Половина українців з трудом дотягує до зарплати, і це золотий час для ростовщиків. Вони обіцяють «нульові» мікрокредити, а насправді за кожну позичену сотню доводиться повертати тисячу. Сулять матеріальні блага й штовхають у боргову яму. Але найстрашніше — масова видача кредитів кіберзлочинцям, які скористалися вкраденими або знайденими в відкритому доступі персональними даними. З недавніх пір правоохоронні органи почали підозрювати, що мікрофінансові організації співпрацюють з шахраями. Прокуратура Голосіївського району Києва зацікавилася одним із лідерів ринку: «впровадили механізм псевдокредитування» — йдеться в матеріалах кримінальної справи.
«Угон» сім-карти дозволяє обчистити навіть родичів потерпілого. «Наприкінці серпня невідомий позвонив моєму чоловікові й, видавши себе за працівника Vodafone, витягнув конфіденційну інформацію, включаючи номери телефонів членів сім'ї. Після цього мій телефон виявився заблокованим на добу. За цей час на нього набрали кредитів. Коли сім-карта ожила, посипалися повідомлення з месенджерів і пошти про зміну паролів.
Я одразу звернулася в «ПриватБанк», де у мене зарплатна карта, і з'ясувала, що за нею були рухи коштів. Потім звернулася в поліцію. Через два тижні почалися перші дзвінки, погрози в смс і автодозвони з вимогами погасити борги. А потім вони зробили порно-колаж з обличчям моєї мами. Його надіслали мені, мамі, моєму чоловікові й моїй неповнолітній дочці. Написали, що якщо не заплатимо, зроблять такі колажі з нами. Шахраї залізли в мій Facebook, мій Google-акаунт, мій Viber — шарили повсюди. На мою думку, займаються цим не сторонні люди, а працівники самих МФО (мікрофінансових організацій). Вони скористалися контактами, щоб украсти фотки й шантажувати розповсюдженням брудних картинок», — розповіла «ОРД» потерпіла, яка просила її не називати.
Упрощена процедура онлайн-кредитування без підтвердження особистості відкриває чудові можливості для шахраїв. Недавно в Кривому Розі затримали банду «угонщиків» сім-карт. Добравшись до сім-карти, кіберзлочинець може отримати доступ до всього, що прив'язано до неї, і обчистити не лише гаманці власника, але й його родичів.
Ось ще типові історії з громади потерпілих у Facebook. «У мене украли телефон, через відділення «Київстар» повернула номер, через два тижні дізнаюся, що на мене оформили п'ять мікрокредитів. Як кредитна організація могла оформити кредити на мої дані, а кошти віддати третім особам?» — пише Антоніна в групі. «Зламавши сім-карту, оформили чотири кредити онлайн без мого дозволу. Поліція відкрила кримінальне провадження, і тиша. А зі сторони цих компаній півтора місяця йдуть дзвінки, смс, листи з погрозами. Телефон «червоний». Дзвонять днем і ночами», — скаржиться Марина.
Компаній, у яких за допомогою «угнаної» сім-карти можна отримати кредит, нині близько двохсот. У цьому матеріалі ми говоримо лише про найвідоміші, коварна реклама яких транслюється з кожного «праски», заманюючи жертв. Як, наприклад, «Moneyveo». Одна з тих контор, чию популярність забезпечила навязлива реклама. Комік «Дядя Жора» (Вадим Мічковський), який розпочинав раскрутку цієї фірми — «Заповни форму віртуальну, бабосики тримай реальні» — не розповість, якими реальними проблемами може обернутися «швидка фінансова допомога».
Артисти з «Варьяти-шоу», які змінили Жору в рекламі, самі навряд чи скористаються пропозицією продати нирку (умовно кажучи) за нові штани або гаджет, які закликають купувати в борг: «Чим довше ви з Moneyveo, тим більші суми вам доступні». На сайті більше інформації про те, що являє собою пропозиція «Moneyveo» («Гроші 24 на 7, миттєво й анонімно!»): перший займ — під 0,01%, без поручителів і довідки про доходи. Достатньо вказати банківську карту, паспорт, ІПН, телефон.
Свої чи чужі? Але цього ніхто не перевіряє. Реклама штовхає клієнтів до того, щоб вони не читали договори, адже їхній товар — «займ за кілька хвилин, не виходячи з дому». Не думай, хапай шару — закликають «зірки». А усвідомити сенс дій за кілька хвилин не вийде: вивчення договору, який можна знайти на сайті МФО, потребуватиме не менше двох годин і покаже, що таке кредитування вкрай невигідне. У разі порушення клієнтом строків оплати замість звичайних 1,7% на день почнуть нараховуватися 3% (на день) і пеня розміром 1,3%. Підрахувати, у що це вилиться, самостійно непросто. А вилиться — майже в 620% річних.
Другою за популярністю ростовщицькою компанією є «Dinero», чия навязлива реклама ловить на обіцянку беспроцентних займів. Її рекламне обличчя співак Віктор Павлик сулить кредит під нуль відсотків: «Твоїй жінці потрібні джинси та манікюр? Нуль відсотків на всі позики, бро!». «Акції з 0% є у багатьох МФО, — говорить відомий борець з лохотронів Богдан Хаустов, — і це приманка. Все одно як якщо дати людині спробувати виграти в азартну гру або безплатно запропонувати дозу наркотику, яка зробить її залежною. Другий займ дадуть під 623% річних (за умови, що без неустойок)».
«Динеро» має ще й сестринське відгалуження, яке називається «Укрпозика». Недавно новими рекламними обличчями «Укрпозики» стали Сердючка й «її мама». Ці взагалі розраховують на ідіотів, які повірять, що їм не просто дадуть гроші «на шару» (без відсотків), але ще й доплатять за сир у мишоловці. 1000% річних і інші «нечекані сюрпризи».
Як виглядають реальні результати онлайн-кредитування, яке реклама називає «прозорим і безпечним», можна дізнатися в закритій групі «Злочини з онлайн кредитами» у Facebook. «Взяла у Moneyveo 3000, повернула 18000, і це за два місяці прострочки», — розповідає Олена. «Знайомого посадили – не знав, що, натиснувши кнопку на сайті, підписав договір, за яким повинен 900% річних, думав, що можна не платити», — розповідає Алена. А Владислав закликає ніколи й ні за яких обставин не зв'язуватися зі «швидкими займами». Розмір річних не обмежується законом і може доходити до 1000%. Лише неустойка за прострочку регулюється «ЗУ про споживче кредитування» (ст. 21) і встановлює граничний розмір пені.
Вона не може бути більшою за 50% від «тіла» займу, оскільки не повинна перетворюватися на джерело збагачення. Ви можете подумати, що вас це не стосується — адже потрапляють у кабалу через глупість і жадібність, а читач наш зовсім не такий. Але це правда лише частково. Іноді люди беруть другий кредит, щоб розрахуватися з першим, третій — щоб заплатити за другим, і до кінця бояться визнатися рідним, що «встрялі». «Дружина набрала дикої кількості займів — на своє ім'я п'ять, на моє — шість, брала у різних контор. Жодного діалогу я особисто з цими конторами не мав, паролів від «своїх» особистих кабінетів не знаю. Збираюся розводитися з дружиною, а що робити з боргами?» — пише Марк.
На сьогодні дуже популярна у афериїстів тема — ловля жертв на пропозицію «легкого заробітку в інтернеті». «Допоможжіть! — взиває в групі товаришів по нещастю Світа — Знайшла в інтернеті оголошення про заробіток: «Не можемо вивести заробленні гроші з сайтів РФ через війну, просимо допомогти вивести на карточки. Надсилаємо 4000, переслати треба 3200, решта ваша».
