← Назад

У вбивстві грузинського бізнесмена Давіташвілі в Києві виявили зв'язок із чеченським рухом «Вільний Кавказ

2020-02-11 19:08 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Правоохоронні органи · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Оприлюднено нові деталі справи про викрадення та вбивство на території України президента компанії «Фабрика алкогольних напоїв» (ABF), громадянина Грузії Ніколоза Давіташвілі — близького знайомого колишнього губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі та екс-керівника поліції Одещини Гіоргі Лорткіпанідзе. Нагадаємо, що саме це видання першим повідомило про зникнення восени минулого року підприємця, чия алкогольна імперія славиться на весь світ завдяки бренду коньяків Niko Pirosmani і широко представлена в Україні та на ринках країн колишнього СРСР, а також Італії й Франції.

Правоохоронці встановили, що ввечері 26 листопада 2019 року Давіташвілі, який приїхав до Києва у справах на запрошення своїх грузинських друзів, вийшов з готелю «Hilton» та попрямував в бік бульвару Шевченка. Тут його чекала автівка марки Volkswagen Passat: бізнесмен самостійно сів у салон, після чого машина рушила з місця. Невдовзі телефонний зв'язок із президентом ABF було втрачено, його приятелі звернулися до правоохоронців, і розпочалися пошуки Давіташвілі.

Труп алкогольного барона було виявлено в колодязі на закинутій ділянці місцевості між селами Руда та Владиславка Київської області. 1 грудня затримано двох осіб, яким висунута підозра у пособництві вчинення вбивства (ч.5 ст.27, ч.1 ст.115 КК України) Давіташвілі. Прокуратура та поліція Києва повідомили про арешт цих чоловіків без права внесення застави. Їхні імена, обличчя та коментарі з приводу вбивства грузинського бізнесмена навели журналісти «Надзвичайних новин», які були присутніми під час судових засідань щодо обрання запобіжного заходу. Вже тоді підозрювані зазначали, що вони лише ховали труп Давіташвілі, а вбивцею нібито є зовсім інша особа. Втім медійники чомусь поставили цю версію під сумнів.

У той же час згадки про третього чоловіка, роль якого у викраденні та вбивстві Ніколоза Давіташвілі є визначальною для встановлення істини, містяться в матеріалах справи. Згідно з ними, злочинний умисел щодо грузинського алкогольного магната виник саме у цього чоловіка щонайменше за два тижні до викрадення приятеля Саакашвілі та Лорткіпанідзе.

Тоді він звернувся до свого одновірця — мешканця Білої Церкви Ридвана Аліханова, аби той винайняв житло (начебто у цій квартирі планувалося на деякий час розмістити якусь особу), а паралельно самостійно придбав автомобіль Volkswagen Passat. Саме до цієї автівки близько 21:13 26 листопада 2019 року добровільно сів Давіташвілі біля готелю «Hilton» та вирушив у останню подорож. Що планувалося надалі — з'ясування стосунків під час зустрічі втаємничених компаньйонів грузинського батоно, викрадення бізнесмена з метою отримання викупу (яке пішло не за сценарієм ідеологів злочину) або якийсь інший варіант розвитку подій — достеменно невідомо. Але як встановили правоохоронці, близько 21:20 прямо в машині пролунав постріл, внаслідок якого Ніколоз Давіташвілі отримав поранення в район серця та загинув.

За дві години його мертве тіло було перевезено до села Терезени, де разом із Volkswagen Passat передано в розпорядження мешканців Київщини — Богдана Мехеди та Ридвана Аліханова. В обмін на грошову винагороду ці чоловіки погодилися приховати сліди злочину та близько опівночі того дня скинули труп в колодязь на глибину 15 метрів.

Одразу після затримання вони заперечили, що брали безпосередню участь у плануванні та здійсненні викрадення і вбивства Давіташвілі. Та домагаючись кваліфікації власних дій як приховування слідів злочину (ст.396 КК України), у своїх показах вказали на людину, що, перебуваючи за кермом Volkswagen Passat, начебто привезла труп грузинського підприємця, пристібнутий паском безпеки на кріслі сидіння машини, в Терезени. Як вказує поінформоване джерело у правоохоронних структурах, мова йде про 36-річного чеченця Шархана Гакаєва, що останнім часом мешкав у Білій Церкві.

