Матіос, Вася з «Конусом» та інші. Чим закінчилися найрезонансніші «операції» СБУ і військової прокуратури? Чи не звідси походить вбивство Шеремета?

Коротка пам'ять, можливо, краща за сифіліс. Але по суті – той же «альцгеймер». Кожного ранку ми прокидаємося ніби вперше й абсолютно не пам'ятаємо, як нас обманули вчора. І тому нас за тією ж схемою дурять сьогодні. Не знаю, чи так поводиться акваріумна рибка, але собака точно розумніша. Ми вже сміємося з Зеленського та його команди, але абсолютно забули, як нас тупо «розводили» Петро Порошенко та його шахраї. А варто було б згадати й покарати. Щоб надалі було неповадно. До речі, якби Петро Олексійович переобрався на другий термін, то, ймовірно, «спецоперації», про які ми поговоримо, стали б системою. І я б всім нам не позаздрив. Тому що напрацьована система фальсифікацій кримінальних проваджень за тяжкими статтями стала б конвеєром, і за «шпигунство», «зраду батьківщині», «підготовку перевороту» сиділи б усі опозиційні Петру Олексійовичу громадяни. А також сиділи б цікаві в фінансовому відношенні для Анатолія Матіоса персони.Отже. Три знамениті «справи» Матіоса та Грицака, які наробили багато шуму й виявилися чистою брехнею. Справа Бабченка, справа Лабутина–Заярнюка, справа Савченко–Рубана.Усі вони лопнули або лопаються в судах. Обвинувачені в тяжких злочинах – на волі. Усі ці три справи об'єднує кілька факторів. По-перше, цільова аудиторія. У справі Бабченка Петро Олексійович за допомогою Матіоса та Грицака намагався піднести свій млявий рейтинг, а заразом налякати й «зробити зобов'язаними» пул провідних журналістів країни. Ну як же, від смерті ж врятували. Крім того, ймовірно, хотіли «зробити зобов'язаним» й Арсена Авакова. Тому що, як виявилося, у «списку 47» значився й його син. У справі Лабутина–Заярнюка основною «цільовою аудиторією», схоже, був теж Арсен Аваков. Тому що в матеріалах справи був епізод про придбання Заярнюком снаряда від «Гіацинта» для замаху на «вищих посадових осіб держави». А Матіос на кожному кутку уточнював, що взорвати хотіли саме Авакова. У справі Савченко–Рубана цільовою аудиторією були народні депутати, яких Савченко хотіла спочатку з міномету обстріляти, а потім особисто добити під куполом. Тобто, спочатку це були інформаційні операції, замасковані під кримінальні провадження. А також такі, що мали невеликі фінансові бонуси для організаторів у вигляді відібраних спиртзаводів, зброярського заводу «Шмайсер», ну й позачергових звань та орденів.Другий об'єднуючий ці справи фактор – це використання й видача власної агентури СБУ. Причому у справі Бабченка це виглядає вже зовсім огидно. Видали Пивоварника, який у той час працював у РФ… Тупо заради піару Петра Олексійовича. В інших справах агентуру тупо розсекретили, що вже викликало проблеми в багатьох учасників цих «спецоперацій» і ще викличе. А нещасному Бабченку довелося взагалі емігрувати з країни. Але повернімося до головного питання.Чи будуть покарані особи, які організували ці потішні «спецоперації»? І Баканов, і Рябошапка заявляли про проведення внутрішнього аудиту у своїх відомствах. Цікаво, дійдуть у них руки до аудиту й усіх цих резонансних справ? Чи ж ці відомства з часом почнуть використовувати ці «дієві» методи попередників? І ще одне питання. Чи не намагалося слідство поглянути на справу про вбивство Павла Шеремета як на таку ж «спецоперацію», тільки більш радикальну? З реальним вбивством, яке мало б у певний момент викликати певну хвилю настроїв у суспільстві? На фоні всієї вищезазначеної брехні ця ідея не здається такою вже безумовною.Матеріал розповідає про організатора «вбивства» Бабченка Бориса Германа, який нещодавно вийшов на волю. За офіційною версією Києва, історія «вбивства» виглядає так. Замовником виступив комерсант Вячеслав Пивоварник, громадянин України, який проживав у Санкт-Петербурзі. Українські урядові ЗМІ називали його керівником «таємного російського фонду», який відповідає за ліквідацію недругів Москви по всій планеті. Пивоварник зв'язується з Германом – керівником українсько-німецького спільного зброярського підприємства «Шмайсер» – і передає тому список людей, яких потрібно ліквідувати. Герман знаходить відставного ієродиякона й ветерана АТО Олексія Цимбалюка. Цимбалюк мав убити Бабченка, але здався СБУ, яка розіграла весь подальший спектакль.