Чому б, думаю собі, й не заробити? Тим більше, я перевірила — позвонила у свій банк, запитала — чи можуть взяти на мою карту кредит без мого відома. Відповіли — ні. Тільки у шахраїв була умова: карта повинна бути «ПриватБанк» і потрібен номер телефону, який прив'язаний до цієї карти. Я все зробила, що просили, хоча ні номер банківської карти, ні ПІБ не давала. Прийшли 4000, я їм надіслала на їхню карту 3200… А через два місяці отримала лист про те, що я повинна 10 000. Що робити?»
Поговоривши зі Світою, дізнаємося, що ті 4000 тисяч, які вона отримала, виявилися позиченими грошима від компанії «Moneyveo». Навчені гірким досвідом, учасники громади «Злочини з онлайн кредитами» закликають не довіряти нікому свою сім-карту й ксерокопії документів. Розповідають, як їх підставили родичі, які прагнули по трупах вилізти з боргової ями… І як друзі продають кредиторам персональні дані друзів… Нічого дивного — адже «Dinero» й «Moneyveo» вдобавок працюють за принципом MLM, мережевого маркетингу, й пропонують клієнтам залучати в боргову мережу інших людей. «Якщо ваш друг візьме перший займ на будь-яку суму, то ви заробите 300 грн. Все, що треба зробити – це надіслати йому запрошення. Починаючи з четвертого друга, ви отримуєте вже по 350 гривень», – пропонує така фінкомпанія.
Бази клієнтів МФО продаються й купуються. А відділатися від МФО непросто навіть після погашення кредиту — бази з персональними даними клієнтів продають конкурентам. «Звідки у цих шарашок мій номер телефону й мій ІПН?» – запитує в групі Олександр. — Брав кредити лише в двох: mycredit, moneyveo. Тільки перший кредит, той що беспроцентний. Обидва погасив вчасно, в квітні-травні. І ось, починаючи з вересня — починають сипатися смс від різних контор, у яких нічого не оформляв, не подавав заявок, навіть на їхніх сайтах не реєструвався. По 12 смс, по 15 дзвінків зі схованих номерів! Підключена послуга — статус контроль у УБКІ (Бюро кредитних історій), і знаю, що деякі e-гроші й sos-credit запитували мою кредитну історію! Ні на якому агрегаторі не залишав мобільний номер. Змінити цей номер ніяк не можу. На нього завязаний весь мій бізнес. Може, хтось підкаже, що з цим робити. Знаю, що база mycredit «гуляє» по даркнету й деяким закритим форумам давно. Але це стара база, мене в ній немає. Дзвонять не з вимогами погасити борги, а з пропозицією брати нові кредити. Можливо, навіть не від самих шарашок (підстава), а від партнерів, які працюють за CPA (мережі-посередники, які беруть гроші за продажі й заявки, зроблені онлайн)».
Пізніше сам Олександр з'ясовує причину й оновлює свій пост: «Все з'ясувалося. Нова база mycredit теж доступна для продажу в сірих телеграм-каналах. І я є в цій базі».
«Можливо, хтось знає, як видалити свої дані з баз цих контор! Як зробити, щоб не могли взяти кредит на моє ім'я? Можливо якось заблокували себе?» — запитує його брат по нещастю Сергій. І тут же виникає історія жертви, яка, намагаючись вибратися з однієї пастки, угодила в іншу: в руки до афериїстів, які продають послугу «Видаляємо ваші дані з баз». «Мене зловили на пропозицію кредитних рішень — ця послуга незаконна й відповідати за неї має сам замовник, а схема дуже проста: є реклама й є людина, яка у такому відчаї, як я, тому й ведеться. Я це все знайшла в телеграмі, вийшла на якогось Андрія, і пішло: скиньте дані, скинула, далі кидаю кошти на його рахунок, за добу: ще скиньте кошти, бо ви є в базі колекторської фірми «Довіра», а далі — вся переписка зникає й блокується його сторінка. Ось так я лоханулась багато разів», — ділиться Ольга.
