Валерій та Дмитро Запорожани: царі та боги Одеси — історія корупційної родини

Валерій та Дмитро Запорожани — батько та син, одіозний екс-ректор Одеського медичного університету та не менш одіозний суддя. Про кожного з них можна розповідати досить довго, але зупинимося на найбільш резонансних «заслугах» цієї корупційної родини. Зокрема, Дмитро Запорожан, будучи суддею П'ятого апеляційного адміністративного суду, нещодавно прославився своїм судовим рішенням, коли одним росчерком пера він дав «зелене світло» незаконній будівництву грандіозного масштабу на Гагаринському плато. Став на бік крупного одеського забудовника, суддя спровокував хвилю протестів від місцевих жителів, які виступають проти будівництва житлового комплексу Unity Towers (замість обіцяного їм раніше дитячого садка). У стихійних мітингах беруть участь не лише чоловіки, але й жінки — у тому числі молоді мами, які разом із маленькими дітьми висловлюють свій протест. 25 жовтня протистояння на Гагаринському плато вилилося в жорстку сутичку — так звані «титушки», найняті будівельною компанією, напали на мітингуючих. Вискочивши в однаковому одязі з території будівництва, вони облили протестуючих льодяною водою, розпилили газ та ногами побили людей, у тому числі й жінок.Все це відбувалося на очах журналістів, які встигли зафіксувати напад. Відправною точкою для силового протистояння між одеситами та «титушками» стало рішення Дмитра Запорожана, який, по суті, замінив собою контролюючий орган — ГАСИ. Фахівці Державної архітектурно-будівельної інспекції ще на початку цього року заборонили забудовнику проводити на Гагаринському плато будь-які будівельні роботи — через відсутність дозвільних документів. Але оскільки на кону була багатомільйонна прибуток від продажу елітної нерухомості, бізнесмени вирішили обійти контролюючі органи за допомогою суду. Розглядаючи у другій судовій інстанції справу ЖК Unity Towers у ролі судді-доповідача, Запорожан під різними приводами затягував розгляд апеляції та «тасував» колегію суддів, підбираючи таким чином зручних для себе колег. Зрештою він передбачувано винес рішення на користь забудовника, спровокувавши «ефект доміно», який завершився нещодавнім кровопролиттям. До речі, не так давно Запорожан-молодший прославився на всю Україну й своєю хуліганською вихідкою щодо поліцейських.Влітку цього року одеські патрульні опублікували відеозапис, де суддя «посилає» правоохоронців матом, коли ті підійшли до його машини, щоб оформити протокол після аварії. Поліцейські попросили поважати себе та нагадали, що у його салоні знаходяться діти. Але Дмитро Запорожан у відповідь лише нагадав копам про те, що він для них — «Бог і Цар». Вважаємо, тут будь-які коментарі зайві. А ось тато Дмитра — Валерій Запорожан — уже протягом року перебуває в епіцентрі скандалу вже всеукраїнського масштабу. Як кажуть, «яблуко від яблуні недалеко падає»: якщо Запорожана-молодшого деякі ЗМІ звинувачують у пособництві рейдерам, забудовникам та «титушкам», то Запорожана-старшого вже прямо звинувачують у спробах рейдерського захоплення цілого ВНЗ — Одеського медичного університету. У навчальному закладі регулярно спалахують безлади, а працівникам понад півроку не виплачують заробітну плату: такими способами Запорожан-старший намагається повернути собі посаду ректора, після того як його звільнила міністр охорони здоров'я (на той момент — Ульяна Супрун).У органах Національної поліції, Державному бюро розслідувань та Генеральній прокуратурі зараз розслідується понад 20 кримінальних справ — правоохоронці розслідують різні епізоди діяльності Запорожана, починаючи від економічних злочинів, закінчуючи звичайним хуліганством. Зокрема, в одній із кримінальних справ зазначено, що він придбав за бюджетні кошти медичне обладнання на загальну суму 334 мільйони гривень — нібито для кафедри акушерства та гінекології. Але як з'ясувалося, дорогоцінна апаратура використовувалася для надання платних медичних послуг у гінекологічному відділенні Багатопрофільного медичного центру — «кишенькової» клініки Валерія Запорожана. Цей центр знаходився на території медуніверситету без будь-якої договору оренди, за особистим розпорядженням ректора, який використовував ВНЗ як дійну корову. Колишню міську лікарню №12 Запорожан успішно забрав у міста ще кілька років тому — нібито для створення університетської клініки. Чи варто говорити, що всі види діагностики та лікування в цій клініці стали платними, гроші брали лише готівкою та без видачі квитанцій, а всі лікарі були обкладені щомісячною немалою данню.