Олександр Третьяков: босс гральної мафії та адвокат корупціонерів знову прагне до влади

Як відомо, 21 травня новообраний президент Володимир Зеленський підписав указ про розпуск Верховної Ради. Головним аргументом для розпуску парламенту послужило вкрай низьке довіря громадян нашої країни до народних депутатів – 4%. Суспільство сприйняло цю новину як надію, що нові особи в парламенті почнуть займатися питаннями, які цікавлять звичайних людей, а не сядуть на грошові потоки, як це відбувалося десятиліттями. Але, як показує реальність, старі та вкорінені корупціонери не збираються покидати свої затишні й досить прибуткові депутатські крісла. А найбільше їх лякає втрата впливу та депутатської недоторканності, яка допомагає їм безкарно грабувати бюджет і багатостраждальне населення нашої країни. Про одного з таких корупціонерів і йтиме сьогодні мова. Лідером у освоєнні державних коштів та привласненні коштів українців, безумовно, можна вважати народного депутата від БПП Олександра Третьякова, який ніяк не збирається покидати насиджене депутатське місце й уже в шостий раз балотується в народні депутати по 219-му мажоритарному округу – Святошинський район столиці.Так, з такими особами не видати нам оновленої верховної ради, як власних вух. У спеціальному представленні цей, з позволення сказати, політик не нуждається. Про його «подвиги» пишуть давно й часто. Ми лише нагадаємо обнадіяному виборцю про деякі з них, щоб він прийняв правильне рішення, прийшовши віддавати свій голос 21 липня на виборчу дільницю. 2 березня 2017 року працівниками НАБУ був затриманий одіозний чиновник Роман Насіров, який у той час займав посаду голови Державної фіскальної служби України. Чиновник був затриманий у рамках кримінальної справи, пов'язаної з народним депутатом Олександром Оніщенком. Насірову інкримінували зловживання владою або службовим становищем. У результаті спільної діяльності Насірова та Оніщенка бюджет нашої країни втратив 3 мільярди гривень. Враховуючи той факт, що після затримання Насіров почав симулювати серйозне захворювання, працівниками НАБУ було прийнято рішення про перевезення чиновника з «Феофанії» в іншу клініку для підтвердження або спростування діагнозу. Ось тут і з'явився наш адвокат корупціонерів і за сумісництвом народний депутат від БПП Олександр Третьяков.Нардеп вкрай наполегливо перешкоджав вивезенню Насірова з «Феофанії». Працівники НАБУ відзначили, що депутати, які перешкоджали їхнім працівникам доставити Насірова на обстеження в спеціалізовану медичну установу, порушили закон. І це далеко не єдиний факт, коли Третьяков стає на захист закоренілих депутатів-корупціонерів. Своїм ставленням до закону народний обранець показує, що він зовсім не зацікавлений у тому, щоб хабарники та казнокради несли заслужену відповідальність. Не голосував Третьяков і за створення в Україні незалежного антикорупційного суду. Усі його «досягнення», що сприяють поширенню та вкоріненню корупції в нашій країні, яскраво описані на сайті проекту «Серпом по рейтингу». Ми ж вважали своїм обов'язком донести до виборця головне, як ми вважаємо, «досягнення» пана Третьякова – це його бізнес, з явно кримінальним присмаком. Бізнес, який заслуговує особливої уваги не лише виборця, але й правоохоронних органів. Є в Україні така компанія «Українська національна лотерея», яка під виглядом державних лотерей відкриває самі справжні казино, які з 2009 року заборонені законом.Одним з основних власників вищезазначеної компанії є народний депутат від БПП Олександр Третьяков. Пропонуємо вашій увазі розслідування наших колег з англомовного українського видання Kyiv Post. Переклад наш. Незважаючи на заборону, в лотерейних залах розгортається тіньовий гральний бізнес. Хоча гральний бізнес в Україні заборонений з 2009 року, гральні заведення є практично на кожній міській вулиці. Прикриваючись яскравими вивісками державних лотерей, ці заведення дозволяють гравцям обійти заборону на азартні ігри в країні. Правові лазівки, що дозволяють працювати тіньовим компаніям, почали відкриватися в 2012 році, коли український парламент, який у той час був підконтрольний втікачу екс-президенту України Віктору Януковичу, послабив заборону на азартні ігри. У слабому законі не було ефективних механізмів регулювання діяльності тримачів державних лотерейних ліцензій. Це дозволило операторам відкривати заборонені законом гральні зали під виглядом звичайної лотереї. Цей закон створив усі умови для шахраїв, які відкривають ігрові салони онлайн під виглядом лотерейних закладів, і для тих, хто прикриває нелегальний бізнес, отримуючи від його власників поістину баснословні суми хабарів.У результаті державний бюджет отримує лише близько 2 мільйонів доларів на рік від податкових надходжень від справжніх лотерей і ще 4 мільйони доларів від податків, сплачених переможцями лотереї. Тим часом, за словами представниці Антимонопольного комітету Агії Загребельської, власники незаконних гральних залів, замаскованих під лотереї, отримують близько 1 мільярда доларів на рік недекларованої готівки. «Ці гроші могли бути спрямовані в державний бюджет для фінансування будівництва стадіонів, шкіл тощо», – сказала Загребельська. «Але замість цього вони опиняються в чиїхось кишенях». Як це влаштовано. На вивісці фасадного приміщення в київському мікрорайоні Троєщина зображена лотерея «Золотого кубка». Її вікна обклеєні синьою плівкою, за якою власники гральної установи приховують свою злочинну діяльність. Вивіска вказує, що це філіал «Української національної лотереї». Але тут немає ніяких лотерейних квитків. Замість цього є ряди комп'ютерів. Їхні клавіатури налаштовані для імітації гральних автоматів. Відвідувачі купують пластикову карточку для азартних ігор з мінімальним депозитом 100 гривень або близько 3,50 доларів.Карта вставляється в щілину на клавіатурі, а комп'ютер перетворюється на гральний автомат. Працівники гральної установи рекомендують новачкам почати з віртуальної фруктової машини – класичної гри на гральному автоматі. Це просто й дешево – кожне натискання на важіль віртуального однорукого бандита коштує всього 50 копійок або менше двох центів. Ідентифікатор клієнта або вік гравця? Ніяких питань не було задано. Фотозйомка та відеозйомка заборонені, але вживання алкоголю й паління в приміщенні дозволені. Приймаються лише готівка. «Золотий Кубок» Троєщини – це лише один з десятків тисяч нелегальних гральних залів в Україні. Їх можна побачити повсюди в Києві та інших великих містах: вікна покриті плівкою, двері завжди закриті, логотипи лотереї повсюди. Для такої вездесущої галузі вона залишається на диво непомітною для закону. Ринок у хаосі. Ніхто точно не знає, скільки нелегальних гральних залів маскуються під лотереї. Невдивовижно, наскільки хаотичним і нерегульованим є цей ринок в Україні. Є лише три оператори лотерей, які отримали державні ліцензії: МСЛ, «Патріот» і «Українська національна лотерея».Термін дії їхніх ліцензій закінчився в 2014 році й ніколи не продовжувався, але вони продовжують працювати. Спірна оговорка в законі про лотереї дозволяє їм вести свою незаконну діяльність доти, поки не буде видана нова ліцензія. І державні органи не поспішають видавати нові ліцензії. Міністерство фінансів у березні звернулося до уряду з планом отримання нових ліцензій на азартні ігри, але було відхилено. Антимонопольний комітет вважав, що ця пропозиція підтримає найбільшого оператора – «Українську національну лотерею» і призведе до монополізації ринку. Ми знаємо, що в Україні є як мінімум 15 000 лотерейних закладів, оскільки за законом кожен з трьох ліцензованих операторів повинен відкрити як мінімум 5 000 залів. Але це не все. Незважаючи на те, що термін дії їхніх власних ліцензій закінчився, три оператори продали франшизу приблизно 180 різним фірмам, що займаються роздрібною торгівлею лотереями, а також букмекерським агентствам, які відкрили свої власні філіали. Але лише 19 відсотків усіх лотерейних відділень в Україні насправді продають лотерейні квитки, згідно з звітом Антимонопольного комітету щодо ринку лотерей, опублікованим у лютому 2018 року.Решта функціонують виключно як ігрові зали або букмекерські агентства – і те й інше є незаконним. Приховані схеми. Мінфін вважає, що легалізація гральної діяльності в Україні може вирішити цю проблему. «Але це легше сказати, ніж зробити. З роками проблема стала дуже політизованою: деякі політичні сили лобіюють інтереси нелегального гральної діяльності в парламенті», – заявила нашому виданню народна депутатка від партії «Самопоміч» і член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Тетяна Острикова. «У той час як правоохоронна система не лише неактивна, але самі корумповані правоохоронці часто й прикривають нелегальні казино та гральні зали. Повна заборона на азартні ігри лише штовхає цей ринок ще далі в тінь», – сказала Острикова. За словами депутатки, сім законопроектів, які узаконюють азартні ігри, були представлені в парламент, але податковий комітет не може рекомендувати жоден з них, оскільки кожен з них спрямований на те, щоб підмяти ринок в чиюсь користь. «Більше того, ні в одному законопроекті не запропонований механізм ефективного контролю над азартними іграми в Інтернеті», – додала Острикова.Недостаток нагляду. «Прогалини в законопроекті про лотереї 2012 року означають, що немає ніякого контролю над тим, яке онлайн-програмне забезпечення використовують оператори й скільки грошей вони заробляють», – сказав у інтерв'ю нашому виданню президент лотерейного оператора МСЛ Георгій Ложенко. У 2018 році поліція відкрила 245 кримінальних справ за фактом незаконних азартних ігор і передала 80 справ до суду, але це не вплинуло на розростання мережі ігрових залів. «Причина, за якою поліція рідко виграє джекпот своїми несподіваними рейдами, полягає в характері цього бізнесу», – повідомила Зоряна Топорецька – юристка, яка спеціалізується на гральній діяльності. «Усі ігрові зали були підключені до мережі, і тепер вони можуть відключити ігрове програмне забезпечення й замість цього включити програмне забезпечення для лотереї одним клацанням миші, як тільки вони побачать, що поліція наближається», – сказала вона. Ринкові перестановки. З 2012 року український лотерейний ринок був розділений між трьома приватними компаніями: МСЛ, «Українська національна лотерея» і «Патріот». Усі вони зареєстровані за кордоном в офшорних юрисдикціях.Термін дії їхніх ліцензій закінчився в 2014 році, але їм дозволено продовжувати роботу доти, поки не будуть видані нові. Ринок був перевернутий у 2015 році. До цього «Патріот» був найбільшою мережею лотерей по всій Україні, МСЛ була другою за величиною, а «Українська національна лотерея» була найменшою. Але в вересні 2015 року два лідери ринку, МСЛ і «Патріот», були піддані санкціям, введеним Радою національної безпеки й оборони за підозрою у фінансуванні тероризму. Влада заявила, що обидві компанії мають російських бізнесменів серед власників. Розслідування не знайшло доказів, і в травні санкції були скасовані. Але за ці 2,5 року лідером став третій оператор – «Українська національна лотерея». «До введення санкцій українська національна лотерея мала близько 15 відсотків ринку лотерей, після санкцій – 85 відсотків», – сказала Топорецька. У 2017 році оборот компанії становив 934 мільйони гривень – у три рази більше, ніж МСЛ з 308 мільйонами гривень. Про це повідомив сайт Bihus.info у травні. Колишній лідер «Патріот» практично зник з ринку й оголосив лише 300 000 гривень.«Українська національна лотерея» не відповіла на неодноразові запити з проханням прокоментувати цю ситуацію. Корпоративні телефони «Патріота» не відповідали. Президент МСЛ Ложенко говорить, що його конкурент виграв від санкцій, але називає це «нормальним». «Це нормальний спосіб конкуренції з використанням влади», – сказав він. «Я не знаю, зробили ли наші конкуренти це навмисне чи просто виграли від ситуації».Хто це робить? Структури власності операторів лотереї можуть бути такими ж заплутаними, як і сам ринок. Лотерейний оператор МСЛ належить зареєстрованій на Кіпрі Evolot Ltd. Компанія заявляє, що її бенефіціаром є кіпрський бізнесмен Маркос Шіапаніс. З «Українською національною лотереєю» все складніше. За станом на 2014–2015 роки вона належала Olympic Gold Holdings Ltd, компанії, зареєстрованій на Британських Віргінських островах, одній з найбільш скритих офшорів. Громадянин Швейцарії Пітер Шетті заявив, що в 2015 році він став співвласником Olympic Gold Holdings Ltd разом з українським бізнесменом Валерієм Коваленко та іншими нерозкритими акціонерами, розкривати імена яких він відмовився. У якийсь момент після цього оператор лотереї перейшов у власність Rui Bo Investment Limited з Гонконгу. За даними реєстру Мінюсту, компанія належить громадянину Великобританії Майклу Джону Фоггу. Отримати від нього коментарі ми не змогли, оскільки він не відповідав на запити. Фоггу фігурує в просочених офшорних базах даних як директор малайзійської компанії Totech Global Ltd.