Кредитні лавочки прямо говорять, що їм байдуже на погану кредитну історію й відсутність у позичальника роботи. Тоді як же вони розраховують отримати свої гроші назад — від неплатоспроможних? «Шляхом шантажу й вимагання від родичів, — пояснює Богдан Хаустов. – Хоча тиск на осіб, які не належать до договору (включаючи тих, кого записують у поручителі) – це незаконно. Можуть розсилати «листи щастя» до сусідів і на роботу. Можуть надіслати матері посилання на порносайт, де розмістили фото її дочки. Маса історій, коли батьки отримують психічні травми через борги дітей».
«У мене вкрали фото, зробили порнографічний фотомонтаж і поразсилали у ВКонтакті всім друзям», — розповідає якась Тетяна, як вимагачі «переконують» її здійснити оплату. «Цього літа на мого сина були відкриті більше 20 онлайн-кредитів. Він категорично запевняє, що не замовляв грошей. Колектори вже телефонували мені на роботу», — пише Ольга.
Підроблені кредити — проблема, яка стосується всіх. Ми живемо в умовах незахищеності персональних даних, і тому не лише батьки гравців, не лише дурні, які, перебуваючи у декреті, шукають легкий заробіток в інтернеті, й не лише люди без освіти – ми всі перебуваємо в групі ризику. А спіймати кібер-вора значно складніше, ніж кишенькового крадія.
Прошлого року гучала історія про те, як відомий виробник дронів, який бере участь у держзакупівлях, заявив, що його персональні дані з Prozorro були використані злочинцями. На форумі сайту minfin.com.ua нині є аналогічна історія. Підприємиця Світлана грішить на сайт держзакупівель: «Про те, що є борг за «кредитом» дізналася з листа, дзвонила в їхній офіс, мені дали перші п'ять й останні чотири цифри карти, на яку перечислена сума 3500. Карта, звичайно, не моя, й про цю шарашкину контору («Moneyveo») дізналася з листа. Договір не підписувала й грошей не отримувала, адвокат сказав: «Повна нісенітниця, хочуть розвести». Яким же було моє потрясіння, коли я за своєю діяльністю захотіла взяти кредит у своєму рідному банку й отримала відмову. У Бюро кредитних історій України мене внесли як «боржника», і сума «мого боргу» вже 11300»: https://minfin.com.ua/credits/company/moneyveo/review/116357/
«Сейчас з допомогою смс можна укласти договір, а компанії некваліфіковано підходять до власної інформаційної безпеки. На портал Фінанс.юа проводили обшуки, припускаючи, що вони навмисне допустили витік інформації, передавали її кредитним шахраям. До того ж, користуючись сайтами-посередниками СРА, людина сама дає згоду на розповсюдження своїх даних. А, наприклад, МФО «Miloan» просить жертв надсилати фото паспорта й давати згоду на обробку персональних даних. Закон про електронну комерцію прирівнює такі угоди до письмових договорів, але питання законності онлайн-кредитів з заздалегідь невигідними умовами — спірне. Багато позичальників не визнають цих договорів, і в реєстрах можна знайти кілька рішень не на користь МФО, хоча їх небагато», — розясняє Богдан Хаустов.
Першою в масовому псевдокредитуванні відзначилася «Moneyveo», слідом пішли компанії «Miloan», «Dinero» (її реклама з Павликом на фото вище), «Верона», «Швидкогроші», «Быстрозайм»… У квітні цього року Київська місцева прокуратура № 1 розпочала провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (електронне шахрайство), у якому підозрюють не випадкових інтернет-злодіїв, а посадових осіб самої «Dinero».
Як йдеться в матеріалах справи, представники МФО, користуючись незаконно отриманими персональними даними, здійснювали вивід коштів на підставні кредитні карти з подальшим обналичуванням. Слідство припускає, що програмне забезпечення цієї організації заздалегідь передбачало можливість оформлення фальшивих заявок. Після видачі підробленого кредиту колекторський відділ вибивав вигаданий борг з так званого «позичальника», погрожуючи насильством над родичами, знищенням їхнього майна тощо. А якщо це не допомагало, борг списувався, а «Dinero» ще й звертався за страховими виплатами (як сторона, яку обікрали): https://youcontrol.com.ua/judgedoc/?
