11 грудня 2019 року під головуванням начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації генерала армії Герасимова відбулося загальновійськове засідання, на якому присутні були командуючі військовими округами ЗС РФ, розташованими на європейській частині Росії, командуючі видів військ ЗС РФ, начальники штабів та оперативних відділів відповідних армійських формувань, а також командири окремих служб і підрозділів. Загальна кількість присутніх становила 317 осіб. На засіданні з 106-хвилинною доповіддю виступив генерал армії Герасимов.
Доповідь Герасимова являла собою класичний аналіз загроз з точки зору завдань і стану ЗС РФ на той момент. Характерною особливістю доповіді була класифікація та чітке формулювання напрямків загроз з визначенням важливості кожного з них.
Про ступінь важливості напрямків можна судити за часом, який напрямок займав у хронометражі доповіді. Розглядалися три напрямки — північний, південний та західний. Східний напрямок не розглядався взагалі, і представники військових округів цієї території не присутствували на засіданні.
Північний напрямок. Часу в доповіді відведено 16 хвилин. Основні завдання — захист економічних інтересів у Арктиці, військове прикриття майбутнього торгового «північного маршруту», супровід робіт з геологічного освоєння території. Нова тема — база постійної присутності ЗС РФ в арктичному регіоні з силами розгортання близько 20 тисяч осіб. Подробиці не повідомлялися. Розглядалися також плани модернізації військової інфраструктури вздовж арктичного узбережжя.
Південний напрямок. Часу в доповіді відведено 22 хвилини. Основні завдання — протистояння зростаючій присутності НАТО в регіоні, захист і охорона структур енергетики на шельфі та транспортного трафіку в чорноморському регіоні, протидія системі ПРО в регіоні. Нова тема — модернізація військово-морської бази у Севастополі та її розширення.
Західний напрямок. Часу в доповіді відведено 39 хвилин. Західний напрямок визначено як напрямок можливого військового конфлікту середної інтенсивності. Можливості прямого конфлікту оцінюються як «низького рівня ймовірності». Однак у м'якій, завуальованій формі було висловлено, що у разі початку конфлікту Калінінградську область, ймовірно, не вдасться утримати, тому все планування повинно проводитися з урахуванням цього факту. Також було зазначено: «Ми будемо діяти з території Республіки Беларусь як зі своєї власної. Відповідні урядові рішення вже існують». Крім того, було наголошено: «Ми не повинні виключати можливість застосування стратегічної авіації США у разі конфлікту в регіоні».
Окремою темою розглядалася Україна. Часу доповіді відведено 29 хвилин. Було зазначено: «За останні кілька місяців ми маємо достатньо повну та достовірну інформацію про стан українських ЗС у зоні ймовірного конфлікту». Важливим моментом було висловлено: «Навіть при умові повномасштабного застосування авіації в конфлікті, капітуляція українських ЗС у короткостроковій перспективі не реальна. У областях, що безпосередньо прилягають до зони конфлікту (західні області), вона нереальна ні в якій перспективі».
Возможність вступу ЗС України в конфлікт на боці НАТО оцінюється як «висока». Також було зазначено: «Нове, більш договірне правительство, яке перебуває при владі зараз, за таких умов може бути повалено активною агресивною меншістю». Крім того, було відзначено: «Українські ЗС активно озброюються новим ракетним озброєнням власного виробництва та комплектації. Його кількість мізерна, але зосереджений удар наявним ракетним озброєнням України може серйозно ускладнити діяльність систем ППО та критично важливих систем енергозабезпечення на території Росії та Беларусі».
З доповіді випливають такі висновки: Беларусь розглядається як плацдарм російської агресії як проти Заходу, так і проти України, що вимагає невідкладних заходів реагування на цю загрозу. Прихід до влади Зеленського характеризується повномасштабним витоком до РФ інформації стратегічного значення.