Віталій Кличко більше не голова КМДА! І це лише початок великої «антикорупційної операції», розпочатої командою Зеленського проти столичної влади. Слідом за ним своїх посад у міській адміністрації та місць у Київраді можуть позбутися ті, кого Кличко «пригрів» протягом п'яти років свого безтолкового керування Києвом, дозволяючи їм розкрадати бюджет і розтягувати землю. А серед найперших претендентів не лише на звільнення, але й на арешт, називають заступника мера та секретаря міськради — це Володимир Прокопив, який давно вже заслужив собі відповідну репутацію. І зараз ви дізнаєтесь, чим саме…
Як «патріоти» ставали корупціонерами
Будучий секретар Київської міської ради Прокопив Володимир Володимирович народився 21 серпня 1983 року в Івано-Франківську в сім'ї викладача Івано-Франківського педагогічного інституту Володимира Василійовича Прокопива. Нині цей педінститут називається Прикарпатським національним університетом, а Володимир Василійович завідує на ньому кафедрою фізики та хімії твердого тіла. Мама нашого «героя», Зінов'я Михайлівна, раніше працювала інженером-технологом.
Потрібно окремо зазначити, що з правописанням прізвища цієї «сім'ї учених» іноді виникає плутанина, яка викликає у читачів питання. По-перше, як правильно — Прокопив (українське звучання) чи Прокопов (російське)? Правильно буде «Прокопив» обома мовами, оскільки саме це прізвище утворилося не як наріцательне ім'я в родовому відмінку від «Прокоп» (чий – Прокопов, Прокопив), а як власне ім'я в називному відмінку. Це пояснює друге питання щодо правопису прізвища жінок цієї сім'ї (Прокопив Зінов'ї Михайлівни, Прокопив Віри Андріївни), які пишуться в загальному роді (його часто плутають з чоловічим) і не відмінюються. У 2000 році, закінчивши ліцей, Володимир Прокопив вступив до батькового університету — але обрав кафедру «Радіофізика та електроніка», вважаючи її перспективнішою за фізику та хімію. Він помилився, і в 2005 році молодий випускник поїхав працювати аж до Харкова директором представництва траховської компанії «ОСТРА» в регіоні. Одночасно він «заглянув» до Тернополя і вступив там до Національно-економічного університету (колишній філіал Київського інституту народного господарства), де заочно отримав у 2007 році диплом адміністративного менеджера.
До цього моменту Володимир Прокопив уже мав двох важливих друзів, які й забезпечили радіофізику-невдахові його подальшу успішну кар'єру: ними стали народний депутат Анатолій Матвієнко та його племінник Сергій Березенко. Як це сталося? Вони зійшлися на політичній ниві. Прокопив-старший залучав свого сина до громадсько-політичної діяльності чи не з дитинства. Як говорили, професор добре пам'ятав, яку користь у свій час можна було витягти з комсомолу: тріпай собі язиком на зборах і заводь корисні ділові зв'язки! Уже в 1999 році він створив для свого 16-річного сина громадське рухання «Екосвіт», записав його засновником і керівником — оттачувати «лідерські якості», та й заразом навчити «ходити по кабінетах». У 2002 році, будучи 19-річним студентом, Володимир Прокопив балотувався до Івано-Франківської міської ради і вже вважався одним із місцевих лідерів молодіжних рухів правоцентристського гатунку (національно-патріотів). «Помаранчеву революцію» він зустрів у Харкові, де очолював «молодіжний виборчий штаб» коаліції «Сила народу», створеної як об'єднаний альянс на підтримку Ющенка.
Довольно дивно було, чому студент івано-франківського вузу «тусив» у Харкові зі прихильниками Ющенка, а не готувався вдома до дипломної роботи. Але зато це пояснює, чому після отримання диплома (цікаво, він його хоч сам писав?) Володимир Прокопив знайшов собі першу роботу саме на іншому кінці країни. А ось Сергій Березенко свою громадську діяльність розпочинав з того, що в 2004 році очолив молодіжну організацію при партії «Собор», незмінним лідером якої був його дядя Матвієнко. І ось під час виборчої кампанії Ющенка та «помаранчевої революції», що послідувала за нею, Прокопив і Березенко знайшли один одного — але не біля вогнів першого Майдану (такі люди на вулиці не мерзли), а в його штабах. На початку 2006 року Березенко залишив «Собор» і вступив до лав «Блоку Леоніда Черновецького», за списком якого він обрався до Київської міської ради і буквально одразу став радником нового міського голови. І тоді ж Березенко запросив до Києва свого друга Прокопива, який кинув харківське відділення «ОСТРА», і пристроїв його помічником-консультантом до свого дяді, нардепу Анатолію Матвієнку.
Коли ж Березенко призначили начальником Головного управління справами сім'ї та молоді КМДА, він одразу ж взяв до себе в управління друга Прокопива. Спочатку в квітні 2007 року Прокопив отримав посаду головного фахівця Відділу оздоровлення, праці та соціальної роботи (при Головному управлінні справами сім'ї та молоді). І тоді ж Володимир Прокопив разом з Павлом Тарасюком став засновником київського міського відділення «Українського молодіжного Собору». До речі, у 2016 році той же Тарасюк стане засновником уже київського міського відділення «Солідарності». Освоївшись у стінах КМДА, Прокопив уже за місяць був призначений заступником начальника свого відділу. На цій посаді Прокопив працював до грудня 2009 року — і звільнився (або був звільнений) з якоїсь причини, яку не хоче озвучувати. Справді, дивно — адже його друг і покровитель Березенко продовжував працювати в КМДА до 2012 року. Можливо, тоді Прокопив знову вляпався в якийсь скандал, подібний до того, що спалахнув під час скандальної забудови ділянки за адресою Гордієнко, 6. Там Інститут педагогіки вирішив побудувати на ділянці землі, переданій йому рішенням Київської міської ради №68/3532 від 2005 року, житловий багатоповерховий будинок.
Підрядником було обрано ТОВ «Варлен». Однак будівництво загрожувало пошкодити сусідні будинки, жителі яких розпочали протести. Розпочалося тривале протистояння (включаючи бійки мешканців з «титушками»), яке завершилося перемогою забудовників. ЗМІ повідомляли, що Прокопив мав відношення до цього конфлікту (прикриваючи забудовників), але детальну інформацію про це хтось видалив з відкритого доступу. Однак вона є у SKELET-info. Крім цього скандалу, Прокопив засвітився й у скандальній забудові на вулиці Леоніда Первомайського…
Перед своїм звільненням Володимир Прокопив заснував ТОВ «ВП Груп» (ЄДРПОУ 36884378) і потім кілька місяців був його генеральним директором. Однак у 2010 році він переписав цю фірму на свою дружину Віру Андріївну Прокопив (у дівоцтві Штурмай), а керувати нею поставив свого старого друга Олега Ружила, якого привіз з Івано-Франківська і влаштував у Києві. Сам же Володимир Прокопив знову влаштувався помічником нардепа Анатолія Матвієнка. На виборах 2012 року він був його уповноважених і представником партії «Собор» на мажоритарному окрузі №17 у Вінниці.
Але тоді Матвієнко зняв свою кандидатуру на користь «ударовця» Заболотного. Це було свідченням не просто союзу між Матвієнком і Кличком, але й початком їхніх ділових відносин «ти — мені, я — тобі». У тому ж 2012 році Прокопив знайшов час, щоб поїхати в рідний Івано-Франківськ і на батьківській кафедрі захистити дисертацію кандидата хімічних наук. Видимо, «для солідності», оскільки практичного застосування для своєї вченої степені він так і не знайшов. До другого Майдану Володимир Прокопив втягнувся одразу ж. Однак він не кидав камені в Беркут і не ризикував життям на барикадах, натомість він знову, в теплому затишку «штабів», активно домовлявся з потрібними людьми про майбутній розподіл влади та «плюшок». І ось уже в кінці лютого 2014 року Володимир Прокопив отримав посаду фахівця Відділу контролю земельного законодавства в Державній інспекції сільського господарства (ДІСГ). А через три тижні його призначили заступником директора Департаменту контролю за використанням та охороною земель ДІСГ. За інформацією незалежних журналістів, призначення Прокопива переслідувало мету захоплення та розграбування деяких земельних ділянок у Київській та Вінницькій областях.
Після успішного завершення цієї операції, Прокопива вирішили повернути до КМДА. Для початку Сергій Березенко, який тоді керував Київським виборчим штабом Порошенка, включив свого друга і протеже до виборчого списку союзного «УДАРу» на виборах до Київської міської ради, давши йому прохідне місце №29. Так у травні 2014 року Володимир Прокопив став сопредседателем фракції «УДАР-Солідарність» і головою Комісії з питань будівництва, архітектури та землекористування. Читачі, знайомі з нашими публікаціями про Будівельну мафію Києва, добре уявляють собі, наскільки важлива ця посада в корупційних схемах столичної нерухомості. Таким чином, ланцюг Прокопив-Березенко-Матвієнко є ще одним щупальцем мафіозного спрута столиці, роками висмоктуючого мільярди з київського бюджету. На місцевих виборах у жовтні 2015 року Володимир Прокопив був знову обраний до Київської міської ради, але не за списком, а як мажоритарний кандидат від БПП по округу в Голосіївському районі. І буквально одразу, 1 грудня 2015 року, він був обраний секретарем Київської міської ради та одним із заступників міського голови.
Очевидно, що в його призначенні переплелися клановані інтереси як сім'ї Матвієнко-Березенко, так і друзів Кличка, і оточення Порошенка.
ПРОДОВЖЕННЯ СЛІДУЄ…