Dinero фігурує в восьми кримінальних справах, і остання теж про псевдокредитування. У цій УД розповідається історія позичальниці з Луганщини. Позичивши у цієї МФО наприкінці квітня 5200 гривень, жінка добросовісно повернула наприкінці травня 7400 грн. А трохи пізніше їй позвонив представник Dinero, який заявив, що в її інтересах тимчасово заблокувати її акаунт на сайті. Результатом спілкування з цим товаришем стало оформлення на неї вже підробленого кредиту й крадіжка залишку грошей з її акаунту розміром 5300 грн.: https://youcontrol.com.ua/judgedoc/?
ТОВ фінансова компанія «Dinero» (41350844) зареєстрована два з половиною роки тому. Ресурс youcontrol звертає увагу на ризики: повноваження керівника мають обмеження, за останній рік фірма тричі змінювала бенефіціарів, власники ховаються в Латвії під вивіскою «Іейджі файненс». Ось тут Богдан Хаустов розповідає про те, що ще не так з цією фірмою: https://youcontrol.com.ua/contractor/?
Однак більше прикладів, коли ростовщики виступають у ролі потерпілої сторони. Чи дійде до обвинувального вироку щодо працівників «Dinero» — невідомо, а ось боржники мікрофінансових компаній у судах найчастіше залишаються винними. У реєстрах уже є вироки, за якими боржники «Moneyveo» й «Dinero» отримали свою першу судимість.
Успішніше за інші МФО засуджує неплатоспроможних позичальників ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (38569246). Ось тут Богдан Хаустов аналізує судові рішення, у яких позичальники безуспішно намагалися довести, що були обмануті й умови кредитування несправедливі, тщетно намагалися визнати договори «Moneyveo» незаконними: https://youcontrol.com.ua/judgedoc/?
Ресурс youcontrol.com.ua звертає увагу на репутаційні ризики, пов'язані з «Moneyveo»: 80 разів за останні три роки компанія виступала в ролі відповідача за цивільними спорами й згадана в 37 кримінальних справах. Один із її бенефіціарів має реєстрацію на окупованій території (фінансуємо «ЛНР»?), а другий ховається в кіпрському офшорі: https://youcontrol.com.ua/contractor/?
Чи можна успішно протистояти інтернет-розбійникам? У разі з підробленим кредитуванням часто хватає одного юридично грамотного листа з вимогою списати вигаданий борг. Але якщо людина сама взяла грабіжницький кредит і не в силах розрахуватися, у суді можна розраховувати лише на зниження розмірів неустойки. Проте є й винятки. Ми знайшли приклад рішення, згідно якого кредитна компанія не змогла довести, що договір укладався, а кредитні гроші видавалися: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85801929?
«Коли люди закликають інших не виконувати умови укладених угод, оскільки вони віртуальні – це єресь. Кредитування онлайн під 1000% річних у нас цілком узаконено. Прямо зараз займаюся справою людини, яка позичила 3 тисячи, а через рік її борг перетворився на сорок, — говорить Богдан Хаустов. – Інша ситуація з псевдокредитуванням, але «забивати» й на цю проблему не варто. Не чекайте, коли МФО продасть вас колекторам, а ті почнуть розповсюджувати порно з вашим обличчям, пишіть лист компанії, яка видала кредит злочинцям на ваше ім'я. І корисно звертатися до Нацкомфінуслуг. Як правило, підроблені кредити компанії нині списують, хоча не всі – наприклад, «Гроші Всім» (фінансова компанія «Верона») роздає кредити за вкраденими сім-картами й неадекватно реагує на звернення.
Боротися з «угонами» сім-карт допомагає їхня прив'язка до паспорта. Поки що ситуація така, що ви можете залишити свої паспортні дані, ІПН, номер фінансового телефону де завгодно (у відділі кадрів, банку тощо), і ними можуть скористатися. Тому я виступаю за більш жорстке законодавство щодо ростовщиків».
Татяна Заровна, «ОРД».