З приходом до влади команди Зеленського у всіх силових структурах розпочалися кардинальні зміни. Зеленський, його куратори та оточення почали розставляти на посади своїх людей — Рябошапку, Баканова, у ДБР Венедиктову. Однак ці персоналії не мають жодних професійних якостей чи досвіду роботи у відомствах, якими вони керують. Тому постійно потрапляють у численні скандали, а на поверхню виплисають дуже цікаві факти про їхнє життя та зв'язки. У період російської агресії, коли Україні протистоїть серйозний, сильний ворог, що має у своєму арсеналі велику кількість інструментів ведення гібридної війни та ставить собі за мету знищення Української держави, Росія використовує проти України всілякі інструменти інформаційно-психологічних операцій — фейки, вбросу, підкуп, проплачених агентів впливу тощо. Тому на перший план у такій гібридній війні виходять українські спецслужби, насамперед СБУ. У такій ситуації вкрай важливо мати професійних, досвідчених фахівців із патріотичною громадянською позицією.
Що ж ми спостерігаємо нині? З приходом команди Зеленського до влади він призначає головою СБУ свого шкільного товариша Івана Баканова, керівника Студії «Квартал-95», випускника Київського національного економічного університету імені Гетьмана та Академії праці, соціальних відносин і туризму. При цьому Баканов навіть не має офіцерського звання. За кілька днів до призначення він отримує звання лейтенанта. Як повідомляла прес-секретарка президента Юлія Мендель, в.о. голови СБУ присвоїли звання лейтенанта для того, щоб він мав доступ до секретної інформації. Як відомо, засновником ТОВ «Квартал-95» значиться компанія GreenFamilyLtd, зареєстрована в кіпрському місті Нікосія. За даними ЗМІ, керівниками цієї фірми є Оксана Лазаренко (дружина Івана Баканова) — громадянка Російської Федерації.
З приходом Баканова були звільнені всі заступники голови та керівники департаментів СБУ — професіонали й патріоти, які протягом п'яти років боролися з російською агресією та досить успішно їй протистояли. На їхнє місце прийшли, як відомо, досить сумнівні особи, що стоять на позиціях реваншу та не відзначаються професіоналізмом. На нижчі посади повернулися люди, звільнені у 2014 році, «люстровані», образлені на постмайданну владу тощо. У різні департаменти почали надходити пачками люди Богдана (маються на увазі Портнова) та інших «вирішувачів» від нової влади.
Коли ще у червні 2019 року журналісти «Схем» запитали у Баканова щодо російського громадянства його дружини, він заявив, що його дружина «з 1998 року живе й працює в Україні з видом на проживання в нашій країні, перебуває у процесі оформлення українського громадянства». З цієї заяви залишається незрозумілим: як давно вона подала заявку на отримання українського громадянства? Невже громадянство можна було оформлювати протягом понад 20 років? Згідно з процедурою, той, хто бажає стати громадянином України, повинен зібрати всі документи, подати їх разом із заявою до Міграційної служби й чекати від трьох місяців до року. Так про яку громадянську позицію чи патріотизм може йтися? На це питання Баканов так і не зміг відповісти.
4 вересня у Києві на святкування 70-річчя давнього соратника Віктора Медведчука та нинішнього нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» Григорія Суркіса приїхали голова СБУ Іван Баканов та перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір. Святкування олігарха й нардепа від проросійської партії ОПЗЖ Григорія Суркіса розпочалося вдень 4 вересня й тривало близько 10 годин у елітному готелі «Інтерконтиненталь» у центрі столиці. За словами журналістів, Баканов приїхав на святкування близько дев'яти годин вечора. Як виявилося, на вході до готелю він чекав на Шефіра й навіть допоміг йому нести, схоже, подарунок. Покинули святкування вони одночасно, о півночі. Про те, що Баканов і Шефір були саме на святкуванні дня народження Суркіса, свідчили пакети елітного бренду Fendi, з якими гості готелю виходили того вечора.
