Лідер «ДНР» Пушилін опинився у складній ситуації. ФСБ активно розслідує розкрадання російської «гуманітарної допомоги», що загрожує втратою впливу Суркова та наносить удар по позиціям ГРУ на неконтрольованих Україною територіях Донбасу.
12 серпня сепаратистські «ЗМІ» опублікували подяку від імені «міністра закордонних справ» терористичної організації «ДНР» Наталії Ніканорової на адресу кремлівських кураторів за багаторічну «гуманітарну допомогу». Вона приурочена до п'ятиріччя російського вторгнення на Донбас із використанням технології «гуманітарних конвоїв». «П'ять років тому Російська Федерація відправила на Донбас перший гуманітарний конвой, першу колону білих вантажівок, які тепер стали повноцінним символом безумовної підтримки», — зазначила Ніканорова. Дійсно, 12 серпня 2014 року з порушенням усіх норм гуманітарного права, ігноруючи міжнародну законність і без дозволу українських властей, Путін з Наро-Фоминська відправив 280 КАМАЗів на Донбас.
Обсяг вантажу, доставленого на неконтровольовані території, становив 2 тис. тонн, однак багато вантажівок, що вторглися в Україну, їхали порожніми або перевозили дошки для транспортування важкої бронетехніки. Назад «гуманітарники» повертались не з порожніми машинами: вони вивезли обладнання Луганського патронного заводу та донецького заводу «Топаз», де виробляли РЛС «Кольчуга». Згодом окупанти у 2014–2018 роках здійснили ще 84 рейси. Проте з кожним разом обсяги поставляємої «гуманітарки» зменшувалися. Це точно корелювало зі скороченням обсягів майна українських підприємств Донбасу, вивезеного до РФ. Зрештою дійшло до того, що Росія, побачивши, що грабувати на Донбасі вже майже нічого, вирішила взагалі припинити надання гуманітарної допомоги. У розпорядженні Мінфіну Росії зазначалося «виключити з проекту федерального бюджету на 2018 рік та на плановий період 2019 і 2020 років у повному обсязі видатки на надання у 2019–2020 роках гуманітарної підтримки окремим територіям». Рішення було прийнято за результатами наради у віце-прем'єра Дмитра Козака 1 вересня 2018 року.
Це дуже символічне та важливе рішення, адже буквально за добу до нього в Донецьку був ліквідований лідер «ДНР» Олександр Захарченко, який був висуванцем і протеже Вячеслава Суркова. Ще в травні 2018 року з'явилися чутки, що Суркова повністю усунуть від кураторства Донбасом через провал його проекту «Новоросія». Як відомо, Козак входить до числа представників «дуже старої гвардії» Путіна і набув свого впливу на нього ще під час роботи в ленінградській прокуратурі. Наприкінці 2016 року вже велися розмови про передачу повноважень Суркова Козаку, віце-прем'єра навіть називали тіньовим керівником «ЛДНР», але офіційно це ніяк не підтвердилося. Проте, видимо, Козак, який мав досвід адміністрування Придністров'ям та окупованим Кримом, вирішив поступово витісняти Суркова від управління справами в «донбаських республіках». Якщо висуванець ГРУ Вячеслав Сурков мав у руках політичні, військові та ідеологічні важелі впливу на ситуацію в Донбасі, то Козак розпоряджався економічними важелями тиску.
Як відомо, під егідою ФСБ у 2014 році була створена «Міжвідомча комісія з надання гуманітарної підтримки постраждалим територіям південно-східних районів Донецької та Луганської областей», і нею керував саме Козак через заступника міністра економічного розвитку РФ Сергія Назарова та заступника міністра фінансів Леоніда Горина. Виявився глибокий конфлікт між різними угрупуваннями російських силовиків за контроль над Донбасом. Логіка тут також зрозуміла: чим менше бойових дій ведеться на донецькому фронті, тим більше зростають позиції ФСБ, і відповідно навпаки. Як відомо, Козак — спеціаліст з «заморожування конфліктів», що не на користь ГРУ. Здавалося, що ліквідація «лідера ДНР» Захарченка, не без участі ФСБ, остаточно підірве позиції Суркова, і його викинуть з гри. Проте йому вдалося вистояти, і вже буквально 7 вересня з посади «в.о. голови ДНР» був усунений колишній менеджер Ахметова — Дмитро Трапезніков, і псевдореспубліку очолив голова «Народної ради ДНР», колишній МММівець Денис Пушилін. Це призначення лобіював особисто Сурков, який через «генпрокуратуру ДНР» протягнув призначення Трапезнікова незаконно.
Акцент робився на тому, що після смерті Захарченка єдиний легітимний орган влади в «ДНР» — це «парламент», і саме його керівник повинен стати новим лідером терористів. Сурков заявив, що голосування щодо обрання Пушиліна «продемонструвало високий рівень політичної культури», і висловив надію на продовження Пушиліним політичного курсу покійного Олександра Захарченка. Проте все відразу пішло не так, як задумав Сурков. ФСБ оточила Пушиліна, і щоб утримуватися на плаву, він мав піти на поступки щодо владних повноважень. Пушилін 18 жовтня заявив, що «республіці» потрібен «прем'єр-міністр», і таку посаду одразу ж було створено, і її отримав висуванець від ФСБ, креатура голови «Ростеха» Чемезова — Олександр Ананченко. Він отримав у свої руки народне господарство «ДНР». При цьому до квітня 2019 року він був настільки непублічною фігурою, що мало хто знав, як він виглядає. Це спеціальний хід ФСБ, спрямований на те, щоб не афішувати своєї людини, яка виконує для них підривну роботу проти Пушиліна. Останній постійно торгує своїм обличчям як на місцевому телебаченні «ДНР», так і на російських телеканалах.
