Розповсюджуючи цукор, «авторитет» за прізвиськом Полтинник провів у Верховну Раду себе та трьох своїх знайомих, захопивши на Луганщині 4 округи з шести. В Україні відбуваються тектонічні зрушення – про це свідчить зміна поколінь політиків, небувала конкуренція та розгубленість старих еліт. Перемени можуть завершитися як оздоровленням, так і загибеллю держави. А тим часом Донбас чіпляється за минуле, яке вже раз привело його до катастрофи. На позачергових парламентських виборах виборець коштував дешево – когось купували за кілька кілограмів цукру, а когось за сто доларів. Люди голосували за творців «республік» та спільників убивць. У цій публікації розповімо про найяскравіших персонажів ВР IX скликання, які будуть представляти у законодавчому органі України країну-агресора та «ЛДНР», а також про примітивні як цегла схеми підкупу.
Списки: «Партія миру» набирає очки за допомогою обстрілів
Почнемо з головного у результатах виборів за партійними списками: партія кума Путіна перемогла у всіх 12-ти округах Донецької області та в кожному з 6-ти округів у Луганській. Але перемогла далеко не сухою та з несподіваним 2 місцем для «Слуги народу».
Денежний «Опозиційний блок» скрізь лише на 3 позиції. Причому в деяких округах розрив між «Слугою» та «ОПЗЖ» зовсім невеликий. Ось як виглядають закономірності. Чим ближче до лінії дотику – тим вищий результат «ОПЗЖ». Колеги кума Путіна з «бойових республік» демонстрували «миролюбство» навіть 21 липня – стріляючи по українським позиціям. Але це не те що не заважало т.з. «Опозиційній платформі за життя», а діяло навпаки. Чим біднішим село, тим вищий шанс у колаборантів, тим швидше розхоплюють у бандитів цукор для самогону, з яким пропивається майбутнє дітей та внуків. Найвищі показники у капітулянтів – у прифронтових Торецьку, Костянтинівці, Щастю, Станиці Луганській. У Торецьку у «ОПЗЖ» – 57,5%. У Щастю, де обстріли не вщухають – 59,28%. Чим більше місто, тим складніше підкупляти та обманювати. У нинішній столиці Луганщини Сєвєродонецьку розрив між «ОПЗЖ» та «Слугою» – 8%. У Маріуполі є дільниці, на яких партія Зе перемогла, а в цілому по округу 58 вона відстала від партії Медведчука всього-навсього на 5% – причому не вкладаючи великих зусиль та коштів.
На перший погляд, результат Медведчука повинен порадувати його кума, але не поспішайте: монополія пророссійських сил на Донбасі більше не існує. Ахметов взяв Маріуполь, Щастя та Авдіївку. «Слуга народу» – Сєвєродонецьк. «Батьківщина» – Торецьк. Діючі нардепи з партії Порошенка – Волноваху та Краматорськ. «Пральна машинка» Януковича – чотири луганські округи.
Донеччина, мажоритарка: Ностальгія за СРСР
45 округ. Авдіївка. Тут генеральний директор градоутворюючого Авдіївського коксохіму, від якого залежать його виборці, «опозблоковець» Муса Магомедов – встановив очікуваний рекорд у 64,6%. Секрет успіху простий: робітники заводів Ахметова звикли ходити на вибори строєм та голосувати за роботодавця. Його головною конкуренткою виступила Анастасія Петренко – наперсниця Ганді з Луганди Наталії Королевської («ОПЗЖ»). Головна героїня шоу, яке «Жінки за мир» влаштували 9 травня 2016 року в Славянську – зі завиванням та обмазуванням зеленкою. Режисер «Центру культури та дозвілля Славянська», учасниця руху Королевської «Жінка за мир» – кандидатка від партії Медведчука.
Победобесие. У її програмі, як і у всіх у «ОПЗЖ» – автономія Донбасу, позаблоковий статус України (хоча курс на НАТО закріплений у Конституції), та ін.
