Як громадська організація «Антикорупційне бюро України» прикривалася силовиками під час контрабанди янтарю та яка роль у цьому медведчуковського нардепа Віктора Чорного

Почнемо з фактичної довідки. 4 вересня 2019 року Центральне антикорупційне бюро Польщі офіційно повідомило про проведену спецоперацію з ліквідації каналу контрабанди янтарю з України до Польщі. За інформацією ЦАБ, 13 вересня 2019 року на території міста Ярослав (Підкарпатське воєводство) затримали 6 осіб, з яких 2 — громадяни України, які представилися працівниками українських спецслужб. Затримані заявляли, що працюють у СБУ. Центральне антикорупційне бюро Польщі 13 вересня 2019 року за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258 Кримінального кодексу Республіки Польща (участь у злочинній організації), затримало таких громадян України: Романа Тарасовича Бурду, народженого 16 березня 1973 року зі Львова; Володимира Романовича Сатурка, народженого 17 червня 1984 року з Мостиськи; Олександра Олександровича Мисюру, народженого 25 серпня 1983 року зі Львова; Маріяна Куця, народженого 28 серпня 1972 року з Мостиськи; Едуарда Валеріївича Лобачева, народженого 28 грудня 1975 року з Рівного. Усі затримані — дрібні шахраї. Володимир Сатурко обманював людей при купівлі автозапчастин, решта — така ж дріб'язкова публіка. За винятком одного — Олександра Мисюри. Саме він представився працівником СБУ і навіть надав полякам документ, хоча той зовсім не нагадував посвідчення СБУ.Отже, громадська організація «Антикорупційне бюро України». Олександр Мисюра не лише «Головний спеціаліст Департаменту з взаємодії з МВС ГО АБУ», але й власник ТОВ «Метапром», яке займається «відновленням відсортованих відходів». На Мисюрі — 8 справ. Одна кримінальна, решта адміністративні та господарські. Кримінальна справа — за статтею 189 частина 2 Кримінального кодексу України, вимагання, вчинене групою осіб. Найцікавіше те, що кримінальна справа ще перебувала в суді, а Мисюра на момент затримання перебував під домашнім арештом. Що ж це за громадська організація «Антикорупційне бюро України», чиї працівники «Центрального апарату» є керівниками злочинних організацій і займаються масштабною контрабандою? Виявилася смішна організація. У якій навіть присутній екс-нардеп і правдорубець Каплін. Ось повний список засновників цієї громадської організації з ознаками злочинної організації: Повна назва — ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ». Адреса — 03680, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Солом'янська. Дата заснування — 06 березня 2013 року. Код ЄДРПОУ — Директор Пікашев Руслан Анатолійович. Стан — Зареєстровано. Статутний капітал. Основний вид діяльності — 94.99 Діяльність інших громадських організацій, не включених до інших категорій.Власники на 12 вересня 2019 року: Афанасьєв Ростислав Михайлович, Диба Павло Петрович, Жорновой Анатолій Степанович, Каплін Сергій Миколайович, Либа Іван Васильович, Лішавський Володимир Гаврилович, Мицканюк Іван Петрович, Нагірняк Валентин Борисович, Нікітін Віктор Юрійович, Оксаков Євген Васильович, Островський Юрій Олександрович, Пацьора Михайло Іванович, Супрун Олександр Володимирович. Про Каплина всі чули — почав з Врадіївки, а закінчить все-таки тюрмою. Жорновой Анатолій Степанович — відома фігура в вузьких колах. «Сотник 11-ї сотні Майдана», засновник охоронної фірми Коломойського «Б.О.Г.», людина, яка розграбувала Межигір'я, наближена до Яреми та Даниленка та інші. Ось що про нього писали: «Анатолій Жорновой у часи Євромайдану був відомий як сотник Медвідь і керував 11-ю сотнею. Громадська організація «Самооборона Києва» має неформальну назву «Нарнія» і проводить тренування на Трухановому острові на базі Управління спорту КМДА. У серпні цього року журналісти Spilno.TV звинуватили «Самооборону Києва» у побитті. Але «Самооборона Києва» це заперечувала. Також Анатолій Жорновой є засновником приватного підприємства «Б.О.Г.» («Безпека Обізнаність Гарантія») — фірми, що охороняє бізнес Ігоря Коломойського. Бізнесмен сам визнав це в інтерв'ю Українській правді у 2008 році. «Так, це наша компанія, вона охороняє наші заводи, фабрики, фірми. Але ж у цій охоронній структурі працює тисяча людей. Її організовував колишній начальник Дніпропетровського обласного МВС генерал Козін… Ну зараз такі часи, що ззовні вони однакові, і не розбереш, де міліція, а де ці хлопці (сміється)… Але якщо без жартів, то в «Б.О.Г.» будь-кого не беруть», — сказав Коломойський. За даними ЗМІ, «Б.О.