Нещодавно під стінами НБУ відбулася масова акція протесту: сотні активістів у центрі Києва вимагали відставки керівництва Нацбанку — Якова Смолія та Катерини Рожкової. Учасники мітингу звинуватили керівництво Центробанку в організації корупційних схем та «відкатів». Справа не лише в звичайних хабарах, на яких недавно потрапили чиновники середнього рівня Центробанку. Йдеться про системну корупцію на найвищому рівні, коли керівництво НБУ фактично обслуговує інтереси бізнесменів із сумнівною репутацією. За умов складних відносин Києва та МВФ цей фактор може відіграти вирішальну роль для української економіки — адже чергового траншу від Фонду ми не отримали саме через корупцію в банківському секторі. І це не дивно. Навіть поверхневий моніторинг ситуації свідчить про те, що «не все так гладко в Данському королівстві». Незважаючи на перезавантаження влади, на деяких керівних посадах по-прежнему залишаються одіозні постаті. Наприклад, посаду першого заступника голови НБУ продовжує займати згадана вище Катерина Рожкова, яка неодноразово ставала фігурантом гучних скандалів та кримінальних справ.
Її кілька разів намагалися зняти з посади або відсторонити від роботи — у тому числі й через суд — але, користуючись покровительством великого бізнесу, вона щоразу поверталася на своє місце. За інформацією українських ЗМІ, такою «непотопляємістю» вона завдячує передусім двом великим бізнесменам, які, власне, просували її по кар'єрній драбині протягом багатьох років. Колишні роботодавці Рожкової — Олександр Грановський та Борис Кауфман — забезпечили їй кар'єрний зріст, отримуючи взамін як великі, так і дрібні послуги. У період з 2010 по 2013 роки Рожкова займала посаду заступника голови правління їхнього «Фінбанку», а потім, до 2015 року, керувала печально відомим «Платинум банком», який належав Грановському, Кауфману та Гуртовому. За чутками, одеські бізнесмени колись пролобіювали її призначення на велику посаду в Нацбанку. Колишня працівниця комерційного банку стала директором департаменту банківського нагляду НБУ. Усі її подальші дії свідчать про те, що до своїх колишніх роботодавців вона ставилася (і ставиться), м'яко кажучи, прихильно, прикриваючи схеми, що проводилися.
Так, ще виконуючи обов'язки голови правління Платинум Банка, Рожкова укладала депозитні договори з компанією МТС, представники якої розмістили в банку 250 мільйонів гривень. За чотири місяці до закінчення депозитних договорів вона була призначена на вказану посаду в НБУ. По закінченні терміну дії договорів мобільний оператор не зміг забрати свої гроші — банк просто «кинув» МТС на всю суму депозиту. На той момент «Платинум Банк» уже був при смерті, але при цьому залучав депозити за одним із найвищих ставок на ринку (26–27% при середній 19%). Нацбанк закривав очі на цей факт, як і на скарги та звернення представників МТС. На численні порушення прав вкладників «Платинум Банка» в НБУ відповіли лише через два роки, коли в фінустанову вже увійшла тимчасова адміністрація. «Неспішність» Нацбанку, який із помітною та суттєвою затримкою відреагував на проблеми в цьому банку, пояснюється просто: Рожкова протягом багатьох років після свого призначення в НБУ підтримувала корупційні зв'язки з колишніми роботодавцями.