46 округ. Бахмут. Федір Христенко – пов'язаний з «ДНР» медведчуковець обійшов кандидата від «Слуги», сина багаторічного мера Бахмута та креатуру Андрія Клюєва. «Господаря регіону» Клюєва до виборів не допустили, і для Христенка настав зірковий час. Він спокушав електорат концертною програмою, але при цьому не гребував бити пролетаріату морди. Для участі в агітації залучив «не суку і не щура» Наталю Могилевську та Тину Кароль, але остання співати за партію Медведчука відмовилася. Христенко зареєстрований у Донецьку. У Києві йому належать нещодавно засновані: ТОВ «КАРБОНКАПІТАЛ» (код 41174395) та ТОВ «ІСТГОЛДКАПІТАЛ» (41168596), які займаються неспеціалізованою оптовою торгівлею. Обидві мають скромні фінансові показники, тому походження багатомільйонних доходів новоспеченого нардепа залишає питання.
Пікантна деталь на тему пристосуванства: у 2014 році Христенко був довіреною особою Порошенка по округу 49. А зараз його підтримує відкинутий «Слугою народу» соучасник створення «ДНР» Євген Пластун. Черговий адепт «російського світу» у ВР – Федір Христенко. Минулого року витратив 7,5 мільйона гривень на день народження своєї дружини, про що писали московські сайти. Кажуть, зібрав стан на міжміських перевезеннях під час війни.
47 округ. Славянськ. Тут переміг «Королевич» Юрій Солод. «Смотрящий» від Порошенка Олег Недава (менеджер Юри Єнакіївського) – лише третій, а за ним – Вадим Ляхом (близький до Бориса Колесникова), який обіцяв «любити Славянськ як Штепа». Мир панував між екс-«регіоналами», поки Неля Штепа сиділа за сепаратизм. А зараз колишня мерша примкнула до партії Медведчука та активно «топила» за Солода. У суді розглядалася законність передвиборної реклами кандидата від «ОПЗЖ» Солода: «Відновимо відносини з Росією – повернемо мир на Донбас».
Але слоган виявився «у законі» – адже це «всього лише» теза з програми кандидата. До речі, про те, як ці люди наживалися на війні, ми писали раніше. Весь сімейний бізнес Солода та його дружини Наталії Королевської оформлений на офшорні компанії та жителів «ЛНР». Основними сферами їхньої діяльності є видобування вугілля, металургія та харчова промисловість. Брат Королевської проживає в Москві та володіє підприємствами в РФ та в окупованому Криму. Про те, як ці цинічні люди піарять себе на переселенцях, які зараз могли б жити у своїх домах, якби не такі «благодійники» як Королевська та Солод – ми також розповідали раніше.
48 округ. Краматорськ. Переможець – діючий нардеп від БПП Максим Єфімов. Для впевненої перемоги використав з десяток (з 21) технічних кандидатів, з якими нібито конкурував. Можна було б повірити Максиму Єфімову – у тому, що він не пророссійський кандидат – якби «ОПЗЖ» не «забула» висунути на цьому округі свого представника.
«Російський світ» (зліва направо) у особі Максима Єфімова, Наталії Королевської та Валерія Гнатенка піарить себе на запущеному на бюджетні кошти тролейбусі Костянтинівка – Славянськ. Висунутий від партії Медведчука Олександр Шевченко знявся з виборів 9 липня. До чого б? Схоже на ілюстрацію злочинного зв'язку Порошенко-Янукович-Медведчук. Тому що Єфімов дуже близький до Сім'ї Януковича та при цьому у команді Порошенка. У Краматорську у нього не було конкурентів і на виборах 2014. Більше того – саме Єфімов став новим власником вертольотного майданчика Януковича, який побудували в столиці на вкрадені з бюджету України мільярди, і який Порошенко обіцяв повернути у держсобственість.