За словами Пивоварника, ідея сакрального вбивства народилася в надрах українських спецслужб напередодні виборів президента (рейтинг Петра Порошенка стрімко падав, потрібен був скандал на тему «руки Кремля»), а крайніми в результаті керівники зробили власних агентів. Пивоварник стверджував, що за згоду взяти вину йому обіцяли «малий термін», «великий приз», «новий паспорт і нове життя». Але він відмовився й втік до Європи.Борис Герман був арештований. Спочатку він також категорично відмовлявся визнавати вину. Заявляв, що все, що сталося, проходило під контролем СБУ й було імітацією з метою показати «російський слід». Але потім Герман різко змінює показання, суд проходить у закритому режимі, репортерів туди не пускають. Герман отримує мінімальні 4,5 року (і це за замах на вбивство!). При цьому Генпрокуратура України заборонила оприлюднити вирок, посилаючись на таємницю. Герман виходить на волю й взагалі через 1,5 року.Раніше Борис Герман був відомий як один з найбільших приватних виробників зброї на Україні й постачальник армії в так званій зоні АТО. Зовні він зовсім не справляє враження таємного агента чи мафіозі. Скоріше нагадує штукатура Колю з «Афони». Нині Герман, за його словами, перебуває під підпискою про нерозголошення. Він не має права говорити про деталі офіційного розслідування, але може розповідати про супутні розслідуванню обставини.У інтерв'ю Герман розповідає, що його поставили перед вибором. Або він підписує свою вину, або за наказом Порошенка його й його сім'ю вбивають. Це ціна української демократії, СБУ й 250 мільйонів доларів, які хотіли витягти з Америки під дудку «російського сліду». Герман стверджує, що слідчий Максим Саєнко, нині підполковник СБУ, першого відділу так званих політичних злочинів, при його адвокатах сказав: «Є наказ від першої особи». Герман уточнив, що це за перша особа. Саєнко відповів – президент. Герман каже, що його оголосили винним на весь світ ще до всякого слідства й суду. А потім над ними почали сміятися, сміятися над цією постановочною «смертю», тролити весь світ. Якби виявилося, що й він «не причетний» – для них це кінець. Саєнко так і сказав, що вони не можуть виставити першу особу держави в ідіотському вигляді. Не можуть президента України й генерального прокурора виставити ідіотами. Тому або підписуєш усі папери, або у тебе 15 років буде ув'язнення, конфіскація майна, твою сім'ю й тебе ми ліквідуємо.Герман розповідає, що потім вони почали торгуватися. Дитрих, якого звати Дмитро Пономаренко, потім приходив до його батька й пропонував за півтора мільйона доларів продати якусь «облікову карточку» СБУ на нього. Це були оперативні документи, які підтверджували, що він співпрацював з СБУ. Якби такі документи були оприлюднені, то вся версія обвинувачення полетіла б до біса. Батько їх послав на три веселих букви. Герман каже, що у нього був завод, технології, замовлення. Для Індії. Через Ізраїль для Малайзії були замовлення. Йому радить усім уїжджати з цієї країни. Тут немає закону й справедливості.Матеріал повідомляє, що слідчий Максим Саєнко в іншій кримінальній справі приховав частину показань обвинувачених. Йдеться про вбивство ветеранами АТО в листопаді 2018 року херсонської волонтерки й громадської активістки Катерини Гандзюк – дівчину облили сірчаною кислотою. Обвинувачені давали показання проти екс-заступника голови Херсонської обласної адміністрації Євгена Рищука, але Саєнко не дав ходу цим документам. Деякі з цих показань пізніше оприлюднив адвокат Дмитро Ільченко, хоча більшість їх досі закрита.Найпримітнішою фігурою є Дмитро Пономаренко з позивним «Дитрих», через якого Герман, за його словами, підтримував зв'язок з керівництвом контррозвідки СБУ й який потім, як стверджується, вимагав гроші в батька зброярника. За версією ж слідства, саме Дитрих розкрив диверсійну мережу й викрив потенційних убивць Аркадія Бабченка.За словами одного з джерел, Пономаренко – потомствений військовий, його батько при СРСР служив у Київському військовому окрузі, а дід був генералом в армії НДР. Звідси позивний Дитрих на німецький манер. Як і Герман, Пономаренко був пов'язаний із зброярським бізнесом. За Віктора Ющенка він очолював підприємства «Укрспецторг» та «Прогрес» (дочірня фірма «Укрспецекспорту»), курував продаж українських Т-80 Пакистану. Потім був обвинувачений у відмиванні п'яти мільйонів доларів і отримав умовний термін. У розпорядженні матеріалу є скарга «Прогресу» на дії Пономаренка щодо виведення грошей в офшори (скарга складена вже після його уходу з підприємства) на ім'я директора СБУ Валерія Хорошковського й відповідь про перевірку. Справа була порушена Департаментом захисту економіки держави СБУ, але ніяк не закінчилася. Прізвище Пономаренко вспливає й у сучасних справах про нелегальну торгівлю зброєю. Під судовим розглядом нині перебуває колишній боєць батальйону «Айдар» Олександр Корнієвський, позивний «Кулібін». Він налагодив цілу мережу поставки зброї з зони бойових дій на сході України клієнтам із кримінального середовища Київського й інших регіонів.