До речі, її син також працював у «Платинум Банке» — у тому числі й у той період, коли вона займала керівну посаду в Нацбанку (незважаючи на те, що це прямий конфлікт інтересів). Особливо теплі стосунки у Рожкової склалися з Олександром Грановським. У ЗМІ були опубліковані численні записи їхніх телефонних розмов, які свідчать про міцну корупційну спайку. В одній із розмов Грановський просить Рожкову допомогти своєму близькому другові — Сурену Сардаряну — вийти на керівництво «Укрсиббанка», щоб той зміг «порішати» з ними питання про викуп кредиту. Заступниця голови НБУ услужливо погоджується, і вже в наступній розмові з Сардаряном вона обіцяє йому всіляке сприяння. Грановський дає наказ Рожковій допомогти Сардаряну. Але це все дрібниці порівняно з іншими схемами, які стали відомі громадськості завдяки «плівкам Рожкової». На цих записах жіночий голос, схожий на голос заступниці голови НБУ, обіцяє представникам «Платинум Банка» Дмитру Зінкову, Григорію Гуртовому та Борису Кауфману проштовхувати потрібні рішення та домовлятися з потрібними людьми.
Наприклад, її ім'я фігурувало у справі про доведення до банкрутства банку «Михайловський», унаслідок чого близько 15 тисяч його вкладників залишилися без грошей. За інформацією видання «Ділова столиця», Рожкова в змові з Борисом Кауфманом та радником голови правління «Платинум Банка» Дмитром Зінковим змусила акціонерів цього банку його продати, після чого «закрила очі» на факт виведення з фінустанови активів майже на мільярд гривень. Причому ця схема була знову ж таки реалізована через «Платинум Банк». Опубліковані аудіозаписи підтверджують тісний зв'язок Рожкової з Кауфманом та Зінковим. Зокрема, на одному з аудіофайлів Рожкова обговорює з Зінковим урегулювання боргів Фінбанку перед «Платинум Банком». Зінков говорить, що до наступної весни не зможе надати якісь документи про урегулювання, але сподівається на те, що Фінбанк буде куплений Альфа-банком. Рожкова в свою чергу обіцяє урегулювати це питання «у себе в НБУ» та допомогти йому обійтися без підтверджуючих документів. У розмові також згадуються працівники Нацбанку, з якими буде вирішуватися відповідне питання.
Під «потрібних людей» та «потрібні банки» Рожкова намагалася навіть коригувати постанови Національного банку. В одній із зафіксованих розмов з представником «Платинум Банка» вона пропонує йому підготувати необхідні їм зміни до постанови НБУ №306. При цьому Рожкова запевняє його в тому, що коригування будуть гарантовано прийняті на правлінні НБУ. Це далеко не вичерпний перелік фактів, що вказують на тісну співпрацю першого заступника голови НБУ з Грановським та Кауфманом. Ручне регулювання банківським сектором під керівництвом указаних осіб, а також активне використання свого службового становища в їхніх інтересах уже стало притчею во язицех. Подібна практика суперечить нормам закону «Про протидію корупції», не кажучи вже про порушення всіляких етичних та моральних норм державної служби.
За інформацією української преси, ім'я Рожкової фігурує щонайменше у п'яти кримінальних провадженнях: за фактом розкрадання грошових коштів посадовими особами ПАТ «Платинум-Банк» (№12015100000000334); за фактом виведення активів та високоліквідного залогового майна з ПАТ «Михайловський» на ТОВ ФК «Плеяда» з подальшою передачею прав вимоги на компанію ТОВ ФК «Фагор» (№42016000000000558); за фактом виведення акціонерами ПАТ «Михайловський» грошових коштів на суму 280 млн грн. під заставу 94,67 га незаконно відчужених у держави земель на підконтрольну акціонерами компанію (№42016000000000597) та за фактом зловживання службовим становищем №52017000000000096. У рамках останньої кримінальної справи детективами НАБУ був проведений обшук у Нацбанку, під час якого було вилучено численні матеріали, документи, електронні переписки Рожкової. На завершення хочеться поставити питання, скоріше риторичного характеру: у чому ж полягає «цінність» такої одіозної, але високопоставленої працівниці, якщо при наявності стільки резонансних фактів вона продовжує займати свою посаду?
Неужели інтереси одеських комерсантів та їхніх протеже можна зіставити з інтересами держави в контексті таких складних переговорів з МВФ? Цим питанням задаються не лише журналісти: останні акції протесту під стінами НБУ красномовно говорять самі за себе.