Зв'язок із непублічним і немедійним Суркісом — це, звичайно, компрометуючий факт, але набагато більше інформації для роздумів дає зв'язок із відверто проросійським другом і соратником Суркіса, кумом голови країни-агресора Віктором Медведчуком. Близьке спілкування й «припадання» до руки цього діяча нещодавно зафіксували журналісти 5-го каналу.
У всіх офіційних біографіях Баканова його трудова діяльність розпочинається з 2013 року, коли він стає керівником ТОВ «Квартал-95». Водночас КНЕУ імені Гетьмана Баканов закінчив у 1997 році. Виникає питання: що він робив з 1997 по 2013 рік? І чому соромиться про це розповідати? За даними ЗМІ, Баканов працював на Суркіса, допомагав йому відбирати Богуславську та Дибинецьку ГЕС.
У 2011 році Баканов був фігурантом розслідування кримінальної справи про розкрадання 3,888 мільйона гривень підконтрольними Баканову компаніями «Енергодек» та «ЕКОінвест» за ч. 5 ст. 191 КК України. Це розслідування проводив слідчий відділ ГУ СБУ у Києві та Київській області. Йшлося про спробу вивести дві ГЕС у приватну власність.
Дві фірми дружини нинішнього голови СБУ Івана Баканова Оксани Лазаренко у 2011 році фігурували в кримінальній справі СБУ щодо розтрати державного майна. Йшлося про спробу виведення Богуславської ГЕС у м. Богуслав Київської області та Дибинецької ГЕС у с. Дибинці Богуславського району Київської області у приватну власність. Про це свідчить постанова Соломенського райсуду Києва від 8 червня 2011 року. За даними ЗМІ, Баканова допустив до «схем» з обленерго ніхто інший як Григорій Михайлович Суркіс, і саме у його структурах працював молодий Іван Баканов до афери з ГЕС. Цікаво, що ГЕС на той час належали американській компанії AES Corporation. Зрештою, не витримавши подібних проблем, AES Corporation продала свої акції «Київобленерго» росіянам Бабакову та Спектору, точніше, компанії V.S. Energy. До речі, кримінальна справа розслідувалася у 2011 році, але афера Баканова тривала з 2008 по 2010 рік. І крім розкрадання майна Баканов за ці роки незаконно продав електроенергію, вироблену Богуславською та Дибинецькою ГЕС на суму 2,637 мільйона тогочасних повноцінних гривень.
Так що, схоже, на день народження Суркіса Іван Баканов приїхав не «оцінювати оперативну обстановку», а поздоровляти свого «бригадира» у криміналі. А нині, треба гадати, головного начальника «по лінії СБУ». Можливо, саме Суркіс із Медведчуком нині підказує Баканову нові схеми.
Наприклад, варто згадати, що він виявився прихожанином філіалу ФСБ — православної церкви Московського патріархату. А проблему московського патріархату, тобто присутність агентів впливу спецслужб РФ, назвав маніпулятивною. Тобто ми бачимо, як Баканов уже відмовляється від найважливішої стратегії безпеки України — витіснення російської агентури з церкви й позбавлення спецслужб Росії інструменту впливу на українців. Баканов повертає в СБУ різних «збитих льотчиків», образлених і ображених. Враховуючи, що більшість вищих офіцерів СБУ на момент приходу команди Зеленського до влади були патріотами України й не мирилися з відвертою політикою реваншу, перед Бакановим стоїть завдання усунути всю верхівку й поставити лояльних людей. Розпочинається викопування старих кадрів, які були з грюком звільнені ще у 2014—2015 роках. У СБУ з'являються кадри, яких виперли за професійну непридатність. Забувається принцип спецслужби «піти можна, але назад дороги немає».
Тепер СБУ починає нагадувати ветеранську тусню з образлених і принижених. Справді, хто-небудь думає, що Порошенко собі на шкоду, коли йшла війна на виживання, звільняв від посад найкращих? У всій красі ці кадри проявили себе під час протестних акцій.
