Чутки про можливе призначення Гюндуза Мамедова заступником генерального прокурора Рябошапки викликають занепокоєння. Йому приписують давні та стійкі зв'язки з Володимиром Галантерником і Геннадієм Труханов (тобто з Ангертом). Його родина має завязки на друга Путіна азербайджанського президента Ільхама Алієва та на нинішній істеблішмент Азербайджану. Деякі деталі його біографії видаються сумнівними для призначення на посаду, пов'язану з державною таємницею та можливостями для лобіювання «своїх» бізнесменів і тиску на «чужих». Раніше матеріали висвітлювали діяльність Мамедова та інших прокурорських керівників часів Луценка. Варто освіжити пам'ять перед очікуванням «нових» осіб.
Генеральний прокурор Юрій Луценко через свою репутацію корупціонера став небажаною персоною у США. Тим не менше він намагається заручитися підтримкою якої-небудь іноземної спецслужби, обіцяючи, що лише він зможе грамотно засудити Петра Олексійовича, коли прийде час. Однак Юрію Вітальйовичу особливо нікуди їхати. США закриті, Німеччина досі пам'ятає його п'яний візит. Одна надія на МІ-6. На початку травня Луценко здійснив абсолютно безглуздий візит у Великобританію.
Екс-генеральний директор «Укрспецекспорту» Сергій Бондарчук так написав про це: «З туристичним візитом прибув у Великобританію цілий генеральний прокурор Луценко. З того графіку зустрічей, який запланований, лише одна є за його профілем, всі інші — політичні, що ще раз підкреслює, що в Україні немає генерального прокурора, а є політичний прокурор. Останній раз пан Луценко був у Великобританії більше року назад, після якого розповсюдив інформацію про те, що лише завдяки його візиту британці взялися за мою екстрадицію, і що були надані такі докази, що вони вперше почали таку процедуру, і що найближчим часом питання буде вирішено. https://m.censor.net.ua/…/v_londone_arestovan_eksglava_ukrs Тому в мене прохання до тих людей, хто є в друзях з Луценко. Напишіть йому, будь ласка, що Бондарчук більше року зібрав валізи і не знає, на який вокзал прибути. Хай підкаже. Юрію Віталійовичу, прохання, у нас тут сонце не сейшельське, фактично дощ, і британські поліцейські не такі дружні до хуліганів, як німецькі, тому не налягайте, бо спокус тут дуже багато, буквально рай і ад для вас».
Візит Луценка виявився абсолютно безрезультатним — ніхто з серйозних чиновників не захотів компрометувати себе зустріччю з болтуном-корупціонером. Ну й гаразд, подумав Юрій Вітальйович, зате у мене є обласні прокуратури з перевіреними кадрами, які знають «теми й схеми» та «правила розподілу».
Прокурор Київської області Дмитро Чібісов: солодке життя, списання палива та сумнівні зв'язки. Після численних скандалів навколо київського обласного прокурора Дмитра Чібісова працівники органів внутрішньої безпеки прокуратури передали журналістам інформаційні довідки про його діяльність на посаді прокурора Чернігівської області. Згідно з отриманою інформацією, працюючи прокурором Чернігівської області, Дмитро Чібісов систематично зловживав своїм службовим становищем. Зокрема, він беззаконно використовував служебний автомобіль у особистих цілях.
Згідно з лімітно-заправочних відомостей за лютий 2015 року водій служебного автомобіля Чібісова В.Р. Бобровник розписався за отримання 700 літрів бензину марки А-95, хоча ліміт використання палива водіями обласної прокуратури обмежувався 150 літрами. За отриманою інформацією, під час роботи в Чернігові Дмитро Чібісов мав корупційні стосунки з представником ДП «Укрекобал», яке здійснює діяльність на території міста Прилуки та району, пов'язану з добиванням, переробленням і продажем ГСМ. Знайомство Чібісова з представниками компанії сталося завдяки одному з колишніх керівників Генеральної прокуратури України. Цю інформацію підтверджує й репортаж каналу ICTV про незаконну добич керосину на території колишнього військового аеродрому в місті Прилуки, показаний у новинах 18.03.2015 о 19.30. Візит одного з керівників згаданого бізнесу в Прилуках зафіксований у журналі відвідувачів на вахті обласної прокуратури. Особа перебувала в кабінеті Чібісова близько 20 хвилин, після чого вони разом вийшли з будівлі прокуратури.
Пізніше наявність корупційних зв'язків Чібісова з представниками ділових кіл Прилук підтвердив під час усної розмови один з керівників обласної прокуратури. Також за інформацією одного з джерел, з моменту призначення на посаду обласного прокурора Дмитро Чібісов щодня зловживав службовим становищем, замовляючи собі три рази на день у столовій прокуратури окрему їжу, якої не було в меню (дорогі сорти м'яса й риби, салати), і ніколи за неї не розраховувався. Цей факт підтвердили працівники столової, однак офіційні пояснення вони надавати відмовилися. Нагадаємо, Дмитро Чібісов уже не раз опинявся в центрі корупційних скандалів. Працюючи київським обласним прокурором, він активно підмінює під себе ринок піску на Київщині, використовуючи службове становище та прокурорський тиск для витіснення конкурентів з ринку. Крім того, за повідомленнями інтернет-джерел, Дмитро Чібісов страждає важкою наркотичною залежністю й вживає кокаїн безпосередньо на робочому місці, проти чого публічно виступили активісти громадської ініціативи «Україна STOP наркотик».
Серед українських прокурорів часто можна зустріти тих, хто, здавалося б, ведуть аскетичний спосіб життя. У них немає ні будинків, ні квартир, ні землі, ні автомобілів. Іноді прокурори обмежують себе настільки, що їм навіть негде жити, оскільки в їхніх деклараціях відсутнє будь-яке приміщення. Але така поведінка зазвичай має конкретну мету — приховати свої реальні доходи. Як наслідок, великою кількістю майна володіють не самі прокурори, а їхні найближчі родичі.
Прокурор Чернігівської області Володимир Володимирович Комашко розпочав кар'єру в органах прокуратури в квітні 1999 року. З його біографії видно, що він займав керівні посади в Генеральній прокуратурі за часів Януковича. Наприклад, був помічником заступника Генерального прокурора України у період 2011–2013 років. Також цікаво, що перед призначенням на посаду прокурора Чернігівської області Володимир Комашко отримав право на здійснення адвокатської діяльності. За словами журналістів, у цей час він займав посаду в Генпрокуратурі, а тому це є порушенням українського законодавства.
Місцеві ЗМІ неодноразово звинувачували прокурора Чернігівської області в «крішеванні» вирубки лісу в області. Сподіваємося, що відповідні правоохоронні органи врахують ці факти й розпочнуть розслідування. Однак найбільше питань до прокурора виникає щодо його майнового стану. У своїх деклараціях за 2014, 2015 і 2016 роки Комашко вказав 925 тис. грн зарплати та ще 312 тис. грн доходу від продажу майна. Його дружина за цей час отримала 62 тис. грн. Але незважаючи на низький дохід, саме Вікторія Іванівна Комашко володіє майже всім майном прокурорської сім'ї. Натомість сам Володимир Володимирович не має у власності майже жодних об'єктів нерухомості.
У 2016 році прокурор Володимир Комашко задекларував лише «будівлю В-1» у Чернігові, власником якої є прокуратура Чернігівської області, а з декларації навіть не зрозуміло, чи має право на користування цією будівлею прокурор. Де саме Володимир Комашко проживає в Чернігові — невідомо, оскільки він там не має ні власного майна, ні права користування майном родичів.
Натомість майна у дружини прокурора й його батьків набагато більше. Вікторія Іванівна Комашко володіє недобудованим будинком у селі Королівка неподалік від Коломиї Івано-Франківської області. Цей недобуд, як і більшість майна, госпожа Вікторія отримала на підставі договору дарування. І що найцікавіше, саме чоловік-прокурор подарував їй цей будинок і землю під ним. Ще в декларації за 2015 рік усім цим майном володіє саме він. Так само на підставі договору дарування Вікторія Комашко отримала квартиру на Печерську в Києві площею 77 м². Сьогодні вартість подібного житла становить не менше 150 тис. доларів. У сусідньому багатоквартирному будинку на Печерську дружина також отримала в подарунок машино-місце в паркінгу вартістю 253 тис. грн. Ще одне паркомісце в цьому ж будинку має мати Вікторії Іванівни. У власності Вікторії Іванівни також знаходяться два земельні ділянки у селі Ясногірське Черкаської області. Однак обидві земельні ділянки дружина прокурора здає в оренду ТОВ «Пономар». Ця компанія займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, а її кінцевим засновником є офшорна компанія «Екомісад Консалтинг ЛТД», зареєстрована на Кіпрі.
Ще 3 земельні ділянки Вікторія Іванівна має в Старих Безрадичах під Києвом. Як видно на фото, це місце вже забудовується елітними особняками, а тому вартість землі, якою володіє дружина прокурора, становить понад мільйон гривень. Крім нерухомості в Україні, Вікторія Іванівна разом з матір'ю мають квартиру в Болгарії. Площа цього житла 54 м², а його розташування, на жаль, невідомо. Тому з'ясувати вартість цього майна ми не можемо. Немає у власності прокурора Володимира Комашка й власного авто. Серед задекларованих автомобілів є лише Volkswagen Touareg 2011 року випуску, що належить його дружині. Зазначена вартість цього авто — 148 тис. грн., хоча ринкова ціна Volkswagen Touareg 2011 року сьогодні — близько 750 тис. грн. Єдине, чим володіє прокурор згідно з його декларацією — це його особисті заощадження. У власності Володимира Комашка є 10 тис. доларів готівкою й 762 грн на рахунку в банку. Однак, як уже було зазначено вище, елітним майном разом з дружиною прокурора володіють і її батьки. І саме це майно відсутнє в прокурорських деклараціях.
