Як понад 150 осіб, підозрюваних у державній зраді та тероризмі, вийшли на свободу: аналіз рішень українських судів

У червні минулого року, через місяць після інавгурації Зеленського, Конституційний суд дозволив випускати підозрюваних у державній зраді та тероризмі під домашній арешт, заставу, поручительство та особисте зобов'язання. Раніше частина 5 статті 176 Кримінального кодексу передбачала за дев'ятьма «сепаратистськими» статтями лише один запобіжний захід — тримання під вартою. Його визнали неконституційним. Журналісти видання «ТЕКСТИ» дослідили всі випадки зміни або продовження запобіжного заходу за цими статтями та виявили, що протягом півроку з 25 червня по 31 грудня 2019 року з-під вартою випустили щонайменше 152 підозрюваних та обвинувачених. 54-м з них винесли вироки. Зміну заходів можна побачити у відкритому судовому реєстрі. Найбільше їх серед фігурантів справ за статтею 258-3 «Створення терористичної групи або організації». Багатьох звільнили під особисте зобов'язання для обмінів з Росією, які відбулися 7 вересня та 12 січня. Більшість обміняних, за невеликим винятком, ще не отримали вироків. Частину вироків суттєво скоротив або повністю скасував так званий «закон Савченко».За цим законом день перебування в СІЗО рахували за два дні відбування покарання. Закон прийняли 24 грудня 2015 року та скасували через півтора року, 24 червня 2017 року. Але він досі стосується всіх затриманих до та під час його дії. Однак деякі судді застосовували його й до тих, кого арештували пізніше. Журналісти видання вирішили згрупувати за статтями всі знайдені випадки звільнення з-під вартою людей, які воювали проти України, шпигунили на користь Росії, вибухали волонтерів та військових на території України або іншим способом допомагали ворогу. Частину з них відпустили на обмін, ще частину — як правило, за незначні злочини — випустили на свободу просто за рішенням суду, не для обміну. Це не всі, хто вийшов, а лише ті, кому змінили запобіжний захід. Хтось міг вийти або отримати вирок без цієї процедури. Дослідження також не стосується тих, кого вже засудили до 25 червня та хто тепер вийшов.За статтею 258 «Терористичний акт» могли дати довічне ув'язнення, але випустили. Шість фігурантів справ за статтею 258 «Терористичний акт» випустили під домашній арешт, 13 — під особисте зобов'язання, восьмеро отримали продовження тримання під вартою.Найголоснішим з винесених за цей час вироків став довічне ув'язнення з конфіскацією майна трьом харківським терористам Володимиру Дворникову, Віктору Тетюцькому та Сергію Башликову. 22 лютого 2015 року під час мітингу пам'яті героїв Небесної сотні біля харківського Палацу спорту стався вибух. Загинули 4 людини, 9 були поранені. Серед загиблих були 15-річний Данило Дидик та 18-річний Микола Мельничук. Засуджених звільнили для обміну під особисте зобов'язання у залі суду. У січні їхні адвокати оскаржили вирок.Колишній капітан міліції з Запоріжжя, який «зливав» бойовикам ДНР дані про рух українських військ, отримав 8 років. Він був оперуповноважений кримінального розшуку та готувався вибухнути магазин у Днепрорудному Василівського району Донецької області. За «законом Савченко» його звільнили з залу суду, оскільки він сидів з 2015 року.Водій, який вез вибухівку для підриву управління СБУ Одеської області у вересні 2014 року, також отримав 8 років та звільнення з залу суду.Терористка Марина Ковтун за організацію вибуху у харківському пабі «Стена» у листопаді 2014 року отримала 11 років. Вона активувала та передала міну виконавцю, який занес її в паб. Вибух травмував 13 людей. Слідчі вважали Ковтун главарем диверсійної групи. За «законом Савченко» їй залишалося сидіти ще рік, але вона подала апеляцію. У січні її обміняли. Більшість інших підозрюваних у цій справі обміняли ще у 2015 році.Людина, яка планувала вибухнути «Харківводоканал», отримала 5 років 11 грудня. Її затримали, коли вона закладала вибухівку біля ємності з хлором. Вона визнала вину та розповіла, що її завербувала ФСБ у російському Белгороді. До вступлення вироку в силу, згідно з рішенням суду, мала перебувати під вартою. Інформації про обмін немає.