Г.» також охороняє особисто Коломойського, його сім'ю і будинок і неодноразово брала участь у рейдерських захопленнях. У березні цього року активісти виявили у Гостомелі 13 автомобілів, власником яких вважали екс-президента Януковича. Машини мали доставити у резиденцію «Межигір'я», однак до місця призначення потрапили не всі. За даними ЗМІ, до зникнення авто був причетний і Жорновой. Зокрема авто бачили на вулиці Солом'янській, 3, де займала приміщення фірма «Б.О.Г.». Лішавський Володимир Гаврилович — генерал-майор, засновник громадської організації «АБУ».Ось що писали про нього: «Боротьба з корупцією — модна тема. Правда, іноді під цією благовидною вивіскою криються далеко неблаговидні структури. Отже, знайомтесь: Антикорупційне бюро України, розташоване на вулиці Солом'янській, 3 у Києві. Головою організації є генерал-майор Володимир Лішавський — учасник війни в Афганістані і взагалі людина досить поважна. Організація має представництва в цілому ряді регіонів України, досить широко висвітлює відкриття кожного з них, обіцяючи безкомпромісну боротьбу з корупцією. Метою своєї роботи Антикорупційне бюро називає захист інтересів постраждалих від корупції громадян. Розумієтеся, така діяльність у нашій країні дуже затребувана, і охочих отримати допомогу та захист від корупціонерів вистачає. Правда, за послуги Антикорупційного бюро треба платити, але це часто не лякає відчайдушних людей… Втім, тим, хто звертається за допомогою в Антикорупційне бюро, варто знати кілька речей. По-перше, бюро не має жодного стосунку до органів державної влади: це звичайна громадська організація, яка має не більше повноважень, ніж, скажімо, клуб любителів собак.Хоча керівництво організації робить все, щоб переконати людей у протилежному: звертаючимся заявляють, що організація діє відповідно до указу Президента, інтернет-сторінка структури копіює дизайн, прийнятий при оформленні сторінок органів державної влади… Але ще цікавіші думки виникають при погляді на склад керівників цієї структури. Про самого Володимира Лішавського нічого поганого сказати не можна. Але ось за іншими членами структури тягнеться дуже неприємний слід. Скажімо, Анатолій Жорновой (почесний голова бюро) і Валентин Нагірняк (заступник голови бюро) раніше займали аналогічні посади в іншій громадській організації — Антикорупційному комітеті України. Ця організація також видавала себе за орган державної влади, а точніше, за Національний антикорупційний комітет, дійсно створений за указом Президента України. Керував Антикорупційним комітетом деякий Ігор Коваль. Структура займалася фактично тим же: брала за помірну плату захищати постраждалих від рук корупціонерів. Розумієтеся, ніяких реальних можливостей для цього організація не мала.Ще одним джерелом заробітку для Коваля та його колег стала продаж красиво звучних посад у організації. Вартість цих посад становила від 1500 до 3000 євро. Лише в Тернопільській області вдалося продати близько 40 «посад». До речі, не гребували придбанням «корочок» Антикорупційного комітету і відверті бандити: зокрема, посвідчення цієї структури були виявлені у чоловіка, який у грудні 2012 року розстріляв відвідувачів одеського нічного клубу Bellini. Діяльність Антикорупційного комітету не залишилася без уваги правоохоронців: проти працівників структури було порушено кілька кримінальних справ за звинуваченням у шахрайстві. Зокрема, одна з таких справ у лютому 2012 року була порушена СБУ. А у вересні 2012 року діяльність організації була припинена, свідоцтво про її реєстрацію — анульовано. Усі працівники структури зникли з поля зору ЗМІ (хоча раніше «світилися» там дуже регулярно) — аж до березня 2013 року, коли на світ з'явилося Антикорупційне бюро. Можливо, це просто збіг обставин, і люди з сумнівним минулим випадково опинилися в рядах Антикорупційного бюро?Якщо так, то це не єдиний збіг обставин: інший заступник голови бюро, Руслан Пікашев, раніше (у 2002 році) був начальником територіального підрозділу деякого Антикорупційного управління. Ця структура також була громадською організацією, хоча й всіляко видавала себе за державну структуру. Дивні збіги повторюються й у регіонах. Так, у Тернопільській області Антикорупційне бюро представляє Ярема Шатарський, раніше «працював» на тій же посаді в Антикорупційному комітеті Коваля і в цій якості затриманий працівниками СБУ за ту саму торгівлю посадами. А в Краматорську Антикорупційне бюро очолює Ігор Бондарев, раніше числившийся «командиром спецпідрозділу» Антикорупційного комітету. Іншими словами, склад учасників Антикорупційного бюро значною мірою збігається зі складом учасників безславно загиблого Антикорупційного комітету. Так що довірливим громадянам України варто тричі подумати, перш ніж платити цим людям і їхнім колегам гроші за «вирішення питань». Тобто громадська організація «АБУ» — це перейменований печально відомий «Антикорупційний комітет України».