Минулого понеділка київське управління Національної поліції та столична управа СБУ оголосили про затримання групи серійних «телефонних терористів». Силовики, як завжди, окремо наголошували на своїх заслугах у затриманні злочинців, проте були вкрай скупі на деталі. Тим не менше, у прес-релізах знайшлися нюанси, що вказують на так звану кінцевого бенефіціара цих, здавалося б, безглуздих злочинів. Це — погрязлий у боргах бізнесмен Анатолій Юркевич, колишній власник розграбованого «Українського професійного банку», групи компаній «Мілкіленд» та торгово-розважального центру «Магеллан».
Згідно з повідомленням Прес-центру СБУ, до складу групи входило троє киян. Злочинці здійснювали дзвінки з погрозами вибухів у одному з торгово-розважальних центрів у Голосіївському районі Києва. Протягом цього року «телефонні терористи» 15 разів анонімно дзвонили на спеціальну лінію «102» з відповідними погрозами. За кожне хибне «мінування», як визнали оперативникам самі «диверсанти», замовник платив їм від $100 до $150.
Зазначається, що замовником «тероризму» в торгово-розважальному центрі був столичний бізнесмен, колишній керівник служби охорони закладу. Слідство вважає, що таким чином колишні власники ТРЦ намагалися помститися новим власникам за невирішений комерційний спір. У Голосіївському районі столиці, звісно, безліч торгово-розважальних центрів. Проте так часто мінували лише один — ТРЦ «Магеллан», за контроль над яким ще недавно велися запеклі баталії. Влітку минулого року, коли боротьба за цей привабливий актив доходила до рукопашної між найманими сторонами бандами «титушок», начальником служби безпеки «Магеллана» називав себе Юрій Коржук. Юрій Коржук — директор ТОВ «Шейк». Ця фірма, згідно з Державним реєстром юридичних осіб, заснована наприкінці 2016 року фірмою «КБК «Альянс» та ЧАО «Банкомсвязь», у 2017 році стала власником частини приміщень ТРЦ «Магеллан». Це сталося після того, як попереднього номінального власника торгово-розважального центру ДП «Край проперті» обложили з усіх боків кредитори. Таким чином кінцеві бенефіціари намагалися захистити свій цінний актив.
Фірмою ДП «Край проперті» через панамську офшорну компанію «Край корпорейшен» володіють Анатолій та Ольга Юркевич (син та мати). ТРЦ «Магеллан» побудувало засноване в 1990-х роках ЧАО «Банкомсвязь», мажоритарієм якого спочатку був Анатолій Юркевич. Пізніше ТРЦ був переоформлений на «Край проперті», хоча «Банкомсвязь» до недавнього часу залишалася орендарем земельної ділянки, на якій побудований торгово-розважальний центр (орендодавець — Київська міська адміністрація). Анатолій Юркевич, який заробив свій перший мільйон на торгівлі шпротами та став мультимільйонером на виробництві молочної продукції, в 2010-х роках вирішив розширити свій бізнес. За чужий рахунок. Підконтрольне йому ДП «Край проперті» в 2011 році взяло в кредит у російського «Ощадбанку» $56,2 млн, хоча структури Юркевича на той момент уже були в боргах. Як визнав сам Анатолій Юркевич, гроші російського банку частково пішли на обслуговування кредиту, раніше взятого у «Укрексімбанку», частково — на будівництво ТРЦ «Магеллан» у Харкові. На питанні про те, чому Анатолій Юркевич ходив з протягнутою рукою по «чужим» банкам, маючи власний «Український професійний банк», зупинимося трохи пізніше.
Зараз же зафіксуємо той факт, що, починаючи з 2014 року, цей бізнесмен перестав обслуговувати кредити, посилаючись на революцію, війну, кризу та інше «збідніння». У відповідь кредитори потягли його в суди. Які Юркевич закономірно програв. «Ощадбанк» остаточно відсудив «Магеллан» у структур Юркевича в 2018 році. Проте до літа минулого року пов'язане з нашим героєм ТОВ «Шейк» продовжувало контролювати торгово-розважальний центр, збираючи плату з орендарів. «Ощадбанк» найняв місцеву управляючу компанію «Брок Стайл», та найняла великий загін «спортсменів» і взяла ТРЦ в облогу. Незабаром «Магеллан» впав. Анатолій Юркевич публічно скаржився на несправедливість і тиснув на патріотизм, адже український «Ощадбанк» належить «Ощадбанку Росії», повністю знаходиться у власності держави-агресора. Проте його голос мало хто слухав, і активи Юркевича один за одним «відбирали» кредитори. Вірогідно, колишньому власнику було важко змиритися з втратою «Магеллана», що пояснює хвилю «мінувань», яка накрила ТРЦ цього року.
