Нещодавно став відомо, що Іван Баканов розпочав розслідування проти Василя Грицака. Насправді, у цьому немає нічого дивного. Василя Сергійовича й не потрібно спеціально розслідувати — достатньо розібратися з абсурдною постановою про замах на Бабченка. Однак Баканов почав розслідування з дивної сторони. Він доручив своїм підлеглим розпочати провадження щодо перевищення Грицаком служебних повноважень при запровадженні заборони на в'їзд в Україну низці громадян Російської Федерації, зокрема Дерипаські. Нагадаємо, що це той самий олігарх, якого розводила на гроші певна проститутка Настя «Рибка», а також мільярдер, людина, наближена до Путіна та фігурант розслідувань як ФБР, так і іспанських правоохоронців у зв'язку з масштабним відмиванням грошей. Крім того, дочірня компанія дерипаськиного «Русалу» видобуває в Україні високоякісні кварци для потреб російської військової промисловості. Отже, заборона на в'їзд Дерипаські була цілком обґрунтованою. Хоча, звичайно, було б краще взяти його в заручники. Жарт. Тим не менше, за цю заборону хочуть покарати Грицака, а Дерипаська, за чутками, уже шукає нових знайомих у Києві.
Все це дивно. Дивна така любов Баканова до Дерипаськи та іншої російської мрії, яка тепер вільно ходить вулицями Києва. Дивно й те, що Баканов не помічає набагато серйозніших проблем у діяльності власного відомства. Наприклад, безліч явних фальсифікацій, сфабрикованих паном Петровим та Поклядом під керівництвом екс-головного військового прокурора Матіоса. Як вищезгадана «справа про замах на Бабченка», як «справа Савченко-Рубана» та як «справа Лабутина — Заярнюка». При цьому обвинувачений в організації збройного повстання Павло Заярнюк досі сидить. А Матіос, Петров та Поклад — чомусь ні. Хоча спочатку було очевидно, що вся справа — явна провокація, коли «торпеди» Матіоса та Петрова вели з Заярнюком якісь розмови «про революцію», які самі ж і записували, а потім вигадували історії про закупівлю фугасів для підриву Банкової, замахи на вищих посадових осіб та так далі. А за всім цим крилася комерційна зацікавленість у «Укрспирту» і тільки.
Можливо, варто було б зайнятися ретельним дослідженням цих справ? А також відомого масового «вимагання» під назвою «справа податківців», під час якої від серцевого нападу помер 41-річний Олексій Ярошенко. Помер від допитів «матіосівським способом», помер, хоча суд згодом його винність не підтвердив. До речі, Павло Заярнюк також неодноразово піддавався катуванням з боку «конторського» маніяка Поклада. Але Поклад чомусь на волі, а Заярнюк сидить. Кажуть, що тепер Матіос активно платить своїм жертвам, щоб вони не мали до нього «претензій». Але це спрацює не з усіма. Навряд чи братимуть гроші від Матіоса батьки померлого Ярошенка. Навряд чи візьме гроші той, хто провів рік у СІЗО Денисюк. Не візьме їх і Заярнюк. Тому що всі ці люди хочуть не помсти, вони хочуть справедливості від держави. Адже саме справедливість — одна з основних її функцій.