Компанія з такою назвою продає осушувальні шафи. Українські ЗМІ пояснюють успіх «Української національної лотереї» своїм передбачуваним зв'язком з Олександром Третьяковим, депутатом від Блоку Петра Порошенка, найбільшої фракції в українському парламенті зі 135 місцями. Третьяков категорично заперечував свою належність до компанії, але, тим не менше, у 2015 році з'явився під час обшуку, проведеного СБУ в офісі «Української національної лотереї». У 2016 році він заявив українському телеканалу 2+2, що у нього є можливість купити акції «Української національної лотереї», і він збирається це зробити, коли закінчиться термін його повноважень у парламенті. Всіляко ухиляючись від коментарів, Третьяков так і не пояснив, як і коли він придбав опціон на покупку акцій «Української національної лотереї». Але три не пов'язані між собою джерела в українському парламенті й лотерейному бізнесі повідомили нам, що народний депутат від БПП Олександр Третьяков є головним лобістом «Української національної лотереї» в парламенті. З цілком зрозумілих причин представники «Української національної лотереї» заперечують належність до їхної компанії Третьякова, про що неодноразово писали на сторінках свого офіційного сайту.Вони також заперечують свою явно злочинну діяльність. «Українська національна лотерея працює прозоро й у відповідності з законодавством України», – говориться в повідомленні, яке було поширене в ЗМІ. Букмекерські агентства. Справді, «Українська національна лотерея» не порушила закон, навіть коли вона продала франшизи своєї лотереї міжнародним агентствам зі ставок, також заборонених в Україні з 2009 року. Міжнародні букмекерські агентства «Parimatch» і «Favorit Sport» обійшли заборону на ставки, зареєструвавшись як лотереї. Навіть на своїх сайтах «Favorit Sport» і «Parimatch» не приховують, що мають міжнародні ліцензії на ставки. «В Україні справді заборонені ставки, але «Parimatch» борється за їхню легалізацію», – повідомили в прес-службі букмекера, хоча й відмовилися від детальних коментарів. Державна фіскальна служба України не бачить проблем з міжнародними агентствами зі ставок, що працюють в Україні, оскільки вони зареєстровані як лотереї в Онлайн-реєстрі Лотерей Міністерства фінансів.«Нерегульований ринок лотерей, де держава не контролює грошові потоки й не встановлює суворі правила для бізнесу або навіть видів ігор, а також не має механізмів покарання, дозволив навіть заборонених букмекерським агентствам видавати себе за лотереї», – сказав Ложенко. «Вони просто купили франшизи й зареєструвалися як лотереї – тому що можуть». Завдяки цьому розслідуванню все стає ясно, як білий день. Пана Третьякова в депутатстві в більшій мірі цікавить недоторканість, завдяки якій він щорічно збільшує свій капітал на сотні мільйонів доларів, безпринципно грабуючи звичайного українця, у тому числі й свого виборця, майстерно прикриваючись своєю турботою про ветеранів АТО. У верховній раді він є головою комітету Верховної Ради з питань ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції й людей з інвалідністю. Зі стартом виборчої кампанії в ЗМІ з'явилися душещипальні новини про те, як Третьяков переживає за ветеранів, засіває інтернет гучними обіцянками й не забуває співати дифірамби собі улюбленому.Але якщо звернутися до того ж інтернету про конкретні справи нардепа, ви там не знайдете абсолютно нічого. Разве що чергове розслідування, присвячене його злочинній діяльності. Наприклад, чергове викриття від журналістів-розслідувачів з проекту Wikiinvestigation, фінансованого на кошти ЄС. Журналісти стверджують, що компанія «Українська національна лотерея» нардепа Третьякова може мати безпосередній зв'язок з російськими спецслужбами. І напоследок хотілося б нагадати представникам НАБУ про недекларовані квартири в Ізраїлі, які пан Третьяков у свій час «забув» указати в декларації. Зараз саме час згадати. До речі, фігурант цієї справи Ярослав Бабій і донині є помічником Третьякова.Ось і напрошується питання? Чи варто голосувати за пана Третьякова на позачергових виборах у Верховну Раду України? Або краще передати його в надійні руки компетентних органів, таким чином, позбавивши бюджет країни й населення від жадібного, наглого й безпринципного політика-корупціонера? Весна, звичайно, пройшла, але сіяти ніколи не пізно. Так що, зробимо їх разом?