В Україні існує традиція, що при зміні влади завжди з'являються так звані «експерти», які голосно кричать про корупціонерів та злодіїв. Часто ці «нові експерти» — це старі, забуті й вигнані корупціонери та злодії. Сьогодні розповідь піде про такого собі транспортного «генія та професіонала» Володимира Шульмейстера та його вірного спільника Андрія Мотовиловця.
Володимир Шульмейстер — громадянин Нідерландів та неодноразовий учасник корупційних скандалів. Ще кілька місяців тому він активно метив на крісло міністра інфраструктури, а тепер — на посаду першого заступника. Проте історія його «героїчної» діяльності починається задовго до призначення його заступником міністра інфраструктури у 2014 році. У 2005 році Шульмейстер був фінансовим директором найбільшої на той час мережі роздрібних товарів «Фокстрот». Саме там він почав проворачувати свої сірі схеми, які коштували його роботодавцю мільйонів. Щорічний оборот компанії становив мільярди гривень, а контролювати ці фінансові потоки та відповідати за митні платежі було доручено Володимиру Шульмейстеру.
У «Фокстроті» Шульмейстер познайомився з Олексієм Павленком (міністр АПК 2014–2016 років), який відповідав у компанії за інвестиції групи в Україні та Молдові. Разом ця парочка почала активно розкрадати бюджет рітейлу. З цією метою у компанії навіть був створений спеціальний відділ, який займався «правильним» проходженням вантажів через митницю. Були розроблені різні схеми імпорту сірого товару та ухилення від сплати митних зборів. Важливою частиною тіньових схем стала компанія «Добробут та Захист», через яку гроші переводилися в готівку та відмивалися доходи від сірого імпорту. Потім гроші виводилися через офшори за кордон і використовувалися для купівлі нерухомості. Про тісний зв'язок Шульмейстера та Павленка свідчить також те, що обидва у 2009 році вилетіли з компанії зі скандалом і залишили спадщину у вигляді невиплачених кредитів, підмоченої репутації та мільйонних збитків. Після звільнення з «Фокстрота» дороги Павленка та Шульмейстера на деякий час розійшлися і перетнулися вже у 2014 році в Кабінеті Міністрів України. Павленко став Міністром АПК, а Шульмейстер — першим заступником міністра інфраструктури.
При цьому людині без профільного досвіду роботи доручили відразу кілька стратегічних напрямків: морську галузь, авіацію, Укрпошту, Укравтодор та найголовніше — майнові питання та питання безпеки. Непогано для людини без досвіду роботи. У 2015 році журналісти виявили у декларації Шульмейстера недостовірні дані про доходи, а саме площу будинку в елітному селищі Конча-Заспа, зменшену вдвічі, та невнесення ще одного будинку, розташованого на тій же земельній ділянці. Крім указання недостовірних даних у декларації, Володимир Шульмейстер також потрапив у скандал із «зарплатою в конверті», який висвітлив журналіст проекту INSIDER Сергій Щербина. У цьому розслідуванні журналіст вказує на те, що пан Шульмейстер щомісяця отримував «чорним кешем» зарплату розміром 30 тисяч доларів від Михайла Бейліна.
Тепер детальніше про діяльність Шульмейстера в Міністерстві інфраструктури. З призначенням у 2014 році першим заступником Міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер почав активно впроваджувати свої корупційні схеми. Маючи досвід освоєння тіньового капіталу, Шульмейстер розпочав банківську аферу та сприяв відкриттю рахунків державних підприємств у печально відомому «Платинум Банку». Як результат — втрата 460 млн грн ДП «Украерорух» та 110 млн грн ДП «Іллічевський морський торговельний порт» — відомств, які знаходилися у безпосередньому підпорядкуванні Шульмейстера. Не менш яскравим прикладом є також скандал із групою терміналів «ТІС». За протекцією Шульмейстера наказом Мініністерства інфраструктури від 24.07.2015 № 281 були внесені зміни в наказ № 316 від 27.05.2013 року, чим встановлювалися привілейовані ставки кораблевих зборів для ТІС. За цим питанням також було відкрито кримінальну справу. Сума недоотриманих грошей АМПУ станом на квітень 2016 року становила 2,8 млн доларів, а на сьогодні більше 1 млрд грн.
