У листопаді 2017 року президент Порошенко призначив керівником Управління СБУ в Чернігівській області Ігоря Гончарова. У своєму першому програмному інтерв'ю засобам масової інформації у грудні 2017 року полковник, прибулий з Сумщини, розповідав про боротьбу з тероризмом, корупцією, контрабандою, нелегальною міграцією та кадровими проблемами, обіцяючи швидко подолати ці виклики. За матеріалом Валентини Остерської у тижневику «Вісник Ч» №52 (1651) від 28 грудня 2017 року (https://m.gorod.cn.ua/news_88487.html) можна ознайомитися з цим інтерв'ю. Проте видання «Наші гроші» писало про те, що через тиждень перебування на посаді та при річному сукупному доході родини близько 300 тисяч гривень Гончаров придбав преміальний автомобіль (http://nashigroshi.org/2018/01/18/ochilnyk-chernihivskoho-usbu-cherez-tyzhd). Дворічний термін керування мав бути достатнім для оцінки результатів його діяльності на чолі обласного органу спецслужби у воюючій країні на кордоні з агресором.
Результати діяльності Гончарова описуються як вибухові та катастрофічні. Найбільш гучним досягненням став сумнозвісний підрив бази артозброєння поблизу селища Ічня у 2018 році, який завдав непоправної шкоди обороні України та сотням мешканців Ічнянщини, які досі не оговтались від цієї біди. На фоні цієї катастрофи Гончарову присвоїли звання генерал-майора, а начальнику Прилуцького міськвідділу СБУ Василю Трофімчуку, на території оперативного обслуговування якого перебували вказані склади, — звання полковника достроково. Начальник Управління військової контррозвідки полковник Сокоринський також не отримав належної правової оцінки своїм діям та злочинній бездіяльності, хоча оперативне забезпечення працівників арсеналу та протидиверсійні заходи мали б становити його першочергову турботу.
Виникає запитання: хто вчинив вибухи — ворожа диверсійна група за завданням Генштабу РФ чи СБУ за вказівкою керівництва, якщо особи, через халатність яких трапилось таке «вибухове дійство», замість звільнення не тільки зберігають свої посади, а ще й стають генералами та полковниками достроково? За два роки керування Гончаров довів некомплект особового складу прикордонного з Росією Управління СБУ до понад 40 відсотків. Ще більш загрозливо виглядає нестача більш ніж 30 відсотків офіцерів оперативного складу — тих людей, які мають безпосередньо реалізовувати завдання спецслужби.
За оцінками експертів, доведення кадрового потенціалу Управління до такого критичного стану є одним з елементів того, що на мові спецслужб агресора має цілком конкретне визначення — ослаблення оперативних можливостей та розкладання спецслужб противника, що являється жаданим результатом у протиборстві. Виникає запитання: на кого працює Гончаров у дійсності та чи не лежить на його генеральському погоні рука куратора з Лубянки? Обіцяні в першому інтерв'ю нові кадрові призначення дійсно відбулися, але не на користь безпеки країни, а для власного зиску їх ініціатора. Створено стійкий керівний костяк з ознаками організованого злочинного угруповання, яке займається щомісячним вимаганням у комерсантів, участю в розпилі бюджетних коштів, торгівлею оперативною інформацією, включаючи трафіки телефонних розмов конкретних осіб, та кришуванням нелегальної міграції.
За заявою потерпілого «А.» в управлінні підрозділом власної безпеки проводиться перевірка факту незаконного збирання інформації щодо трафіків телефонних розмов приватної особи першим заступником Гончарова полковником Малюгою. Для надання вигляду законності своїм діям Малюга у змові з начальником відділу «Т» безпідставно внесли номер телефону «А.» як телефон об'єкта до однієї з оперативно-розшукових справ, скоївши цілу низку посадових злочинів: від службового підроблення до зловживання працівником правоохоронного органу владою та перевищення службових повноважень. За вказівкою Гончарова крайнім у цій ситуації намагаються зробити простого опера, який вів справу та був примушений керівництвом виписати завдання.
Про комерційну діяльність іншого заступника Гончарова пана Анашка добре обізнані підприємці оптової бази торгівлі продуктами харчування на вулиці Ріпкинській у Чернігові та так звані «спиртові оптовики». За їх словами, на потреби СБУ області вони щомісячно платять по 2 тисячі доларів США. Анашко створив ряд підставних комерційних структур, які завдячуючи своєму покровителю є фаворитами у тендерних процедурах обласного Управління капітального будівництва. Одна з них (ФОП Бойко), не маючи на балансі навіть молотка чи тачки, перемагає в тендерах по ремонту доріг міста Чернігова та області, а потім за відкат у процентах від суми тендеру уступає право виконати роботи субпідрядникам. Вказаний підприємець дуже близький до одного з циганських етнічних угруповань Чернігова, які традиційно займаються розповсюдженням наркотиків у регіоні. За інформацією близьких до нього джерел, Анашко надає перевагу амфетаміну замість алкоголю та уникає проходження медкомісій, пов'язаних зі здаванням крові.