Наприклад, теща прокурора — Анна Григорівна Притиковська разом зі своїм чоловіком Притиковським Іваном Івановичем, крім квартири в Болгарії, володіє елітним особняком у Козині. Площа цього приміщення — 535 м², а орієнтовна вартість — 20 млн грн. Серед нерухомого майна у власності Анни Григорівни знаходиться квартира площею 76 м² у Києві за адресою вул. Закревського, 95-Г. За нашою інформацією, раніше цією квартирою володів особисто прокурор Володимир Комашко. Вартість подібного житла сьогодні — близько 65 тис. доларів. Також у власності госпожі Анни — земельні ділянки в Черкаській області. У самих Черкасах землю в заповідній зоні має й її чоловік, а на ній уже зведено невеликий будинок. Має госпожа Анна й кілька елітних автомобілів. Зокрема, у її власності Toyota Avalon 2007 року випуску й Land Rover Range Rover 2010 року випуску.
Як видно, Володимир Комашко, який розпочав роботу в прокуратурі у 21 рік, набув за цей час досвід подолання, здавалося б, невирішимих проблем. Він уникнув люстрації після Революції Гідності, хоча мав бути звільнений відповідно до закону. Володимиру Комашку вдалося отримати свідоцтво адвоката, хоча в цей час він працював у прокуратурі. Також прокурору Чернігівської області вдалося уникнути відповідальності за порушення законодавства про несумісність посади прокурора й адвоката. А найголовніше, що Володимиру Володимировичу Комашку успішно вдається жити на вулиці, оскільки, якщо вірити його декларації — майна у нього немає. Натомість члени його сім'ї такою ж скромністю не відзначаються й мають у власності елітні особняки, квартири за кордоном, автомобілі й земельні ділянки.
Олег Соболь — прокурор Чернівецької області. У 2015 році Олег Соболь призначений новим прокурором Рівненської області. Попередній прокурор області Анатолій Ковальчук був звільнений через «бурштинову справу». Тоді правоохоронці затримали заступника обласного прокурора Андрія Боровика, якого підозрювали в організації злочинної групи з незаконної добичі бурштину в Рівному. Пройшов рік — і після ще одного бурштинового скандалу «зняли» й Соболя — відправили прокурором у Чернівці. Олег Соболь переведений у Чернівецьку область — боротися з контрабандою лісоматеріалів.
За словами Луценка, «сталася технічна заміна», оскільки «на Рівненщині ситуація з добиванням бурштину урегульована», а Чернівецька область «потребує серйозної боротьби з тамтешньою мафією». «Ситуація там критична. Чернівецька область потребує порядку. Насамперед це пов'язано з контрабандою й вивозом лісу. Власне, контрабанда існує в багатьох областях, але такої відкритої я не бачив навіть в Одеській області чи на Харківщині. Тому я прийняв рішення відправити пана Соболя саме в Чернівці», — зазначив генпрокурор.
Сам Соболь має знайомство з криміналітетом за прізвиськом «Морда». ЗМІ писали, що під час Революції Гідності Соболь розпорядився зняти з однієї з лікарень Львівщини прапор Євросоюзу, тоді ж там за його наказом відкрили кримінальне провадження проти голови райради за те, що той виступав проти режиму Януковича й за заборону комуністичної партії.
Ось характеристика Соболя часів одразу після Євромайдану: Заступник прокурора Львівської області Олег Соболь займає свою посаду з 2014 року. Він також уродженець Львова, і вся його кар'єра була пов'язана з міською й обласною прокуратурами. Дурну славу Соболь заробив ще під час Євромайдану. Тоді, займаючи посаду Стрийського міжрайонного прокурора, він, за твердженням активістів, добивався демонтажу європейського прапора на одній з будівель, а також безпосередньо брав участь у покаранні голови Стрийської районної ради Романа Казака за заклики до повалення Януковича й заборони діяльності Комуністичної партії й Партії регіонів.
Прокурор Рівненської області Богдан Подубинський розпочав діяльність у органах прокуратури в 1989 році на посаді стажера-слідчого прокуратури міста Стрий. До призначення на посаду першого заступника прокурора Львівської області займав аналогічну посаду в прокуратурі Тернопільської області. Як нам вдалося з'ясувати, Богдан Подубинський з 2002 по 2010 рік уже займав посаду заступника прокурора Львівської області. Але у зв'язку з виходом на пенсію за власним бажанням був звільнений з органів прокуратури. Потім Подубинський займався адвокатською практикою, правда, недовго. У 2014 році він очолив Херсонську обласну прокуратуру.