49 округ. Костянтинівка та Дружківка. Одіозний Валерій Гнатенко
На цьому округі привітав себе з перемогою ще 22 липня, незважаючи на те що підрахунок вели до 26-го і ще за ситуацією на 24-е розрив між Гнатенком та Борисом Колесниковим – найближчими суперниками – був менше 6%, а обробили 91% протоколів. Обидва головні суперники близькі до «ДНР». У Колесникова там знаходиться цукеркова фабрика, а в Москві – сім'я.
Він витратив близько 200 тисяч доларів США на свою кампанію, але конкурент, який особисто піднімав російський прапор над будинком міськради, виявився сильнішим. Про царя Дружківки, ініціатора мітингів «Путіне, приходь! Українська армія нас вбиває», ми розповідали не раз. Секрет невтопляємості Гнатенка, який потрапляв у купу кримінальних скандалів, включаючи бюджетне розкрадання та «мокруху» – у вмінні «перефарбуватися». При Порошенку він став одним з «осіб» проекту «Наш край», який повністю контролювався Банковою.
50 округ. Добропілля, Покровськ. Мер Покровська, любитель «Беркута», «опозблоковець» Руслан Требушкін
Обійшов найближчого суперника менше ніж на 1%. Програвшим виявився голова Добропілля Андрій Аксенов, боротьба з яким велася за допомогою титушок та шин. І щоб забезпечити порядок, прилітав на вертольоті поліцейський спецназ.
Аксенов знаменитий тим, що перебуває під нічним домашнім арештом за розкрадання бюджету та підробку документів. З травня 2018 року він ховався від покарання в окупованому Криму. Що ж стосується тріумфатора – подивіться, яке відео надіслали «ОРД» вдячні читачі – покровський голова рекомендує Євгена Мураєва колективу гімназії в м. Мирнограді. А той вивалює адмінресурс весь набір московських фейків – про те, як «південний схід годує всю Україну», кримські татари були «переселені за колаборацію», а Росія «не агресор».
51 округ. Зайцево та частина Горлівки. Як на найбільш лакомий – округ з мізерною кількістю виборців (3 тисячі, тоді як на інших округах – до 160 тисяч), у прифронтове Зайцево слетілося 26 кандидатів. Саме існування цього округу – загроза для держави, адже вулиці тут наполовину в «ДНР», а право голосу мають залежні від бойовиків жителі «територій». Кандидат від Медведчука привозив виборців з Горлівки. А кандидат Надія Савченко сама їздила агітувати за себе в «ДНР».
Про головного претендента з «ДНР» Андрія Алешу ми розповідали раніше. Він організував «поїзди дружби» з «республіки», тоді як представник «Опозблока» Олександр Вишняков розтринькував ахметовські гроші на благоустрій… Але всіх перехитрив радянський пенсіонер Олександр Ковальов. Його програма починається так: «Багато хто з нас ще пам'ятає щасливі 70-ті – 80-ті, розпад СРСР, та мирний Донбас до 2013 року! Убивці та мародери вкрали у нас безпеку». Коротко кажучи – слава, СРСР, росіяни – братський народ. Для набуття депутатської недоторканності Ковальову вистачило 220 «за». Він на кілька тижнів поселився в Зайцево та влаштовував «поляни» з горілкою. За інформацією місцевого голови, за голос давав сто доларів. Цей сумний пост місцевий голова розмістив до закінчення підрахунку. Насправді лідер набрав аж 220 голосів. Олександр Ковальов – це той, який допомагав втекти з Києва «беркутам», які розстрілювали Майдан. Він також ховав зброю, з якої вчинялися вбивства. Ми уточнили у ГПУ – виявляється, Ковальову офіційно висунуто підозру та є надія, що відбудеться суд. Ось цитата Генпрокурора за 2016 рік по справі «Чорна рота Беркута»: «Ми знайшли зброю «Чорної роти», включаючи снайперську гвинтівку, яку бачила вся країна під час кадрів стрільби під Жовтневим палацом. Разом з великою кількістю автоматів в одному з київських озер вони були розрізані та потоплені однією групою, керівник якої, на жаль, за вказівкою Захарченка знищив зброю. Хоча сам був з нами на Майдані». Це про керівника організації ветеранів Афганістану «Ніхто крім нас» Ковальова. На фото один з активістів «НКН», який 12 серпня 2014 брав участь у розстрілі автобуса з «Правим сектором» та подзвонив матері вбитого з його телефону, щоб поглумитися. Здивуватися з цього приводу може лише той, хто не знає, що до війни соратники Ковальова з «НКН» у Донецьку вчиняли надругання над прапором УПА, підтримували антимайдан, були в авангарді «російської весни» та стали бойовиками. Тоді як сам Ковальов перебрався в Київ та непогано влаштувався – судячи з витрачених на підкуп грошей.