Почнемо з кадрів. Після приходу на посаду Баканов робить своїм заступником такого широко відомого в вузьких колах персонажа як Анатолій Дублік за прізвиськом «Стакан». Прізвисько «Стакан» Толя отримав за свою вірність зеленому змію, до якого він має слабість, у тому числі й на робочому місці під час служби, про що знають як його колеги по службі, так і прості громадяни, які з ним перетиналися. Компрометуючих фактів про Толю немає числа. Згадаймо лише один епізод із переслідуванням активістів, які виступали проти реваншу й капітуляції. Загалом уже Коля «Стакан» повертає з небуття завсідника ватних каналів Медведчука «полковника» Романа Матковського, який працює там місцевим експертом з усього на світі — міжнародної політики, кризи в США, психології Трампа, питань продажу землі, Закону про столицю, обміну полоненими, а також штучного запліднення великої рогатої худоби.
Ці двоє залучають епічну ТП і за сумісництвом депутатку «Слуги народу» Лізу Богутську й разом вони викатують геніальну за своєю ідіотизмом галюцинацію під назвою «Путч Порошенка» або «Переворот імені Лізи Богутської». Усі б просто посміялися з цих сферичних ідіотів у вакуумі, намалювали б меми й розійшлися, але проблема в тому, що вони це вигадали для переслідування активістів, які вийшли на акції проти реваншу й капітуляції. Як ми бачимо, СБУ при Баканові перетворюється на фабрику генерування бредових ідей.
Ще одним творінням запаленого розуму «геніїв» тактики й стратегії є спроби сконструювати проти мера Києва Віталія Кличка й його підлеглих якісь бредові справи, які внаслідок розумової убогості нових працівників розсипаються як карткові будиночки. Мета цих «гусарських наскоків» — не розслідування злочинів, а прагнення замордувати київську владу. У цьому випадку виконується замовлення Богдана й Ваврища, які положили око на Київ.
Незважаючи на, нібито, публічну неприязнь між головою СБУ Бакановим і керівником Офісу Президента Богданом, останній все ж таки має багато можливостей просувати на ключові посади в СБУ близьких до себе людей. 27 серпня 2019 року президент Зеленський своїм указом призначив Сергія Болдиря начальником Головного управління СБУ у Києві та Київській області. Слідом за цим у «київській управі» на Аскольдовому провулку розпочалися тихі точкові зміни: когось з оперативників і слідчих виводили зі штату для визначення подальшої долі, а когось, навпаки, перетягували з інших підрозділів (зокрема, з ДОДТ — департаменту охорони державної таємниці). По закінченні двох місяців у СБУ почали звітувати про результати. У листопаді прес-служба СБУ оголосила про розкриття розкрадання коштів в одній з установ, підконтрольних Департаменту молоді та спорту КМДА. У повідомленні спецслужби йшлося про те, що чиновники наживаються на дітях, здійснюючи закупівлі низькоякісного спортивного інвентарю шляхом махінацій із тендерами. Відповідна кримінальна справа була порушена 13 вересня 2019 року.
Схоже, турборежим роботи був включений не лише в парламенті. Цікаво, що в той час як СБУ розслідує нібито розкрадання якогось інвентарю, НАБУ, яке намагається «підлизатися» новій владі, щоб його не розпустили, конструює ще більш бредову справу про «державну зраду Кличка». Геніїв, виявляється, є й у цій службі. Оцініть бредовість ситуації — НАБУ, яке повинно розслідувати корупцію, вигадує державну зраду. А СБУ — основним завданням якої ловити зрадників — шукає інвентар. Ну все як завжди при «зелені».
Синхронно з прес-службою СБУ своє бачення подій представила й прес-служба КМДА. За словами міських чиновників, йшлося про закупівлі байдарок і спеціальних човнів академічного веслування для ДЮСШ «Регата». Паралельно з СБУ у КМДА провели свої внутрішні перевірки за допомогою спеціально створеної комісії й встановили, що закупівлі були здійснені правильно, відповідно до плану й процедур. А всі закуплені предмети інвентарю перебувають на своїх місцях.