Навколо Подубинського на Херсонщині розгорівся скандал. ЗАО «Георесурси» звернулося з відкритим листом до українських ЗМІ й громадськості України з проханням припинити незаконні дії обласного прокурора, який намагається будь-якими способами зупинити господарську діяльність підприємства. Підприємство займалося поставкою піску з кар'єру. На думку працівників підприємства, всі перевірки, обшуки, порушені справи мали одну мету — заблокувати роботу підприємства, іншими словами «відібрати бізнес». Було багато скарг від депутатів у Генеральну прокуратуру на Подубинського про його бездіяльність, зокрема щодо незаконної вирубки лісів. Відзначився в Херсоні Богдан Подубинський й тим, що встиг отримати там квартиру площею 26 кв м по вул. Сорок дев'ятої Гвардійської дивізії. Про це писали «Наші гроші». Далі служба завела прокурора в Тернопільську область, де він займав посаду першого заступника обласного прокурора. Саме тут місцеві ЗМІ помітили, що господин Подубинський у власності має найбільшу кількість квартир зі всіх тамтешніх прокурорів.
Чудесні рокіровки в декларації обласного прокурора Соколового. Винницький обласний прокурор, кум Володимира Гройсмана, Вячеслав Соколовий очолює обласну прокуратуру на вотчині Петра Порошенка з квітня минулого року. Природно, на Вінниччині в призначенні Соколового на такий високий пост одразу вбачили руку президентського ставленика — нинішнього голови Верховної Ради України Гройсмана. Крім цього, на думку активістів громадської організації «Софія», які давно проливають світло на «досягнення майдану» у вигляді нових призначень, Соколовий, крім наявних зв'язків, заплатив тогочасному генпрокурору Олегу Махницькому за призначення. А патронаж з Банкової дозволив обласному прокурору «сісти на контроль» всіх бізнес-процесів у регіоні. Головному винницькому законнику навіть приписують створення так званих благодійних фондів, що обслуговують керівництво правоохоронних органів. Туди ж — обслуговування незаконних інтересів винницьких чиновників і представників «командної гри», тобто мафії. Натомість офіційно винницький обласний прокурор Соколовий живе лише на одну зарплату.
За 2014 рік він заробив 214,8 тис. грн., при тому що в 2013 році зарплата прокурора становила 157,5 тис. грн. Почала більше заробляти й сім'я прокурора. За рік вона стала багатшою на 119,2 тис. грн., з них лише 19,2 тис. грн. — заробітна плата, а 100 тис. грн. — дивіденди. Цікаво, що ніяких вкладів у прокурорської чети не задекларовано, але 100 тис. грн. звідкись накапали. Ще в 2013 році доходи сім'ї прокурора становили лише 15,5 тис. грн. заробітної плати. З нерухомості у глави сім'ї нічого немає, а ось на його родичів записано два земельні ділянки в 2 га й 19,37 га, і будинок у 155,2 кв. м. Примітно, що ще в 2013 році у прокурорської сім'ї не було ділянки в 19,37 га, а також будинку, зате була квартира площею 94 кв. м. Судячи з декларації, в 2014 році майно не купувалося й не продавалося.
Як же тоді сім'ї обласного прокурора вдалося позбутися однієї нерухомості й обзавестися іншою? На роботу бездомний обласний прокурор Вячеслав Соколовий їздить на Toyota Camry 2008 року випуску (ще в 2013 році в декларації числився 2007 року випуску). Сьогодні такий б/в автомобіль коштує близько 220 тис. грн.
На перший погляд, місто Суми — мальовниче, дуже проукраїнське місце, незважаючи на близькість Російської Федерації. І гуляючи містом неможливо навіть уявити, що воно в прямому сенсі окутане павутинням криміналітету. Павутинням, тому що насправді згаданий обласний прокурор Матвійчук далеко не єдиний криміналітет «король» вищого чиновницького ешелону.
Прокурором Сумської області Віталій Матвійчук став у січні 2015 року. За час своєї кар'єри він встиг попрацювати в прокуратурах міста Суми й Сумської області, близько року служив у Вінницькій обласній прокуратурі, а потім займав різні посади в стінах ГПУ. За пару років керівнику Сумської обласної прокуратури Віталію Матвійчуку вдалося створити на території області власну «Прокурорську народну республіку».
Отримавши призначення за сприяння одного видатного нардепа з рігосепаристським бекграундом, обласний прокурор насамперед підібрав під крило рештки місцевої титушні й легалізував цю силу у формі Сумського відділення «Східного корпусу». Надалі бійці СК неодноразово влаштовували погроми на сесіях місцевих рад, били представників опозиції (мова йде не про «Опоблок», а про НФ й «Батьківщину»), а також брали участь у рейдах на комерційні структури. Все це стало практично звичайним явищем на Сумщині й відбувається чи не щотижня. Успішно брати участь у виборах ця гоп-компанія навряд чи зможе, а ось фізично громити дільниці й штаби конкурентів — запросто.