В електронних ЗМІ є додаткові згадки щодо етапів життєвого шляху цього громадянина Російської Федерації, який втім називає себе сином самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерія. У них розповідається, як влітку 2009 року президія опозиційного до Рамзана Кадирова та Кремля громадсько-політичного руху «Вільний Кавказ» під час засідання в данському Херлеві затвердила Гакаєва своїм «Повноважним представником» у Японії. З інших матеріалів відомо, що у країні сонця, що сходить, Шархан Вахайович проживав щонайменше з 2008 року та усіляко домагався надання йому статусу біженця.

Чим завершилися ці поневіряння чоловіка достеменно невідомо, але після подій Євромайдану та початку гарячої фази конфлікту на Донбасі в фокусі його уваги з'являється Україна. Зокрема, у травні 2014 року представник «Вільного Кавказу» в Японії звернувся до українського народу із закликом об'єднати зусилля та дати рішучу відсіч багаточисленним російським терористам, які скоюють вбивства, викрадення людей та розбій на сході нашої держави. Гакаєв тоді переконував офіційний Київ винести на розгляд Верховної Ради питання щодо запрошення «Міжнародного миротворчого батальйону добровольців ім. Д.Дудаєва» задля надання «інтернаціональної допомоги» українському народу. Згідно літопису звитяг цього паралітарного угруповання, на той час так званий «чеченський батальйон» вже два місяці, як був створений під проводом голови «Вільного Кавказу» Іси Мунаєва. Він же став першим командиром батальйону імені Дудаєва, згодом до цієї структури приєдналося подружжя Адама Осмаєва та Аміни Окуєвої, що з квітня 2014 року була проголошена Представницею «Вільного Кавказу» в Україні. Що ж стосується її «колеги по цеху» — «представника» чеченського опозиційного руху в Японії Шархана Гакаєва, то він також опинився в Україні.

Відомо, що 30 серпня 2014 року він був затриманий правоохоронцями за тисячу кілометрів від епіцентру бойових дій — у Львові. Втім, це знайомство представника «Вільного Кавказу» в Японії з вітчизняними правоохоронцями виявилося швидкоплинним — чоловіка невдовзі відпустили. Згодом Гакаєв перебрався до Білої Церкви, яка разом із Одесою та Закарпаттям вважається «українським форпостом» для представників чеченської діаспори. Що пов'язувало його із загиблим Ніколозом Давіташвілі — відкрите питання, на яке мають відповісти правоохоронці. Однак, незважаючи на той факт, що на причетність Шархана до вбивства грузинського алкогольного барона прямо вказали двоє підозрюваних у справі, на момент підготовки цього матеріалу Гакаєва досі не було оголошено в розшук. За неофіційними даними, син «Вільного Кавказу» наразі може перебувати на території Одеської області.

У свою чергу, його викривачі-спільники Мехеда та Аліханов, яких правоохоронці відпочатку гучно називали посібниками скоєння вбивства приятеля Лорткіпанідзе і Саакашвілі, на початку лютого вже опинилися на волі. Сталося це завдяки тому, що 28 січня 2020 року під час розгляду питання щодо подовження строку запобіжного заходу Аліханову та Мехеді слідчий суддя Шевченківського районного суду Лідія Щебуняєва задовольнила клопотання прокурорів щодо арешту чоловіків. Але паралельно визначила для кожного з підозрюваних у пособництві вбивству Давіташвілі заставу у розмірі 168,1 тис грн. Ці гроші було внесено, й на початку лютого 2020 року Мехеда та Аліханов покинули слідчий ізолятор. А хто і чому вбив Ніколоза Давіташвілі — досі питання без відповіді.

#ВбивствоДавіташвілі #ВільнийКавказ #КиївськаПоліція #ГрузинськийБізнесмен #ЧеченськаДіаспора #ОРД #УкраїнськаПрокуратура #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування