Злі язики розповідають, що в оточенні Зеленського серйозно обговорюється ідея призначити заступником голови ОП замість того, хто йде до Генеральної прокуратури Рябошапки, відомого «активіста» Шабуніна. Добре б, якби це був лише чутка. Адже призначити Шабуніна в якусь структуру означає занурити її в чвари, інтриги та фінансові махінації. Саме слово «шабунін» уже стало загальною назвою для різноманітних шахраїв, які прикриваються антикорупційними гаслами власних цілком корупційних діянь. І не варто було б оточенню Зеленського піддаватися пафосній риториці Шабуніна та його «соратників». За нею стоїть цілком брудний бізнес.
Трохи історії. У березні 2016 року Центр протидії корупції звинуватили в махінаціях з грошима (близько 200 тисяч доларів), отриманими від США на реформування Генеральної прокуратури. У рамках розслідування цієї справи слідчі ГПУ вилучили документи громадської організації. Сам Шабунін заявив, що його центр не отримував ніяких грошей на реформу ГПУ, а вилучення документів назвав обшуками та тиском на антикорупційну організацію.
З постанов, виданих судом в один день — 22 березня, що з'явилися в Єдиному реєстрі судових рішень, випливає: «Громадська організація «Центр протидії корупції» на чолі з Віталієм Шабуніним за гроші організовує лобіювання законів та проводить PR-акції. Про це у Facebook заявив журналіст, екс-голова громадської ради при ГПУ Володимир Бойко.» У червні 2016 року Віталій Шабунін, Дмитро Шерембей та Олександра Устинова, «прізвища яких стали синонімами шахрайства, брехні та набивання власних кишень», були виключені зі складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив публіцист Володимир Бойко. За його словами, причиною виключення активістів з НАБУ стала прохання директора бюро Артема Сітника. Оскільки рік тому при поданні податкової декларації Віталій Шабунін приховав, що є власником земельної ділянки. А Дмитро Шерембей у свою чергу приховав факти своєї триразової судимості за квартирні крадіжки.
«Центр протидії корупції» позиціонує себе як громадська організація, що об'єднує експертів юридичного, медійного та громадсько-політичного сектора, які корінням ключових проблем розвитку України вважають корупцію. Її очолює «молодий і перспективний» Віталій Шабунін. Останнім часом він став досить яскравим гравцем на антикорупційному полі. Його гарні манери та аргументована риторика відвернули увагу від головного факту — того, що Шабунін далеко не новий чоловік, якого винесла на своїй хвилі Революція Гідності. Його кар'єра почалася ще в студентські роки у Рівному — у 2006 році він став депутатом Рівненської міської ради та працював радником голови Рівненської ОДА Віктора Матчука. Через рік разом з Матчуком він перебрався до Верховної Ради — вже як помічник народного депутата, яким залишався до 2011 року. Паралельно у 2008 році незамінний молодий спеціаліст встиг попрацювати позаштатним радником екс-віцепрем'єра Івана Васюника. Також усе це час Шабунін активно брав участь у роботі громадського руху «Опора».
«Центр протидії корупції» Шабуніна розпочав свою діяльність у 2012 році — у самий розквіт епохи Януковича, але тоді гучних розслідувань не було, і великої небезпеки для режиму він не становив. Джерела фінансування Центру постійно викликали питання. За словами самого Шабуніна, Центр існує на спонсорські гроші та з самого початку своєї діяльності займався викриттям корупціонерів. Втім, ці викриття, як правило, передбачають гучні розслідування проти одних корупціонерів за гроші інших. Однією зі сфер діяльності Центру є розслідування порушень у сфері держзакупівель. Тому гроші від «зацікавлених у прозорому проведенні тендерів осіб» — ще одна стаття доходів Центру. Свою діяльність Центр тісно координує з ще одним запеклим антикорупціонером — нардепом Егором Соболевим. Як і раніше, Центр по-колишньому не є проблемою для влади — адже він проводить розслідування проти її опонентів, які не мають попередньої сили та впливу. Це приносить як політичні, так і фінансові дивіденди всім зацікавленим особам.
Шабунін регулярно «макав у грязь» Віктора Шокіна за небажання та бездіяльність у боротьбі з корупцією як всередину відомства, так і в країні. Зокрема, лавина звинувачень на адресу відомства обрушилася за повний провал розслідувань гучних і резонансних справ проти соратників Януковича. Разом з Егором Соболевим вони раскритикували зміну структури ГПУ, заявивши, що всі зміни в ГПУ спрямовані на призначення «своїх людей» та збереження існуючої корупційної системи у відомстві. У результаті цієї діяльності Шабуніна та Соболева генпрокурором став порошенківський кум Луценко, і на тому «боротьба з корупцією» й закінчилася. Не обійшлося без скандалу й конкурс з відбору кандидатів у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру — Шабунін звинуватив частину членів комісії з відбору кандидатів у САП, зокрема за квотою ГПУ, у корупції, а також агітував за призначення Новикова на посаду заступника Холодницького та лив грязь на його опонентів. Запекла підтримка Шабуніним Віталія Каська теж не випадкова. Справа в тому, що головним спонсором «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, з яким Шабунін пішов на вибори у 2014 році, є Ігор Пукшин, власник адвокатської фірми «Пукшин і партнери».
Саме в компанії «Пукшин і партнери» працював у свій час Віталій Касько. Враховуючи те, що зараз Пукшин «рулить» не лише в СБУ, але й в ОП, можливе призначення Шабуніна не здається таким уже фантастичним. У переліку проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі, Центр протидії корупції є реципієнтом двох проектів, спрямованих на проведення антикорупційних реформ. На обидва ці проекти гроші в розмірі 18 617 541 доларів та 4 463 129 доларів виділило правительство США. Один із проектів — «Об'єднаймося заради реформ» реалізується починаючи з 2008 року, проте конкретні результати не видні досі. Згідно з даними на офіційному сайті, Центр не дав вкрасти 1 147 339 732 гривень. Але проблема полягає в тому, що «в зачет» собі вони ставлять лише медійну хвилю або сюжет на телеканалі, який, на їхню думку, повинен припинити корупційні діяння. Але по факту в більшості випадків це не приводить до реальних видимих результатів. У кращому разі втручання таких громадських організацій може відстрочити привласнення бюджетних грошей.
Запеклих борців з корупцією «дуже чути» та «багато» на телебаченні та в інтернеті. За допомогою донорських коштів під виглядом антикорупційних проектів вони отримують можливість проводити власну PR-кампанію. І, як видим, успішно. Але для нової влади ставка на «шабуніних» означатиме лише багато крику, багато вкрадених грошей та нуль результату.