Як водиться, не обійшлося й без тиску на місцевий бізнес. Крім облічування підприємств так званих «папередників» й встановлення контролю над місцевими «тіньовиками», прокурорські поступово починають підкошмарювати політично нейтральний середній бізнес. Без опіки обласної прокуратури не міг залишатися місцевий ділянка кордону з РФ. Сьогодні сумська «прикордонна дірка» по праву може вважатися золотою.
Контрабандний алкоголь, тютюн, текстиль, продукти харчування й т. д. успішно потрапляють на український ринок з РФ й ОРДЛО саме через територію Сумщини. У зворотному напрямку йде переважно місцева сільськогосподарська продукція й всілякий сезонний експорт. Зрозуміло, ні малейшого прогресу в розслідуванні резонансних злочинів на території міста й області — не намічається. До розряду «глухарів» давно перейшла справа про жорстоке побиття головреда газети «Панорама» Е. Положія, спалення автомобіля місцевої журналістки А. Адаменко, спалення авто першого заступника мера Сум С. Войтенка, викрадення лідера обласного УДАРА С. Ліхмана (його доля досі невідома), підпал автомобіля адвоката Ю. Клименко, знищення автомобіля активістки С. Скрибняк, вибух в офісі сумської обласної організації ВО «Батьківщина» й ще близько десятка аналогічних подій. Загалом, навіть представники місцевої влади вже не приховують, що криміногенна ситуація в області поступово виходить з-під контролю й може нести серйозну загрозу нацбезпеці. На цей рахунок було навіть окреме звернення Сумської міської ради до Порошенка, Луценка й Грицака.
На думку місцевих спостерігачів, раніше мало відомий обласний прокурор Матвійчук сьогодні є одним з найбагатших і найвпливовіших представників влади на Сумщині. Цей вплив наростає такими ж методами, як і за часів прокурорства Пшонки й Васильєва в Донецькій області. Але найімовірніше, розпоряджатися цим ресурсом на майбутніх виборах будуть не Порошенко й Луценко (з яким Матвійчук перебуває в близьких стосунках), а нардеп Андрій Деркач й його старші товариші з попереднього місця служби. Якою б не була наступна влада в Україні, їй доведеться або неодноразово повторювати люстраційний холокост у системі прокуратури, або взагалі «декомунізувати» цей орган. У нинішньому вигляді, з точки зору перспектив європеїзації України, ця інституція нічим не відрізняється від КПУ, ПР й «Беркута».
Житомирська область. Любомир Війтович. Прокурором Житомирської області Любомир Війтович став у березні 2015 року. Прокурор з 20-річним стажем раніше займав посаду заступника начальника управління нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду в кримінальному провадженні ГПУ. Свій класний чин державного радника юстиції 3 класу він отримав Указом Президента до чергової річниці незалежності України в 2015 році.
Своїми кар'єрними досягненнями Любомир Війтович зобов'язаний особисто Віктору Шокіну. Це стопроцентно «його людина», яка не займала до призначення серйозних прокурорських посад і тепер «відпрацьовує» лояльність шефа на місцях. Головними професійними заслугами Війтовича стали розслідування гучних кримінальних справ. Як слідчий з особливо важливих справ, він брав участь у розслідуванні смерті колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, загибелі колишнього міністра транспорту й зв'язку України, генерального директора «Укрзалізниці» Георгія Кірпи, а також входив до складу слідчої групи з розслідування справи про отруєння 3-го Президента України Віктора Ющенка. Як видно, виробити перед начальством Війтович умів завжди. Він відмінно «зрабатувався» з будь-якою владою й надалі можна очікувати лише підвищення його чинів і звань за вірну службу під крилом керівництва ГПУ. Зрозуміло, що Війтович невибагливий, виконавчий, неборзкий у принципах і моралі прокурор. Такі не будуть задавати зайвих питань або артачитися. З такими завжди легше вершити темні справи. Тільки досвід показує — що краще для влади, то гірше для країни. Чи потрібні нам у такий важкий час такі стражі закону?
Перші особи прокуратури Дніпропетровщини — обласний прокурор Віктор Матвійчук й його заступник Олег Халін, а також керівник обласної міліції Ігор Репешко й начальник Управління державної служби з боротьби з економічною злочинністю Олег Золотоноша організували збір данини з нелегально працюючих на території регіону ігрових клубів і казино й поставили свою «крішу» на цю сферу незаконного бізнесу, відсунувши від корита низових працівників правоохоронних органів.
Після того як у грудні 2014 року згідно з завдання міністра МВС Арсена Авакова відбувалася «зачистка» ігорного бізнесу, а також лотерей «Патріот» й букмекерських контор «Фаворит», дніпропетровські азартні заклади почали працювати «по-новому». «Сьогодні всі лотереї припинили своє існування, однак у всіх колишніх залах їх розміщення («Патріот», «Євролот» й так далі) відкрилися тіньові ігрові зали з ігровими автоматами й комп'ютерами. На всіх залах стоять домофони й камери, вхід у зал здійснюється через телефонний дзвінок на адміністратора або через домофон і камеру», — зазначає автор повідомлення про корупційний бізнес правоохоронців.