За даними української системи перевірки контрагентів You Control, Пономаренко разом з Корнієвським є співзасновниками фірми «ТАБІТІ ТА АПІ» (TABITI AND API, LLC), основним видом діяльності якої заявлено «виробництво зброї й боєприпасів». За словами Сергія Сановського, колишнього військового й інструктора «Азова», нині політичного емігранта, Пономаренко – аферист і торгаш. У найбрудніших справах брав участь. Коли на фронті люди гинули, він робив бізнес на зброї. І, на його думку, при цьому він міг бути штатним співробітником СБУ. Чекістів прикомандировували до оборонних підприємств.За деякими даними, «Шмайсер» Германа приблизно за рік до «вбивства» Бабченка отримав вигідне замовлення від Єгипту, на яке дуже розраховував «Укрспецекспорт». Можливо, справжні причини призначення винних у цій справі – це розборки зброярських баронів, а сама інсценування розстрілу журналіста була використана як політично зручний напередодні виборів інструмент, щоб позбутися бізнес-конкурента. У будь-якому разі Петру Порошенку ця інсценування не допомогла. Тепер його наступник і противник Володимир Зеленський може розкрити архіви СБУ й прокуратури з цієї скандальної справи. Нічого не заважає, якщо дійсно хочеться дізнатися правду.Матеріал розповідає про замовника «вбивства» Бабченка Вячеслава Пивоварника. Минув рік з моменту «вбивства» журналіста Аркадія Бабченка. Головним замовником цього злочину українські правоохоронні органи називають якогось Вячеслава Пивоварника. Однак у нього є зовсім інша версія того, що являло собою «вбивство» Бабченка й хто саме його організував.У травні 2018 року українські спецслужби розіграли цілий спектакль на очах світової громадськості. Було оголошено, що журналіст Аркадій Бабченко, відомий гострими антиросійськими поглядами, знайдений мертвим у власному під'їзді. Усім миттєво звинуватили Москву й Кремль. Преса наповнилася некрологами. На наступний день Бабченко «воскрес». На прес-конференції разом з президентом Петром Порошенком, головою СБУ Василієм Грицаком й генпрокурором Юрієм Луценком Бабченко оголосив те, що сталося, «спецоперацією», під час якої нібито були викриті російські шпигуни й диверсанти.Ось як виглядає версія українського слідства. Якийсь бізнесмен Вячеслав Пивоварник, який перебував у той момент у Росії, зв'язався зі своїм давнім знайомим, зброярським бізнесменом з України Борисом Германом. Пивоварник попросив Германа організувати вбивство журналіста Аркадія Бабченка (навіщо це Пивоварнику, слідство не пояснює). Для виконання цього замовлення Герман, у свою чергу, знайшов колишнього атошника й колишнього ієродиякона Олексія Цимбалюка. Цимбалюк мав «застрелити» Бабченка, але робити цього не став, а нібито донісся правоохоронцям. У результаті «виконавець» Герман був арештований, і суд винесе йому вирок у 4,5 року ув'язнення. Однак обидва ключові фігуранти цієї історії – і «замовник» Вячеслав Пивоварник, і «виконавець» Борис Герман – називають себе агентами СБУ. За їхньою версією, уся ця історія була придумана українськими спецслужбами як грандіозна інформаційна спецоперація, і вони були її співучасниками. Звучали припущення, що Герман погодився грати в цю гру й тому отримав відносно невеликий термін. Але Пивоварник відмовився, втік з території України й заявляє, що СБУ видає власних агентів.Пивоварник розповідає матеріалу, що він перебуває в Європі, без подробиць. На питання про те, як він ставиться до того, що його вважають головним замовником «вбивства» Бабченка, він відповідає, що вся справа будується на висловлюваннях Германа в суді. Більше нічого немає. Це не суд. Справу сховали. Ніхто нічого не знає. Герман назвав замовником злочину саме його. Але це була просто угода для нього. Він отримав смішний термін у 4,5 року. І це за вбивство!