одна з найбільш вірогідних версій — розслідування бюджетних махінацій бандосів із міської влади. Друзі Комарова говорять, що він збирався оприлюднити довідку про психічне захворювання заступника міського голови Юрія Ботнара, яка колись дозволила йому уникнути кримінальної відповідальності, але більш правдоподібною виглядає версія багатомільйонних махінацій, які розслідував Комаров. Насамперед — це історія скандальної реконструкції кінотеатру «Мир», яку виконала фіктивна фірма «Сокіл-5000». Шумиха не завадила тому ж генпідрядчику отримати ще один жирний тендер, а тут, на свою біду, Комаров знову почав піднімати тему.
Дослідження зв'язків «отців Черкас» говорить про те, що містом править банда убитого в 2018 році (його ж охоронцем) Сергія Гури, до якої, як говорять місцеві, входить і сам міський голова. Зрозуміло, чому з пошуком вбивць не складається.
Журналісту Василію Сергієнко в деякому сенсі пощастило більше — у нього знайшлися друзі, такі самі корсунські активісти, які буквально пройшли по кривавому сліду й знайшли свіжу могилу з покалічаним тілом. На слідчому експерименті обвинувачені у вбивстві Сергієнко докладно розповіли й показали, як вбивали й де закопували, але за новою версією їхнього захисника Олександра Шадріна — …вбили Сергієнко його ж друзі, які знайшли труп. І байдуже, що під обшивкою «Лади Пріори», на якій катались обвинувачені, були знайдені сліди крові убитого журналіста…
Цей адвокат буквально фонтанує оригінальними ідеями. Наприклад, активістка Катерина Гандзюк, на яку вилили літр сірчаної кислоти, померла, за висловленою ним версією, від неналежної медичної допомоги (а не від виливаної їй на голову кислоти). Його підзахисні по справі Сергієнко хворіють синхронно з організаторами та замовниками по справі Гандзюк.
За його словами, Вадима Мельника паралізувало в СІЗО, та й його колезі — херсонському авторитету Ігорю Павловському стан здоров'я заважав сидіти (а організовувати вбивство Катерини Гандзюк не заважало), і тому, нагадаємо, 30 квітня суд у Києві випустив Павловського під домашній арешт, попутно пом'якшивши обвинувачення: з організатора вбивства він перетворився на укривача (ч. 1 ст. 396 УК — дрібна стаття).
Да-так, той самий Шадрін, активний у захисті вірогідного організатора Мельника, активний і у захисті замовника звірського вбивства Гандзюк Владислава Мангера. Раніше він захищав сепаратистку Нелю Штепу та Топаза (антимайданівця Ігната Кромського). А тепер представляє терористів, причетних до вбивств українських розвідників — за його словами, «похватали людей без розбору, за звичайні побутові угоди». Так само дуже сильно, за словами Шадріна, «страждають судді» — нібито від тиску активістів — що по справі Гандзюк, що по справі Сергієнко.
Страшно уявити, в які напрасні збитки вгоняють активісти замовників, не даючи комусь, хто вже взяв гроші, відпрацювати гонорар і звільнити бандитів з-під варти. Тут знову напрошуються аналогії зі справою Гандзюк: якщо мільйони доларів були готові платити замовники херсонської активістки, скільки ж тепер пущено ресурсів на отмазування банди, яка вбила Сергієнко?
Паралель уместна й у частині вищезгаданої угоди зі слідством, яку зірвала судія Городищенського райсуду. Ця практика — едва чи не єдиний спосіб притягнути замовників. У справі Катерини Гандзюк обвинувачення пішло тим же шляхом: виконавці отримали смішні строки — від 3 до 6, але дали показання на замовників, після чого у Андрія Гордєєва та Євгенія Рищука змогли нарешті провести обшуки, але черкаським жрецям Фемід удалося цього не допустити…
Ми розповідали, як після затримання Вадима Мельника Генпрокурор Юрій Луценко попіарився на крові убитого Сергієнко, загрожуючи зняти з Геннадія Бобова недоторканність. У ВР Бобов з'являється рідко — так лише іноді, щоб вигулювати нові годинники за 125 тис. доларів. Так що цей банер в сесійному залі, що вказує на замовника вбивства журналіста Василія Сергієнко, він побачив у ЗМІ.
Але все це виявилося пошлим шантажем: замість очікуваного зняття недоторканності Генпрокурор обманув громадськість сплатою (нібито) бюджетної заборгованості. Незрозуміло, чому після цієї платіжки відпала необхідність притягувати Бобова за брехню в декларації. За неофіційною інформацією, це коштувало Бобову кругленької суми понад платіжку, опубліковану Юрієм Луценком. А головне — пізніше в суді Геннадію Бобову вдалося відбити всі претензії і не лише повернути собі «незаконно виплачену бюджету» суму в 37,9 млн. грн., але й реабілітуватися в очах виборців.
Бобов є народним депутатом з 2012 року. Послідовний перебіжник та хамелеон. Перший член партії Ющенка, який привітав з перемогою Януковича. Напередодні війни, у 2013 році, він уже приєднався до «Українського вибору» Медведчука. Саме з моменту приходу до влади справи у Бобова пішли в гору.
