У Головному слідчому управлінні СБУ з приходом Деревянка І.М. (Начальник) та Симоненка О.Ю. (Перший заступник начальника) було організовано групу слідчих для вчинення корупційних дій з метою особистого збагачення у кримінальних справах (провадженнях) економічного характеру. Особовому складу ГСУ було доведено, що пріоритетом є кримінальні справи у банківській сфері, фіктивного підприємництва, економіки та подібні. За час проходження служби в СБУ Деревянко внаслідок хабарництва та корупції збагатився на суму понад 100 млн доларів США.
Кримінальна справа за статтями 191 ч. 5, 219, 365 ч. 3 КК України була порушена стосовно Редкача А.П. 13 вересня 2011 року та прийнята до провадження ГСУ СБУ. Справу було зупинено 13 серпня 2011 року на підставі статті 206 п. 1 КПК України, а згодом закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Закриття цієї справи відбулось за оплату 100 тисяч доларів США, розподілені між Деревянком, Симоненком, Удовиченком та Животовим.
За статтею 212 ч. 3 КК України справу було порушено 5 серпня 2011 року стосовно адвоката Бадзюка Д.В. у зв'язку з Родовідбанком. Справу передано для подальшого розслідування у ГСУ МВСУ. Кошти у сумі 70 тисяч доларів США щодо непритягнення адвоката Бадзюка спочатку отримав начальник 1 відділу 1 правління ГСУ Животов, однак, не вирішивши питання, повернув їх працівникам СБУ, які навчались із Бадзюком в Академії СБУ. Згодом за вирішення питання взявся Симоненко О.Ю., який отримав від спільного знайомого адвоката Бадзюка 100 тисяч доларів США. Передача коштів відбувалась у Києві по вулиці Володимирській біля Ощадбанку. У той же час Деревянко перебував у Лондоні (Англія) на зустрічі з колишнім керівником Родовідбанку Горбуненком, якого консультував щодо цієї справи. Горбуненко більшість активів переписав на Хорошковського та Деревянка.
Стаття 191 ч. 5 КК України — справу було порушено 30 листопада 2010 року стосовно Земелевої А.С., Стася В.П., Волкової В.В., Фесенко Н.П. 25 жовтня 2011 року — порушено справу щодо Борулько А.М. за ч. 2 ст. 205 КК України. 14 грудня 2011 року — порушено справу щодо Борулько П.В. за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. За невзяття під варту Борулько А.М., дружини Борулька П.В., Усов Д.С. (на той час радник Нескромного, начальник 4 відділу 1 управління ГСУ) отримав 250 тисяч доларів США. Спочатку йому було передано кошти у двох банківських мішках (банк «Синтез») у гривневому еквіваленті купюрами по 500 та 200 гривень. Деревянко наказав Усову здійснити обмін їх на 250 тисяч доларів США, із яких забрав 200 тисяч доларів США, а 50 тисяч доларів США залишив Усову. Згодом Деревянко від колишнього начальника ДОД СБУ отримав ще 250 тисяч доларів США за непритягнення Борулько Алли до кримінальної відповідальності. Деревянко дійсно мав зустріч у грудні 2011 року в Мюнхені (ФРН) з Борульком П.В. та вимагав у останнього кошти.
За статтями 28 ч. 4 і 332 ч. 2, 255 ч. 1 КК України справу було порушено стосовно Закарпатського депутата Копчі В.Ю., який організував канал переправлення осіб через кордон України. Деревянко особисто отримав хабар у розмірі 100 тисяч доларів США.
За статтями 205 ч. 2, 209 ч. 3 КК України справу було порушено 10 січня 2011 року за фактом фіктивного підприємництва та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Керуючий Інтербанку Кікірешко Олексій мав справу, у якій арештовувались рахунки фіктивних фірм, на котрих перебували легалізовані кошти. Деревянко особисто давав усну вказівку слідчому на зняття арешту з рахунків. Кікірешко Д. розповідав, як за це передав особисто Деревянку 400 тисяч доларів США. Справу було скеровано до слідчого відділу УСБУ у Київській області.
Щодо Тихонова Д.М. за статтями 205 ч. 1, 358 ч. 1 та ч. 3 КК України справу було порушено 3 березня 2011 року за фактами привласнення чужого майна службовими особами ТОВ СП «Нібулон». У справі було встановлено, що перший заступник начальника ГСУ Симоненко О.Ю. знаходиться офіційно на зарплаті у Ванадутського (керівника Нібулон). Літом 2011 року, коли щодо Нібулон та Ванадутського приймалось рішення за п. 2 ст. 6 КПК України, Симоненко О.Ю. по польовому реєстру особисто відвозив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Справу було закрито за винагороду 500 тисяч доларів США.
За статтею 204 ч. 2 КК України справу було порушено 14 травня 2011 року за фактом незаконного виготовлення тютюнових виробів у Кіровограді. За вказівкою Деревянка І.М. слідчий відділ УСБУ в Кіровоградській області закрив справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Обладнання, за допомогою якого виготовлялась контрафактна продукція (сигарети), передано для подальшого незаконного виготовлення цим же особам. Деревянко І.М. отримав хабар у розмірі 200 тисяч доларів США.