У цій схемі не обійшлося без вірного соратника Володимира Шульмейстера — Андрія Мотовиловця, який був його особистим радником. 24 листопада 2016 року співробітниками СБУ були проведені обшуки за місцем проживання Мотовиловця, а також Шульмейстера. Під час розслідування з'ясувалося, що за лобіювання інтересів ТІС та комунікацію з Міністерством інфраструктури відповідав і здійснював все той же Андрій Мотовиловець.
Цікавим фактом також є те, що на сьогодні дружина Андрія Мотовиловця є піар-менеджером групи компаній ТІС, що ще раз підтверджує сімейну зацікавленість у бізнесі з цією компанією. Чоловік — «чесний» чиновник, який працює на «благо» держави, а дружина працює в компанії, настільки зацікавленій побудувати «бізнес» з Міністерством інфраструктури. Такий собі сімейний бізнес по-українськи. Крім групи ТІС, Мотовиловець також активно лобіював інтереси буксирної компанії P&O Maritime Ukraine, коли та намагалася купити 12 державних буксирів Одеського порту за 50 млн доларів. Компанія P&O Maritime Ukraine пропонувала заплатити 25 млн доларів, а решту 25 млн виплатити з розстрочкою на 10 років. Про корупційний та невигідний для держави характер дій свідчить і те, що продаж буксирів з розстрочкою на 10 років приніс би збиток Одеському МТП розміром 4 млрд грн. Буксири щорічно приносять стабільний заробіток порту розміром 15–17 млн доларів. Таким чином, за 10 років так званої розстрочки Одеський порт заробив би не менше 150 млн доларів.
І по «чистій випадковості» ініціатором угоди про купівлю буксирів був Андрій Ставніцер, генеральний директор вищезгаданого ТІС. Угода практично була на завершальній стадії, але була припинена правоохоронними органами. У 2016 році за фактом корупційних дій співробітниками СБУ були проведені обшуки за місцем проживання Андрія Мотовиловця, координатора схеми між МІУ та ТІС. P&O Maritime Ukraine не змирилися з поразкою і знову, використовуючи лобі Мотовиловця вже в новій ролі народного депутата, намагаються потрапити в Одеський порт. Цікавим фактором також є те, що, щойно отримавши депутатський мандат і використовуючи зв'язки Шульмейстера, пан Мотовиловець уже розповідає бізнесу, що відтепер він є смотрящим за морською галуззю, майбутнім головою АМПУ і всі дії спочатку необхідно узгоджувати з ним. Про це він оголосив людям з морської галузі в Одесі і вже навіть почав активно розподіляти посади.
На цьому героїчна діяльність Шульмейстера та Мотовиловця, пов'язана з буксирами, не закінчується. У грудні 2015 року в терміновому порядку за наказом Шульмейстера на баланс АМПУ було передано сучасний буксир «Кондор» (вартістю 2 млн доларів). На момент передачі буксир знаходився на бербоут-чартері у фірмі, яка його експлуатувала в одному з голландських портів. Знову ж таки по чистій випадковості — у країні, де Шульмейстер прожив 9 років, а його сім'я проживає й досі. Але суть не в цьому, голландський порт неодноразово писав в МІУ про те, що буксир «Кондор» знаходиться в боргах і просив МІУ вжити заходів, інакше буксир грозилися арештувати і продати з аукціону. Але ці листи чарівним чином терялися на столі Шульмейстера. Як результат — продаж буксира за копійки голландській фірмі.
Не менш цікавою є історія про спробу протягнути своєї людини на посаду голови «Укрводшляхів» всупереч рішенню конкурсної комісії та відмивання грошей з державного підприємства. Призначивши своїх людей на ключові посади, Шульмейстер та компанія розробили схему з виключення ДП «Укрводшляхів» зі списку стратегічних підприємств, продажу за безцінь флоту компанії (близько 200 суден) та центрального офісу. Таким чином пан Шульмейстер хотів усунути державного конкурента з ринку річкових перевезень та видобутку річкового піску.