52 округ. Дебальцево, Торецьк. Тут приємний сюрприз – з відривом менше ніж у 3% переміг «батьківщинець» Євген Яковенко – власник ТП компанія «Алькон» (Дніпро).
Хоча запутинець Олег Погодин уже оспорює результат у суді та сподівається на перерахунок. Битися на округі дебютантові Яковенко довелося не лише з опонентом з «ОПЗЖ», але й з місцевим сепаратистом Ігором Рибаком, який за кілька днів до виборів отримав (купив?) виправдувальний вирок по справі про дачу хабара. Як ми вже писали, Рибака взяли з поличним при передачі 20 тисяч доларів США працівнику СБУ. Але голова Краматорського міськсуду не лише визнав Рибака невинним, але й постановив повернути йому ті самі 20 тис. доларів США.
Кум Королевської Олег Погодин так дрібно не грає. Це серйозний бізнесмен, і, як сказали б ще недавно – спонсор тероризму, враховуючи, що в «ЛНР» знаходиться його бізнес. Погодин є не рядовим у «ОПЗЖ», він підписант Донецької регіональної організації та сам зареєстрований в окупованому Луганську. Бенефіціар 4 діючих фірм, і в тому числі – ТОВ «Інтертрейд» (код 30995920), яка торгує паливом оптом, та ТОВ «Іфорас» (код 36561549), яка входить у групу компаній Наталії Королевської (детальніше тут: https://youcontrol.com.ua/ru/fpg/default/group-info/?id=379). Вугільні «копанки» та контрабанда вугілля з «республік» – один з бізнесів Королевської, а Погодин є засновником київського ТОВ «АСП Трейд Груп», яке входить у групу Королевської та торгує вугіллям. Дивно – чому «паливний барон» у своїй «візитці» на сайті ЦВК збрехав, що є простим ФОПом.
57 округ. Кальміуський район Маріуполя. Тут очікувано переміг Вадим Новинський – партнер олігарха Ахметова. «ОПЗЖ» виставляла по цьому округу сина СБУшника Євгена Філімонова, який потрапив на крупну хабар. Тимчасово безробітного, 1993 р.н. Владислава. Але йому дісталося лише 3 місце, а 2-е місце – кандидату від «Слуги».
58 округ. Центральний та Приморський р-ни Маріуполя. Така сама історія: округ взяв Сергій Магера – топ-менеджер ахметовського комбінату ім. Ілліча, залишивши «Слугу» на 2 місці, а медведчуковця – на 3-му.
59 округ. Углегар, Новогродівка, Селидово. Переміг Володимир Мороз
З «ОПЗЖ» – голова Марїнської адміністрації – прифронтового району. Про нього ми також розповідали – Мороз крив грабіж вугільних надр у Курахово та близький до порошеновського «смотрящого» по Донеччині Артуру Герасимову. З екрана телеканалу Медведчука мовить перебіжець з команди Порошенка в команду «ОПЗЖ». Розповідає про обстріли Марїнки, але не говорить, що обстрілює «ДНР». Цікаво виходить: Порошенко призначив Мороза головою військово-цивільної адміністрації, а він пройшов у ВР під брендом кума Путіна. У своїй програмі – копії програм інших запутинців – виступає за амністію для «ДНРівців», які обстрілюють Марїнку.