У результаті боротьба з ігровими клубами привела лише до збільшення їхної кількості: уже функціонують усі раніше «прикриті» зали, загальна кількість працюючих точок перевищила 1 тисячу. Працюють ці нелегальні заклади в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Новомосковську, Павлограді, Синельникові й у низці інших великих міст Дніпропетровської області. Паралельно поновили роботу звичайні класичні казино й покерні клуби, відкрито здійснюють свою роботу букмекерські контори Фаворит, СпортЛіга й інші. Відомі також розцінки за «крішу» МВС й прокуратури, що дають право закладу «працювати»: — казино — 30 тисяч доларів на місяць; — покерний клуб — 10 тисяч доларів на місяць; — ігровий зал (автомати) — 4 тисячі доларів на місяць; — букмекерські контори — 1 тисяча доларів на місяць.
Схема роботи й здійснення «крші» налагоджена так: відповідальним за щомісячний збір данини є начальник Управління державної служби з боротьби з економічною злочинністю МВС у Дніпропетровській області Олег Золотоноша, який зібрану щомісячну виручку розподіляє так: більша частина грошей передається начальнику УВД у Дніпропетровській області Ігорю Репешко, а друга частина передається керівництву прокуратури Дніпропетровської області — обласному законнику Віктору Матвійчуку через його заступника Олега Халіна (племінника Генерального прокурора України Віктора Шокіна). При цьому міські й районні прокуратури й БЕПи, а також райвідділи МВС відсторонені від збору грошей, на них покладена задача з виявлення й викорінення «партизанських» (не включених у обласний список) ігрових залів, які становлять банальну конкуренцію. Після виявлення такі зали приєднуються до обласного «дозвільного» списку з певною таксою виплат на Золотоношу й керівників області.
Згідно з підрахунками, на сьогодні суми грошових коштів від корупційних схем тіньового ігорного бізнесу давно перевалили за 1 мільйон доларів на місяць, оскільки до тіньових ігрових залів додалися сотні тисяч «ігрових» залів колишніх лотерей й букмекерських контор. Для приховування свого покровительства органи МВС проводять щомісячні перевірки своїх залів, попередньо за день повідомляючи їх адміністраторів для вивезення техніки. Після перевірки складаються акти (протоколи) й додаються фотографії з порожніми залами, а на наступний день уся техніка завозиться й зал працює в звичайному режимі.
Орел Луценка Сергій Овчаренко й його прокурорські підвохи. Згідно з офіційною біографією, Овчаренко народився в 1976 році в місті Мена Чернігівської області й має стаж роботи в органах прокуратури України понад 15 років. Він пройшов свій шлях від слідчого прокуратури міста Чернігова до першого заступника начальника управління процесуального керівництва в кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ГПУ, де виступав «рупором ГПУ» у справі одіозного екс-регіонала й ректора Петра Мельника, обвинуваченого у хабарництві.
Настоящий клондайк прокурорів, які живуть як «звичайні українці», засів у Черкаській обласній прокуратурі. Так, обласний прокурор Сергій Овчаренко й його заступник Володимир Павленко, якщо вірити офіційній декларації про доходи, володіють лише маленькими квартирами й пересуваються на звичайних «Жигулях». Перший заступник обласного прокурора — Василій Комарчук — взагалі живе, видимо, на вулиці, не маючи жодного «квадрата» житла. Не відзначається особливим майновим станом й ще один заступник — Юрій Ковтун, який добирається на роботу, по всій видимості, на тролейбусі й живе з дружиною на 16,7 кв. м житлової площі. А ось у сім'ї колеги вищезазначених осіб — Олександра Миронненка з'явився елітний автомобіль вартістю майже в 4 рази більшою за їхній річний дохід.
Така вона, життя «бідних» черкаських прокурорів! Обласний прокурор Сергій Овчаренко був призначений у Черкаси наказом Генпрокурора Віктора Шокіна 18 червня поточного року. До цього, з жовтня 2014 року він працював першим заступником голови обласної прокуратури під керівництвом Юрія Шеремета.
У лютому 2015 року прокурором Кіровоградської області призначений Коваленко Анатолій Іванович, цілий генерал (радник юстиції 3 класу). На вигляд — цілком державна людина. Дає інтерв'ю, де позиціонує себе як блюститель закону й борець з злочинністю. Любить згадувати своє бойове минуле, коли він хоробро протистояв організованій злочинності.
