На харківського аферисту Миколу Лисенка завели 22 кримінальні справи за неплатежі податків, підпал автомобіля, шахрайство та грабіж заводу

Колишній керівник туалетного бізнесу з Лозової Харківської області Микола Лисенко, який здавав туалети в оренду, організував ресторанний бізнес у Франції. Однак методи ведення бізнесу застосовував українські — «забув» сплатити податки та зарплату у Франції. Про це редакції стало відомо з власних джерел. За словами джерел, Лисенко у Франції, у місті Ніцца за чужі гроші купив ресторан, але обманув свого партнера, який не знав мови: той вважав, що купує весь ресторан і навіть оплатив ремонт та обладнання для закладу. Тим часом Лисенко записав себе президентом і оформив на потерпілого лише безправні 50 % (за законодавством і статутом компанії всі рішення самостійно приймав Лисенко). Далі він почав втягувати в цей «бізнес» довірливих французів, незаконно продаючи акції та частки в підприємстві. Процес, за свідченнями потерпілих, «був поставлений на потік». Також український «бізнесмен» набирав працівників і не платив їм заробітну плату, а потім просто звільняв. Відповідно, податки Лисенко теж не платив. Крім того, брав гроші в борг у партнерів нібито «на ремонт» і не повертав.Також шахрай в Україні пограбував олійний завод, який був у власності його партнера, якого він обманув. Усі деталі цієї справи можна прочитати у виписці з судового реєстру за кримінальною справою 342021222120000061 та позовній заяві потерпілих. Загалом шахрай «кинув» понад два десятки людей, як українців, так і французів. Лише в судах Франції та України зареєстровані 22 кримінальні провадження про шахрайство Лисенка. Нині аферист «шукає підхід» до суддів у Лозовій на Харківщині, які розглядають його справу про розкрадання на олійному заводі. Однак афери Лисенка не обмежилися виключно бізнесом. «Підприємливий» харків'янин купив в Україні машину в кредит, після чого незаконно вивіз її у Францію. В Україні ця машина перебуває під арештом. Там він умудрився застрахувати її, після чого вчинив підпал. У пошкодженні машини він, природно, звинувачує зовсім стороннього чоловіка для того, щоб отримати у Франції страховку за машину. Афера майже вдалася: йому хотіли виплатити гроші, але вчасно перевірили інформацію і передали в поліцію страхову інформацію про те, що він шахрай.Також про Лисенка говорять як про колаборанта та домашнього насильника. Лисенко відкрито підтримував Росію, чекав приходу «російського світу» і сливав інформацію працівникам внутрішніх органів Росії. Але водночас Лисенко цілком влаштовує життя у Франції, де він дозволяє собі довгий час не платити за оренду приміщення та житла (усім відомо, що французи не виганяють орендарів, якщо у них немає грошей на оплату оренди квартири. Це можливо зробити лише через суд, а судові процеси тривають роками). Неплатіж оренди Лисенко мотивує поганим фінансовим станом і наявністю дитини, яку він бив. Дружина Лисенка неодноразово звертатися в поліцію зі скаргами на побиття її та дитини. Правоохоронці зафіксували факти побиття та зняли сліди побоїв. Скарги на побиття від дружини та дитини. Ті, хто спілкувався з Лисенком, відзначають, що аферист вміє швидко втиратися в довіру, викликаючи співчуття і «давлячи на жалість». Постійно скаржиться на бідність і просить дати гроші в борг. Природно, після перевірки інформації всі його скарги на тяготи життя виявляються брехнею. Також був помічений у ролі альфонса. Втирався в довіру до заміжних жінок, а потім шантажував їх і таким чином витягував гроші у чоловіків.