60 округ. Волноваський, Новоазовський район. Переміг самовисуванець з Волновахи Дмитро Лубинець, який був нардепом від БПП. Генпродюсер 112 телеканалу Медведчука Артем Марчевський на 2 місці.
Луганщина, мажоритарка: Цукор рулить
105 округ, Щастя. З відривом у 9% від основного суперника перемогла топ-менеджер ДТЕК Вікторія Гриб. Друге місце у рідного брата Медведчука – Сергія, бізнесмена-податківця. Округ урізаний за рахунок окупованої території, на ньому всього 9411 виборців. Так що бізнес-вумен Ахметова вистачило для перемоги 1854 голоса. Луганська ТЕС (м. Щастя) належить Ахметову та постачає електроенергію в окупований Луганськ.
Так Україна під час війни спонсорує «ЛНР», адже за електроенергію звідти ніхто не платить. Але й Ахметов не у програші – підконтрольне Порошенку НКРЕКП компенсувало йому минулого року 714 млн. грн. за поставку електроенергії на неконтрольовані території. Головний український олігарх має від «ЛНР» та «ДНР» й інші вигоди: там у нього залишається вугільний та металургійний бізнес, нібито «відібраний», але на якому працює весь попередній менеджмент. Невдахові виборів Сергію Медведчуку належить на Львівщині ТОВ «КЕРАМБУД» (31829585), яке входить у групу братів Козак та групу Віктора Медведчука, та виробляє цеглу, підприємство «ЕНЕЙ» (30613465), яке розробляє піщані та гравійні кар'єри, та ТЗОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» (34605772), яке займається будівництвом. І аналіз ресурсу youcontrol.com.ua говорить про те, що, починаючи з 2016 року справи у молодшого брата кума Путіна пішли в гору. Євромайданівець та адвокат Ігор Чудовський, який також балотувався на цьому округі, говорить, що жителі Щастя – заручники ДТЕК: «Поставили хрест на своїй долі, а вся перспектива для дітей – знайти гарну роботу в РФ, у Москві або на крайньому півночі. З тих, хто проголосував, левову частину складали працівники ахметовської ТЕС».
106 округ. Сєвєродонецьк. Цей округ – головна сенсація виборів на Донбасі. Він залишився за «Слугою народу» Олексієм Кузнецовим – безробітним 40-річним місцевим жителем. Кузнецов написав у програмі, що покаже стандарт чесності та займеться невластивими для парламентарія функціями – наприклад, відремонтує дороги в округі. Таких чесних виборів Сєвєродонецьк ще не бачив – розрив між лідерами у кілька відсотків, на рахунку кожен голос. Раніше просто переписували протоколи. Другу позицію займав представник «фонду Сергія Шахова», член партії «Наш край» Юрій Фурман.
107 округ. Лисичанськ. У цьому округі, як і в решті на Луганщині переміг член т.з. «команди Шахова» Олександр Суходіл – представник «Нашого краю» та радник голови «благодійної організації Фонд Сергія Шахова». Протягом більше року по всій території області від імені цієї особи як і від імені інших «шахідів», включаючи Фурмана, роздавали цукор. Виходячи з прізвищ на пакетах, можна було зрозуміти, що «команда Шахова» планує захопити в регіоні 5 з 6 округів.
Так і вийшло. Цукор роздавали небезкорисливо, в обмін на паспортні дані та номери мобільних телефонів, які включали в Сітку. Сітка будувалася за принципом, який ми не раз описували: приведи товариша, той ще товариша, за кожного отримай відсоток: https://www.youtube.com/watch?v=RnaRLaHmGZY. «Цукор рулить! Вивіска + Сітка + Підкуп = Перемога», – так охарактеризував результат виборів у округі програвший кандидат Віталій Шведов.