Пивоварник стверджує, що все це була спецоперація СБУ. Вона почалася приблизно в квітні 2018 року, коли керівництвом СБУ було прийнято рішення, що Бабченко стане так званою сакральною жертвою. Першою жертвою. На питання про те, звідки, за його версією, взявся список із 47 осіб, Пивоварник відповідає, що потрібного резонансу не сталося. Необхідні були змова й інтрига – ось і створили список. Спочатку 30, потім 47. Принцип їхнього вибору йому невідомий. Спочатку обіцяли сенсацію, а потім все засекретили – і в кущі.На питання про те, яка його роль у цій справі, Пивоварник відповідає, що він не був виконавцем. Ніким він не був. Московською особою. Особою, яку можна пов'язати з Москвою. У нього була інша роль. Він діяв на території РФ, і там йому потрібно було змотивувати й задокументувати при позитивному результаті дії організацію цієї справи й інших. Як без росіян російський слід реально показати? Щоб це можна було хоч у які-небудь міжнародні інстанції й у ЗМІ предʼявити? Тому й розроблялася операція, щоб використовувати агентів СБУ всередину РФ. І вони мали все організувати. Увійти в довіру. Зацікавити фінансово.На питання про те, чому в якості такої сакральної жертви вибрали саме Бабченка, Пивоварник відповідає, що це не до нього питання. Скоріш за все, через його критичну позицію, іноді доходить до маразму. Вони вважають, що його висловлювання сильно ранять правлячі еліти Москви.Як і будь-який агент, Пивоварник був завʼязаний на куратора. Його куратор – Андрій Капустин, нині співробітник 3-го управління ГУР, а в минулому співробітник ДКР СБУ. Він працював з ним давно. Він щільно займався митницею, логістикою, контрабандою, завдяки саме кураторству СБУ, й експортом озброєння ще в 2010–2012 роках, до всякого Майдану. З Борисом Германом він познайомився й коли? Вони дружили й працювали з 2009 року, сім'ями близько знайомі. На суді Герман теж несподівано заявив, що він учасник спецоперації СБУ або навіть працівник СБУ. Це правда. Його й підставили на суді. Як і Пивоварника. Герман на суді також говорив, що Пивоварник працює на особистий фонд Путіна – він назвав його відповідальним за безлади на Україні й політичні вбивства. Пивоварник повторює, що Герман вже був собі непідвладний, тому він його розуміє, його заставлять і матір рідну обвинити. Така вже система. Його слова про роботу Пивоварника у фонді Путіна – це неправда? Взагалі-то він працював у Росії в інтересах України, зокрема в інтересах українських спецслужб. А тепер він спілкується зі своїм куратором? Остання комунікація тим літом була. Все зафіксовано. Після того як була поставлена задача щодо проекту провокації з інсценуванням вбивства журналіста, потрібно було грати особу з великими зв'язками й ресурсами. А потім своя ж служба їх кинула. Потрібні були «стрілочники». Він не їздив у Росію після історії з Бабченком? Він був там, а потім уїхав! До Європи. Його розкрили. Свої. І він уїхав. Тепер ситуація для нього не краща.З особистої переписки в месенджерах, скриншоти яких Пивоварник надав матеріалу, видно, що спочатку він займався контрабандою й якимись сумнівними бізнес-проектами в інтересах СБУ й армії. То, що він раптово всплив у справі Бабченка як «московська особа» змови, стало для нього шоком. Він навіть у сердцях визнає, що єдиний вихід для нього тепер – застрелитися. Куратор Капустин намагався переконати Пивоварника, що все буде добре. Він посилався на якогось Васю (можливо, це голова СБУ Василій Грицак). Потім пропонує йому приїхати «на перекладних», дати визнавальні показання й гарантує «солодкі умови». Пивоварник відповідає, що своїм «вірити не можна», й тікає до Європи.Адвокат Пивоварника Валентин Рибін підтвердив, що все обвинувачення будується виключно на словах Германа. Інших доказів у справі немає. Судді масово беруть самовідвід, щоб не займатися цим фейком, – стверджує Рибін. Сам Герман скоро вийде на волю. Ще один фігурант по справі Тарас Стельмашенко (таємничий «громадянин Т», якого приховувала прокуратура) взагалі отримав умовний термін, хоча спочатку в нього знайшли зброю. Рибін резюмує, що він сподівається, коли ця справа буде розкрита громадськості, усі зрозуміють, що це суцільне надування.Причетність Капустина до служби в СБУ косвенно підтверджує податкова декларація його дружини, де Капустин Андрій Валерійович (саме людину з такими ініціалами знає Пивоварник) числиться співробітником і одержувачем доходу від «Служби безпеки України». Аркадій Бабченко від коментарів матеріалу відмовився. Раніше його «убивця» Цимбалюк запросив за інтерв'ю 5000 доларів, але ці гроші, за його словами, мали піти на «патрони й снаряди» для ЗСУ й так званих добробатів.