Стає ще цікавіше. Тому що засновником «Антикорупційного комітету України» є нинішній медведчуковський нардеп Віктор (раніше Вадим) Чорний, у дівоцькому прізвищі, тобто до посадки — Кислиця. Цікавий хлопець. Про нього писали колись. Благополучно заселивши Головне управління «К» СБУ закарпатськими контрабандистами, Віктор Андрійович може бути спокійний — його корупційні схеми (у тому числі й найбільш «смердючі») в країні розслідувати просто нікому. Однак Ющенко знає, як звітувати перед Заходом. І для боротьби з корупцією під його чутливим керівництвом була створена цілий ряд громадських організацій, покликаних боротися з корупцією. Про смішну контору під назвою «Комітет з боротьби з корупцією» ми вже писали. Це її керівник, деякий Едуард Єфименко, громадянин з мутним минулим і змінною свідомістю, обожнює розсилати в ЗМІ фотографії типу «Я і Ющенко» або «Я і Медведько».Здавалося б, що особливо шкідливого в звичайному міському божевільному? Шкоди б не було, якби лише Єфименко дійсно не представляв на державному рівні так звані громадські організації з боротьби з корупцією. Шкоди б не було, якби ці організації не займалися активним «вирішаловом» і не були провідниками тієї самої корупції. Або ще одна видатна організація з боротьби з корупцією: «Національний комітет з боротьби з корупцією», який очолює деякий Вадим Чорний. Як випливає з прилаганої довідки СБУ, цей видатний антикорупціонер не лише має в минулому судимість, але й ховається під чужим прізвищем. Цей милий чоловік за прізвищем Кислиця був арештований у 1993 році в Дніпропетровській області і судим за статтями 118, 222 і 229 Кримінального кодексу України. І був засуджений на 1 рік і 8 місяців позбавлення волі. І незважаючи на те, що пан Кислиця змінив прізвище на Чорний і навіть змінив по батькові, він досі числиться в спецкартотеці МВС. І тим не менше, цей «борець з корупцією» активно світиться як громадський діяч, має офіс на Хрещатику, благополучно «розводить лохів» і «вирішує питання» з правоохоронцями.І чому, запитується, після цього дивуватися? Удвічі цікаво те, що Чорний очолює військизовану охорону Медведчука «Сварог». Цікаво, у добичі й контрабанді янтарю під виглядом працівників СБУ «Сварог» теж причетен? До речі, у СБУ зараз є гарний привід зайнятися діяльністю цієї структури та її власника. А взагалі «Антикорупційний комітет України» був ще тією структурою. До речі, й колишні працівники СБУ там теж «служили». І дуже смішно. Ось, наприклад, такий випадок. Мерзким жовтневим вечором у Києві наряд поліції зупинив автомобіль. Водій явно був п'яний. Природно, намагався бути впертим, оскільки виявився головою деякого Антикорупційного комітету України Олегом Володимировичем Устиновим, раніше працівником Головного управління «К» СБУ. Після доставки в райвідділення та оформлення штрафу Олег Устинов був відпущений. Однак після виходу з території райвідділення на нього тут же напали двоє невідомих нібито йому людей, побили й чомусь… вставили в задницю ключі від його ж квартири. Наряд поліції затримав нападавців. Ними виявилися деякі Володимир Дробот і Арсеній Стретович, 1976 і 1979 років народження.До потерпілого була викликана «швидка», яка відправила його в БСМП. Де був поставлений попередній діагноз — закрита черепно-мозкова травма. Що примітно. Писати заяву на нападавців Олег Устинов відмовився й заявив, що «розберетеся сам». Треба сказати, що й сам Антикорупційний комітет, й його працівники, й уся ця історія дуже мутні. Про Олега Устинова інформація практично відсутня. Сам комітет активно «боровся» при Януковичі, але потім заморозився. Засвітився разве що в такому скандалі: «Радникові «антикорупціонера» дозволили полювати на 12 тис га без згоди селян». Взагалі, складна й небезпечна «антикорупційна діяльність», панове. Міняйте замки й вибирайте маленькі ключі, бажано взагалі електронні.Однак скандальна історія з затриманням польським ЦАБ наших контрабандистів янтарю з незрозумілими зв'язками з правоохоронними органами ще далеко не закінчена. А враховуючи те, що 16–18 вересня в ЦАП приїде з візитом делегація ДБР на чолі з Трубою — історія удвічі неприємна. І тому варто було б усіма цими псевдогромадськими організаціями вимагачів і вирішал серйозно зайнятися. Списки засновників — вище.