112 округ. Брянка, Рубіжне. «Шахід» Сергій Вельможний
Переміг у конкуренції з Олександром Чернецовим з «ОПЗЖ» – директору заводу Юрія Бойка не вистачило пару відсотків. Місцеві жителі розповідають, що цукровий підкуп на користь Вельможного супроводжувався видачею 50 – 100 гривень, залежно від залученості в Сітку друзів та родичів отримувача цукру. Тобто, по суті це дії, спрямовані на масову фальсифікацію. Питання про кваліфікацію вирішує поліція.
113 округ. Сватово, Кременна. Олександр Лукашев
Обійшов «Слугу народу» на 10%, на третьому місці виявився один з творців «ЛНР» Володимир Струк. І знову – перемога шляхом підкупу. Олександр Лукашев є керівником юридичного відділу т.з. «благодійної організації Фонд Сергія Шахова», а висунутий… «ОПЗЖ».
Свіжеспечений народний обранець Лукашев, який потрапив у ВР за допомогою цукру, одночасно служить Віктору Медведчуку та Сергію Шахову. Родинна зв'язок «шахідів» із запутинцями видна на прикладі округу 113. Де від «благодійної організації Шахова» балотувалися відразу два члени однієї сім'ї: Лукашев Олександр Анатолійович, 1976 р.н., який народився в нині окупованому Антрациті – його висунув проект Медведчука. І уродженець Антрациту Лукашев Анатолій Іванович, 1953 р.н., який і зараз проживає в «ЛНР» та числиться ще одним юрисконсультом «Фонду Шахова». 9 липня він знявся з виборів на користь молодшого (сина?), який в результаті й переміг.
114 округ, Станично-Луганський район. Тут переміг уже сам діючий нардеп Сергій Шахов. Отримав 43%, набравши майже вдвічі більше найближчого суперника. Благодійність – це чудово. Але щоб нею займатися, необхідно заробляти. А всі новоявлені депутати ВР з групи Шахова числяться радниками в його же «благодійному» Фонді.
Звідки ж цей Фонд черпає фінанси? У декларації нардепа Шахова сказано, що він не займається підприємницькою діяльністю, зате є засновником відразу 4 благодійних організацій. За минулий рік він заробив 848 тисяч гривень зарплати народного депутата та виручив ще 630 тисяч гривень від продажу рухомого майна. А з ЗМІ відомо, що Шахов веде спосіб життя мільйонера та любить покутити в Москві – що дуже накладно. Загалом, щоб утримувати орду радників та «засівати» Луганську область, легальних доходів цього товариша явно недостатньо: https://declarations.com.ua/declaration/nacp_ebc8fda7-f8c3-48ec-9af5-8c46333f4b06.
Нагадаємо, що рідному для Шахова Стаханову він відомий за прізвиськом Полтинник. Тому що ще в 2010-му «призначив» мером Стаханова свою маріонетку Юрія Борисова, скуповуючи голоси за ціною 50 гривень. «Візитка» Шахова на сайті ЦВК не розповість про те, що його ловили на порно-перепискі в стінах ВР, та як український нардеп розважався в 5-зіркових московському готелі – про що писала «жовта преса».
Чому осоромився Порошенко та чи варто відчайдушити?
До 2013 року Шахов був відомий як найбільший обнальщик, який проводив незаконні фінансові операції для Сім'ї Януковича. Будучи арештованим за сепаратизм, його колишній протеже Борисов дав показання, що навесні 2014-го Шахов фінансував антимайдан та стояв у витоків «Козацької народної республіки». Але вже до кінця весни Серега-«Полтинник» керував виборчою кампанією Петра Порошенка на Луганщині. А куратором виборів в інтересах Порошенка на Донеччині став член «команди Шахова» Артур Герасимов (зараз знову нардеп, але за списком партії «ПЕС»). Після створення проекту «Наш край» (куратор з АП Порошенка – Віталій Ковальчук) «Полтинник» очолив його на Луганщині. За тією ж схемою – за допомогою Сітки підкупу – вперше увійшов у ВР по 114-му округу. І тоді ж ми попереджали, що потрапляння у владу таких фігур несе загрозу національній безпеці.
