Наприкінці серпня 2019 року Київський апеляційний суд визнав незаконним постановлення про закриття кримінальної справи щодо вимагання 1 мільйона доларів головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом та його заступником Дмитром Борзих у сім'ї екс-податківця Станіслава Денисюка. Суд зобов'язав прокуратуру відновити провадження. Якщо за генпрокурора Юрія Луценка це дело спочатку намагалися перетворити на торпеду проти голови САП Назара Холодницького, а потім взагалі вирішили закрити, то тепер — уже за нового голови ГПУ Руслана Рябошапки — з'явився реальний шанс притягнути до відповідальності Матіоса, його найближче оточення та перспективно самого генпрокурора Луценка.
Ця історія розпочалася 24 травня 2017 року, коли екс-глава податкової адміністрації у Харківській області Станіслав Денисюк був затриманий у рамках так званого «вертольотного дела». Тоді головний військовий прокурор Анатолій Матіос відкрито заявляв, що прагне очолити створюване Державне бюро розслідувань. Для цього він влаштовував яскраві PR-шоу. Одним із них стало затримання екс-працівників податкових органів, яких на вертольотах та під камери привозили до Києва, де їх брифінгом зустрічав особисто Анатолій Матіос. Податківців затримали в рамках кримінальної справи про «злочинну організацію Януковича». Матіос інкримінував податківцям, а потім і самому екс-міністру доходів і зборів Олександру Клименко організацію податкових схем, від яких держава нібито постраждала на 96 млрд грн.
Як з'ясувалося пізніше, обвинувачення екс-податківців будувалося на якійсь анонімці від працівників Державної податкової служби, яка була написана на ім'я Матіоса через кілька днів після незаконної передачі цього провадження у відомство військової прокуратури в травні 2016 року. Незаконної, оскільки на той момент економічними злочинами екс-чиновників уже мало займатися новостворене НАБУ. Ряд затриманих працівників екс-податкової тоді ж були відпущені під заставу або особисте зобов'язання за рішенням суду. Але частина екс-чиновників залишалася під вартою. За словами адвокатів затриманих, у їхній адрес надходили погрози та здійснювався тиск.
Прокурори змушували їх визнати вину та піти на угоду зі слідством. Так, екс-керівник податкової інспекції Ленінського району Луганська 58-річний Володимир Дубель був жорстоко побитий сокамерником в ізоляторі тимчасового утримання відразу після допиту прокурором слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду військової прокуратури Євгенієм Грабовським, який не отримав згоди від Дубеля на співпрацю зі слідством. У серпні 2017 року екс-глава податкової інспекції Подільського району Києва Олексій Ярошенко помер від серцевого нападу. Його адвокат Юрій Іващенко стверджував, що за інформацією близьких, на Ярошенка жорстко тиснули з військової прокуратури, схиляли до угоди зі слідством, загрожували кримінальним покаранням йому та його сім'ї. Податковий генерал з Харкова Станіслав Денисюк був серед тих, хто відмовлявся йти на угоду з підлеглими Матіоса. 60-річний фіскал майже рік провів під арештом в одиночній камері ІВС на Косогорному провулку в Києві, і лише наприкінці березня 2018 року він був переведений до СІЗО. Розміщення податкового генерала саме в цю установу прокурори пояснювали небезпекою, що загрожує життю Денисюка.
Адвокати ж називали умови утримання Денисюка «ізоляцією та катуванням» та подали відповідну скаргу до Європейського суду з прав людини. Саме ж «дело податківців» було передано до суду лише в квітні 2019 року (майже через 2 роки після затримання екс-податківців), але підготовчі слухання з нього так і не розпочалися — як писали раніше, військові прокурори почали ігнорувати засідання.
За думкою експертів, «вертольотне дело» Матіос та його підлеглі використовували для гучного PR, а також для «обілічування» екс-податківців. Як писалося тоді зі посиланням на джерела, «І гучно розпіарене «вертольотне шоу» з затриманням колишніх податківців, і обшуки «Гулівера» є частиною одного великого плану, мета якого — прикріпити до гучної справи максимальну кількість осіб, яких можна успішно «розділити» (тобто змусити платити за вирішення виникших у них проблем)». Не минула така участь і Станіслава Денисюка, про що свідчать деталі кримінального провадження №4201700000000180, яке було внесено в ЄРДР ще 1 червня 2017 року за ч. 4 ст. 368 УКУ (вимагання хабара посадовою особою з погрозою використання або невикористання служебного становища).
