Нещодавно міністр фінансів України Оксана Маркарова опинилася в центрі серйозного скандалу: журналісти з'ясували, що вона причетна до виведення з українського банку «Актив-банк» на свою фірму понад 4 тисяч квадратних метрів елітної нерухомості в історичній частині Києва. Вивід цінного активу відбувся напередодні банкрутства цього банку, внаслідок чого фінансова установа не змогла розрахуватися з вкладниками та повернути їхні заощадження, продавши предмет застави. Цей скандал облетів усі центральні ЗМІ, отримавши широкий суспільний резонанс. Примітно, що ще рік тому подібні події сталися в Одесі, де умудрилися вкрасти величезну будівлю (11 тис. кв. метрів), яка розташована всього в 100 метрах від обласної адміністрації. Але почнемо з невеликої передісторії питання.
На початку 2017 року лопнув Платинум-банк, який фактично належав одеському бізнесмену Борису Кауфману. НБУ визнав його неплатоспроможним, а держава «втратила» майже 3 мільярди гривень: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повинен був повернути вкладникам і державі 2 мільярди 600 гривень вкладених коштів.
Відповідно до встановленої процедури, вся нерухомість банківської установи перейшла в управління Фонду, який здійснює процедуру її ліквідації. Найцінніший актив банку становила будівля, розташована в Одесі, на вулиці Шевченко 4а. Її вартість оцінювали в 475 мільйонів 300 тисяч гривень. Саме з такої суми Фонд гарантування вкладів фізичних осіб планував розпочати торги в рамках проведення «голландського» аукціону.
Однак Фонд не лише не зміг провести цей аукціон, але по суті втратив таку можливість. І все «завдяки» реалізації відверто кримінальної шахрайської схемі. Так, восени минулого року з Реєстру прав на нерухоме майно без будь-яких підстав була вилучена запис про право власності на вказаний об'єкт «Платинум-банка». Буквально того ж дня, знову ж таки без будь-яких документальних підстав, це майно зареєстрували на людину на ім'я Садигов Фамил Тофік Оглу, який на основі підробленого акта приймання-передачі (без номера, дати та без прикріплення його копії в Реєстр прав на нерухоме майно) передав права на майно банку юридичній особі — ТОВ «Садіг Тофік», створеному рівно за день до проведеної угоди.
По нашим даним, у цей момент де-юре власником будівлі є деякий Вязовський Юрій Михайлович. Навіть людині, не обізнаній у юридичних питаннях, очевидно, що величезну будівлю банку, яка розташована в кількох десятках метрів від кабінету одеського губернатора, просто-напросто вкрали. При цьому брати Кауфман (Борис і Максим) та Олександр Грановський продовжують займати в цій будівлі розкішні кабінети, управляючи звідти Одеським аеропортом. Решта приміщень колишнього банку здаються в оренду. До речі, поки одеські бізнесмени тут продовжують управляти активами, один із їхніх колишніх компаньйонів – Григорій Гуртовой – уже відбуває термін в одній із тюрем Ізраїлю. У лютому цього року завершився судовий процес у справі про крадіжку активів піраміди BGI-BSD-Willi Food. Гуртовой визнав себе винним у крадіжці коштів акціонерів і був засуджений до тюремного ув'язнення. А ось українська правоохоронна система часто «буксує».
Більше року тому правоохоронці порушили два кримінальні справи за фактом незаконного привласнення вказаної будівлі банку. Перше кримінальне провадження №42018160000000919 відкрили 1 жовтня минулого року за фактом шахрайства в особливо великому розмірі (ст. 190 ч.4 КК України). Справа розслідується працівниками Слідчого управління ГУНП в Одеській області. Друга справа, №22018000000000024, відкрита за ст. 191 ч.5 КК України (привласнення чужого майна, вчинене в особливо великих розмірах), розслідується слідчим управлінням СБУ. Максимальне покарання за вказаними статтями Кримінального кодексу – 12 років тюрми з конфіскацією майна. Незважаючи на тяжкість інкримінованих злочинів, ці справи лежали й лежать протягом довгих місяців «мертвим вантажем». Втім, це й не дивно, враховуючи той факт, що в той період Генеральним прокурором був Юрій Луценко, тоді як Кауфман мав «теплі» стосунки з Ложкіним – найближчим соратником Порошенка та Луценка. Найцікавіше в цій ситуації полягає в тому, що влітку цього року суд зняв арешт з цього нерухомого об'єкта. Тобто тепер у будь-який момент організатори махінації можуть продати дорогоцінну будівлю добросовісному покупцю, позбавляючи тим самим вкладників лопнувшого «Платинум-банка» будь-яких надій на повернення їхніх коштів.
У зв'язку з цим хотілося б запитати: невже в нашій країні можна безкарно реалізовувати подібні схеми, коли з-під носа держави (у прямому й переносному сенсі) уводять цілу будівлю вартістю в півмільярда гривень? Питання аж ніяк не праздне, враховуючи наявність кримінальних справ, які якось не можуть довести до логічного завершення…