Справу було порушено за фактом розкрадання матеріальних цінностей Держкомрезерву за статтею 191 ч. 5 КК України, а згодом — стосовно директора ПП «Продукти харчування» (м. Донецьк) Іванової Н.О. за статтею 367 ч. 2 КК України. За звільнення з-під варти та пом'якшення кваліфікації обвинувачення розмір хабаря Деревянка І.М. та його племінника Пономаренка Т.Г. склав 500 тисяч доларів США.
За статтею 191 ч. 5 КК України справу було порушено 11 жовтня 2011 року за фактом розтрати службовими особами ДП «Укрзалізничпостач» державних коштів у сумі 199,7 млн гривень за попередньою змовою із службовими особами ЗАТ «Херсонський нафтопереробний завод». Розмір хабаря Деревянка становив 200 тисяч доларів США.
За статтями 201 ч. 1, 15 ч. 2 КК України справу було порушено 2 листопада 2011 року ДМС України за фактом замаху на контрабанду лікарських засобів. Розмір хабаря становив 150 тисяч доларів США.
У кримінальній справі, порушеній 26 грудня 2011 року за фактом розтрати службовими особами Державного підприємства «Торговий дім «Еталон» державного майна в особливо великих розмірах — 11,9 млн гривень, Деревянко та Симоненко вимагали 400 тисяч доларів США.
Щодо Держкомрезерву: Вовчка Ю.В., Геворгяна Г.А. та інших. Деревянко І.М. отримав 10 млн гривень від одного з основних фігурантів розкрадань Держкомрезерву Романова С.А.
За обвинуваченням Саітова В.Ф. за статтями 15 ч. 2 і 201 ч. 1 КК України справу було направлено 12 березня 2011 року з обвинувальним висновком до Генпрокуратури України. За непритягнення до кримінальної відповідальності виробників золота Деревянко отримав 300 тисяч доларів США, при цьому повернув обладнання із виробництва золота, золотий порошок та інші дорогоцінні метали.
За статтями 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України справу щодо Арутюняна В.О. було направлено 30 квітня 2011 року з обвинувальним висновком до Генпрокуратури України.
За обвинуваченням Вугман Л.Л. у вчиненні розтрати чужого майна — масла солодковершкового Держкомрезерву за статтями 27 ч. 5 і 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України справу було закрито 29 квітня 2011 року на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Деревянко отримав через Гайсинського 500 тисяч доларів США від Вугман Л.Л., яку затримували за його ж вказівкою.
26 травня 2011 року кримінальну справу щодо генерального директора ДП «Завод-410ЦА» Подрези С.М. за статтею 191 ч. 5 КК України було закрито за статтею 6 п. 2 КПК України. Хабар Деревянка І.М. становив 200 тисяч доларів США.
Кримінальну справу було порушено 14 травня 2012 року ГСУ за матеріалами ГУ «К» за фактом вчинення службовими особами Державного агентства резерву України та державного підприємства «Резерв» незавершеного замаху на заволодіння чужим майном — матеріальними цінностями держрезерву у сумі 3 202 000 гривень в особливо великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем за ч. 3 ст. 15 та ч. 5 ст. 191 КК України.
15 травня 2012 року в рамках КС було порушено справу щодо Деревянка Миколи Сергійовича 1969 року народження за фактом одержання ним хабаря в особливо великих розмірах у сумі 420 000 доларів США (3 373 692 гривні), поєднаного із вимаганням хабаря за ч. 4 ст. 368 КК України. 17 травня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва Деревянку М.С. обрано запобіжний захід — тримання під вартою, того ж дня йому пред'явлено обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України. 15 листопада 2012 року справу щодо Деревянка М.С. було закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
У справі ГУ «К» СБУ чітко досліджено весь корупційний механізм корупційних дій екс-голови Державного комітету земельних ресурсів України Лелюка. Після активних слідчих дій Деревянко І.М. безпідставно замінив слідчого та скопіював матеріали кримінальної справи, протоколи ОТМ та особисто передав стороні захисту — адвокатам Гайсинського, які представляли Лелюка. Сторона обвинувачення (Деревянко, начальник відділу Усов Д.С. та заступник начальника відділу Пономаренко Т.Г.) за кошти Лелюка працювали на стороні захисту, погрожували та схиляли заявника забрати заяву про вимагання хабаря.
Після закриття цієї кримінальної справи в кінці листопада 2012 року Деревянко та Лелюк цю подію відмічали у ресторані «Рибний базар» у Києві, де за вказівкою Деревянка І.М. Лелюк передав адвокатам 30 тисяч доларів США для Усова Д.С. та Пономаренка Т.Г. (племінника Деревянка І.М.).
Окрім того, Деревянко І.М. та генерал СВР Бойчук М.А., розслідуючи кримінальну справу за фактами розкрадання службовими особами Національного авіаційного університету, отримав хабар 400 тисяч доларів США від Луцького Максима.
На той час Деревянко мав значні фінансово-матеріальні джерела для реалізації своїх планів: заправки «БРСМ» (співвласник з боку Біби А.В.); рекламний бізнес у м. Києві та в Київській області (Полтавській, Житомирській, Черкаській та Чернігівській областях); санаторії та готельні комплекси в Львівській області (Моршин, Трускавець), які зареєстровані на дружину та близьких родичів. Займається будівельним бізнесом, купівлею-продажем, наймом нерухомості в м. Києві. Володіє близько 40 об'єктами нерухомості в м. Києві.