«Головне – виробити рефлекс Павлова. Роздали цукор, потім ще раз і так, поки не виробляється звикання, потім підсолодити ще раздачею 50 гривень, і фінальний етап – видача ваучерів на цукор з обіцянкою відоварити після виборів», – описує механізм «гібридних виборів» Віталій Шведов.
Якщо хтось подумав, що перемога Шахова означає поразку Медведчука, це не так. Програми «Благодійного фонду Сергія Шахова» та «ОПЗЖ» мало чим відрізняються. Те саме обіцяння закінчення «братовбивчої війни». «Ми стали жертвами політичної афери» (а не агресії РФ) – написано в програмі Шахова. Між ними існує узгодженість дій. Наприклад, єдиний округ Луганщини, де «Полтинник» не висував своїх радників – округ 105, де за планом Віктора Медведчука повинен переміти його брат. І навпаки – єдиний округ, де «ОПЗЖ» не виставила жодного кандидата – це 114-й – округ Шахова.
«Полтинник» діє відкрито, купуючи найбідніших. А СБУ Луганщини, як кажуть місцеві патріоти України, прикриває цю злочинну діяльність. Дивує позиція СБУ, яка злила Донецьк та Луганськ у 2014-му.
П'ять членів пов'язаної з «ЛНР» організації не таючись, системно, довго «засівають» продуктовими та грошовими хабарами регіон, і в результаті захоплюють частину ВР. А «контора» – що ж? Бездіяльна або на ворога працює?..
Діячі, які привели війну в дім луганчан та донеччан, повинні були б сидіти на нарах, а не балотуватися. І сиділи б – якби Порошенко дійсно хотів закінчити війну. Але замість покарання відвертих агентів впливу Путіна з «ОПЗЖ» продовжують спекулювати на темі миру. А організована злочинна група, використовуючи бідственне становище «дикарів», скуповує голоси та душі за «скляні намистини».
Варто нагадати, що рідному для Шахова Стаханову був одним з найдепресивніших населених пунктів Луганщини. І саме звідти вийшов перший «губернатор ЛНР», а з ним – весь «цвіт» бойовиків «Армії Південного сходу». Блогери Порошенка, аналізуючи результати виборів на Донбасі, захлинаються в істериці. «Не треба було визволяти Славянськ!». Команда Порошенка в шоці. Сітка, виставлена Шаховим, повинна була допомогти Порошенку на Луганщині (для того й створювався «Наш край»), але не так спрацювала.
А Сітку порошеновця Олега Недави (дісталася Петру в спадщину від Юри Єнакіївського), перед виборами «хлопнули». Не визнають порошеновські невдахи, що їхнє падіння – природний результат кадрової політики Порошенка та тупої пропагандистської роботи, спрямованої на його особистий рейтинг. Усі роки війни представниками Президента на Донбасі були кримінальні елементи, кадри Іванющенка та Януковича, схемщики, зрадники та мародери.
Так чому ж Донбас повинен голосувати за порошеновський «ПЕС», якщо він не показав нових стандартів? А у тих, для кого Порошенко та Україна не є синонімами, немає причин відчайдушити. Що б кто не говорив, а перший удар по закритому клубу джентльменів, які визначали майбутнє України 28 років, нанесено. Система, з якою не впорався Майдан, дала тріщину. Умовні «біло-голубі» усі 28 років банкували на сході, малюючи в протоколах «результати виборів», приємні для їхніх московських кураторів. А умовні «помаранчеві» вступали в злочинні змови та сливали свого виборця. В результаті дійшли до того, що незалежність України залишалася такою ж декоративною, як і виборчий процес. Чим агресор і скористався. Якщо Президент Зе не врахує досвід «папередника» та замість державної стратегії буде дбати лише про те, як урвати, його влада приречена на ганьбу. А Україна – на подальшу втрату людей та територій. А поки маємо можливість, що називається – насолодимося демократією «без гальм». Татяна Заровна, «ОРД».