Згідно з фабулою цієї справи, до дітей Денисюка — Дениса та Тетяни — відразу ж після затримання їхнього батька звернулися якісь посередники. Вони запропонували вирішити проблеми з військовою прокуратурою. Сума «винагороди» за такі послуги була заявлена в розмірі 1 мільйона доларів, яка мала бути передана головному військовому прокурору Анатолію Матіосу та його заступнику Дмитру Борзих. На противагу вимагачі обіцяли Станіславу Денисюку скасування кримінального переслідування та конфіскації майна.
З матеріалів судових справ та заяв адвоката сім'ї Денисюка Сергія Вілкова випливає, що 25 травня 2017 року дочці Денисюка Тетяні зателефонувала знайома, якась Наталія Надточей. Надточей повідомила, що її чоловік Олександр Клименко (не екс-міністр, а однофамилець) може допомогти сім'ї Денисюків вирішити їхні проблеми з правоохоронними органами. Після телефонної розмови діти Денисюка зустрілися з Клименко, де він повідомив, що представляє інтереси посадових осіб ГПУ та може за мільйон доларів сприяти звільненню батька.
Відразу ж після отримання цієї пропозиції діти Денисюка заявили про вимагання до генеральної інспекції прокуратури. Згідно з матеріалами справи, Клименко під час подальших зустрічей висунув умову передати йому 200 тисяч доларів, щоб «продемонструвати посадовим особам ГПУ серйозність намірів щодо вирішення питання». Передача грошей під контролем правоохоронних органів відбулася 22 червня 2017 року. Гроші за вимогою Олександра Клименко передавалися його дружині — Наталії Надточей. При цьому кошти для цього були використані не бюджетні, як зазвичай робиться в таких випадках, а особисті кошти Тетяни Денисюк.
Відразу після передачі грошей пара Надточей-Клименко, як випливає з судових матеріалів, припинила спілкування з дітьми Денисюка. Незабаром посередник покинув межі України, виїхавши за кордон. При перетині кордону він не був затриманий. Незважаючи на набір зібраних доказів його злочинної діяльності, навіть сьогодні цю людину не оголошено в розшук.
Покрита мороком залишилася й доля врученого йому грошей. Шукати її сліди в кабінетах високопоставлених фігурантів справи про вимагання, до яких їздив на зустріч посередник, силовики не стали. У вересні 2017 року адвокат Сергій Вілков, який представляв інтереси сім'ї Денисюка, в ефірі одного з телеканалів надав журналістам запис розмови дочки арештанта Тетяни з посередником. На ньому вона обговорює деталі «викупу» батька, де називаються імена трьох чоловіків, від яких залежить позитивне вирішення питання — «Толя, Юра та Ярик». Вілков пояснив, що йдеться про головного військового прокурора Анатолія Матіоса, голову ГПУ Юрія Луценка та голову Апеляційного суду Києва Ярослава Головачева.
Друге дихання справа про хабар отримала вже в листопаді 2017 року. Кримінальне провадження, розпочате за заявою дітей Денисюка, з Генеральної інспекції ГПУ було передано до Департаменту з розслідування особливо важливих справ, управління процесуального керівництва якого на той момент очолювала Ольга Варченко (пізніше Варченко перейшла на службу до Госбюро розслідувань). У департаменті Варченко відразу ж змінили справу — з особливо тяжкої статті 368 КК України («отримання хабара») її перекваліфікували на статтю про шахрайство (ст. 190 КК України), таким чином виведучи працівників ГПУ з-під підозр. Денисюки не були згодні з такою перекваліфікацією справи. Вони подали ряд звернень до НАБУ з проханням зареєструвати кримінальне провадження щодо Анатолія Матіоса за мотивами його можливої причетності до вимагання хабара. Але відомство Артема Сітника відповідало відмовами.
Тим часом у рамках розслідування провадження №4201700000000180 слідчі судді Печерського суду дали доступ прокурорам до телефонних розмов підозрюваних у рамках справи 9 листопада 2017 року, а потім 8 грудня 2017 року — уже за клопотанням самого заступника Генпрокурора Юрія Столярчука. Також суд дозволив доступ до телефонних розмов фігурантів 12 та 22 лютого 2018 року. Чиї саме телефони прослуховувалися, дізнатися неможливо — у рішеннях суду вони обезличені.
Найнесподіванішого повороту справа про вимагання у сім'ї екс-податківця набула 6 березня 2018 року, коли голова спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький виявив у своєму акваріумі «жучок». Це те саме знамените «аквариумне дело», яке виникло в ході загострення протистояння між головою НАБУ Артемом Сітником та головою САП і чуть не привело до відставки останнього. Як з'ясувалося, жучок був установлений у Холодницького саме в контексті цієї справи Денисюка. Нібито саме Холодницький був бенефіціаром отримання цього хабара.
Паралельно з цими подіями в березні 2018 року відбулося спілкування Вілкова та Денисюка-старшого з головним військовим прокурором та його підлеглими — заступником Дмитром Борзих та прокурором Андрієм Філюком. На цій зустрічі Матіос докорив стороні податкового генерала в спробі очорнити його ім'я. Матіос також повідомив Денисюка про те, що під його дочку активно копають антикорупційні органи, і незабаром Тетяні буде оголошено про підозру.
Також заступник Луценка запропонував дітям податківця звернутися зі заявою на ім'я Юрія Вітальйовича, у якій вони просили б доручити розслідування провадження про вимагання з них грошей за звільнення батька до Головної військової прокуратури. «Він вів до того, що знайде злочинців і вручить повідомлення про підозру тим, хто причетний до цього. З його слів ми зрозуміли, що він має на увазі тих осіб, які займають високопоставлені посади в Генпрокуратурі», — згадує деталі цього діалогу Вілков. З слів Анатолія Матіоса випливало, що кінцевим бенефіціаром отримання грошей від Денисюків виступав саме керівник САП Назар Холодницький. Але чета екс-податківця не погодилася на пропозицію Матіоса. А після цього щодо дочки Денисюка Тетяни, яка працювала суддею в Господарському суді Харківської області, було розпочато кримінальну справу.
Відразу ж у дітей податкового генерала були проведені обшуки, Тетяні було оголошено про підозру в зловживанні служебним становищем та винесенні завідомо неправосудного рішення. 11 квітня в Соломенському райсуді Києва відбулося засідання суду, де прокурори наполягали на обранні дочці арештованого податкового генерала запобіжного заходу у вигляді арешту з альтернативою внесення застави в розмірі 6 млн грн. На цьому засіданні суду адвокат Вілков заявив, що переслідування його клієнтки безпосередньо пов'язане зі справою батька та бажанням військових прокурорів отримати від нього відомості проти Холодницького. Адвокати звернулися до Юрія Луценка з проханням «повернути» розслідування справи про вимагання будь-якому іншому структурному підрозділу ГПУ, за винятком головної військової прокуратури. Але це прохання так і не було задоволено генпрокурором.
Замість цього 16 квітня 2018 року генпрокурор Юрій Луценко на прес-конференції дав зрозуміти, що опрацювання версії про можливу причетність до вимагання грошей у Денисюка з боку Матіоса та Ко не знайшла підтвердження. «Було дві версії. Перша — це шахрай, який не має ніяких зв'язків з чиновниками. Друга — сталася витік інформації, і все ж таки хтось із силовиків, можливо, причетний до цього шахрая», — заявляв генпрокурор. І додав, що слідство не знайшло зв'язку між посередниками та Матіосом, але разом з тим — були зафіксовані контакти злочинців «у тому числі й з оточенням керівництва САП». Голова ГПУ стверджував: 200 тисяч доларів діти податкового генерала передали під контролем правоохоронців «шахраю» Клименко. Який потім вручив їх якійсь «цивільній особі». Пізніше цією «цивільною особою» був названий Богдан Якимець, кум Назара Холодницького. Саме у зв'язку з цим і була отримана санкція на прослуховування Назара Холодницького, яка потім вилилася в «аквариумну історію».
Журналіст Володимир Бойко (якого на той момент вважали близьким до Матіоса) тоді писав, що подружня пара Клименко та Надточей покинула межі України в одну з європейських країн. За інформацією Бойка, Клименко — «відомий прокурорський «вирішувач», який знайомий з рядом високопоставлених силовиків, і в тому числі — з директором НАБУ Артемом Сітником».
У квітні 2018 року прокурори все ж провели ряд обшуків та оголосили про підозру Олександру Клименко та Наталії Надточей. Після цього був проведений обшук і у Богдана Якимця, якого журналісти назвали «неформальним помічником» Назара Холодницького.