Реанімуються й старі, давно порушені справи, розслідування за якими неодноразово заходило в глухий кут. Наприклад, ще 8 жовтня 2018 року в ЄРДР були внесені відомості про відкриття кримінального провадження під № 42018110000000355 за ст. 191 КК України — присвоєння, розтрата або завладіння чужим майном шляхом зловживання служебною особою своїм служебним становищем. Згідно з мотивувальною частиною рішень Віри Левко — слідчого судді з цієї (та інших) справ УСБУ по м. Киву — фігурантом справи є начальниця управління освіти Дарницької РДА Євгенія Списовська, а також бухгалтер управління, яке вона очолює. Слідчий з особливо важливих справ Головного управління СБУ по Киву Денис Хоменко й його колеги (які списком зазначені майже у всіх рішеннях Віри Левко) підозрювали керівництво управління освіти в тому, що вони перерахували бюджетні кошти компаніям, які робили ремонти в будівлях шкіл, до того як ці ремонти були завершені. Обкрадати дітей на ремонтах у школі, як і на байдарках у спорті — це, звичайно, останнє діло… Але лише в тому випадку, якщо вину підозрюваних доведено в суді. На жаль, подальше розслідування почало все менше нагадувати боротьбу за світле майбутнє молодого покоління.
Історія поки що мовчить про те, яким саме чином фабула кримінального провадження про недоробки ремонтів у школах перетворилася на масштабну справу про закупівлі програмного забезпечення й високотехнологічного обладнання для ліфтового господарства Києва. Не виключено, що через зовнішню схожість київських шкіл із київськими ліфтами. Тим не менше, така чарівна метаморфоза навіть для «Слуг Богданових Універсальних» викликає безліч питань.
За даними відкритого реєстру судових рішень, слідчий суддя Дніпровського районного суду Віра Левко винесла по справі № 755/5833/19 всього 36 рішень з 11 квітня цього року (у середньому майже по одному рішенню на тиждень). Ще в квітні йшлося про те, як, нібито, крадуть гроші на школах Дарницького району. А вже в серпні цього року слідчий з особливо важливих справ ГУ СБУ по Киву Дмитро Швіденко (колега Дениса Хоменка, про якого згадувалося вище) переконує суддю Віру Левко в тому, що розкрадання були у закупівлях КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (КП «ГІОЦ»). Нарешті, у останніх судових рішеннях Левко по справі № 755/5833/19 взагалі йдеться про розслідування Броварського райвідділу ГУ СБУ по Киву. Іншими словами, підозрювані в кримінальній справі працівники СБУ змінюються залежно від настрою чи від вказівок начальства.
Звичайно, можливо, що з формальної точки зору такі слідчі маніпуляції й не є порушенням. Однак, з іншого боку, може здатися, що кримінальна справа й слідчий суддя просто допомагають працівникам СБУ отримувати будь-які документи під час обшуків та інших слідчих дій за принципом «авось що-небудь та вилізе». Як правило, іноді все ж таки «вилізає». Ще б, якщо слідчий суддя дозволив сбушникам отримати доступ до тисяч документів. Адже повсюдну корупцію в нашій країні ще ніхто не скасував і не подолав, незважаючи на переможні тиради лейтенанта Баканова. І було б неправильно говорити про те, що всі фігуранти цих процесів є кристально чистими.
Але водночас така методика «килимових бомбардувань» стає дуже зручним механізмом для виконання політичного замовлення: будь-що продемонструвати громадськості, що київську владу треба змінювати на вже сумнозвісних «нові обличчя», які крутять правоохоронцями й судами як своєю іграшкою. Недарма ходять чутки про те, що Андрій Богдан може поміняти крісло керівника Офісу Президента на мантію голови Вищої ради правосуддя.