Президент Володимир Зеленський звернувся до правоохоронців щодо перевірки діяльності «Миронівського хлібопродукту», який у 2017–2018 роках отримав 2,5 мільярда гривень державних дотацій. Проте серед лобістів, яких власник МХП Юрій Косюк веде до парламенту, є представник партії Президента — Валерій Зуб (округ № 209). Це ставить питання: чи Президент не володіє інформацією, чи слід очікувати серйозних організаційних висновків щодо кадрової політики його партії на округах. Але не Зубом єдиним. Загалом МХП має цілу групу кандидатів по мажоритарним округам.
Юрій Косюк — 51-річний мільярдер, який входить до списку світового рейтингу Forbes на 1605 позиції з капіталом 1,4 млрд доларів. Він є власником потужного агрохолдингу Миронівський хлібопродукт (МХП), у 2014 році був першим заступником глави Адміністрації Президента та другом екс-президента Петра Порошенка. Косюк займає восьме місце в списку найбагатших українців. Цікава деталь, яка свідчить про особливі відносини між Порошенком та Косюком: в інтересах агрохолдингу працює невістка попереднього Президента Юлія Порошенко (Аліханова).
Юлія Порошенко є засновницею платформи Agrohub, яка впроваджує інновації в аграрній сфері, та співзасновницею технологічного кластера Radar Tech. Проекти реалізовуються МХП. Успіх Юрія Косюка та МХП має потужну політичну складову. При будь-якій владі він забезпечує собі лояльність держави через власних агентів в органах держуправління — у Кабінеті Міністрів та в парламенті. На парламентських виборах 2019 року Косюк веде до Верховної Ради перевірену групу лобістів. Встановлено щонайменше 8 кандидатів, які «засвітилися» з МХП. За наявною інформацією, керує мажоритарними кандидатами Косюка спеціальний Ідеологічний Центр, розміщений на його базі в Києві по вулиці Академіка Заболотного, 158. До його функцій належить вироблення стратегій кампаній, підбір менеджерів та загальна координація. Кампанії кандидатів на округах керують технологи, які пройшли співбесіду в Ідеологічному центрі.
По округу № 93 (Київщина) балотується Олександр Жукотанський — права рука Косюка, власник торгової марки «Наша Ряба» та депутат Миронівської райради від партії «Солідарність» Петра Порошенка. Будучи співучасником усіх схем Косюка, Жукотанський старанно приховує родинні статки — ні він, ні його дружина (працює в апараті Миронівської райради) не афішують їх у деклараціях. На окрузі він балотується як самовисуванець, соромлячись свого політичного минулого.
По округу № 17 (Вінниччина) також самовисуванцем балотується Микола Кучер. У 2004–2013 роках він очолював ЗАТ «Зернопродукт МХП», а потім був директором департаменту виробництва продукції рослинництва та тваринництва МХП. Раніше був депутатом Вінницької обласної ради від Партії Регіонів, а нині — діючий депутат від Блоку Петра Порошенка. Кучер відзначився в парламенті як найактивніший лобіст інтересів Косюка. При розгляді бюджету на 2017 рік він допоміг провалити поправку, яка обмежувала видачу державних дотацій не більше ніж 50 мільйонів гривень в одні руки. Таким чином він гарантував подальший безперебійний приток державних грошей до кишень курячого олігарха.
По округу № 15 (Вінниччина) МХП просуває самовисуванкою доньку Кучера Ларису Білозір, яка за сумісництвом є невісткою одіозної депутатки від Блоку Петра Порошенка Оксани Білозір — куми Петра Порошенка. Лариса Білозір є директором з розвитку громадської організації «Соціальний центр МХП». Завдяки таким потужним зв'язкам чоловік Лариси Андрій Білозір був призначений генеральним директором Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» — славної корупційної годівниці.
По округу № 209 (Чернігівщина) до Ради йде місцевий головний онколог Валерій Зуб. Він відкрито заявив про підтримку своєї кампанії з боку МХП та Косюка. «Про Косюка є і чимало негативної інформації. Але це людина, яка постійно розвивається. Він теж хоче зробити щось для України. І в цьому наші погляди збігаються», — сказав він. Найпікантніше, що Валерій Зуб йде в депутати від партії Президента «Слуга народу». Раніше він уже обирався до обласної ради від Партії Регіонів та балотувався туди від Блоку Петра Порошенка.
По округу № 196 (Черкащина) в нардепи балотується Ірина Ваннікова, колишній прес-секретар Віктора Ющенка, а нині — керівник соціальних програм МХП. Одна з цілей Косюка в просуванні Ванникової — лобіювати розширення свого птахобізнесу в Корсунь-Шевченківському, Городищенському та Шполянському районах Черкащини. Наразі МХП уже має в Черкаській області дві птахоферми й розраховує на швидке розгортання бізнесу в регіоні. Самовисуванка Ірина Ваннікова може надати цьому новий імпульс.
По округу № 195 (Черкащина) як самовисуванець балотується місцевий військовий комісар Євген Курбет, який отримує фінансування від фірм Юрія Косюка. Ще в травні він почав активно «засівати» свій округ, на що МХП не шкодує грошей. Завдання Курбета у Верховній Раді полягатиме в лобіюванні нових дозволів на будівництво птахоферм для свого опікуна Косюка.
Черкащина (округ № 197) має шанс обрати ще одну креатуру агробарона — Владислава Голуба, діючого позафракційного депутата, обраного від Блоку Петра Порошенка. Голуб був одним з тих нардепів, які зірвали ухвалення в парламенті обмежень на дотації Косюку. Цей мажоритарний десант бізнес-імперії курячого барона покликаний лобіювати інтереси Косюка на найближчу п'ятирічку. Якщо додати сюди добрий десяток списочників та Косюк може отримати групу нардепів, здатних взяти під контроль аграрний комітет Верховної Ради.
Головний бізнес Косюка — виробництво курятини під брендами «Наша Ряба», «Бащинський», «Легко!», «Наша Ряба Апетитна», Qualiko, Ukrainian Chicken. Лише в 2018 році МХП отримав чистий прибуток у розмірі 128 мільйонів доларів. Виручка порівняно з 2017 роком зросла на 21% та становила 1,5 млрд доларів. Чистий прибуток у 2017 році склав 230 мільйонів доларів. За даними сайту Latifundist агрохолдинг Косюка володіє 370 тисячами гектарів землі та виробляє 64% всієї курятини в країні.
Шлях до успіху МХП лежав через державну кишеню. Ще в часи Януковича в 2010–2012 роках агрохолдинг отримав від держави відшкодування ПДВ та інших державних виплат на суму 272 млн доларів. А в рамках програми з відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів у 2013 році фірми Косюка освоїли понад 100 млн доларів. Після приходу до влади Петра Порошенка становище Косюка лише покращилось. У 2014 році МХП дісталось 88 млн доларів податкових пільг, у 2015 році відшкодування ПДВ та інші державні субсидії склали 75,5 млн доларів.
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», ухвалений у грудні 2015 року, здавалось би міг підірвати могутність МХП. Згідно з ним сільськогосподарські виробники отримали право на утримання у себе лише частини ПДВ від сільськогосподарської діяльності. Виробники зерна та промислових культур утримують ПДВ у розмірі 15%, виробники великої рогатої худоби та молока — 80%, а виробники м'яса птиці та іншої сільськогосподарської продукції — 50%. Як бачимо, найбільшу преференцію народні депутати залишили саме виробникам м'яса, що чітко демонструє ефективність аграрного лобі у Верховній Раді, яке захищає інтереси бізнес-імперії Косюка.