«Після того, як з'явилася інформація про повернення пана Шульмейстера в транспортну галузь України, авторитетні фахівці та експерти галузі забили на сполох і звернулися до Президента України В. Зеленського. На сьогодні морська громадськість у особі представників Асоціації портів України «Укрпорт» (понад 60 тис осіб) вкрай стурбована появою в команді експертів президента України пана Шульмейстера, який, перебуваючи на посаді першого заступника міністра інфраструктури, обслуговував інтереси переважно комерційних структур, а не турбувався розвитком морської транспортної галузі України. А саме — корупційні складові при здійсненні контрольних та сервісних процедур щодо вантажовласників, судновласників, інвесторів, підрядників та інших учасників морського ринку. Морська громадськість попереджає про неможливість допущення до керівних посад корумпованих осіб, що, у свою чергу, грозить внесенням України до «чорного списку» ММО, виникненням суттєвих проблем з працевлаштуванням для 130 000 морів — громадян України».
Вищезгаданий звернення підписали керівний склад Асоціації портів України «Укрпорт» та фахівці морського транспорту України, а саме: Президент Асоціації портів України «Укрпорт», Голова Ради Асоціації портів України «Укрпорт», заслужений працівник транспорту України Юрій Борисович Крук; Віце-президент Асоціації «Укрпорт», Директор «Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» Б. В. Буркинський; член Ради Асоціації «Укрпорт», начальник Одеського порту 1985–2002, 2005–2011 років, Герой України М. П. Павлюк; а також Ю. Ю. Васьков, В. О. Зубков, Ю. Ю. Крук, М. П. Чубай, С. А. Бризгалов, В. О. Ільїн та багато інших заслужених транспортників морської галузі України.
Але бізнес-інтереси Шульмейстера не обмежуються територією України. Пан екс-заступник міністра не гребує й зв'язками з РФ. Так, у нашому розпорядженні опинилися досить цікаві матеріали, що стосуються лобіювання інтересів групи компаній Transship Group безпосередньо Володимиром Шульмейстером. Компанія має безпосередній вплив на бессарабський регіон. Бенефіціар групи компанії — Андрій Іванов, який також фінансує Морську палату, прагне за допомогою Шульмейстера розширити свій вплив на Українське Дунайське пароплавство, судобудівний завод та активи ДП «УДП».
Володимир Шульмейстер, заручившись політичною підтримкою кандидата в народні депутати по 143 виборчому округу Віктора Куртєва (раніше неодноразово судимого), через медіа-підтримку Бессарабського медіа-холдингу в особі екс-прес-секретаря ЧАО «УДП» Алени Ходарченко, використовуючи ресурси 24-го та 5-го каналів, приступили до дискредитації керівництва МІУ та УДП. За формування громадської думки були відповідальні Володимир Запорожан та Зоя Шкурко, екс-заступниці Голови Правління «УДП». Усі матеріали були зроблені під патріотичними гаслами про злодіїв та корупціонерів в МІУ та УДП, людьми, яких відсунули від такої солодкої для них «дійної корови». Цікавим фактом також є те, що пан Шульмейстер на даний момент працевлаштований у компанії Transship Group, де отримує зарплату. Взагалі знайомство Шульмейстера з компанією Transship і, зокрема, з Іванов Андрієм відбулося під час перебування Володимира на посаді першого заступника міністра інфраструктури.
Шульмейстер активно лобіював інтереси цієї російської компанії, чиї буксири тепер працюють в акваторії Миколаївського морського порту під українським прапором. А тепер детальніше. Група компаній Transship є оператором власного та зафрахтованого річкового та морського флоту, компанія також є оператором рейдових перевантажувальних комплексів, у тому числі й у Керченській протоці. Компанія надає послуги з доставки вантажів у порт, навантаження на річковий тоннаж, доставки вантажу на рейд, накопичення вантажу на рейді, навантаження вантажу на морські судна, а також агентування та експедирування. І все б нічого, але цікавим фактом є те, що у складі групи компаній Transship Group є компанії, розташовані на території Російської Федерації, і згідно з картою місць надання послуг, групою компаній Transship Group указані російські міста.
