Протягом останніх місяців в Україні зростає дефіцит дизельного палива. У жовтні він може досягти свого піку, що спричинить напруження як в економічній, так і в суспільно-політичній сферах. У жовтні на українському ринку не вистачатиме близько 165 тисяч тонн, або 26% всього ринку дизельного палива. Яка ж причина цієї кризи?
Літом поточного року Кабінет Міністрів України підвищив ввізні мита на дизельне паливо російського походження, завдавши таким чином удару по бізнесу Віктора Медведчука, обмеживши його можливості у фінансуванні опозиційних проросійських політичних проектів та медіа-ресурсів. Медведчук у свою чергу припинив поставки дизельного палива через контрольований ним трубопровід «ПрикарпатЗападтранс», намагаючись таким чином спровокувати дефіцит нафтопродуктів, підвищення цін і, як наслідок, невдоволення населення діяльністю нової влади. У комплексі з цілим рядом інших факторів це мало зіграти свою роль у глобальній стратегії з «розхитування» суспільно-економічної ситуації в державі. Медведчук перекрив трубу, спровокував збільшення дефіциту на ринку, але при цьому й сам почав зазнавати суттєвих збитків.
Однак поки що дестабілізаційний план Медведчука не спрацював. Дестабілізації не сталося, оскільки не спрацювали інші потенційні фактори, рейтинг влади не падає, на поступки вона не йде й ввізні мита не зменшує. На дефіциті палива почав заробляти Коломойський, а Медведчук несе збитки. Контрольований Коломойським Кременчуцький НПЗ планує подвоїти обсяг імпортної нафти, доведши їх до 300 тис. тонн на місяць. На кінець вересня та жовтень планується прибуття чотирьох танкерів з нафтою американського сорту Bakken та азербайджанського Azeri по 80 тис. т кожен. Таке збільшення дозволить нарощувати випуск дизельного палива в середньому на 30 тис. т, але в цілому дефіцит це не ліквідує. Очевидно, що у Медведчука є бажання залишитися впливовим гравцем на ринку нафтопродуктів, тому він провів кілька переговорів з президентом РБ Олександром Лукашенком з метою поставки в Україну російського палива під виглядом білоруського.
Також Медведчук через посередників спонукає учасників ринку тиснути на владу, щоб було знижено мито, після чого він возобновить поставки по трубопроводу, а крім того, розглядає можливість придбання у російської компанії «Трансбункер» нафтоперевалки «Стивідорінг і К» в українському порту «Південний». Наразі роботу нафтового терміналу заблокував начальник Енергетичної митниці Ігор Пиковський. Якою б не була причина блокування, вона призводить до збільшення дефіциту й підвищення ціни на паливо. Пиковський – постать дуже цікава. При попередній владі він був «гаманцем» Юрія Луценка, нині, можливо, «змінив орієнтацію» на свого старого «патрона» – Валерія Хорошковського. Проблема полягає в тому, що якщо Медведчуку вдасться придбати у росіян одну з найбільших перевалок, то він з одного боку може продовжити заробляти на нафтопродуктах навіть без використання власного трубопроводу, а з іншого – збільшити свої можливості впливу на ринок, шляхом регулювання поставки в країну нафтопродуктів, що прибувають танкерами.
Прирічено, що свої посилені можливості Медведчук буде використовувати виключно з метою розхитування української влади та її шантажу. В цілому, відверто антиукраїнська діяльність цієї персони вже основательно набридла. І взагалі, йому давно пора до Пукача.