Протягом п'яти років функціонує корупційна схема вилучення грошей у бізнесу за використання касового апарата. У 2013 році Сашею Януковичем запроваджена норма, за якою всі зареєстровані касові апарати сплачували за надання послуг інформаційного еквайрингу — 30 гривень на місяць як «прокладка». Річний заробіток становив близько 80 млн гривень. Однак схема працює й досі, а НБУ її прикриває і не поспішає ліквідувати. У 2011–2012 роках син «екс-гаранта» — «Саша стоматолог» — розробив схему додаткового заробітку. А саме — впровадив у касові апарати спеціальні чипи (модулі), які передавали б звітні дані до податкової служби, але через компанію-посередника, за що стягувалася щомісячна плата. Модулі безпеки касових апаратів — це смарт-карти, аналогічні тим, що використовуються в Національній системі масових електронних платежів (НСМЕП). Наказом Мінфіну від 1 липня 2013 року дана схема запроваджена в дію й зобов'язала всіх суб'єктів ринку або замінити свої 280 тисяч касових апаратів, або вставити в них спеціальний чип. Послуга з передачі даних отримала назву «інформаційний еквайринг», а щомісячна плата з одного касового апарата з модемом становила 30 гривень.«Еквайр» — це компанія, яка реалізує механізм роботи платіжної системи. Тобто оператор, який написав софт, поставив Нацбанку сервери для роботи нової касової системи й за це отримує постійну оплату в розмірі 80 млн гривень на рік. Експлуатаційні видатки при цьому мізерні. У даному випадку був «впроваджений» легальний спосіб вилучення коштів підприємців, для чого в ролі компанії, яка виконуватиме функції інформаційного еквайера, мала з'явитися своя «прокладка». Однією з цих «прокладок» судилося стати компанії «Укркарт». До «реформи» вона належала Василю Горбалю, але оскільки підходила за технічними параметрами — була «відібрана» «сім'єю» Януковича. Іншою фірмою, яка надавала інформаційний еквайринг, стала компанія «Інтерплат», і також входила в орбіту «втікача-президента». Таким чином 80 млн гривень через «Укркарт» та «Інтерплат» осідали у «Саші» «стоматолога». Після подій 2014 року й втечі «сім'ї» «Інтерплат» припинив виконувати функції інформаційного еквайера. А ось фірма «Укркарт» була «подарована» «сім'єю» своєму людині — Олексію Омельяненку, банкіру, який розграбував «Укргазбанк».Однак, як зрозуміло, передача даних через модем касового апарата до податкової служби можлива безпосередньо, без указаних «прокладок». Щоб ліквідувати дану корупційну схему, 25 вересня 2019 року спрямовані депутатські звернення до НБУ, Мінфіну, ДПС з проханням розібратися в питанні — ініціювати скасування наказу й постанови, які впровадили інформаційний еквайринг, з'ясувати правомірність залучення двох компаній у ролі еквайера без тендерних процедур. Голова податкової надав відповідь, у якій повідомив, що ДПС не має законних підстав впливати (монополізм на ринку) на суб'єктів діяльності у сфері касових апаратів. Верланов та Маркарова ініціюватимуть зміни, спрямовані на спрощення функціонування ринку касових апаратів. Податкова не розробляла нормативні документи щодо діяльності інформаційного еквайера, а також не затверджувала вартість цих послуг. Відповідальним за дане питання є НБУ: «Щодо визначення та діяльності еквайрів, то зазначені питання належать виключно до компетенції НБУ».Перевірити діяльність «Укркарт» ДПС не зможе — відсутні підстави, адже компанія не підпадає під «критерії ризику», тому в межах закону їм спрямований запит для надання інформації. Ну хто ж точно «порадував» відповіддю, так це головний організатор і «схемотворець» з касових апаратів — Національний банк України, який усю вину спробував звалити на інших. У відповіді НБУ зазначив, що: у всьому «винні» Державна податкова служба та Міністерство фінансів, а функції інформаційного еквайера, як виявилося, могла надати абсолютно будь-яка юридична компанія — резидент України, яка відповідатиме встановленим вимогам. Більше того, НБУ навіть не застосовував тендерні процедури у зв'язку з відсутністю на те підстав. Якщо вірити наданим НБУ даним, то у 2016 році Нацбанк спробував вирішити дану проблему й навіть підписав відповідний меморандум про передачу своїх функцій ДПС, але податківці в односторонньому порядку його призупинили. Копію даного меморандуму й лист про його «розірвання» Нацбанк не надав.Він досі вважає, що Мінфін не допустить передачу інформації в системі збереження й збору даних касових апаратів (СЗЗД КА) від НБУ іншій установі, оскільки такі операції є ризиковими й можуть привести до нестабільного функціонування й перебоїв у роботі. НБУ ж займається виключно забезпеченням безперебійного й надійного функціонування СЗЗД КА, а також надає інформаційним еквайерам послуги платіжної організації, центрального маршрутизатора, розрахунково-клірингового центру, а також платіжної системи «Українське платіжне простір». Нацбанк так і не захотів вирішити дану проблему й тепер у Смолія (голова НБУ) дві «великі надії» на: пілотний проект Мінфіну щодо впровадження технічних інновацій та програм, у межах якої вони вивчають рішення з передачі звітів касових апаратів без застосування інформаційних еквайрів; законопроект 1053-1 «Про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі», який дасть можливість використовувати програмні касові апарати на фіскальному сервері ДПС. У жовтні 2019 року функції інформаційного еквайера виконують не одна, а вже 8 юридичних компаній, серед яких скандальна АТ «Українська національна розрахункова карта» («Укркарт») відсутня.Але незважаючи на те, що НБУ спробував створити образ «невинної жертви» й «блюстителя законності», у листі основним завданням було — залишити непомітним той факт, що одна з діючих компаній, яка надає послуги інформаційного еквайера — «УКРКАРТ-ЕКВАЙР» — є «дітищем» «Укркарт», яка й стала її основним бенефіціаром. Лише у вересні 2019 року через СЗЗД КА передано звіти 241 409 касових апаратів, а це близько 7 млн гривень доходу на місяць. Таким чином, «Укркарт» продовжує заробляти гроші за давньою схемою Януковича, при цьому вже якимось чином допущена не одна, а цілих вісім компаній, а «друзі» з НБУ її прикривають і переводять «стрілки» на інших учасників.
Як НацБанк прикриває схеми «Саші стоматолога» з касовими апаратами
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Місцева влада · Суди та судова система