Однак чи все так чисто у цієї персони? Зовсім ні. Анатолій Іванович у 2010–2015 роках очолював Одеську міську прокуратуру. Так ось у цей період він далеко не безплатно сприяв різним комерційним структурам у самовільному захопленні землі й незаконному будівництві. У їхньому числі можна навести приклад Виробничо-будівельної групи «Інтобудстрой» й ТОВ «Софія Інвест» (м. Одеса, вул. Комарова, д. 12). Крім цього, працівник прокуратури лобіював інтереси одеських комунальних служб, які отримували бюджетні грошові кошти й комунальні платежі без фактичного надання ними послуг. Незважаючи на явну неправоту комунальників, Анатолій Іванович не став на захист інтересів простих громадян і прийняв заздалегідь протизаконне рішення. І таких епізодів одеського періоду Коваленка повно. А все тому, що його покровительствував тогочасний генеральний прокурор Ярема (видимо, теж не за так). Саме завдяки Яремі Анатолій Іванович пішов на підвищення й у лютому 2015 року став прокурором Кіровоградської області, тобто фактично повернувся до себе на батьківщину (Коваленко народився 30 квітня 1963 року в Олександрії).
На Кіровоградщині він розгорнувся не по-дитячому. Тут і сприяння рейдерським захопленням підприємств, і отримання хабарів за припинення знову ж таки незаконно ініційованих щодо них перевірок. Приклад. Коваленко ініціював ревізії господарської діяльності ТОО «Вімексим трейд» (м. Київ, вул. Кіквідзе, д. 37Б, оптова торгівля зерном, кормами й необробленим тютюном) й ТОО «Автотехпром» (м. Олександрія, вул. Червоностуденцька, д. 50, виробництво обладнання для добичі бурого вугілля й нафтодобичі). Природно, були виявлені порушення. Природно, щоб замовчати — треба дати. Так ось, за непринесення заходів прокурорського реагування щодо виявлених порушень законодавства частина активів цих підприємств перейшла дружині Коваленко А.І. — Анжеліці Костянтинівні. Вона увійшла до складу засновників ТОО «Вімексим трейд» й фактично керує ним. Також їй належить 30% статутного капіталу ТОО «Автотехпром». Ось такі справи.
Щодо рейдерства. Під тиском кіровоградського прокурора ДП «Тест «Олександріярозрізстрой» (добич бурого вугілля) було поглинено ТОВ «Інвестсталь», директор якого — Костянтин Компанієць, є родичем Коваленко. Захисник законності має фінансові інтереси в ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія» (м. Київ, вул. Ярославська, д. 28Б), яка добуває буре вугілля в Олександрійському родовищі. А ще він регулярно отримує гроші від фігурантів кримінальних справ за затягування строків слідства шляхом спрямування матеріалів на повторне розслідування. І оточив він себе такими ж корупціонерами. Коваленко добився скасування обвинувального судового рішення щодо працівниці прокуратури Кіровоградської області Світлани Клюкіної, затриманої працівниками НАБУ за отримання хабара розміром 6,5 тис. доларів США. Вона за його сприяння навіть була поновлена на посаді. Хоча, на час. І заробив на всьому цьому Коваленко неслабо. Правда, поводить себе досить скромно. Видимо, все ж таки боїться люстрації.
На сьогодні прокурор засвітив таке майно. Квартиру площею 70 кв. м, розташовану в Києві, будинок у місті Олександрія Кіровоградської області, автомобіль Volvo XC90. Його дружині Анжеліці належать квартира площею 60 кв. м у місті Олександрія Кіровоградської області, земельна ділянка площею 1 га в селі Олександрівка Лиманського району Одеської області, автомобіль Volvo XC60. Синові — Іванові Коваленко (до речі, є працівником Одеської міської прокуратури), належить автомобіль Volvo V40 Cross Country. Прямо сімейка любителів шведського автопрому. А ще Анатолій Іванович — любитель всяких брендових аксесуарів й стильного одягу. Прокурор неравнодушен до дорогих годинників. Один з його улюблених — годинники швейцарського часового дому Breguet (їхніми шанувальниками також є російський президент Путін й російський патріарх Кирил). Погуглите картинки з Коваленко. Там він красується в Breguet Le Réveil du Tsar вартістю 40 тисяч доларів. Корпус і браслет цих годинників виконані з 18-каратного жовтого золота. Циферблат виготовлений з посрібленого золота з гільйшованим вручну узором. Задня кришка — з сапфірового скла, стійкого до подряпин. Не менше уваги Анатолій Коваленко приділяє костюмам. Прокурор робить вибір на користь костюмів італійського модного дому Brioni. Вартість таких костюмів, які носить господин прокурор — від 5 тисяч доларів. І ця людина є гарантом дотримання законності в окремо взятій Кіровоградській області.
