Розкриття бази ГРУ в Альпах викликало серйозні питання щодо надійності Франції не лише як політичного, але й стратегічного партнера. Історія з альпійською базою ГРУ, яка виникла вкрай невдало напередодні «Нормандського саміту», обростає все більшими подробицями та деталями. Проте варто зазначити, що всі відомості про альпійську базу ГРУ поспішили спростувати та назвати фейком. Однак це зробили не у французькому МВС чи якійсь іншій офіційній структурі, а на сторінках видання «Московський комсомолець», причому спростовував цей «жахливий фейк» ветеран військової розвідки, Герой РФ Рустем Клупов. Саме це викликає підозри, адже добре відомо, що «Московський комсомолець» — це видання, яке традиційно працює під патронатом Міністерства оборони РФ, а «фейк» про розвідників в Альпах спростовує ветеран військової розвідки. Такі матеріали лишний раз переконують нас у тому, у кого справді «палає шапка», або правильніше в цьому контексті сказати — «папаха».
Повернімося до самої бази. На даний момент уже відомо, що через це місце пройшли такі видні діячі російської розвідки як: Руслан Боширов (Анатолій Чепіга), Олександр Петров (Олександр Мішкін) та Сергій Федотов (Денис Сергєєв) — отруйники Сергія Скрипаля; учасники отруєння болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева, відомі за псевдонімами Микола Кононіхін, Іван Лебедєв, Данило Степанов, Георгій Горшков та Сергій Павлов (останній також брав участь в операції проти Скрипалів); причетні до невдалої спроби проросійського перевороту в Чорногорії агенти з псевдонімами Едуард Шишмаков та Володимир Попов; а також поки невідомі громадськості Олександр Кулагін, Євген Ларін, Тимур Нузіров, Наман Юсупов та Геннадій Швець. Безсумнівно, у найближчому часі дізнаємося про досягнення останніх п'яти агентів ГРУ зі списку, і чимало зусиль на розкриття їхньої діяльності докладе The Insider. Але на сьогодні маємо інший прецедент: Франція стала перевалочною базою для ГРУ на довгі роки.
Російські «зелені людики» здійснювали свої операції, вбивства, диверсії та іншу діяльність значною мірою завдяки наявності цього «будиночка в горах». І що найцікавіше, ті акції, про які йдеться, та персонажі, яких згадуємо, дестабілізували обстановку не лише по всій Європі, але й у самій Франції. Цікаво, якою буде риторика Емманюеля Макрона, який буквально тиждень тому закликав до миру з Росією та об'єднання зусиль проти світового тероризму, якщо сама Росія є джерелом світового тероризму? Варто відзначити, що наявність у списку відвідувачів альпійської бази поки невідомих нам «героїв» змушує говорити й про те, що за ними може тягнутися шлейф набагато жахливіших злочинів, і те, що ми знаємо про діяльність ГРУ в Європі в період з 2014 по 2019 рік — це лише верхівка айсберга. Так само й те, що дізнавшись про альпійську базу у Франції лише тепер, не факт, що завтра дізнаємося й про інші «будиночки в горах» по всій Європі. Безсумнівно, дуже цікава реакція офіційного Парижа з урахуванням того, що територію Франції використовували для організації та забезпечення гучних спеціальних операцій по всій Європі.
Але в цьому питанні, гадаю, зустрінемося з навмисним дистанціюванням. Принаймні з двох причин. По-перше — у Парижі знову обурення народних мас, підігріване радикальними соціально-громадськими групами, фінансованими з Росії. Хочете знову Париж у диму горючих шин на Різдво? Не впевнений, що в Єлисейському палаці на це готові. По-друге, згадаймо історію з британським мистецтвознавцем Ентоні Блантом, який майже 15 років працював на радянську розвідку й отримав імунітет зі скриванням факту роботи на КГБ після викриття. Сам факт того, що в самому серці Великобританії, у Букінгемському палаці, перебував кріт, який так довго працював на ворога, уже дискредитував МІ-5, і для них самих створювати резонанс було невигідно. І ситуація з базою в Альпах дуже схожа на цю історію, адже шість років Франція служила перевалочним пунктом для російських вбивць. Впевнений, за самим цим фактом уже другі доби серйозно палає в стінах будівлі за адресою Сан-Домінік, 14, а телефон штабу на бульварі Мортьє просто розплавився від кількості гнівних дзвінків.
Дійсно, не найкращий час для французької розвідки та служби зовнішньої безпеки. Але можливо, цього можна було б уникнути, якби загроза Російської Федерації сприймалася реалістичніше, без миротворчості та лавірування. Поки Європа прогинатиметься перед Кремлем у реверансі, ми й надалі дізнаватимемося про такі шокуючі подробиці діяльності на її тілі російських осередків. Але як довго витримає прогинаючийся хребет під тяжістю всієї цієї діяльності?