«Щодо відкритого листа пана Шульмейстера. Цей громадянин у період з 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року займав посаду першого заступника Міністра інфраструктури України і, як зрозуміло з написаного ним відкритого листа, хоче знову займати цю посаду. Хочемо звернути увагу на те, що саме Шульмейстер нічого не робив і не реагував на звернення нашого профспілкового союзу щодо можливих збитків обслуговування державного підприємства «Украерорух» у комерційному банку «Платинум Банк». Саме він своїми відписками успокоював колектив «Украероруху», що керівництво держпідприємства діє в межах наданих йому повноважень, і причин для хвилювань щодо можливих втрат абсолютно немає. Крім того, займаючи посаду першого заступника міністра, всупереч п. 6 ст. 19 ЗУ «Про державну службу» мав подвійне громадянство. Беручи до уваги вищезазначене, маємо надію на те, що в Мініністерство інфраструктури не потраплять такі аферисти, як пан Шульмейстер». Звернення профспілкового союзу організації «Інженерно-технічних фахівців» Всеукраїнського профспілкового союзу «Федерація профспілкового союзу авіаробітників радіолокації, радіонавігації та зв'язку України», підписане головою В. М. Бакало.
27 травня під час конференції профспілкових союзів трудових колективів Миколаївського морського порту представник ТОВ «Марконі» Сергій Назарін заявив: «Міністерство інфраструктури — наше, паралельно з підписанням заборони на бербоут-чартер, ведуться роботи з впровадження на ринок буксирних послуг російських компаній. У нас тут під боком стоять кораблі. Три судна на базі колишньої компанії «Новофлот» з припискою до порту Новоросійськ. Їх можна побачити здалеку в бінокль. Стоять в очікуванні. Буквально на днях вони вже приступлять до роботи на нашому ринку. Кораблі, що належать російській компанії, не без допомоги першого заступника міністра Шульмейстера, «пробили» собі сюди дорогу і вже мають право плавання під прапором України».
По оперативній інформації назви двох потужних буксирів «Нептун» та «Юпітер» належать Новоросійському морському флоту (РФ). Буксири через бербоут-чартер одеської компанії Transship були перефлаговані під український прапор. Будь-які спроби інформування портовиків про незаконність здійснення відповідних операцій ігнорувалися. Шульмейстером було займено позицію лобіювання інтересів Transship. Про цю проблему також неодноразово висловлювався й заступник начальника порту Новохатський А. І. Компанія Transship надає також свої послуги в російських портах Керченської протоки, що свідчить про порушення правил держави щодо стримування торгових відносин між Україною та РФ.
У цьому контексті можна вловити намір фінансувати країну-агресора, беручи до уваги сплату податків компанією на території тимчасово окупованої території. «Кадровий трафік у новій команді Зе набирає обертів. Нові й старі, колишні й майбутні. Усі в кадровій черзі. У ній, кажуть, опинився й Володимир Шульмейстер. Пам'ятаєте такого заступника міністра Андрія Пивоварського? Кажуть, Шульмейстер, до якого в свій час було багато питань від СБУ, метить то чи в Міністерство інфраструктури, то чи в Укрзалізницю. Словом, без нього новій команді ніяк. Якщо це станеться, це поставить під сумнів наміри нової влади боротися зі схемами. Шульмейстер є Шульмейстер. І команда Зе це повинна розуміти», — журналіст та експерт Сергій Руденко.
Усі вищеперелічені схеми — лише вершина айсберга корупційних проділок Шульмейстера та його спільників. Вовки в овечих шкурах жадібно прагнуть повернутися знову до кормушки, не гребуючи ніякими методами. Зібравши компанію «образених професіоналів», Шульмейстер активно запустив брудну піар-кампанію з метою повернутися на таке солодке для нього крісло першого заступника.
Тільки шанс вивести транспортну галузь на дійсно новий рівень і зробити справді хороші речі Ви вже мали, Володимире Юрійовичу. Результати вашої «професійної» роботи вже бачили всі, і більше транспортна галузь Вас тут бачити не хоче!