І наприкінці. Фейковий прокурор фейкової республіки: Гюндуз Мамедов. Влітку 2016 року Генеральний прокурор Юрій Луценко підписав наказ про призначення деякого Гюндуза Мамедова «прокурором Автономної Республіки Крим». Уродженець Азербайджану, свій трудовий шлях розпочав у прокуратурі Приморського району Одеси. Там він дослужився до першого заступника районного прокурора. Потім недовго перебував у столиці, спочатку працював у апараті прокуратури Київської області, потім займався науковою діяльністю в Академії прокуратури України. З липня 2014 року був призначений прокурором Одеси, а через рік займав свою нинішню посаду. Немаловажну роль у кар'єрі Мамедова зіграло наявність досить забезпечених і впливових родичів. Його батько — азербайджанський підприємець Ільхам Мамедов — раніше займав посаду генерального директора компанії «Лукойл – Україна» — «дочки» російської нафтової корпорації «Лукойл». В активах Мамедова-старшого низка готелів, ресторанів і розважальних комплексів в Одесі. Молодший брат прокурора — не менш відома особа: Ельчин Мамедов — керівник представництва нафтової компанії SOCAR в Україні.
Що належить крупнійшій вертикально-інтегрованій нафтогазовій корпорації Азербайджану — Державній нафтовій компанії Азербайджанської Республіки, бренд SOCAR розпочав свою діяльність в Україні в 2009 році й зосередив свої інтереси, переважно на півдні країни, зокрема в Одесі — крупнійшому транспортному вузлі. Очевидно, родинні зв'язки у братів — взаємовигідні. Будучи прокурором Одеси, Гюндуз Мамедов уже засвітився в «крішеванні» скандальних забудов автозаправочними станціями історичного центру міста.
Маючи в розпорядженні всю область, обсяги нелегального ввезення нафтопродуктів в Україну складно навіть уявити! У призначенні Гюндуза Мамедова зацікавлені й інші представники впливових угруповань Одеси, зокрема Володимир Галантерник. Він брав участь у банкрутстві й подальшому розпродажу майна й земель Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароходство». З ім'ям Галантерника пов'язана одна з найвпливовіших фінансових груп в Одесі, яка об'єднує ще й інтереси російсько-британського мільйонера Олександра Жукова й мера Одеси Геннадія Труханова. Галантерник контролює ринок Привіз, фактично приватизував й спотворив Центральну алею знаменитої одеської Аркадії, перетворивши її на низку торгових точок «Аркадія-сіті», йому належить комерційний банк «СоцКомБанк», торговий комплекс Сіті-центр й багато іншого. Невдивовижно, що, маючи своєї людини в кріслі обласного прокурора, бізнес Галантерника буде рости в геометричній прогресії.
Нинішній мер Труханов є людиною саме Галантерника. І Галантерника, й Труханова українська громадськість тісно пов'язує з російським бізнесом. Зокрема, Труханов довгий час працював представником російської компанії «Лукойл» в Україні. Плюс недавний скандал, пов'язаний з наявністю у мера Одеси російського громадянства. «Вартість» крісла одеського прокурора сьогодні оцінюють у 5 мільйонів доларів. Після звільнення Давида Сакварелідзе посада прокурора Одеської області досі залишається вакантною, однак область не може довго залишатися без голови наглядового відомства. У той же час можливе призначення Мамедова має неоднозначний підтекст.
Уродженець Азербайджану Гюндуз Мамедов у структурі одеської прокуратури людина не нова. У 1996 році після закінчення ОНУ імені Мечникова він розпочав працювати помічником прокурора в прокуратурі Приморського району. З липня 2014 року до кінця 2015 року працював прокурором Одеси, а потім — був призначений заступником Сакварелідзе. Потенційний прокурор області має впливових родичів, які займаються енергетичним бізнесом. Його батько Ільхам Мамедов колись був генеральним директором підприємства «Лукойл – Україна», яке є філіалом російської нафтової корпорації «Лукойл». Однак найяскравішим фактом у біографії Ільхама Мамедова є те, що йому приписують тісні зв'язки з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, соратником Путіна, що колись зіграло важливу роль у кар'єрі Мамедова. Також піднятися Ільхамові Мамедову допомогли тісні зв'язки з так званим донецьким кланом і особисто з колишнім президентом України Віктором Януковичем.
Незважаючи на багатих родичів, прокурор Мамедов живе скромно. Принаймні, про це свідчать дані його податкової декларації за 2014 рік. Всього Мамедов заробив 188,5 тис. гривень. У минулому році він не задекларував ніякого майна. У прокурора відсутнювали квартира, будинок і навіть автомобіль. Молодший брат Гюндуза Мамедова — Ельчин керував українським представництвом азербайджанської нафтогазової компанії «Сокар», що належить Державній нафтовій компанії Азербайджанської республіки. Ельчин Мамедов уже не перший рік підтримує зв'язки з одеськими політиками. Під час мерства Олексія Костусева, наприклад, він добився права побудувати автозаправку «Сокар» в центрі Одеси на вулиці Софіївській, 1. У результаті, сьогодні пророссійські сили лобіюють пророссійського нафтового прокурора на посаду голови Одеського регіонального відомства. Однак після гучного «прокурорського» майдану, коли громадськість не допустила вступлення на посаду Миколи Стоянова, залишається надія на те, що п'ята колона в Одесі й в Україні все ж таки не пройде.