У результаті в 2016 році МХП отримав відшкодування ПДВ й інших субсидій більше 34 млн доларів. Спроба нардепів наступного року обмежити суму дотацій сільськогосподарським виробникам до 150 млн гривень для одного підприємства провалилась — знову спрацювало потужне аграрне лобі. У 2017 році підприємства МХП за сумою дотацій встановили рекорд — 1,4 млрд гривень (53 млн доларів), що становило 35% від загальної суми державної підтримки усіх аграріїв. Разом з відшкодуванням ПДВ при експорті холдинг Косюка отримав близько 4,7 млрд бюджетних гривень. Це більше ніж він переказав до держбюджету (4,2 млрд гривень).
Таким чином, Україна собі в збиток всебічно опікала курячого гіганта, тоді як тисячі середніх і дрібних виробників залишалися без допомоги. Косюком обкатана хитромудра схема висмоктування коштів з державного бюджету. Птахофабрики олігарха продають кишеньковим посередникам продукцію на експорт й отримують дотацію як відшкодування ПДВ, сплаченого ними до бюджету. А посередник відшкодовує раніше повернуте птахофабрикам ПДВ вже при експорті. Так фірми Косюка «наварюють» на кожній гривні ПДВ півтори. Це при тому, що власне податок на додану вартість сплачує покупець товару, а виробник виконує лише технічну функцію переказу цих грошей до держбюджету. Отже всі ці надмірні компенсації структурам МХП фактично є аукціоном небаченої щедрості на користь олігарха Косюка в умовах тотального бюджетного дефіциту й боргової кредитної кабали.
У 2018 році змінилась форма, але не суть взаємодії МХП та держави. Остання продовжує виступати дійною коровою для бізнесу Косюка. Тепер уряд впровадив часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для агровиробників. За цією статтею МХП отримав 960 млн гривень. Крім того, майже 28 млн гривень виплатили фірмам курячого барона на утримання худоби. Тобто чверть суми виділеної державою на агросектор осіла в кишені однієї людини. Левову частку (806 млн гривень) державних дотацій отримала ТОВ «Вінницька птахофабрика». Цього року вона радісно прогнозує ріст потужності з виробництва кормів на 40%. Загалом розслідувачі проекту «Схеми» порахували, що в 2018 році кожен українець дав Юрію Косюку по 23 гривні дотацій.
МХП примудрився обдурити не лише рідну державу, але й країни Євросоюзу. Фірма обійшла квоту на експорт курячого філе, продаючи до ЄС філе з кісткою (такий товар не підлягає квотуванню й ввозиться без мит). Але вже на території ЄС кістку видаляли й продавали філе вже зовсім іншого ґатунку за іншою ціною. За даними Європейської комісії щодо торгівлі, імпорт української курячої грудки з кісткою виріс з нуля в 2015 році до 3,5 тисяч тонн у 2016 році, а потім до 27 тисяч тонн у 2017 році.
Депутат Європарламенту Томас Вайтц навіть зауважив, що безглуздо витрачати мільярди євро на субсидування європейських фермерів у рамках Спільної сільськогосподарської політики, щоб утримати їх на плаву в той час, як іноземні транснаціональні корпорації отримують міжнародні кредити й домагаються великих результатів (натяк на співпрацю ЄБРР з МХП).
Домінування МХП на ринку торгівлі курятиною вже давно мало б викликати тривогу Антимонопольного комітету. Сам голова АМКУ Юрій Терентьєв у 2017 році повідомляв, що Миронівський хлібопродукт у деяких торгових мережах обіймає до 70% товарів свого сегменту. «Зараз ми бачимо певні негативні сигнали від ринку про те, що цінове поводження МХП викликає питання. Інші учасники дивляться на ціни, які встановлює «Миронівський хлібопродукт», і сприймають їх як якийсь індикатор. Тому конкуренція на ринку м'яса птиці досить обмежена, незважаючи на присутність інших гравців», — казав він. Але лише тепер Антимонопольний комітет розпочав розслідування стосовно дій МХП за ознаками зловживання монопольним становищем, і невідомо чи матиме воно якийсь результат. Власне щоб протистояти цьому та іншим ризикам Косюк і збирає під крило своїх перевірених кишенькових депутатів-лобістів.