Усі процеси в «республіці» у місцевого населення асоціюються тепер з ним, і в медійному плані Пушилін перехопив роль Захарченка, але мало хто з людей замислюється, що щодо повноважень він досить скутий, адже левова їх частина перейшла до ставленика ФСБ Ананченка. Між ними розпочалася негласна боротьба, яка епізодично переростала в відкритіші форми. 18 лютого 2019 року неподалік від резиденції Пушиліна в Донецьку прогриміли серії вибухів, які вказували на розборки в таборі терористів. Ситуація в «ДНР» вкрай нестабільна, оскільки Пушилін не може забезпечити обіцяне на виборах у листопаді 2018 року «процвітання». Він не може виконати жодної своєї обіцянки: замість зниження цін на товари вони підскочили на 30%, вулиці Донецька не прибирають від снігу та сміття, а ринки, які мали пройти денаціоналізацію і передатися в приватні руки, залишилися у руках «уряду ДНР», тобто у Ананченка. За вказівками своїх кураторів з ФСБ Ананченко навесні 2019 року почав наносити економічні удари по Пушиліну.
Дмитро Козак фактично позбавив «ДНР» і «ЛНР» фінансової підтримки з бюджету РФ. А це становить 65% бюджету «республіки». Щодо решти 35%, то це багато в чому відрахування від діяльності структури «молодого олігарха» Курченка — «Зовнішторгсервіс». З весни 2019 року за вказівкою генерал-полковника ФСБ С. Бесіди — куратора Ананченка, керівництво «Зовнішторгсервісу» не здійснює або затримує виплати в «республіканський бюджет» з метою формування його катастрофічного дефіциту. Це робиться для провокування критичного невдоволення Пушиліним. Мета Лубянки полягає в отриманні не лише повного економічного, але й політичного впливу над неконтрольованою Україною частиною Донбасу, повністю витіснивши ГРУ.
На цьому тлі варто відзначити, що 2019 рік став для «ДНР» переломним і щодо надання гуманітарної допомоги. За 7 місяців 2019 року з Москви на Донбас прибув лише один гуманітарний конвой. 25 липня терористи отримали від МЧС РФ нібито вантаж ліків та медичного обладнання з дуже скромною вагою в 140 тонн. І на цьому поки все.
При цьому всі вироби 85-го гумконвою промаркіровані написами «Не для продажу», аж до голок до шприців. Причини такого колосального скорочення «гуманітарної допомоги» та її маркування, чого раніше, до речі, не було, криються в тому, що ФСБ переконала путінське керівництво в тому, що поставки з РФ безбожно розворовуються Пушиліним, і йому більше категорично не можна довіряти. Це найсильніший удар по Суркову. Щоб розкрити масштаб крадіжок колишнім магнатом «МММ» Пушиліним, у Донецьк з Москви прибула комісія аудиторів, яка детально вивчить, як витрачалася, точніше розхищалася, допомога, придбана на кошти російських платників податків. Це абсолютно не дарма актуальне питання в умовах затухання російської економіки, яка живе під міжнародними санкціями. А вони були накладені на Москву, зокрема й за агресію на Донбасі, а значить, вор Пушилін також несе на собі частину відповідальності за погіршення життя росіян. Оскільки в економіці РФ немає жодних точок зростання, як немає й економічних інструментів для перелому ситуації, за давною традицією в Кремлі почали шукати винних у цьому становищі справ і показово їх карати.
І починають з тих, кого менше всього шкода, а саме з ворів з квазиреспублік. Під час розслідування хищень гуманітарної допомоги в Донецьку ФСБ вже провела низку арештів і схопила кількох людей. Серед них директор департаменту КП «Вода Донбасу» Ольга Червона, яку затримали на одному з КПВВ. До людей, яких затримували, не допускали адвокатів, протягом 15 днів систематично здійснювали психологічний тиск і проводили допити вночі. Також з'явилася інформація, що в Донецьк прибула таємна кремлівська делегація для перевірки ефективності кремлівських ставленників щодо виконання ними елементарних функцій. Перевірки відбуваються з завзяттям, і люди Пушиліна вживають усіх заходів, щоб прийняти перевіряючих на найвищому рівні, як кажуть, «з блекджеком і повіями». Не можна виключати, що люди з ФСБ проводять і таємні опитування громадської думки в «ДНР», щоб встановити справжній рівень підтримки Пушиліна місцевим населенням. Хоча й без цього ясно, що він вкрай низький, істотно нижчий, ніж був у покійного Захарченка перед ліквідацією.
Сукупність указаних фактів вказує на те, що ставленик Суркова Пушилін може й не дожити до дня річниці смерті його попередника, і його може спіткати його незавидна доля. При цьому не можна виключати, що його не усунуть свої ж з ГРУ, щоб приховати сліди. А потім Сурков напише якесь жалісне прощальне послання зі словами: «…пока, брат, береги себя. Береги себя там, якщо тут неможливо». Чого не зробиш заради збереження своєї порядно потертої недоброзичливцями з ФСБ шкури…