Наші ділки в погонах не оминули й роботу Прилуцької табачної фабрики. Її «куратором» виступає достроковий полковник Трофімчук. Ним у змові з працівниками власної безпеки фабрики регулярно передається в тіньову реалізацію по декілька мікроавтобусів цигарок без акцизних марок. За словами джерел, доля начальника СБУ з цих поставок становить 1 тисячу доларів США з машини. Гончаров виконав свою медійну обіцянку щодо контролю за кожною свердловиною та врізкою на Прилуччині. Свою цікавість у тому, скільки нафти та газоконденсату входить в трубу і скільки з неї виходить, він через Трофімчука задовольнив у грошовому еквіваленті, а тому викритих правопорушень у нафто-газовій сфері області практично не видно. Як чомусь не видно й обіцяних викриттів завербованих ФСБ РФ контрабандистів та поламаних контрабандних схем.
Шалених результатів досяг Гончаров на ниві боротьби з нелегальною міграцією. Нещодавно його заступник, який опікувався питаннями контррозвідки «Д.», був викритий власною безпекою на легалізації незаконних мігрантів в Україні. Він прописав на одній з квартир у Чернігові близько 50 мігрантів, злупивши з них по 500 доларів, які пішли на благо «Д.» та його патрона Гончарова. Викривальні покази дала ціла група затриманих іноземців. Проте матеріали не передані для порушення кримінальної справи до НАБУ чи ДБР. Генія контррозвідки «Д.» просто вивели в розпорядження, і зараз Гончаров намагається призначити його керівником одного з прикордонних підрозділів Управління, оскільки його досвід та контакти по той бік українського кордону мають використовуватись повністю. Проте ФСБ використовує не тільки контрабандистів, а й активно працює на каналах нелегальної міграції.
Не обділені увагою пана Гончарова залишаються й найбільші будівельні фірми області та будівельні компанії мера міста Василя Атрошенка та ключові представники лісової галузі регіону. Отримувана оперативниками інформація стосовно цієї категорії практично не реалізовується. Щомісячні податі від керівників цих фірм Гончаров отримує, здебільшого, прямо в службовому кабінеті. На сьогодні НАЗК вже виявило в Атрошенка незадекларованого майна і грошей на 2,8 мільйона гривень.
У вищевикладених прикладах фігурує тільки керівний склад Управління. Можемо собі уявити, які думки живуть у головах простих оперів, які бачать всі неподобства цих керівників та який моральний клімат панує в управлінні на кордоні з ворогом. З джерел, які заслуговують на довіру, відомо, що присвоєння Гончарову генеральського звання відбулось «по-п'яні» в одному з кафе міста Батурин, куди Гончаров втік разом зі свитою Петра Порошенка після акції добровольчих батальйонів у ході березневої передвиборчої поїздки бувшого гаранта в Чернігів. Знімаючи стрес від спілкування з добробатівцями, Петру так сподобалась філігранна техніка Гончарова в наливанні чарок та його красномовність у виголошенні здравниць, що той віддав розпорядження Березенку підготувати документи. Підтримуючи ініціативу свого патрона, Березенко навіть додатково нагородив Гончарова своїм довгим, міцним чоловічим поцілунком прямо перед присутніми.
Перелік подібних справ Гончарова та його колег-поплічників можна продовжувати ще на декілька сторінок, але сподівається, що це буде виглядати більш достойно в фоліантах кримінальних справ. На сьогодні, в передчутті неминучого звільнення, Гончаров намагається розіграти «карту Гримчака». Для цього робляться всілякі спроби довести до нового Голови СБУ та Офісу Президента інформацію про свій виключний вплив на обстановку в регіоні та на судові органи області, та що тільки його потуги дозволили обрати запобіжний захід, пов'язаний з триманням під вартою. За його словами, при допомозі своїх товаришів — заступників голови СБУ Василя Пояркова та Василя Бухарева, він вже виторгував чи викупив для себе шестимісячну індульгенцію на недоторканість від нової влади.
Шановні панове Президент України Зеленський та Голова СБУ Баканов! У Вашій владі підключити інспекцію, власну безпеку СБУ та пана Романа Трубу з його ДБР для очищення Управління СБУ в Чернігівській області від цього сорому. Зробіть це невідкладно задля нашої загальної безпеки та справедливості.