А більша частина земельних ділянок та іншого цінного майна, відображеного в його декларації за 2018 рік (https://declarations.com.ua/declaration/nacp_913cf1b8-6c1c-44ba-8393-0978fab3fc2d), з'явилася у аграрного олігарха вже після Майдану, за цінності якого пожертвував собою непримиренний противник Бобова Василій Сергієнко. Проте реальні багатства Бобова набагато ширші задекларованих — незаконне використання земель запасу, нагадаємо, це не лише джерело незаконного збагачення Бобова, але й вірогідний мотив вбивства: Василій Сергієнко займався цією темою щільно.
Брехня в декларації — звичайна справа для Бобова, і оскільки щоразу він залишається без покарання, в останній декларації знову забув указати відомості про свою садибу в Швейцарії, яку раніше знайшли журналісти сайту «Олігарх» (https://oligarh.media/2019/01/21/nardep-gennadij-bobov-ne-zadeklariroval-semejnuyu-usadbu-v-shvejtsarii/?). Займатися законотворчістю деколи — мережа бобовських підприємств росте й розвивається. Коли вирішувалися питання, пов'язані із сільською медициною (ще одна з невиконаних обіцянок народного депутата Бобова), він якраз засідання в парламенті прогулював.
Але взагалі-то парламент дуже потрібен Бобову — не лише для того, щоб мати недоторканність на випадок кримінальної відповідальності, але й для того, щоб лобіювати інтереси бізнесу. Минулого року йому вдалося виграти 8 тендерів і один у поточному. Власник величезного аграрного бізнесу Бобов відбирає землі, не платить податки й постійно збагачується — особливо в найтяжчі для України часи. Наші джерела стверджують, що прикриває Бобова Черкаський обласний прокурор Сергій Овчаренко.
Округ був нарізаний януковичами спеціально для нього — так, щоб охоплював усі бобовські підприємства. Говорять, дізнавшись, що головним конкурентом буде Ірина Ванникова (креатура порошенківського кума — курячого олігарха Косюка), Бобов розрядився істерикою: «У мене хочуть відібрати округ!».
Як народний депутат завойовує електоральні симпатії? Встановлює на бюджетні кошти дитячі майданчики. Обіцяв газифікувати два села за свої кровні? Газифікував за державний рахунок власний завод. «За рахунок бюджетних коштів було прокладено газопровід до заводу в селі Вільшани, який належить ТОВ «Панда», — говорить аналітик Віктор Борисов: https://www.youtube.com/watch?v=8z7xmyUnJ-k Обіцяв складити повноваження достроково, у разі якщо ВР перетворитися на балаган? Влаштовує балаган разом із соратниками з фракції дерибанщиків «Відродження».
Поки сусід працює карткою Бобова, сам Бобов — п'є водочку (див. відео: https://www.youtube.com/watch?v=2-tRMxZzSmI). Як і належить місцевому феодалу, який володіє душами кріпаків, Бобов формує громадську думку. Належна йому обласна газета «Нова доба» ігнорує резонансну справу про вбивство Сергієнко, але в кожному номері воспівує свого господаря Бобова. Слідуючи духу часу, бобовські газетники недавно почали скуповувати голоси в соцмережах. Від його імені працівники його ж агітки підкатують до адмінів ФБ-груп з пропозиціями за певну плату блокувати негативні пости й коментарі про Бобова.
«Почем совість журналіста перед виборами? Вбивають журналістів, а «Нова доба» продалася за 30 сребреників!» — відреагував на пропозицію один із тих, хто не захотів продаватися — Олександр Поліщук. Після того як це листування було викладено в відкритий доступ, «Нова доба» звільнила журналістку задним числом, а сама вона заявила, що її акаунт був зламаний (виключно на момент цього листування).
Підкуп виборців, розставлення своїх людей на посади сільських голів, договірні голосування у ВР, які дозволяють залучати бюджет на засівання округу (ти — мені, я — тобі): ось і всі нехитрі секрети успіху на округі.
Неужели знову проголосують місцеві за Бобова? Вдова замученого журналіста налаштована песимістично — вона живе в Корсуні, доглядає хвору маму Василія. «Проголосують, — говорить Валентина Сергієнко, — Тому що виборці тут — люди залежні. Тут його підприємства. Тут живуть люди, у яких Геннадій Бобов орендує земельні паї».
Холопи, які трудяться на цукрових плантаціях — у захваті. Дякують феодалу за гречку — пишуть подяки. Одні хвалять за безкорисливу та постійну фінансову підтримку свого хорового колективу, інші — за допомогу бюджетним установам Шполянщини, треті — за допомогу у придбанні телевізора та ноутбука учням 3В-класу Єрквівської ЗОШ. Це фото з звіту Геннадія Бобова. Подарував бабусі квіточку й продукти на 8 березня. Ні, це не підкуп. Так Бобов розуміє діяльність народного депутата.
У загальному, підтримка виборців коштує доларовому мультимільйонеру дуже дешево. Бобовізація регіону, якій перешкоджав загиблий Василій Сергієнко, продовжується повним ходом.