По суті, колишня міська лікарня перетворилася на приватну — лише для платоспроможних пацієнтів. Загалом, за інформацією одеських ЗМІ, протягом 24 років ректорства Запорожана (з 1994 року по 2018 рік) Медин втратив кілька крупних об'єктів, які завдяки різним схемам опинилися в приватних руках. Зокрема, йдеться про студентські гуртожитки на вулицях Малиновського та Ковалевського — зараз у цих будинках живуть в'єтнамські торговці. У колишній науково-дослідній лабораторії на вулиці Белінського тепер розташований ресторан «Александровський». Деякі приміщення кафедри іноземних мов на вулиці Пастера або перебувають у напівзруйнованому стані, або за «помахом чарівної палички» перетворилися на приватні магазини. Замість університетського стадіону в центрі Одеси (на Мечникова) взагалі з'явилася висотна багатоповерхівка. Масштаби розкрадання в Одеському медуніверситеті справді вражають, причому це далеко не вичерпний перелік. За словами колишніх працівників медуніверситету, екс-ректором у ВНЗ була побудована чітка корупційна ієрархія з відпрацьованою системою відкатів.Хабарі вимагалися за перехід на бюджетну форму навчання, за місце в престижній інтернатурі чи аспірантурі, за посередництво у вирішенні проблем з академічною заборгованістю, за залік, екзамени, курсові, дипломи та так далі. До речі, на «хлібну посаду» Запорожан-старший влаштував не лише свого сина, але й свою двоюрідну сестру — Г.І. Хандрикову. За нашими даними, він у свій час призначив її на посаду помічника ректора. Їй регулярно нараховувалися та виплачувалися премії, надбавки та різні заохочення. Також вона протягом довгого часу очолювала ТОВ «Центринформ», співвласником якого був Одеський національний медичний університет. Крім того, всі договори щодо видавничої діяльності університету, всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», підписувалися виключно ректором та його сестрою, що свідчить про можливу наявність конфлікту інтересів. Зараз за цим фактом розслідується кримінальне провадження №12018162500001008. Повторюся — це одна з 20 (!) кримінальних справ, які були розпочаті протягом лише останнього року.І всі вони стосуються діяльності Запорожана та його команди. Невдивовижно, що 72-річний екс-ректор уже протягом року використовує всі доступні ресурси та важелі впливу для відновлення на посаді. Один із резонансних епізодів протистояння відбувся на початку червня, коли члени спостережної ради ОНМедУ разом із призначеною Мінздравом в.о. ректора Владленою Дубініною та групою активістів змогли потрапити до ректорату ВНЗ. Вони намагалися провести там позачергове засідання, але в приміщення ворвалася група молодих людей у масках, які розпилили газ. Сталася сутичка, під час якої серйозно постраждало кілька осіб, у тому числі й поліцейський. До цього, у вересні 2018 року, сталася ще одна безпрецедентна подія: бійці Валерія Запорожана в адміністративному корпусі ВНЗ розлили ртуть. За деякими даними, ця провокація була потрібна з метою дати можливість звільненому ректору зайти в кабінет за документами, які викривають злочини. Можна навести ще з десяток подібних прикладів, і всі вони будуть свідчити про одне й те саме: безкарність породжує беззаконня.Цілком ймовірно, що Запорожан-старший розділяє позицію свого сина та вважає себе «богом і царем» щодо решти одеситів, силовиків та представників Мінздрава. Але на нашу думку, саме такі «царики» у судовій та освітній сферах нівелюють усі зусилля нової влади щодо створення правової держави. Можна проводити скільки завгодно реформ — але поки свою реальну владу на місцях будуть демонструвати подібні «феодали», ситуація так і не зрушить з мертвої точки. Олег Мирошніков, для «ОРД»