Протягом останніх днів у ЗМІ активізувалася інформаційна хвиля явно штучного характеру, спрямована проти деяких членів Кабінету Міністрів. Однак здається, що головна мішень — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Хто і з яких причин намагається послабити головного урядового «довгожителя», розбиралася Lenta.UA.
Політичний вплив «грантоїдів», або як їх ще назвали в соцмережах та Telegram-каналах — «соросятів» — в Україні, здається, досяг апогею. Їхні інформаційні вбросу призводять до політичних криз і навіть відставок. А також до того, що деякі політичні діячі, незважаючи на дуже зіпсовану репутацію, продовжують утримуватися на своїх посадах. Найвідомішим із зв'язків «грантоїд — чиновник» є союз голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна та директора Національного антикорупційного бюро Артема Сітника. Останній — борець з корупцією — потрапив у вкрай неприємний корупційний скандал, який мав коштувати йому посади. Але замість цього спокійно продовжує працювати. Втім, результатів від його діяльності — не видно.
Поговорюють, що така низька результативність — наслідок того, що кожен потенційний корупціонер може звернутися до НАБУ, щоб його там «простили». Зрозуміло, що не просто так… Але повернімося до справи, в якій фігурував Сітник. У травні минулого року Генеральна прокуратура викликала на допит директора НАБУ. Генеральний прокурор Луценко повідомив, що Сітник «забув заплатити» за відпочинок сім'ї в мисливському господарстві «Полісське-Сарни». «Коли чиновник отримує будь-які послуги, а хтось інший платить, наприклад, 100 тис. грн, то це називається неправомірна вигода. Пан Сітник мав би це показати в декларації як подарунок, або ж краще заплатити самому», — заявив Луценко. Далі послідували суди — і спочатку перша, а потім і друга інстанції визнали Сітника винним у корупційному правопорушенні. Після того, як Рівненський апеляційний суд прийняв остаточне рішення, Сітник опинився в реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. І за логікою мав би бути звільнений — докази корупційних порушень є однією з підстав для звільнення директора НАБУ.
Забавно, але замість того, щоб засудити Сітника, антикорупціонери-громадськівці на чолі з Шабуніним почали звинувачувати третіх осіб у політичному замовленні. Чому так поводиться Шабунін? Тут не варто забувати про скандал, пов'язаний із зниклими грошима з грантів американських платників податків, про які публічно висловлювався президент США Дональд Трамп. У листопаді минулого року глава Білого дому прямо заявив, що США не можуть давати великі суми грошей, які потім «будуть вкрадені й відправлені на чужі банківські рахунки». У разі перезавантаження НАБУ і втрати захисника у вигляді Сітника Шабунін та його соратники ризикують надовго сісти. Причому, враховуючи походження коштів — в американську в'язницю. З цим і пов'язані вельми агресивні дії антикорупціонерів, спрямовані на захист Сітника. Вельми показовим стало появлення статті на «Українській правді», автором якої виступив Центр протидії корупції — тобто той самий Шабунін — у якій той не лише прикривав директора НАБУ, але й почав шукати козла відпущення. Ним став міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, якого професійний активіст звинуватив в атаці на Сітника.
Шабунін згадав про те, що протоколи щодо корупційного порушення з боку директора НАБУ складали оперуповноважені з Департаменту захисту економіки Національної поліції. З цього автор статті зробив дуже поспішний висновок про те, що особисто Аваков нібито переслідував директора НАБУ. Чому при цьому Шабунін обійшов увагою того ж Юрія Луценко, який активно коментував цю справу? Насправді логіка Шабуніна дуже проста і не витончена: Луценко після свого звільнення з посади голови ГПУ зараз — поза грою. Він не цікавий. Тоді як Аваков — вдала мішень, яка, тим більше, займає крісло голови МВС. До речі, про крісло. Про те, що Авакова можуть звільнити, натякав у інтерв'ю Денис Монастирський — голова комітету з питань правоохоронної системи. За даними наших джерел у парламенті, від «соросятів» нібито Монастирському надійшла пропозиція — у разі відставки нинішнього голови МВС йому запропонували стати міністром. Що ж стосується Сітника, то тут варто відзначити, що НАБУ, на жаль, демонструє свою повну неефективність.
І той же Шабунін, а також представники його команди (деякі — як Олександра Устинова — зараз працюють у Верховній Раді) мали б самі почати говорити про необхідність перезавантаження бюро. Тим більше, що дієвий метод Банкова продемонструвала в ситуації з Державним бюро розслідувань, коли після внесення законодавчих змін Романа Трубу зняли з посади. Втім, здається, «грантоїди» вирішили спробувати одним пострілом убити відразу кількох зайців — з одного боку, захистити свого протеже Сітника, а з іншого — взяти під контроль Міністерство внутрішніх справ.
Але вийде в них такий фінт? Навряд чи… Справа в тому, що ще на початку президентської каденції Володимир Зеленський давав Сітнику три місяці на боротьбу з корупцією. Він тоді відзначив, що якщо не буде «відчутного результату», директора НАБУ чекає відставка. З тих пір пройшло вже дев'ять місяців. Але бюро продовжує залишатися найбільш інертним силовим органом у країні. Розуміючи це, варто очікувати, що на Банковій займуться перезавантаженням НАБУ вже найближчим часом.