Страсті по Холодницькому, проти якого об'єдналися Сітник та Луценко, бушували до середини літа 2018 року. Голови НАБУ та ГПУ навіть передали кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів скарги на керівника САП. В основу скарги були покладені деталі з оприлюднених аудіозаписів з кабінету Холодницького, на яких йшлося про підбурювання свідка до дачі неправдивих показань, про витік даних про майбутні обшуки та про тиск на чиновників для прийняття «правильних» рішень. За це голову САП закликали піти з посади. Його також звинувачували в перешкоджанні розслідуванню деяких проваджень НАБУ. 26 липня КДКП вирішила, що не буде звільняти його: Холодницький отримав лише догану. Директор НАБУ заявив, що оскаржуватиме догану. Але вже до кінця 2018 року СБУ закрила кримінальну справу проти Холодницького за підозрою в розголошенні даних попереднього слідства.
Але й справа про хабар також почала «спускатися на гальмах». 8 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського суду Олексій Соколов постановив прокуратурі повернути одній із тих, кого обшукали 27 квітня 2018 року, 10 тисяч доларів, оскільки вони так і не були визнані речовим доказом. Були це гроші Якимця чи кого-небудь з чети Клименко-Надточей, невідомо. А 6 червня 2019 року заступник начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності ГПУ Андрій Синюк взагалі закрив кримінальну справу № 42017000000001800, у якій на той момент фігурували лише Надточей та Клименко. У рішенні зазначалося, що в ході розслідування, у тому числі через негласні слідчі (розшукові) дії, факту вимагання у дітей Денисюка за звільнення їхнього батька посадовими особами військової прокуратури або будь-якими іншими представниками ГПУ не було встановлено.
Сім'я Денисюка намагалася оспорити закриття справи в Печерському суді, але безуспішно. 30 липня 2019 року слідча суддя Світлана Шапутько постановила, що в ході розслідування не знайдено доказів того, що Надточей та Клименко вимагали ці гроші для Матіоса та Борзих. 14 серпня слідчий суддя Роман Новак також відмовив у скарзі адвокатів Денисюка на бездіяльність посадових осіб ГПУ. І так би ця справа й була похована, якби не наполегливість сім'ї Денисюка. 30 серпня 2019 року (за пару днів до звільнення Матіоса з головної військової прокуратури) вони добиваються перемоги в Київському апеляційному суді, який постановив повернути матеріали кримінального розслідування до ГПУ для проведення досудового розслідування.
У рішенні Апеляційний суд указує, що розслідування було проведено з порушеннями ст. 9 КПК України в частині забезпечення «всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження». А слідча суддя Печерського суду Світлана Шапутько не звернула увагу на ці порушення та фактично продублювала їх у своєму постановленні.
У своїй апеляційній скарзі адвокати Денисюка продовжують наполягати, що суб'єктами вимагання мільйона доларів були безпосередньо посадові особи ГПУ — Юрій Луценко, Анатолій Матіос та Дмитро Борзих. Денисюки вважають, що в ході слідства не були допитані Матіос, Луценко та інші «невідомі посадові особи», тому розслідування не було повним. Також звертають увагу, що під час допиту Борзих 16 травня 2018 року він заявив, що свої показання він дасть пізніше, однак повторний допит так і не був проведений. Крім того, сам Борзих був допитаний майже через рік після початку досудового розслідування, а безпосередні фігуранти справи — Надточей та Клименко — не були допитані взагалі. Також в апеляції звернули увагу, що ГПУ взагалі не мала права вести це розслідування, оскільки воно знаходиться в компетенції НАБУ. І якщо в прокуратурі під керівництвом Луценка цю справу потихеньку закрили, то вже за нового голови ГПУ Руслана Рябошапки вона може отримати друге дихання.
Нагадаємо, що розслідування «справи податківців Клименко» виявило, що екс-головний військовий прокурор Анатолій Матіос, його підлеглі Дмитро Борзих, Віталій Опанасенко та Ольга Миргородська вступили в 2016 році в злочинний змовив з підприємцем Владиславом Дрегером з метою незаконного завладіння активами приватної компанії та корпоративними правами на суму 243 млн грн. З відповідною заявою про злочин звернулися до Національного антикорупційного бюро та Госбюро розслідувань представники компанії «Юнісон груп». Військова прокуратура вже проводить перевірку відеопризнання донецького бізнесмена Владислава Дрегера на предмет складу злочину. 9 жовтня голова ДБР Роман Труба також підтвердив, що відомство веде кілька розслідувань щодо керівництва військової прокуратури часів Анатолія Матіоса, а також закликає повідомляти про факти його незаконного збагачення. Президент України Володимир Зеленський під час прес-марафону 10 жовтня заявив, що звільнить голову СБУ Івана Баканова, якщо буде доведено, що його консультує екс-військовий прокурор Анатолій Матіос.