Але чи будуть слідчі Національної поліції та СБУ розкручувати справу до кінцевого бенефіціара телефонних терактів? Питання риторичне. Адже Юркевича досі не можуть «закріпити» за справою про багатомільйонні махінації в «Українському професійному банку» (УПБ). Анатолій Юркевич, після того як розкрилися темні справи в УПБ, став категорично заперечувати будь-який зв'язок з цією фінансовою установою. Проте факти йому впертого перечили. Як повідомляла в березні цього року прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зі посиланням на директора департаменту розслідування протиправних дій Катерину Мисник, за всіма ознаками ПАО «УПБ» був «кишеньковим» банком, що обслуговував компанії, підконтрольні його фактичному власнику Анатолію Юркевичу — голові ради директорів компанії «Мілкіленд-Україна». «Практично весь кредитний портфель банку являв собою кредити, видані підконтрольним юридичним особам, у тому числі ПАО «Український інвестиційно-фінансовий альянс», ПАО «Єврофінанс», компанії «Ланекс Інк.» (Lanex, Inc.), і ці позики, очевидно, свідомо не були розраховані на повернення», — йшлося в повідомленні.
Так званим «пов'язаним особам», за якими маячила вишукана постать Юркевича, з УПБ у вигляді кредитів «злили» майже 600 млн грн. Згодом Фонду гарантування вкладів за рахунок платників податків довелося відшкодувати вкладникам банку Юркевича приблизно таку саму суму. Проте під розслідування СБУ «Український професійний банк» Юркевича потрапив за іншими епізодами. В квітні 2015 року, за кілька тижнів до введення в УПБ тимчасової адміністрації, ця «прачечна» залучила 90 млн грн кредиту «овернайт» (тобто на одну добу) нібито для підтримання ліквідності. З них 52 млн грн надав банк «Розрахунковий центр», що належить Національному банку, решту — ПАО «ДіВі Банк» (DV Банк). Гроші в УПБ надійшли й безслідно зникли. Всього ж, як з'ясувалося, по ланцюжку «Розрахунковий центр» — «Український професійний банк» було «утилізовано» близько півмільярда гривень. ЗМІ стверджують, що кримінальне провадження за цією афірою стало причиною звільнення з посади першого заступника голови НБУ Олександра Писарука в грудні 2015 року (сам Писарук цього року став підозрюваним за справою про підозрілий рефінансування відомого банку).
Незважаючи на те, що навколо Юркевича крутяться правоохоронні органи, пов'язані з ним «контори» заробляють сотні мільйонів гривень на контрактах державних структур. Йдеться про неодноразово згадане вище ЧАО «Банкомсвязь». Починаючи з 2016 року, ця компанія виграла тендери на суму, що перевищує мільярд гривень. Зазначимо, що левова частина тендерів пов'язана з темою оборони та безпеки. Навскидку деякі з них виглядають підозріло. Наприклад, повідомлялося, що в серпні цього року «Банкомсвязь» виграла тендер вартістю понад 28 млн грн на поставку Державній прикордонній службі трьох спеціальних автобусів. Причому виробник поставленого товару виглядає вопиюче «кустарно» — молода чеська компанія, зареєстрована українськими громадянами в 2014 році. Примітно, що, за даними сервісу «Опендатабот», до 5 лютого цього року Анатолій Юркевич разом зі своєю мамою Ольгою Федорівною числився кінцевим бенефіціаром «Банкомсвязи». Вірогідно, він вирішив замінити себе в реєстрі власників довіреними особами, щоб не ризикувати й цим прибутковим бізнесом. Проте не факт, що цей аферист і надалі зможе виходити сухим з води.